З початку повномасштабної війни у Криму затримали понад 130 людей, які підтримують Україну

КИЇВ. 31 серпня. УНН. Від початку повномасштабного вторгнення рф на території Криму незаконно затримано понад 130 людей, які відкрито виступають проти війни, підтримують Україну. Про це під час брифінгу заявила представниця Президента в Криму Таміла Ташева, передає УНН.

Цитата

«Важливо зазначити, що кожного дня все більше наших громадян відкрито демонструють спротив окупації та підтримку України. Від початку повномасштабного вторгнення на території Кримського півострова незаконно затримано понад 130 людей, які відкрито виступають проти війни, підтримують Україну та чинять спротив розповідаючи жахливу правду», - розповіла Ташева.

Деталі

За її словами, цей спротив є яскравим прикладом гуртування спільноти на території окупованого Криму, активно діє вже відомий рух опору “Жовта стрічка”, небайдужі активісти формують захищені канали зв’язку, організовують підпільні рухи, палять машини окупантів, кидають запальні суміші в адмінбудівлі та військкомати, де проводиться прихована мобілізація.

«Ми вже помічаємо, що до активістів долучаються й звичайні мешканці міст і сіл окупованого Криму. Які публічно слухають українську музику та державний гімн України не приховуючи свою позицію, записують відеопривітання до Дня нашої Незалежності, відмовляються обслуговувати російських військових, зокрема нам відомі факти того, що у селах на півночі Криму принципово не продають молоко російським солдатам. Прості речі, але надзвичайно важливі», - сказала Ташева.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна розробляє план евакуації для жителів Криму

Окрім того, вона розповіла про формати спротиву, які поділяють на кілька категорій:

1. Одиночні пікети на головних площах міст – такі загалом відбувалися одразу після початку повномасштабного вторгнення.

2. У соціальних мережах активно поширюються відео антивоєнного характеру чи з правдивою інформацією про війну – це теж один із дієвих механізмів спротиву.

3. Люди поширюють правду про війну в особистих соцмережах або листуванні – наприклад, саме за «антивоєнне» інтерв’ю для українського медіа кримськотатарського правозахисника Абдурешита Джеппарова заарештували на 15 діб.

4. Розклеюються плакати у публічних місцях та поширюються друковані матеріали – такі акції мають різноманітні форми вираження: написи на стінах, лавках, білбордах або на власних автівках.

5. Відбуваються також різні акції-перфоманси – однією з найбільш неординарних акцій став протест кримчанина, який вийшов на дорогу «з косою в руках і плакатом «Хто зі мною на Київську Русь”.

6. Антивоєнні висловлювання у побутових ситуаціях – наприклад, 24 червня вчительку однієї зі шкіл Джанкоя, Сусанну Безазієву, оштрафували та змусили звільнитися за спілкування з учнями на перерві. Вона сказала, що російська війна проти України протиправна і росіяни просто вбивають багатьох українців.

7. Також помітно, що люди регулярно знищують російські пропагандистські матеріали – псують, пошкоджують і навіть знищують пропагандистські банери, автівки з літерою «Z» тощо. Таких випадків дуже багато.

8. Важливими є акції прямої дії проти війни. Тут варто окремо згадати про справу Богдана Зізи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Криму заграв гімн України, хакери зламали радіо

«16 травня 2022 року кримський художник Богдан облив синьою та жовтою фарбами двері та фасад будівлі окупаційної адміністрації Євпаторії, після чого кинув у будівлю коктейль із запальною сумішшю – на знак протесту проти повномасштабної війни. Того ж дня окупанти заарештували його. Богдана катували та погрожували, під тиском змусили записати на відео так зване “зізнання”, яке потім оприлюднили місцеві пропагандистські медіа. Спершу художника оштрафували, а згодом звинуватили в умисному знищенні чи пошкодженні майна, замаху на тероризм і вандалізмі, наразі Богдан досі перебуває у ув’язненні», - розповіла Ташева.