Загроза аварії на ЗАЕС: що буде у разі прильоту в реактор, можливі сценарії та що робити у разі витоку радіації

Ситуація довкола Запорізької атомної електростанції непокоїть не лише Україну, а й весь світ.

І не дивно, адже ЗАЕС — найбільша атомна станція Європи.

Однак російська окупаційна армія не зважає на загрози і продовжує обстрілювати територію атомної електростанції.

Тим часом 30 серпня до Києва прибула місія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Команда з 14 експертів вирушить на Запорізьку АЕС.

В МЗС України повідомили, що місія сфокусується на трьох завданнях, серед яких фізичний захист, ядерна безпека і гарантії нерозповсюдження ядерних матеріалів.

Директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що головне завдання місії — захистити безпеку найбільшого ядерного об’єкта України та Європи.

Які наслідки може спричинити аварія на Запорізькій АЕС, чому відключення станції від української енергосистеми небезпечне і що робити у разі вибуху — читайте у матеріалі.

Що відбувається на ЗАЕС.

Запорізька атомна електростанція перебуває в окупації з 4 березня.

На її території є шість реакторів.

Попри окупацію, на АЕС залишаються українські працівники, які забезпечують її стабільну роботу, наскільки це можливо.

25 серпня після ворожого обстрілу Енергодара Запорізька АЕС вперше в історії повністю відключилася від енергомережі України.

Однак ситуацію вдалося виправити.

Удень 26 серпня до мережі під’єднали перший із зупинених енергоблоків, а ввечері того ж дня — другий.

Але росіяни продовжують обстрілювати територію ЗАЕС.

Так, 27 серпня ворожі снаряди влучили у дах спецкорпусу №1 і теплотрасу.

29 серпня оприлюднили нові супутникові знімки Maxar Technologies, на яких видно, що у даху будівлі Запорізької АЕС утворилися чотири пробоїни.

Видання CNN зазначає, що діри в будівлі пробито майже за 500 футів (близько 150 м) від одного з ядерних реакторів.

New #satelliteimagery from this morning, August 29, 2022, of the #Zaporizhzhia nuclear power plant in Enerhodar, #Ukraine.

A group of inspectors from the International Atomic Energy Agency (#IAEA) prepare to visit the facility this week.

— Maxar Technologies (@Maxar) August 29, 2022.

Тим часом, за останніми даними Енергоатома, станом на 29 серпня Запорізька АЕС працювала з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки.

Протягом останньої доби російські військові продовжували обстрілювати Енергодар та майданчик ЗАЕС.

Внаслідок цього поранення різного ступеня тяжкості отримали 10 мирних мешканців Енергодара, чотири з них – працівники атомної станції.

Два енергоблоки ЗАЕС, під’єднані минулого тижня до мережі після зупинення, стабільно виробляють електроенергію для потреб України.

Зауважень до роботи обладнання та систем безпеки наразі немає.

Але через присутність на станції російських військових, їхньої зброї, техніки та вибухівки є серйозні ризики для безпечної роботи ЗАЕС.

Чи є загроза катастрофи і які сценарії розвитку подій можливі.

Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олена Паренюк у коментарі Фактам ICTV передовсім пояснює, що є таке поняття як проєктні та позапроєктні аварії в атомній енергетиці.

Фактично майже кожна аварія, яку можливо уявити, є так чи інакше проєктною.

Це означає, що фахівці можуть розробити план, як діяти у разі такої позаштатної ситуації.

На Запорізькій АЕС можуть статися як проєктні аварії, на які персонал вже матиме протокол дій, так і позапроєктні.

Це те, чого бояться більше.

Але, на думку Олени Паренюк, витік радіоактивності в разі пошкодження одного з контейнерів на сховищі відпрацьованого ядерного палива — це проєктна аварія, до якої персонал АЕС може підготуватися.

Водночас вона наголошує, що ЗАЕС настільки велика і в ній настільки багато різних складних компонентів, що передбачити щось просто неможливо.

— Після аварії на Чорнобильскій АЕС з’явилася вимога, що всі реактори повинні будуватися фактично у саркофагах.

Будівлю, у якій зберігається реактор, називають контейнмент.

Він герметичний.

Тому якщо ракета влучить у такий контейнмент, найімовірніше, нічого не буде.

Хоча з упевненістю 100% цього сказати не можна.

Цей контейнмент витримує п’ять атмосфер тиску зсередини, тому можна припустити, що він і зовні витримає певний тиск, — пояснює науковиця.

Також Олена Паренюк говорить про різні наслідки, якщо вибух станеться на працюючому або непрацюючому енергоблоці.

Вона пояснює, що реактори стабільні, коли вимкнуті й охолоджені, а також коли працюють на проєктній потужності.

Звичайно, коли реактор підключений до енергосистеми, відбувається ядерна реакція, і це небезпечно.

Але коли реактор охолоджується, то все ще гарячий.

Тобто він вже не генерує електрику, але його все одно потрібно досить довго охолоджувати, адже паливо розігрівається до кількох тисяч градусів.

— У працюючому реакторі короткоживучих радіонуклідів більше, це продукти розпаду.

Якщо реактор вже відключений і він потроху охолоджується, у ньому такі радіонукліди розпадаються і активність зменшується.

Тобто так, це більш безпечно.

Але не варто забувати про основні дозоутворюючі радіонукліди.

Серед них цезій і стронцій, у яких період напіврозпаду 30 діб, а також йод з періодом напіврозпаду 8,5 діб, — додає науковиця.

Радіаційна хмара у разі аварії на ЗАЕС.

Якщо на одному з енергоблоків ЗАЕС станеться тяжка аварія, то хмара розповсюдження радіації рухатиметься за вітром на південний схід у бік Росії.

Відповідний розрахунковий прогноз на 29-31 серпня зробили фахівці Держатомрегулювання.

Тим часом в Енергоатомі пояснили, що напрямок руху вітру зараз південно-східний.

Отже, радіація пошириться на частину Запорізької, Херсонської та Луганської областей, а також повністю накриє Крим, Донецьку область і прилеглі регіони Росії: Ростовську область, Краснодарський край та Ставропольський.

Тому, вчиняючи акти ядерного тероризму, РФ наражає на небезпеку щонайменше 15 млн власних громадян.

Чим небезпечне відключення ЗАЕС від енергосистеми України.

Президент Енергоатома Петро Котін в одному з інтерв’ю повідомив, що Росія розробила детальний план відключення Запорізької АЕС від енергомережі України.

Тому 25 серпня станція через дії окупантів була вперше відключена від нашої системи.

Однак Петро Котін попередив, що це може спровокувати катастрофічні наслідки, зокрема вихід з ладу систем охолодження ядерного палива в активних зонах реакторних установок, а також відпрацьованого палива в басейнах витримки.

За його словами, такий план РФ підвищує ризик катастрофічного збою, оскільки атомна станція залежатиме лише від дизель-генераторів для охолодження реакторів.

А якщо вони вийдуть з ладу, вже через 90 хв температура в реакторах підвищиться до небезпечних рівнів.

Також про ризики розповіли у Державній інспекції ядерного регулювання України.

У відомстві наголосили, що зупинка усіх енергоблоків та втрата усіх джерел електроживлення може призвести до виходу з ладу систем охолодження і виходу радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Саме за таким сценарієм відбулася аварія на японській атомній станції Фукусіма-1 у 2011 році.

Зі свого боку Олена Паренюк говорить: для того, щоб говорити про наслідки відключення ЗАЕС від української енергосистеми, потрібно розуміти, як взагалі влаштований процес.

Вона пояснює простими словами, що через реактор, який розігрівається до високих температур, проходить вода першого контуру.

Вона подається умовно знизу, нагрівається через гаряче паливо (розпад урану) і підіймається вгору.

Тоді формується високоенергетична пара.

Вона крутить турбіну, яка виробляє електроенергію.

Тим часом вода втрачає енергію, конденсується, скапує вниз і знову підіймається в перший контур реактора.

Для того, щоб відбувався такий кругообіг води, потрібні насоси, які її перекачуватимуть.

— Вода у першому контурі реактора виконує дуже важливу функцію — охолодження.

Коли ми кажемо про небезпеку, то це означає, що вся вода потрібна, щоб врешті охолодити ядерне паливо, в якому йде реакція розпаду.

Якщо цього не зробити, то все поплавиться.

Ось це небезпечно.

Тому нам потрібна електрика, щоб працювали насоси для закачування води, — пояснює науковиця.

Як українці дізнаються про небезпеку в разі вибуху.

Олена Паренюк пояснює, що все залежить від типу аварії.

Після вибуху на Чорнобильській АЕС у світі з’явилася спеціальна шкала INES (Міжнародна шкала ядерних подій).

Використовуючи її, фахівці оцінюють рівень небезпеки в разі аварій на об’єктах ядерної інфраструктури.

Для кожного рівня є свої правила, протоколи і механізми, кого і як потрібно повідомляти.

— Якщо це буде позапроєктна аварія, тобто вибух, то його помітять усі.

Тоді Державний науково-технічний центр ядерної та радіаційної безпеки виступить з офіційною заявою.

Але якщо будуть невеликі викиди, які залишаться на території АЕС, — це не є небезпечним для населення навіть Енергодара.

Тобто таке може бути, але є протоколи протидії такій ситуації.

Це ядерна аварія, але не Чорнобиль, — говорить науковиця.

Крім того, Олена Паренюк додала, що після двох великих аварій, в Чорнобилі й на Фукусімі, ядерна енергетика є однією з найбільш безпечних джерел енергії у світі.

Адже дуже багато фахівців працюють над тим, як уникнути будь-яких позаштатних ситуацій на АЕС.

Крім того, персонал кожної атомної електростанції проходить десятки навчань, як діяти в разі аварії.

Тому ядерна енергетика загалом готова до катастроф.

Пострадает до 1 млн человек: чем грозит Украине и миру катастрофа на ЗАЭС.

Що робити у разі витоку радіації.

Люди зазвичай ставляться до радіації, як до чогось украй небезпечного.

Але експерти кажуть, що навіть від вибуху атомного реактора можна врятуватися.

Головне — дотримуватися чистоти.

— Коли радіація знаходиться ззовні, її можна легко позбутися.

Це звичайний шкідливий бруд, який можна змити зі свого тіла.

А забруднений одяг можна ізолювати в поліетиленовому пакеті.

Загалом потрібно дистанціюватися і зробити так, щоб радіація не потрапила всередину організму, — говорить експерт з радіології Ярослав Ємельяненко.

Також він застерігає, що не варто вестися на застарілі методи порятунку.

Це ж підтверджують і лікарі, які пояснюють, що звичайний йод не зможе захистити щитоподібну залозу.

А от отруїтися ним легко.

Водночас найкращим варіантом, який може захистити організм від радіації, є йодид калію.

Він продається в таблетках, але і має протипоказання.

Наразі цей препарат мають усі лікарні, що перебувають у потенційній зоні ризику.

Загалом, щоб уберегтися від радіаційної загрози, фахівці радять запам’ятати кілька правил.

Якщо поруч немає бомбосховища, можна перебувати у власному будинку.

Але потрібно заздалегідь перевірити вікна, щоб вони не пропускали повітря.

Так, усі шпаринки радять заклеїти хоча б звичайним скотчем.

Крім того, варто закрити усі вентиляції в будинку.

Ідельний захист від радіації — хімічний костюм.

Але в домашніх умовах може підійти пуховик.

Навіть влітку він утримує повітря і дистанціює шкіру від радіації.

Водночас замінити протигаз може звичайна медична маска.

А ще експерти радять придбати побутовий дозиметр для вимірювання радіації.

Читайте: Ключові правила самозахисту після вибуху на АЕС — лікар-радіолог.

Чого чекати від візиту МАГАТЕ на Запорізьку АЕС.

30 серпня місія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) прибула до Києва перед візитом на Запорізьку атомну електростанцію в тимчасово окупованому Енергодарі.

До її складу увійшли 14 міжнародних експертів на чолі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі.

ЗМІ повідомляють, що місія може тривати лише чотири дні — з 31 серпня по 3 вересня.

Але Олена Паренюк наголошує, що цього недостатньо.

Адже хотілося б, щоб це була постійна місія.

Однак це те, з чого варто починати.