Українська цивільна авіація знайшла можливість виживати і підніматись в небо

Повітряний простір від 24 лютого закритий. Замовкли двигуни пасажирських літаків, аеропорти неодноразово були уражені російськими ударами. Втім це не означає, що цивільна авіація України повністю завмерла.

Дмитро Кривенко - та сама людина, яку пасажири ніколи не бачать, але щоразу чує перед злетом. Та зараз потрапити до місця роботи - Бориспіля - найбільшого аеропорта України - межує з фантастикою. Небо для пасажирських та вантажних перевезень закрите від перших хвилин повномасштабного вторгнення Росії, але це не означає, що українська цивільна авіація зникла з радарів.

«Не наближатись до кордонів з Україною»: на тлі таких повідомлень чутлива до новин авіагалузь, значно скоротила пасажиропотік. Торік через два десятки українських цивільних аеропортів пройшли 16 мільйонів пасажирів. Іноземні перевізники змінювали розклад рейсів, скорочували стоянки в наших аеропортах. Україна втрачала гроші і літаки, каже директор компанії "МАУ" Євген Дихне.  «Оскільки в авіації не виключають жодні ризики можливі і перед лютим місяцем багато лізингодавців, літаки яких ми активно експлуатуємо, почали вимагати повернення флоту», - розповідає він.

 Після 24 лютого через вимушений простій аеропорти отримали збитки близько трьох мільярдів гривень. І це не враховуючи фізичного пошкодження від влучання російських ракет - 11 аеропортів зазнали ушкодження. Авіапарки трьох великих перевізників прикуті до землі. Національні перевізники змушені скорочувати персонал, каже авіаційний експерт Богдан Долінце. «Операційні підприємства не працюють, вони несуть збитки і якщо в перші місяці підприємства могли дозволити собі перевезти більшу частину персоналу в режим вимушеного простою, то ми бачимо, що вже починаючи з квітня в підприємствах почалися звільнення», - каже експерт.

Та попри це українська авіагалузь намагається вижити. Дві найбільші українські авіакомпанії знайшли роботу для своїх літаків та екіпажів за кордоном та перевозять пасажирів. Командир повітряного судна Дмитро Кривенко щойно повернувся з рейсу. «Цього разу мені пощастило. Я був на широкій географіі від Канарських островів до Казахстану. Це було дві програми, ми возили деякі футбольні клуби європейські, також український клуб. І друга програма - це звичайний чартерний рейс під якесь турагентство», - каже командир повітряного судна Дмитро Кривенко.

Його відрядження починаються наче по тривозі. І скільки триватимуть - невідомо. «В моєму випадку це виглядає так - мені телефонують, кажуть: «Ви готові виїхати?». Я кажу, що підтверджую, оформляються відповідні папери. Компанія замовляє квитки на автобус чи потяг до місця звідки планується мій перший рейс, бо другий може бути вже з іншого міста, з третього з четвертого», - розповідає пілот.  

Європейський ринок складний і висококонкурентний. Авіакомпаніям доводиться буквально пробивати собі льотну смугу. Загалом, за кордоном працює тринадцять літаків під брендами українських перевізників з екіпажами на замовленням іноземців. За це наші компанії отримують фіксовану плату. Це дозволяє зберегти штат, кваліфікацію та втримати галузь.  " Там висококонкурентний ринок, там після пандемії він тільки почав оживати і абсолютно заповнений пропозицією в достатній мірі. Це для нас абсолютно новий ринок – перевезення за кордоном. І я вважаю, що якщо ми змогли 4 літаки завантажити роботою, це великий успіх компанії», - переконує директор компанії «МАУ» Євген Дихне.

Втім, авіагалузь це не тільки пасажирські літаки.  Україна має достатньо потужностей для ватажних авіаперевезень і до війни вони користувались неабияким попитом у світі. Богдан Долінце стверджує, так триває і зараз. «Якщо говорити суто про вантажні перевезення, то мова йде про близько двох десятків авіаперевізників. Враховуючи, що дві третини цих компаній працювали за кордоном, швидше за все вони продовжують виконувати відповідні комерційні авіаперевезення», - припускає експерт. 

За даними Державіаслужби, Українська авіація нині - це 48 пасажирських та вантажних компаній. Це більше як шість тисяч виданих льотних ліцензій. Це понад дві тисячі людей техперсоналу в сімдесят восьми компаніях, з них 15 за кордоном. Втім, в державіаслужбі не скидають головної проблеми. Коли небо над Україною знову стане відкритим - не всі зможуть в ньому літати. «Проблема в тому, що велика кількість цих фахівців не можуть продовжити свої сертифікати і навіть після закінчення війни буде певний період, коли фактично авіаційний ринок буде відновлюватися у нас буде брак спеціалістів», - переконує  Долінце

Командир повітряного судна Дмитро Кривенко управляє «Боїнгом-737». Він пояснює, що льотні сертифікати і кваліфікація обов'язкова для пілота річ. Її можна відновити, втім, кадровий голод в українській цивільній авіації може настати. Директор компанії «МАУ» Євген Дихне поки думає, як втримати компанію. «Компанія патріотична, люди дуже націлені на те, щоб зберегти компанію, не лише як своє робоче місце, тому що вони мають таку високу кваліфікацію, вони дуже затребувані на європейському ринку, але вони хочуть зберегти компанію», - каже директор.

Дмитро ж мріє про ті часи, коли знову зможе підняти борт у вільне українське небо з рідного Борисполя. «Війна колись обов’язково закінчиться і обов’язково нашою перемогою. Я вважаю, для мене буде за честь підняти літак вгору», - каже капітан борту.   

Читайте також:

На Донеччині на нескінченну кількість піхоти і боєприпасів ворога, українці відповідають ювелірною влучністю потраплянь

Жителів однієї з громад Дніпропетровської області просять терміново покинути свої дачі

"Про ефективні бойові дії не може бути й мови": Арестович про черговий міф Кремля і війну взимку