Княжицький: Законопроєкт «Про медіа» фактично скасовує заборону російської музики та «чорні списки»

Микола Княжицький: 21 день виділено на те, щоб подавати правки — і звичайно, я їх подаватиму.

Нардеп «Європейської солідарності» Микола Княжицький у коментарі «Детектору медіа» заявив, що ухвалений Радою у першому читанні варіант законопроєкту «Про медіа» №2693-д фактично скасовує заборону російської музики та «чорні списки» російських виконавців.

«Моє ставлення до цього законопроєкту очевидно негативне. За його основу взятий проєкт 2020 року, тоді наша фракція була готова за нього голосувати. На жаль, у цей новий варіант, який винесли сьогодні, додали кілька ложок дьогтю. Фактично цим законом скасовується законопроєкт, який забороняє використання російської музики в ефірі, скасовуються "чорні списки". Це називається нібито впровадженням нового механізму, згідно з яким Нацрада буде голосувати, кого туди вносити, натомість скасовується вся робота СБУ за 7 років. Коли Нацрада збереться голосувати, то чим керуватиметься — незрозуміло, тому що так звані "чорні списки" якраз формувалися на основі того, що були певні особи, які становили загрозу національній безпеці. Це юридичний термін, і крім СБУ ніхто цього не може визначити. Таким чином, внесення тих, хто там був, буде скасоване, а коли з'являться нові й на яких підставах — незрозуміло», — каже Княжицький.

Княжицький заявив, що його не влаштовує те, «що по суті запроваджується норма про існування в країні державного телебачення».

«Тому що там прописаний канал "Рада", який на сьогодні є звичайним конкурентом інформаційних каналів, бо не має жодного зобов'язання, щоб цей канал транслював засідання ВР. Якби він був інформаційним бюлетенем, як було раніше, це було б припустимо. А не у вигляді звичайного каналу, який конкурує з іншими комерційними каналами, але має переважне право бути в "Універсальній послузі", в усіх універсальних мережах. Очевидно, це неправильно. Є багато інших мінусів у цьому законі. Новий закон про медіа потрібен, це вимога для євроінтеграції. Але під виглядом євроінтеграції вставляти туди антиукраїнські речі, з моєї точки зору, глибоко аморально».

Нардеп нагадав, що на подання поправок передбачеро 21 день, і він їх, звичайно, подаватиме.

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, за проголосували 233 нардепи.

27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Вже 23 серпня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів підтримав за основу законопроєкт «Про медіа», доопрацьований в комітеті.

29 серпня низка народних депутатів звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з закликом зняти документ із найближчого пленарного засідання. На думку 34 нардепів, серед яких представники п'яти фракцій та позафракційні, в оновленому документі існують «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Громадянський рух «Відсіч» опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту «Про медіа», які за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Читайте також:

«Восени ми матимемо нове законодавство у сфері медіа». Експерти про новації в законопроєкті «Про медіа». Частина перша
«Важливо зберегти баланс між регулюванням і свободою слова та роботи медіа». Експерти та представники індустрії коментують новації у законопроєкті «Про медіа». Частина друга

Законопроєкт «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. 19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

На думку голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, закон про медіа стане однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.

Відкрито обговорити, доопрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа владу закликала група громадських організацій, що працюють у сфері ЗМІ.