Шпигунка ГРУ під виглядом “світської левиці” жила в Європі та дружила з офіцерами НАТО – розслідування

Співробітниця Головного управління Генштабу ЗС Росії (ГРУ) протягом близько 10 років проживала в Європі під виглядом “світської левиці” перуанського походження, змогла увійти в довіру до офіцерів НАТО і роками отримувала інформацію з різних європейських країн.

Про неї розповідається в спільному розслідуванні Bellingcat, німецького видання Der Spiegel, італійської газети La Repubblica та інтернет-видання The Insider.

Йдеться про жінку з паспортом на ім’я Марія Адела Куфельдт Рівера, а насправді співробітницю російської військової розвідки Ольгу Василівну Колобову.

Близько десяти років вона мешкала в різних країнах Європи, була відома як “світська левиця”, котра народилася в Перу, та дизайнер з власною лінією ювелірних прикрас.

“Марія Адела” спілкувалася з військовими, політиками та журналістами, давала інтерв’ю і влаштовувала гучні вечірки.

Розслідувачі звернули на неї увагу наприкінці 2021 року, коли виявили, що власницею одного з паспортів спецсерії, якою користуються співробітники ГРУ РФ, є людина, яку неможливо знайти в жодній російській базі даних.

Згодом розслідувачі з’ясували, що жінка отримала мінімум три паспорти РФ (один внутрішній та два закордонні), і всі вони – з діапазону номерів документів, якими зазвичай користувалися офіцери ГРУ.

“Марія Адела” була тією, кого розвідувальна спільнота називає “нелегалом” – агентом під глибоким прикриттям, навченим зображати із себе іноземця.

????Meet Maria Adela Kuhfeldt Rivera, widow, jeweller, and socialite.

The love child of a German father and a Peruvian mother, born in Callao, Peru, and abandoned in Moscow by her mother during the 1980 Olympic Games.

— Eliot Higgins (@Eliot.

Higgins) August 26, 2022.

Від доньки військового до “світської левиці”.

Автори розслідування встановили, що Ольга Колобова – 1982 року народження.

Її батько очолює військову кафедру у філії Уральського державного технічного університету в місті Каменськ-Уральський, а раніше “виконував міжнародний обов’язок” в Іраку, Анголі та Сирії.

У 2005 році, у віці 23 років, Колобова зареєструвала компанію з торгівлі алкоголем у Краснодарському краї РФ.

А в серпні того ж року намагалася отримати громадянство Перу під ім’ям Марія Адела Куфельдт Рівера.

Тоді жінка разом із адвокатами надала у відповідні органи в Лімі свідоцтво про народження в 1978 році, начебто видане в місті Кальяо, а також свідоцтво про хрещення у місцевій церкві.

Під час перевірки документів з’ясувалося, що вони сфальсифіковані: церква, де начебто хрестили “Аделу”, була збудована на дев’ять років пізніше за саме “хрещення”.

Тож спроба отримати громадянство провалилася.

Проте від легенди про “перуанське походження” в ГРУ РФ вирішили не відмовлятися.

І вже в 2006 році Колобова отримала російський паспорт на ім’я “Марія Адела Куфельдт Рівера” з датою народження в 1978 році.

Цей паспорт належав до тієї ж серії, що й у принаймні ще шести співробітників ГРУ, серед яких були отруйники болгарського бізнесмена Омеляна Гебрева та колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля.

Для Колобової створили прикриття, що вона начебто працювала “провідним спеціалістом” у Московському державному університеті та проживала в столиці РФ.

Сама “Марія Адела” згодом розповідала знайомим, що начебто народилася в Перу, її батько був німцем, а мати перуанкою.

Згідно з легендою, батько пішов із сім’ї, а матір у 1980 році покинула її в СРСР під час Олімпійських ігор, після чого її виховувала радянська родина.

У Європі співробітниця російської розвідки, ймовірно, з’явилася в період з 2009 по 2011 рік, побувала в Римі та на Мальті.

Колишня редакторка британського видання Cosmopolitan Марсель Д’Арджі Сміт, яка вважала “Аделу” подругою, повідомила, що познайомилася з нею на вечірці на Мальті в 2010 році.

Тоді російська шпигунка розповідала, що начебто вивчала гемологію в Римі, а на Мальті в неї був хлопець, до якого вона приїджала.

Перші відомості про міжнародні поїздки “Адели” датуються жовтнем 2011 року.

Тоді вона здійснила першу з багатьох подорожей потягом із Москви до Парижа, використовуючи ще один паспорт, виданий ГРУ.

У лютому 2011 року “Марія Адела” відвідувала Велику Британію в рамках навчальної поїздки до компаній з дизайну одягу.

А в жовтні того ж року переїхала до Парижа, щоб отримати ступінь MBA.

Нерідко жінка їздила до Лондона.

Як повідомила розслідувачам Марсель Д’Арджі Сміт, “Адела” просила познайомити її з якимись британськими політиками чи лордами, проте все обмежилося лише розмовами.

Після переїзду до Парижа російська шпигунка зареєструвала у Франції власну ювелірну торгову марку під брендом Serein.

Цей ювелірний бізнес став для неї прикриттям.

У липні 2012 року “Марія Адела” начебто вийшла заміж за “італійця”.

Насправді ж чоловік, окрім італійського паспорта, мав еквадорське та російське громадянство.

Він народився у Москві в родині матері-росіянки та батька-еквадорця.

Чоловік помер у столиці РФ в липні 2013 року у віці 30 років від “подвійної пневмонії та системного червоного вовчака”.

Його друзі нічого не знали про шлюб з “Аделою” і були дуже здивовані цим фактом під час спілкування з розслідувачами.

In July 2012, Maria Adela married a man who she told friends was an Italian, but tragedy struck when he died in Moscow on 13 July 2013 aged 30, the cause of death recorded in the death certificate as “double pneumonia and systemic Lupus”.

— Eliot Higgins (@Eliot.

Higgins) August 26, 2022.

На початку 2013 року “Марія Адела” зареєструвала в Італії компанію Serein SRL, яка спеціалізувалася на виробництві та торгівлі предметами розкоші та ювелірними виробами.

Жінка переїхала до передмістя Неаполя.

Як наголошують журналісти-розслідувачі, саме там розпочався пік кар’єри “Адели” як російської шпигунки.

Протягом трьох років жінка перетворилася на “світську левицю” та стала невід’ємною частиною місцевого світського життя.

Вона відкрила бутик ювелірних виробів, згодом перетворила його на модний клуб, а також очолила відділення благодійної організації Lion’s Club.

Цікаво те, що прикраси в бутику, дизайн яких начебто створювала “Адела”, насправді не були фірмовими чи ексклюзивними.

Шпигунка купувала їх у китайських оптових інтернет-магазинах.

Проте обман не було викрито, й “Адела” навіть зуміла запустити “концепт-галерею Serein”.

Ключовим досягненням шпигунки стало отримання посади секретаря у відділенні благодійної організації Lion’s Club.

Це сталося в 2015 році.

Відділення створили офіцери НАТО, які базуються в Неаполі.

Завдяки новій посаді “Марія Адела” завела багато корисних знайомств.

Вона контактувала з багатьма співробітниками НАТО та ВМС США в Неаполі, товаришувала з низкою офіцерів, з якими спілкувалася в соцмережах.

Деякі з цих зв’язків мали романтичний характер.

Шпигунка приходила додому до деяких офіцерів НАТО та ВМС США, відвідувала заходи, організовані Альянсом або збройними силами США, зокрема щорічні бали НАТО та Корпусу морської піхоти США.

Наразі не відомо, чи мала “Адела” фізичний доступ до бази НАТО.

Полковник Шелія Брайант, яка в той час займала посаду генерального інспектора військово-морських сил США в Європі та Африці, запевнила журналістів, що історія “Марії Адели” викликала в неї підозру, і вона обговорювала зі шпигункою лише світські теми.

З 2013 року “Адела” регулярно відвідувала Бахрейн під приводом щорічної ювелірної виставки Jewellery Arabia.

Там вона також намагалася налагодити контакти.

Зокрема, є фото, датоване 2014 роком, де шпигунка дарує запонки Serein тодішньому прем’єру країни, принцу Халіфе бін Салману Аль Халіфе.

Востаннє “Адела”, ймовірно, їздила до Бахрейну в 2017 році.

Чим там займалася шпигунка, невідомо.

Проте в цій державі розташована база ВМС США, де служать понад 7 тис.

американських офіцерів і солдатів.

Кваплива евакуація до Москви та вигаданий рак.

“Марія Адела” могла б і досі мешкати в Європі та займатися розвідувальною діяльністю, якби не публікація розслідування The Insider і Bellingcat про отруйників Сергія Скрипаля та його доньки у Великій Британії.

У 2018 році, наступного дня після публікації розслідування, в якому згадувалися паспорти прикриття ГРУ спеціальної серії, “Марія Адела” раптово повернулася з Неаполя до Москви.

Вона нічого не пояснила своїм європейським знайомим, а через два місяці оприлюднила в Facebook допис італійською мовою, що начебто захворіла на рак.

Тим часом у Москві з’явилася жінка на ім’ям Ольга Колобова.

З 2018 року вона встигла отримати вже дві квартири в столиці РФ, придбати автомобіль Audi та влаштуватися на роботу в пенсійний фонд РФ.

Схоже, що шпигунку відкликало її начальство, яке побоювалося, що інші оперативники з такими ж номерами паспортів можуть бути скомпрометовані.

Після повернення до РФ вона, ймовірно, більше не їздила за кордон.

Як наголошують розслідувачі Bellingcat, немає жодних доказів, що західні контррозвідувальні служби чи служба внутрішньої безпеки НАТО знали про присутність російського військового шпигуна Колобової в стратегічній близькості від командного центру об’єднаних сил НАТО в Європі.