Вячеслав Мішалов: Як ботами, Starlink та wi-fi тримає онлайн-оборону "Фрегат"

Як за допомогою ботів, супутників, інтернету у бомбосховищах, імпровізованого хабу для постраждалих провайдерів сходу розгорнув “інтернет-контрнаступ” один із п'яти найбільших інтернет-провайдерів країни - розповів співзасновник "Фрегат" Вячеслав Мішалов.

1) Блокуємо пабліки та налаштовуємо Starlink для ЗСУ.

Наша основна компетенція - це забезпечення зв'язком.

Тому з початком війни частина наших співробітників у рядах кібервійськ блокували пабліки з пропагандою рф, відбивали атаки ботів і відновлювали стратегічні інтернет-ресурси.

А деякі - відправилися налаштовувати Starlink для ЗСУ.

Один з таких співробітників, який вже пів року на передовій відповідає за зв'язок, нещодавно зазначив: “Сьогоднішня війна - це війна дронів та Starlink.

І Україна здатна її виграти”.

Дрони - це можливість для нашого захисника побачити ворога та завдавати точних ударів за 8 секунд від моменту ідентифікації цілі.

Ось, чому важливо, щоб їх там було якомога більше.

На жаль, дрони - це розхідний матеріал.

Що стосується важливості Starlink, то наразі це єдиний існуючий зв’язок для наших солдат, який вороги не можуть вивести з ладу.

Він також є зв’язуючою ланкою між дронами та артою.

Плюс можливість написати рідним, і тримати зв’язок один з одним.

2) Під'єднувати навіть під вибухами.

"Фрегат" – найбільший інтернет-провайдер у місті та один із п’яти найбільших у країні.

А це майже 200 тис.

абонентів у Дніпрі, Києві, Запоріжжі, Черкасах, а також у Дніпропетровській та Полтавській областях.

Будь-яке відключення сьогодні – це паніка та стрес.

Ми докладаємо максимум зусиль, аби наші абоненти відчували: зв’язок у них є, щоб не трапилося.

Це як "не все так погано, якщо банкомати видають готівку".

Зберігати емоційну цілісність користувачів - це наша принципова позиція.

Наприклад, у березні в частини великих провайдерів просто пропав доступ до Telegram через пошкодження магістральної оптики та захоплення того самого бучанського напрямку.

Форуми буквально розривалися коментарями типу: "Все! Почалося!".

Наші адміни цілодобово відпрацьовували альтернативні маршрути й за кілька днів відновили зв'язок.

Під час перебоїв з паливом вся команда шукали талони "по знайомим", аби не зупинилися налагоджувальні роботи.

А пошкодження ліній зв’язку чи об’єктів із обладнанням є після кожного прильоту, бо покриття "Фрегату" у містах достатньо велике.

А коли ворожа ракета влучила в район заводу ЮМЗ у Дніпрі, наші монтажники відновлювали пошкоджені мережі на сусідній вулиці прямо під вибухами, адже детонація тривала до пізньої ночі.

Ми не могли залишити людей без інтернету й без зв'язку з рідними.

Вони й так знаходилися у шоковому стані.

Так само й в Кременчуці пошкоджені мережі ми відновлювали одразу після вибуху.

Дуже часто ми – четверта машина, що приїжджає на місце обстрілу, після ДСНС, швидкої та поліції.

3) Регулярно оновлювати автопарк ЗСУ.

З першого дня повномасштабного вторгнення ми допомагаємо нашим захисникам.

Щомісяця постачаємо бронежилети, кулі, зброю, аптечки та радіозв’язок.

Загалом за пів року ми передали на фронт допомоги на 15 млн грн.

Одразу поставили у пріоритет саме автівки, бо на передовій їхній вік недовгий, а виконують вони дуже важливу роль: оперативність, логістика, медична допомога.

За півроку війни ми відправили на фронт 21 автівку – два Nissan, три пікапи Ford і чотири Navara, три Renault Kangoo та інші.

4) Стали тимчасовим прихистком для партнерів зі сходу України.

Для багатьох наших партнерів зі Слов'янська, Лисичанська, Краматорська наш офіс на кілька місяців став безпечним місцем, де всі ці провайдери тимчасово зупинялись і жили разом із родинами, а всі доступні нам паркувальні майданчики були заповнені їхніми авто з технікою та обладнанням.

5) Безкоштовно забезпечили зв'язок понад 200 громадським локаціям.

Ми щодня без обмежень під’єднуємо бомбосховища, воєнні об’єкти, волонтерські штаби, родини переселенців.

За півроку "Фрегат" підключив до інтернету понад 200 громадських локацій.

Так, наприклад, до нас звернулись власники маленької кав'ярні в Дніпрі, які з початку війни прийняли у себе та своїх друзів близько 1000 переселенців із найгарячіших точок країни.

А власну кав'ярню перетворили на їдальню для них.

Вони просили допомогти з інтернетом для одного із будинків, де жило одночасно 15 людей! Звісно, ми зробили все того ж дня й абсолютно безкоштовно.

6) Не “зрікатися” боржників та колишніх абонентів.

З початком війни ми втратили приблизно 30% платежів.

Але ми розуміли, як важливо для людей у такий час бути на зв'язку зі своїми родинами.

Тому прийняли рішення - забезпечувати зв'язком навіть боржників та колишніх абонентів.

З лютого до квітня наші абоненти із мінусом на рахунку отримували сталий інтернет-зв’язок на швидкості 10 Мбіт/с, достатньої для будь-якої роботи.

Крім того, усіх наші колишні абоненти могли мати безкоштовний зв'язок, просто під'єднавши кабель.

Згодом ми зробили розсилку із проханням: "Якщо можете, будь ласка, продовжуйте платити.

Ви даєте нам можливість забезпечувати зв’язок для всіх, у кого немає цієї можливості".

Навіть коли люди потроху почали знову платити, ми все одно залишили для боржників доступ до інтернету, але вже на швидкості 2 Мбіт/с.

Зараз ми вже на 10% втрат.

Правда, після слів вдячності за безкоштовний зв'язок пішли коментарі типу: "А чого так мало? Чому лише 2 Мбіт/с?!".

Ми поставилися до цього з розумінням і продовжували формувати в наших абонентів відчуття захищеності: "Ніхто не здатен вплинути на те, як світ зміниться завтра.

Але, що б не трапилось, у вас є мінімальний зв’язок, завдяки якому ви можете спілкуватися з рідними, продовжити працювати з будь-якої точки або знайти нову роботу".

Ми сформували нову "гігієну безпеки".

7) Зберегли команду.

Коли після 24 лютого у країні покотилася “хвиля звільнень”, ми були готові, адже вже застосовували подібну практику під час ковідної пандемії.

Ми просто заморозили модернізацію об'єктів і перевели на дистанційку всі можливі відділи, зокрема техпідтримку.

Співробітникам, які пішли до ЗСУ, ми зберегли робочі місця та повну зарплату, включно до їх повернення після перемоги.

Топменеджмент постійно залишався на робочих місцях у Дніпрі.

За час війни в компанії не було жодного звільнення.

Ми просто не могли цього дозволити.

"Фрегат" занадто довго формував свою команду і саме з нею планує післявоєнну відбудову та модернізацію України.