Як Київщина пережила окупацію та чи готова область до опалювального сезону

Київщина зазнала втрат і збитків буквально з перших днів повномасштабного вторгнення.

Охоплені боями були Вишгородський, Бучанський та Броварський райони.

Загиблих та закатованих цивільних в області знаходять ледь не щодня.

Та після деокупації Київщина продовжує жити і готується до зими.

Про 24 лютого, співпрацю з військовими і про найтяжчий в історії опалювальний сезон Факти ICTV поспілкувалися з головою Київської ОВА Олексієм Кулебою.

24 лютого тривало до кінця березня.

— 24 лютого у мене почалося о 4 годині 30 хвилин.

Мені першим зателефонував очільник обласної поліції.

Він перебував неподалік кордону і сказав: Олексій Володимирович, у нас на кордоні іде бій.

Це дослівно “іде бій”.

І я чув, що на фоні розмови дійсно вибухи.

Я знав, що він біля кордону, ми домовилися напередодні, що він поїде і буде там.

Я сказав, що зрозумів, що ми будемо з ним на зв’язку.

Взагалі, головне, щоб був зв’язок, — розповідає Олексій Кулеба.

Очільник області почав телефонувати керівництву країни та своїм підлеглим.

Через 40 хвилин був уже на робочому місці.

— І фактично це був один такий довгий день із 24 лютого, який закінчився десь після 20 березня.

Ми постійно були на своїх робочих місцях.

Було багато людей, які приходили, допомагали, змінювалися.

Але ми були постійно, постійно займалися областю, — згадує очільник області.

У приймальні стояв телефон, звичайний робочий телефон, який існував ще задовго до Інтернету.

Виявилося, дуже багато людей в екстреній ситуації знають цей номер.

— І біля цього телефона сидів мій заступник постійно, тому що ми відпустили секретаря і всіх, хто не мав там перебувати.

І телефон постійно дзвонив, ми створювали реєстри людей, проблем, потреб.

Треба визнати і сказати чітко, що у нас надзвичайні військові, які були готові до будь-яких викликів.

Ми багато в чому брали з них приклад, багато що вони нам підказували, бо це було їхнє органічне військове середовище.

Вони дійсно не спали.

Я жодного разу не бачив, щоб командувачі оборони Києва і Київської області відпочивали, — згадує Кулеба.

Військові навчали цивільних керівників і весь час були поруч.

Цивільне керівництво зі свого боку надавало всі дані, матеріали, людей на запит військових.

Евакуація, яка розпочалася з перших днів, не припинялася до середини квітня.

Її здійснювали силами обласної адміністрації, органів місцевого самоврядування і завдяки звичайним людям, які робили надзвичайні вчинки.

— Їх неможливо було зупинити, вони сідали в автомобілі, їхали, забирали людей, попри загрози, незважаючи на те, що їх могло чекати, а вони могли втратити життя.

От десь до 24-25 березня, коли вже стало зрозуміло, що ворог відступає, що ми його виганяємо з Київської області, це був великий важкий день.

Хочу подякувати Збройним силам України — за те, що ми можемо перебувати зараз тут, і згадувати, як це було.

Але війна, на жаль, ще триває, і ми маємо зробити максимум кожен на своєму місці, щоб якнайшвидше настала наша перемога, — каже Кулеба.

Саме про таких простих людей із Київщини, які корегували вогонь для армійців, які вивозили людей з Бучі, Ірпеня, Ворзеля та оперували дітей прямо під час боїв, сьогодні знімають фільм Область героїв.

Кінострічку зняли за рекордні 2,5 місяця, і вона вийде на екрани вже цієї осені.

Також запланована світова прем’єра.

— У нас із першого дня була співпраця військових і цивільних.

Це новий взагалі такий вид співпраці в нашій країні.

І в діалозі з ними ми вийшли на те, що потрібно говорити не тільки про військових, потрібно говорити про людей, які допомагали, волонтерів.

Тих, хто передавав інформацію, хто вивозив людей з окупації, тобто робив дуже багато речей, які, можливо, не так були видні і зрозумілі в перші місяці, але вони точно не мають бути забуті.

Тому що ці люди — справжні герої, хоча і вони звичайні мешканці Київської області, — розповідає Кулеба.

Наслідки окупації.

Три великі райони Київської області — Бучанський, Вишгородський і Броварський — були в стані активних бойових дій.

270 населених пунктів були під окупацією.

— Це величезна кількість людей, які опинилися з першого дня повномасштабного вторгнення в таких скрутних умовах, на жаль.

Це величезні руйнування, десятки тисяч зруйнованих будівель: це і приватні будинки, і багатоповерхові, і заклади освіти, медичні заклади.

112 культурних закладів, які зруйновані тією чи іншою мірою, — зауважує Кулеба.

І додає про найважливіші втрати, яких зазнала область.

— Але найдорожче, що у нас є – це життя наших людей, мешканців Київської області.

На жаль, кількість загиблих цивільних постійно збільшується.

Зараз вона досягає 1450 осіб.

Це говорить про те, що, на жаль, ця цифра буде збільшуватися.

Ми знаходимо наших людей, які були закатовані.

Ось нещодавня знахідка – це знову люди, які були закатовані і вбиті.

Це говорить про те, що російська армія, російський ворог прийшов сюди знищувати абсолютно все, — констатує очільник Київщини.

Руйнування і відновлення.

Тривалий час Київщина була на першому місці серед найбільш зруйнованих регіонів.

— Київська область, на жаль, в такому жахливому рейтингу зруйнованих областей.

Ми на третьому місці.

Довгий час ми лідирували.

Зараз Харківська область і Миколаївська нас уже значно випереджають.

У нас біля 26 тис.

зруйнованих об’єктів, біля 5 тис.

приватних будинків зруйновані повністю, 161 багатоповерхівка зруйнована повністю.

Якщо брати заклади освіти… Чотири величезних школи зруйновані повністю.

Шість дитячих садочків зруйновані повністю.

Дві великі опорні лікарні в Макарівському та Бучанському районах зруйновані повністю, — перераховує очільник області.

Уряд виділив 400 млн грн ще в травні на найпростіші ремонтні роботи.

Зараз вони проходять.

Також обласний бюджет виділив 87 млн грн на ті громади, які найбільше постраждали.

— Це Гостомельська громада, Бородянська, Макарівська.

Це також дозволить громадам пришвидшитися і до початку зими зробити такі поточні роботи.

До жовтня 1700 об’єктів, які ми вже закриваємо, ще мінімум 2000 об’єктів ми маємо зробити до 1 жовтня – це план-максимум.

Ми насамперед готували об’єкти соціальної інфраструктури – школи, садочки, лікарні, щоб запустити соціальну інфраструктуру.

Зараз уже буде акцент на житло громадян – на багатоповерхівки і приватні будинки, — пояснює Олексій Кулеба.

Найскладніший опалювальний сезон в історії.

Олексій Кулеба називає опалювальний сезон справжнім викликом.

Додає: про це вже всі говорять, що це буде найскладніший опалювальний сезон за всі історію незалежності України.

Та запевняє, що область до нього готова, бо вже давно переходить на тверде паливо.

Тож якщо будуть перебої з газом, є 800 тис.

кубометрів дров.

Цього вистачить і на соціальні заклади, і громадам.

— Я можу сказати, що ми готові до цього опалювального сезону.

Так, у нас є ризики військові, і в цьому краще звернутися за коментарем до військових.

Київщина вже готова на 85%.

Чому на 85%? Це сили і засоби, які маємо для того, щоб опалювальний сезон відбувся.

От зараз можемо сказати, що нам залишилося 15% від всієї роботи, щоб сказати, що ми готові.

Це не значить, що якісь райони не готові.

У нас 47 котелень були зруйновані.

17 ми відновили протягом літа, зараз працюємо з рештою.

І ми вже завершуємо цю роботу.

Завдяки органам місцевого самоврядування, завдяки міжнародним партнерам ми будемо готові, — запевняє Кулеба.

Також область розглядає так звані стресові варіанти сценаріїв.

На такий випадок підготували 320 пунктів обігріву.

Це стаціонарні будівлі, всередині яких будуть усі необхідні речі і засоби, раптом людям знадобиться перебувати там певний час.

Отопительный сезон в Украине: когда в дома пустят тепло и какой будет температура.