Politico: Росії бракує важливої складової для виробництва зброї

Росія вже зіткнулася з дефіцитом високотехнологічних чипів іноземного виробництва, на які вона роками покладалася при виробництві зброї, і відчайдушно намагається його заповнити.

Про це йдеться в матеріалі Politico.

Через шість місяців після повномасштабного вторгнення в Україну Росія відчуває технологічний дефіцит і змушена покладатися на стародавні запаси примітивних боєприпасів радянської епохи.

Результат війни може залежати від того, чи знайде Росія спосіб відновити доступ до високотехнологічних чипів, і Україна намагається перешкодити поповненню запасів.

Зокрема, розсилаючи попередження міжнародним партнерам.

Кремль склав списки покупок напівпровідників, трансформаторів, з'єднувачів, корпусів, транзисторів, ізоляторів та інших компонентів, які потрібні їй.

Журналісти Politico ознайомилися одним з таких ймовірних списків.

З 25 товарів, які найбільш відчайдушно шукає Росія, майже всі – це мікрочипи виробництва американських фірм Marvell, Intel, Holt, ISSI, Microchip, Micron, Broadcom і Texas Instruments.

Завершують список мікросхеми японської фірми Renesas (власник американської IDT), німецької Infineon (власник американської Cypress), мікросхеми американської фірми Vicor і роз'єми американської фірми Air.

Найдешевший товар у списку першочергових, гігабітний Ethernet-трансивер Marvell вартістю близько €7, а найдорожчий – програмована користувачем вентильна матриця виробництва Intel за €1107 за штуку (до дефіциту мікросхем вона коштувала б менше €20).

Товари середнього пріоритету – від німецької Harting та нідерландської Nexperia (придбана китайською технологічною фірмою Wingtech у 2019 році).

Журналісти зауважують, що деякі з цих товарів можна легко знайти в інтернет-магазинах електроніки, а інших вже кілька місяців немає в наявності через глобальну нестачу мікрочипів.

Нові санкції США і ЄС, введені після 24 лютого, націлювалися на ланцюжки поставок мікрочипів, мікросхем, які часто підпадають під категорію «товарів подвійного призначення».

США, Європа та інші західні союзники також встановили режими ліцензування, щоб перешкодити компаніям експортувати потенційні військові технології клієнтам, які можуть становити загрозу їхній безпеці.

Але експерти попереджають, що режим експортного контролю не може зупинити передачу технологій небажаним суб'єктам і організаціям.

Дідерік Копс, старший науковий співробітник з експорту зброї і торгівлі у Фламандському інституті миру, зазначив, що у російських організацій, що постачають військовим, є різні способи обходу – від нерегульованих онлайн-ринках до мережі підставних магазинів.

«Такі країни, як Північна Корея та Іран, накопичили багаторічний досвід для обходу санкцій.

Росія, безсумнівно, підготувалася до того, щоб впоратися з цим..

Росіяни також можуть покладатися на історичний досвід при створенні таких каналів, як під час холодної війни.

У РФ є протяжні кордони з сусідніми країнами і велика мережа союзних держав, з якими можна працювати», – сказав Копс.

Також існує небезпека, що країна-посередник, як Китай, може купувати технології, а потім продавати їх Москві.

Американські військові зауважують, що у західних урядів мало можливостей перешкодити зробити це іншим режимам, особливо Китаю.

«Контроль над чипами такий же жорсткий, як сітчасті двері.

У Китаю і Росії спільний кордон протяжністю 4300 кілометрів.

Ми абсолютно ніяк не можемо визначити, чи передаються чипи з Китаю в Росію», – сказав Метью Терпін, директор Ради національної безпеки США По Китаю з 2018 по 2019 рік.

В останні роки Росія реалізувала програму імпортозаміщення, прагнучи створити власну високотехнологічну промисловість.

Протягом останніх місяців ці зусилля стали помітнішими.

Це і зниження податків і внесків, і надання пільгових кредитів для таких компаній.

Але подібні заходи, кажуть експерти, не спрацьовували раніше.

«Зрештою це не мало особливого успіху.

Є безліч високотехнологічних компонентів, які вони не можуть замінити саморобними альтернативами..

багато з цих речей абсолютно необхідні для їх програми озброєння», – сказав директор з розвідки та аналізу відкритих джерел аналітичному центрі в галузі оборони і безпеки RUSI Джеймс Бірн.

Так чи інакше, поки українська влада відзначає, що санкції працюють.

«За нашою інформацією, росіяни вже витратили майже половину..

свого арсеналу озброєнь.

...У Росії залишилося лише чотири дюжини гіперзвукових ракет.

Це ті, які володіють точністю і акуратністю за рахунок наявних в них мікросхем.

Але через санкції, накладені на Росію, поставки цього високотехнологічного мікрочипового обладнання припинилися, і у них немає можливості поповнити ці запаси», – зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

У травні міністр торгівлі США Джина Раймондо заявляла, що Росія так відчайдушно потребує найскладніших напівпровідників для своєї програми озброєнь, що вдалася до вилучення мікрочипів з посудомийних машин і холодильників.

Conflict Armament Research в недавньому звіті після вивчення зразків російської зброї, виявлених в Україні, заявило, що в них використано безліч неросійських деталей, вироблених після санкцій, введених за вторгнення в Крим.

Фахівці виявили, що російські інженери покладалися на певні напівпровідники конкретних західних виробників не тільки в боєприпасах, але і в безпілотниках-розвідниках, обладнанні зв'язку, авіоніці для вертольотів та інших товарах військового призначення.

Про це йдеться у статті The New York Times на основі висновків Conflict Armament Research, незалежної британської групи, що ідентифікує зброю, використану у війнах по всьому світу.

За даними Міністерства торгівлі США, світовий експорт напівпровідників до Росії знизився майже на 90%.

Також повідомлялося, що підприємства оборонно-промислового комплексу Росії намагаються знайти аналоги сотень найменувань комплектуючих для своїх літаків.

Серед комплектуючих та систем, які перестали поставлятися до РФ після введення санкцій, системи посадки по маяках, детектори диму, метеолокатори, радіолокаційні системи, навігаційні системи та навіть кавоварки з мікрохвильовками.