Ультрас Польщі: протистояння із державою та зміна пріоритетів під час війни

Ультрас Польщі: протистояння із державою та зміна пріоритетів під час війни.

ua розповідає про одних з найгарячіших фанатів Європи, які змінили своє ставлення до України через війну.

Активні фанати, або ультрас, є у кожного клуба — це аксіома, яка не залежить від статусу чи ваги команди.

Така субкультура була сформована в середині ХХ століття, коли почали з'являтись перші фанатські угрупування, що наводили жах на керівництво країн.

Одними з найгарячіших представників ультрас є поляки, про яких Football.

ua розповість у цьому матеріалі.

Справа в тому, що із повномасштабною війною РФ проти української держави, у фанатів з країни-сусіда змінились пріоритети та ставлення до України.

Польські клуби не мають особливого успіху на європейській арені, тож вся Європа відчула на собі всю силу та пекельність місцевих фанатів на Євро-2012, яке було розіграно в Польщі та Україні.

До 2010 року влада досить кволо боролась із активністю на трибунах, лише штрафуючи порушників за бійки або піротехніку.

Все змінилось, коли було оголошено про те, що Польща — одна з держав, яка проведе континентальну першість.

Відтоді подібні правопорушення — кримінальні, і можуть каратись строком до п'яти років позбавлення волі.

Іншою стороною боротьби держави із фанатами стало переслідування лідерів тих чи інших угрупувань.

Так, лідер фанатського руху Леха з міста Познань отримав бан строком на три роки на відвідування футбольних матчів в межах країни.

Цікаво, що паралельно із цим поліція Польщі провела низки затримань рядових учасників угрупування через те, що багато з них були пов'язані із продажем наркотиків.

Польські ультрас по своїй структурі дуже схожі із італійськими "колегами" — чітка ієрархія, відсутність принципів стосовно методики битв проти конкуруючих "фірм".

Нерідко стички між фанатами проходили із застосуванням травматичних пістолетів та холодної зброї.

Цікаво, що такі міри від силових структур не змінили ситуацію на трибунах.

Більш того, це стало свого роду стимулом для фаната — принциповість польських ультрас проявилась у всій красі.

Напередодні Євро-2012 поліція заарештувала одного з лідерів ультрас Легії — Петра Старуховича, протримавши його у СІЗО без звинувачення декілька місяців.

Вочевидь, це було спрямовано на те, щоб "фірма" залишилась без свого лідера на період притоку іноземців до Польщі та поліція не мала б великої кількості роботи.

Так чи інакше, але польські фанати все одно змогли організовано "виступити" (саме так це звучить мовою фанатів) проти хуліганів з РФ, які на Євро вирішили пройти маршем через центр Варшави.

Росіян охороняло близько шести тисяч представників поліції, однак поляки змогли прорвати оточення та надавати тумаків гостям.

Цікаво, що задля придушення безладів у центрі столиці, поліція мусила використати не тільки звичний для себе сльозогінний газ, а й водомети.

Напередодні близько 50 польських хуліганів напали на росіян в одному з барів Варшави, де не тільки розгромили гостей та сам заклад, а й здобули трофеї у вигляді національної символіки окупантів, яку потім із задоволенням спалили на стадіоні.

Варто відзначити, що взаємовідносини між українськими та польськими фанатами були далекі від ідеальних до 24 лютого цього року.

В 2015 році варшавська Легія приїхала до Києва на матч із луганською Зорею — все закінчилось низкою бійок.

Перша сталась за день до матчу між київськими Capitals та однією з "фірм" "армійців", і завершилась перемогою фанатів українського клубу.

Вже безпосередньо в день матчу на Майдані Незалежності фанати Зорі, Чорноморця та низки інших клубів намагались атакувати поляків, що знаходились в районі готелю Козацький, але представників силових структур тоді виявилось більше.

Четвертого листопада 2018 року польські фанати запалили фаєри на одному з цвинтарів Львова, де відзначали 100 років боротьби проти ЗУНР.

Все змінилось із новим витком російсько-української війни.

Деякі фанати з Польщі приєднались до Іноземного Легіону ЗСУ, велика кількість клубів висловлювала слова підтримки українському народові, а ультрас Легії, які не так давно бились проти українських фанатів, називали братів Суркісів проросійськими, хвилюючись за долю грошей, що були зібрані на благодійному матчі за участю їхньої улюбленої команди.

Прямо зараз вже мало в кого повернеться язик назвати поляків нашими ворогами, адже війна все поставила на свої місця — хто друг, а хто ворог.

Станом на сьогодні поляки підтверджують своє реноме, влаштувавши масову бійку на матчі Ліги конференцій між Лехією та Академією Пандева.

Окрім того, фанати продовжують сперечатись між собою на внутрішній арені за звання найкращої та найсильнішої "фірми" Польщі.

До тих клубів, що традиційно тримаються у "топі", відносяться представники Руху, Відзева, Гурніка, Леху та ГКС Катовіце.

До речі, не так давно відбулась "зустріч" хуліганів Леху та Руху у форматі "230 на 230", де через три хвилини перемогу отримали бійці з Познані.

Залишається цікавим питання стосовно майбутніх взаємовідносин між Україною та Польщею на фанатській ниві — чи повернеться все на свої круги після нашої перемоги? Адже протистояння для фаната — це драйв, це адреналін.

Без цього футбол би був зовсім інший.