«Воєнкори» ходять під статтею про фейки: дайджест пропаганди РФ за 6 вересня

Прокремлівські Telegram-канали розганяють зраду навколо подій у Балаклії, а у Москві на колінці зробили естонську антиросійську форму для тих, хто виїжджає за кордон. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 6 вересня.

1. Правда про війну: від Сладкова до Гіркина
2. Колабораційний мартиролог: від Струка до Бардіна
3. «Катюші» з Пхеньяну допоможуть Шойгу?
4. У Москві створили русофобську «естонську анкету»

Правда про війну: від Сладкова до Гіркина 

На 195-й день війни фраза «український наступ» стала найпопулярнішою у російській пропаганді. 6 вересня вона вже звучала в контексті міста Балаклея у Харківській області.

Повідомлення були переважно панічними. Хоча й з різними відтінками.

Так, стверджувалось що «українські військові наступають, ведуться удари з великокаліберної артилерії та РСЗВ. ЗСУ закріпилися на околицях міста». 

Панічні настрої підсилювались й питаннями «куди ж у Харківській області увесь цей час наносились удари «Іскандерами»?

НАСПРАВДІ, еволюція російського «воєнкорівського руху» в Україні пройшла складний шлях від лютневого «закидаємо усіх шапками» до «поставитись до наступу української армії з усією серйозністю, а не намагатися закидати шапками та бравурними заявами».

Дивно пролунає, але росіянам варто вірити не Сладкову, а Гіркіну. Правда буде більш співзвучною. 

Проте, з огляду на масштабну кремлівську «війну з фейками», не треба дивуватись, якщо той же Сладков та інші різноманітні «коци» з польової російської пропагандистської кухні незабаром також потраплять під ніж репресій. 

Розповсюдження панічних настроїв цілком може бути прирівняне до фейків і дискредитації ЗС РФ. 

До речі, цього місяця Ілля Карпенко з Петропавловська-Камчатського та Валерій Котович з Ростова-на-Дону стали першими військовими фігурантами кримінальних справ про «фейки» про російську армію.

Отже, початок є. Далі –  буде. Відповідно до сталінської класики репресивного жанру Путін незабаром візьметься й за тих, хто його підтримував. Історія з Іваном Сафроновим – яскравий тому приклад.

Колабораційний мартиролог: від Струка до Бардіна

6 вересня стало відомо, що в тимчасово окупованому Бердянську було підірвано автомобіль так званого військового коменданта міста Артема Бардіна, якого шпиталізували у важкому стані. Згодом він помер від травм, несумісних з життям.

НАСПРАВДІ, це вже ювілейний, 20-й замах на ставлеників Кремля в окупованій Україні. Відповідна статистика по регіонах виглядає наступним чином. 

Херсонська область

• 20 березня в Херсоні в автомобілі біля свого будинку застрелено помічника голови російської окупаційної адміністрації області Володимира Сальдо Павла Слободчикова. 
• 20 квітня  застрелили ще одного помічника заступника Сальдо — Валерія Кулешова.
• Відразу три замахи сталися у червні. Жертвою першого, 18 червня, став призначений Москвою начальник обласного управління пенітенціарної служби Євген Соболєв, якому вдалося вижити, але його шпиталізували з тяжкими травмами.
• 22 червня підірвали автомобіль голови проросійської адміністрації Чорнобаївки Юрія Турульова. 
• 24 червня у Херсоні загинув керівник відділу сім’ї, молоді та спорту окупаційної адміністрації області Дмитро Савлученко. Під його автомобіль заклали вибуховий пристрій потужністю 300 грамів у тротиловому еквіваленті.
• 7 липня у Новій Каховці застрелили так званого заступника начальника поліції Сергія Томка. Тіло знайшли у його власному автомобілі. 
• 4 серпня голову окупаційної адміністрації Херсонської області Володимира Сальдо шпиталізували в Інституті Скліфосовського в Москві з підозрою на отруєння. Остання інформація про нього публікувалася 20 серпня. Повідомлялося, що стан Сальдо значно покращився, а Міноборони РФ проводить розслідування того, що сталося. Спочатку стверджували, що у Сальдо нібито почалися ускладнення після перенесеного COVID-19 і через перевтому. Однак тепер слідство опрацьовує версію про застосування проти нього «бойових отруйних речовин».
• 6 серпня у своєму будинку застрелили заступника голови адміністрації окупованої Нової Каховки Віталія Гуру. Чиновника шпиталізували з тяжкими травмами, він помер під час транспортування до Криму. 
• 22 серпня у Херсоні підірвали автомобіль заступника начальника відділу внутрішньої політики окупаційної адміністрації Херсонської області Ігоря Телегіна. 
• 29 серпня заступника голови окупаційної адміністрації Херсонської області з сільського господарства Олексія Ковальова  знайшли мертвим у своєму будинку в Голій Пристані.

Запорізька область

• 22 травня проросійського мера Енергодара Андрія Шевчика шпиталізували після вибуху у під’їзді будинку. Невідомі  встановили  вибухівку в електрощитовій та дистанційно привели пристрій у дію. Шевчика було доставлено в реанімацію. Він обіцяв повернутися до роботи «тижня через три — місяць», проте про нього нічого не чути  й досі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колаборанти: ніхто не забутий і ніщо не забуто

• 11 липня в Мелітополі було вчинено замах на голову окупаційної адміністрації Мелітопольського району Андрія Сігуту. 
• 12 серпня в Мелітополі внаслідок вибуху у дворі будинку було поранено одного з керівників передвиборчого штабу «Єдиної Росії» Олега Шостака. 
• 24 серпня невідомі підірвали автомобіль голови окупаційної адміністрації села Михайлівка Івана Сушка. Чиновник помер у лікарні, куди його доправили у критичному стані.
• 26 серпня в Бердянську під час вибуху загинув так званий заступник начальника ДІБДР міста Олександр Колесніков.
• 27 серпня в Михайлівці був знайденим повішеним начальник міської поліції Андрій Рижков. Раніше він служив в українських прикордонних частинах. За інформацією ЗМІ, він сам звернувся до підконтрольної Росії адміністрації і запропонував себе як начальник поліції.

Харківська область

• 10 липня проросійський голова села Великий Бурлук Євген Юнаков загинув через підрив автомобіля біля будівлі місцевої адміністрації. Окупаційна влада заявила, що вибухівку під машину заклала українська «диверсійно-розвідувальна група».

Луганська та Донецька області

• 2 березня було знайдено мертвим колишнього депутата Луганської облради, проросійського голову міста Кремінна Володимира Струка. 
• 20 серпня в Маріуполі Донецької області вибухнула саморобна бомба біля входу до зоопарку, який збирався відвідати проросійський мер Костянтин Іващенко.

Хтось вперто полює на колаборантів. І головне – вміло. 

«Катюші» з Пхеньяну допоможуть Шойгу?

Путін 6 вересня перебував на Далекому Сході, де відвідав багатонаціональні військові навчання «Схід-2022».

Під «багатонаціональними» треба розуміти обмежені контингенти та спостерігачів з таких країн: Азербайджан, Алжир, Вірменія, Білорусь, Індія, Киргизстан, Китай, Лаос, Монголія, Мьянма, Нікарагуа, Сирія, Таджикистан.

Для повноти величі протистояння «Рамштайну» в особі колективного Заходу на чолі з США не вистачає тільки Еритреї, КНДР та Ірану.

НАСПРАВДІ, останні дві країни названі не випадково. Адже залишаються чи не єдиними постачальниками зброї та боєприпасів для Росії.

Видання The New York Times у розпорядженні якої виявилися нещодавно розсекречені дані американської розвідки, повідомило, що Росія купує мільйони артилерійських снарядів та ракет малої дальності у Північній Кореї.

Москва також прагне купити у Пхеньяна військову техніку. Угода з КНДР говорить про відчай Москви, яка виявилася неспроможною виробляти у потрібній кількості навіть найпростішу військову техніку.

За словами військового експерта з Американського інституту підприємництва (AEI) Фредеріка Кагана, у північнокорейській зброї немає високих технологій: Пхеньян може постачати, наприклад, 152-міліметрові артилерійські снаряди або ракети типу «Катюші».

Звернутися до КНДР Росію змусили як нестача боєприпасів, так і неможливість отримати необхідне озброєння від інших постачальників. Західні санкції, які заборонили експорт високотехнологічних компонентів до Росії, порушили ланцюжки поставок. Через запроваджені обмеження Москва не може купувати зброю або деталі для її виробництва.

 «Єдина причина, чому Кремль змушений купувати артилерійські снаряди чи ракети у Північної Кореї чи у когось ще, полягає в тому, що Путін не може мобілізувати російську економіку для війни навіть на базовому рівні», — пояснює Каган.

Наприкінці серпня США заявили, що РФ отримала перші іранські безпілотники. Однак з їх використанням у російських військових виникли технічні проблеми. 

Отже, КНДР і Іран є єдиними країнами, які можуть постачати Росії зброю та військову техніку, нічим не ризикуючи. Адже вже знаходяться під санкціями. Але і «Катюші» часів Корейської війни, і безпілотні іранські «шахіди» – на тлі, наприклад, того ж HIMARS – виглядають, м’яко кажучи, непереконливо.  

Як клепали «естонську русофобську анкету»

6 вересня Єврокомісія затвердила план відмови від угоди про спрощений візовий режим із Росією. Рішення може набути чинності 12 вересня.

Таким чином кремлівський фейк про русофобію став правдою. Але при цьому самих фейків про те, як над «бідними росіянами знущаються на кордонах країн Шенгенської зони» в РФ не поменшало.

Нещодавно в інтернеті поширилося фото анкети для російських резидентів Естонії, які виїжджають на територію РФ. У опитувальнику нібито є питання про підтримку «спеціальної військової операції» Росії в Україні.

Фото анкети з’явилося в Telegram-каналах («Соловьёв»), соцмережах, і навіть у темі «Перетин кордону Естонія -> Росія» на популярному туристичному ресурсі «Форум Вінського».

Фотографією нібито поділився росіянин — громадянин Естонії на ім’я Сергій Філатов, зважаючи на заповнену ним анкету. Повідомлення про неї з’явилися і в англомовному сегменті Twitter, де користувачі порівняли естонський уряд із поліцією думок із роману Джорджа Орвелла «1984».

НАСПРАВДІ, ресурс «Проверено» спростував цей фейк, виявивши не тільки велику кількість граматичних помилок у формі, а й те, що вона була створена не офіційним органом Естонії.

У шапці форми використано герб Естонії, а не емблема департаменту поліції та прикордонної охорони. До того ж форма написана естонською та англійською, а не російською мовою. Адже багато офіційних сайтів Естонії доступні російською, англійською та естонською мовами, включаючи сайт департаменту поліції та прикордонної охорони.

У фейковій анкеті у пункті «ID-карта» чомусь замість перекладу англійською мовою в дужках вказано пояснення естонською: «ID-kaart (Eesti kodanikele)». При цьому номер ID-картки, який вказав Сергій Філатов (В3876682), не відповідає формату естонських номерів ID-карт. У них перед семизначним номером йдуть дві літери, а не одна (наприклад, AS0002261).

Речник естонського департаменту поліції та прикордонної охорони Ільмар Каро відповів, що такої форми, яку представив Філатов, не існує і існувати не може.

Виходячи з дати публікації, фото фейкової анкети почало розповсюджуватись з російського Telegram-каналу «Пономар». Через годину його виклав «воєнкор» Коц. Ним поділився і Володимир Соловйов – пост набрав понад 240 000 переглядів.

Отже, естонська «русофобська анкета» — відверта підробка. Тому «воєнкорам» на кшталт Коца та салонним пропагандистам на кшталт Соловйова дійсно слід приготуватись до притягнення до відповідальності за розповсюдження фейків. А буде це в Росії чи в міжнародному суді майбутнє покаже.