Де втрачає можливості український агросектор

Поки на західних кордонах України триває логістичний колапс, щоб вивезти сировину, інші компанії вже активно залучаються до створення доданої вартості.

Кілька прикладів 2022 року:

• В Україні з'явився перший промисловий виробник мармурової свинини. KSG Agro планує постачати мармурову свинину до люксових магазинів рітейлових мереж, де представлена, у тому числі й продукція преміум-класу.
• ТзОВ «Бучачагрохлібпром» (Тернопільська область) планує збудувати невелике м’ясопереробне підприємство з переробки м’яса, зокрема виробництва тушкованки. Компанія володіє фермою з відгодівлі бичків, тож сировина є.
• Астарта майже наполовину збільшила виручку у січні-червні 2022 року. Виручка сегменту виробництва цукру зросла на 5% , а виторг сегмента переробки сої за 1 півріччя 2022 досяг €53 млн, що на 17% більше проти аналогічного періоду минулого року.

Подібних повідомлень не так багато, проте деякі підприємства не озвучують про диверсифікацію або ж знаходяться в процесі змін.

Чи є підтримка агросектору ?

Частка сільського господарства у ВВП України була найвищою серед усіх секторів економіки і становила понад 10% у 2021 році. На агропродовольчу продукцію припадає найбільша частка загального експорту України - близько 41% за рік. В цілому, агросектор відіграє ключову роль у забезпеченні добробуту 13 млн. сільських жителів.

Відразу декілька гравців ввімкнулися в фінансову підтримку агро.

USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) - вартість 35 млн. дол. США. Надається агрономічна підтримка 3 тис. с/г виробників 13 областей країни - які особливо потерпіли від війни. Також започатковано «Ініціативу стійкості сільського господарства в Україні» (Agriculture Resilience Initiative - AGRI) вартістю 100 млн. доларів, яка має працювати над зміцненням механізмів експорту української аграрної продукції.

Держава звільняє від оподаткування ввізним митом товарів, що використовуються для забезпечення зберігання зернових та олійних культур. Створено спрощену процедуру реєстрації сільськогосподарської техніки. Відбулись певні зміни до Земельного кодексу України для земель сільськогосподарського призначення (Закон № 2145-IX від 24.03.2022 року). Можна ще включити "Доступні кредити 5-7-9%", якою розширено Державну програму підтримки суб'єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників, проте є сумніви щодо реальності такої підтримки: отримання кредиту виявилось складнодоступною опцією. Для прикладу, кредит можуть отримати тільки ті аграрії, які здатні його забезпечити та вже мають у своєму володінні майно: склади, техніку, депозити, тощо. Натомість більшість агровиків використовують потужності підрядників або залучені на умовах оренди.

Європейський Союз допоміг з транспортним безвізом, який скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску. З 29 червня українські перевізники можуть виконувати двосторонні перевезення Україна - ЄС, транзитні перевезення територіями країн ЄС, здійснювати поїздки країнами ЄС без міжнародного посвідчення водія. Також, до 5 червня 2023 року на українські товари скасовується ввізне мито в країни Європейського Союзу (рішенні Європейського Парламенту за № 2022/870)

Заходи підтримки це добре. Але нема головного - стратегічного плану модернізації економіки та механізму переходу від експорту сировини до її глибокої переробки на місцях в аграрному секторі.

Рішення про розширення можливостей українських підприємств для переробки сільськогосподарської продукції напрошується само собою. Логістичні можливості з вивезення зернових і до війни були незадовільними, а із закриттям портів і поготів. Видається очевидним не лише скасувати мито на полімерні рукави та мішки для зберігання сільськогосподарської продукції, а й дати відповідь на питання, що робити із збереженим далі.

Найбільш доцільним способом нарощувати і виробництво, і доходи - не експортувати сировину, а переробляти її.

Де ми втрачаємо гроші ?

Довгострокові контракти на постачання з країною, де йде війна, знайти складно. Суттєві ризики у вигляді високої вартості логістики та складнощів з експортом також накладають відбиток майже на всіх виробників. Саме тому доцільно взяти до обговорення питання переходу від експорту сировини до її переробки. Адже, чим більше ми акцентуємось на експорті сировини, тим менший заробіток отримаємо.

• Яблучний концентрат. Вітчизняним виробникам концентрату доведеться працювати на спотовому ринку. Прогнози різняться, проте, з огляду на падіння якості товарного яблука, очікується велика пропозиція для переробки. Ціна на яблука може також бути високою на внутрішньому ринку за рахунок зниження завозів з Польщі.
• Переробка крохмалю дозволяє отримувати глюкозу, фруктозу, крохмальні сиропи та патоки.
• Бурякова меляса - основна сировина для екстракту дріжджів. Переробка меляси є варіантом для підвищення ефективності роботи підприємств цукрової галузі.
• Кукурудзу, якої країна вирощує з надлишком, можна переробляти на пальне. Науковці та фахівці в агросекторі вже давно володіють інформацією про такі можливості. Паливний етанол з кукурудзи в якості домішку до палива суттєво знижує викиди СО2 в атмосферу, а його ринок оцінюється в десятки мільярдів доларів на світовому рівні.
• Ріпакова олія - ефективна сировина для виробництва біодизеля.

Способів переробки є безліч. Деякі наведені приклади взяті з агропорталу, де фахівці періодично діляться знаннями та напрацюваннями. Додатковий стимул концепції переробки - безвідходне виробництво в межах одного підприємства.

Виробництво потребує фінансування не лише "з нуля", а й передбачає стимулювання вже існуючих потужностей, розширення їх переробних можливостей, перенесення заводів ближче до ЄС. Це дасть цінову перевагу та конкурентну перевагу на світових ринках.

Висновки

На жаль, маємо низький освітній та розвиваючий потенціал галузі. Майже нема навчальних, виробничих проектів, які б розкрили практичні аспекти розвитку агропереробки, так необхідної на даному відрізку шляху та сприяли стабільному економічному зростанню сільськогосподарських підприємств України.

Критично необхідне обговорення існуючої ситуації. Найближчий захід в сфері агро та агріфуд передбачається на кінець цього року, де буде представлено бізнес-моделі та кейси створення доданої вартості в індустріях: зерно, фрукти, овочі, ягоди, нішеві культури, органіка.

Для того, щоб високотехнологічні підприємства стали трендом на вітчизняному ринку потрібно шукати нові продукти, досліджувати ринки, адаптувати потужності до нового економічного ландшафту.

Автор - засновник, керівник проектами "Hard Skills"