Яким був ефір спільного телемарафону «Єдині новини» 11 вересня 2022 року: резюме

Повний моніторинг за 11 вересня читайте тут.

Попередні резюме щотижневих моніторингів телемарафону «Єдині новини» читайте тут. 

Ефірний блок телеканалу «Інтер» не припадав на цю добу.

Ефірна сітка каналів

Ефірний блок каналу «1+1» не мав певної чіткої структури (різні його елементи не були прив’язані до «рівного» часу, наприклад, повтори підсумкового випуску новин починалися о 1:09 і о 4:55). Починався блок із єдиного прямоефірного короткого випуску новин. Далі йшли майже годинна гостьова студія, повтор підсумкового випуску новин за 10 вересня, документальний фільм, ще одна годинна гостьова і ще раз повтор підсумкового за 10 вересня.

Структура блоку телеканалу «Рада» була звичною: короткі новини на початку кожної ефірної години і гостьові студії до кінця години. В гостьових студіях час від часу (несистемно, бо в різний час) гостьові ведучі робили блок «оперативних новин» (в цих «оперативних новинах» були переважно новини насправді не оперативні, часто — ті, які вже були в новинах на початку години або в попередніх годинних блоках, а ще більше — піар-матеріалів про президента і його Офісу).

Структура ефірного блоку Суспільного була вже усталеною: 30-хвилинні випуски новин і 2,5-годинні гостьові студії.

Структура блоку каналів ICTV та СТБ була не такою, як зазвичай. Випусків новин було лише три: 15-хвилинний о 18-й годині, 45-хвилинний підсумковий випуск дня о 20-й, і ще о 23-й годині був 25-хвилинний випуск новин. Між ними були гостьові студії, але гостей як таких у них не було: замість цього показували промови різних політиків і чиновників на саміті «Ялтинської європейської стратегії», що відбувся в Києві напередодні. З 21-ї до 22:45 були інтерв’ю з учасниками гурту KAZKA, взяте журналісткою телеканалу «Рада», і запис концерту цієї групи. 

Основні теми дня

Контрнаступ і звільнення міст і сіл на Харківщині. У блоці «1+1» тема була висвітлена лише одним оглядовим сюжетом. В ефірному блоці телеканалу «Рада», крім коротких новинних форм, тему обговорювали з головою Луганської ОВА Сергієм Гайдаєм, радником міністра внутрішніх справ Вадимом Денисенком і ексзаступником начальника Генштабу Ігорем Романенком. У блоці Суспільного тему всебічно обговорювали: із секретаркою Балакліївської міськради Оксаною Бондар, із депутатом Куп’янської міської ради (обраним від Партії Шарія) Вадимом Крохмалем, із радником міністра внутрішніх справ Вадимом Денисенком, заступником Харківської ОВА Романом Семенухою, начальником Сіверськодонецької МВА Олександром Стрюком, колишнім депутатом Ізюмської міськради, а нині бійцем нашої армії Миколою Каракаєм. Крім того, різні аспекти контрнаступу обговорювали з експертами: Олександром Коваленком із групи «Інформаційний спротив», російським опозиційним політиком Марком Фейгіним і воєнним оглядачем Денисом Поповичем. У блоці телеканалів ICTV та СТБ на цю тему, крім коротких новинних повідомлень, був лише один репортажний сюжет зі звільненого села на Харківщині і говорили на цю тему з головою Луганської ОВА Сергієм Гайдаєм.

Ворожі обстріли цивільних об’єктів у Дніпрі, Миколаєві, Харкові (Дніпро, Нікополь, Миколаїв, Вознесенськ, Куп’янськ, Слов’янськ). Сталися пізніше ефірного блоку «1+1». У блоці каналу «Рада» висвітлювали короткими повідомленнями в новинах і робили прямі ввімкнення з Миколаєва і тричі з Дніпра. У блоці Суспільного висвітлювали прямими ввімкненнями з Миколаєва, Дніпра, Харкова, Сум. Обговорювали з мером Миколаєва Олександром Сенкевичем. У блоці ICTV та СТБ — два прямі ввімкнення з Харкова і репортажний сюжет із Дніпра.

Обстріли енергетичної інфраструктури Харківщини, Сумщини і Полтавщини. Сталися пізніше ефірних блоків «1+1», «Ради» й Суспільного. У блоці телеканалів ICTV та СТБ зробили пряме ввімкнення з Харкова.

Ситуація на Запорізькій АЕС. У блоці «1+1» тема не згадувалася. У блоці каналу «Рада» тему висвітлювали короткими повідомленнями і обговорювали з експертом Національного інституту стратегічних досліджень Олексієм Їжаком. В ефірному блоці Суспільного тему висвітлювали прямим ввімкненням із Запоріжжя. У блоці телеканалів ICTV та СТБ тему майже не згадували. 

Новинна складова ефірів

Новинної складової в ефірному блоці «1+1» цієї доби не було взагалі. Жодного репортажного сюжету (з 10 сюжетів загалом — це були огляди й нариси), жодного прямого ввімкнення.

У блоці телеканалу «Рада» репортажних сюжетів не було взагалі, був один нарис із багатьма повторами. Натомість було 8 репортажних прямих ввімкнень: про нічні ворожі обстріли Харкова, про обстріли Миколаєва, про ситуацію в Одесі, три ввімкнення з Дніпра про наслідки ворожих ракетних обстрілів міста, із Житомира про збільшення в області кількості хворих на коронавірус і про святкування на Андріївському узвозі в Києві. Було ще два нерепортажних ввімкнення.

Новинна складова блоку Суспільного забезпечувалася переважно репортажними прямими ввімкненнями, яких було 11: із Дніпра (три), з Миколаєва (два), з Харкова — про наслідки ворожих обстрілів міст. Із Запоріжжя — про ситуацію на Запорізькій АЕС і в Енергодарі, із Сум — про наслідки ворожого обстрілу області, а також про ситуацію на Чернігівщині, про наслідки збиття ППО ворожої ракети над Уманським районом і про святкування дня міста Миколаєва. Крім того, було три репортажні сюжети: про бої на Херсонщині, про «агітаційні» снаряди з листівками для ворога і про технологічний дитячий фестиваль у Туреччині, організований виробником байрактарів.

В ефірному блоці телеканалів ICTV та СТБ було 4 репортажних сюжети (із 7 сюжетів загалом): про звільнене село Гракове на Харківщині, про наслідки нічного ракетного обстрілу Дніпра, а також два репортажі були про саміт «Ялтинської європейської стратегії» в Києві. Всі три прямі ввімкнення були з Харкова про наслідки ворожих обстрілів міста і про знеструмлення Харківщини внаслідок влучання ворожих ракет у теплоелектростанцію.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» цієї доби було лише троє гостей: один експерт-історик, із яким обговорювали паралелі геноцидних і загарбницьких дій Росії в минулих століттях і нині, і двоє танкістів, які розповідали про оборону Чернігова в перші тижні війни.

У гостьових студіях телеканалу «Рада» цієї доби побувало загалом 20 гостей, із них вісім були ньюзмейкерами. З головою Херсонської облради Олександром Самойленком говорили про ситуацію на окупованій частині Херсонщини. З депутаткою Київради Лілією Пашиніною говорили про перейменування столичних вулиць і про підготовку Києва до опалювального сезону. Із членом профільного Комітету ВР Дмитром Соломчуком говорили про виконання Україною своїх зобов’язань по постачанню зерна бідним країнам. Із головою Криворізької РВА Євгеном Ситниченком — про ситуацію в Криворізькому районі. З головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком обговорювали хід ухвалення євроінтеграційних законів парламентом. Із головою Луганської ОВА Сергієм Гайдаєм говорили про ситуацію в області та на окупованих територіях. Із головою Держспецзв’язку Юрієм Щиголем — про протидію хакерським російським атакам. Із заступником міністра фінансів Олександром Кавою — про фінансування відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури України. З речниками, радниками й експертами обговорювали виявлення колаборантів на звільнених територіях, кримінальні справи проти волонтерів, перспективи «зернового коридору», ситуацію на фронті, ситуацію з відключенням Запорізької АЕС тощо.

У блоці Суспільного цієї доби побувала рекордна кількість гостей — 33. Кількість тут, на мій погляд, працювала на шкоду якості, бо часто ведучі змушені були переривати цікаві розповіді гостей, щоб «рухатись далі». З цих гостей мінімум 12 були ньюзмейкерами. Про ситуацію в щойно звільнених містах розповідали секретарка Балаклійської міськради Оксана Бондар, депутат Куп’янської міської ради від Партії Шарія Вадим Крохмаль. Голова Херсонської облради Олександр Самойленко розповідав про ситуацію і настрої на окупованих територіях Херсонщини. Начальник Покровської МВА Сергій Добряк говорив про обстріли Покровська з «іскандерів». Перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко розповідав про відновлення зруйнованих ворогом освітніх закладів і всієї освітньої інфраструктури. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь пояснював необхідність внесення до законодавства понять «освітній геноцид» і «лінгвоцид». Міський голова Мелітополя Іван Федоров розповідав про ситуацію в місті і про зрив планів окупантів із проведення псевдореферендуму завдяки супротиву людей окупантам. Депутат естонського парламенту Ерік Нійлес Крос говорив про заборону росіянам в’їзду на територію Естонії і про обережність деяких країн ЄС у питанні скасування віз росіянам. Була велика розмова з віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною про рух України до ЄС і питання приєднання до НАТО. З начальником Сіверськодонецької МВА Олександром Стрюком говорили про ситуацію в окупованому місті. Із заступником голови Харківської ОВА Романом Семенухою говорили про ситуацію на Харківщині, з міським головою Миколаєва Олександром Сенкевичем — про ситуацію в Миколаєві. З експертами обговорювали справи колаборантів на звільнених територіях і порядок роботи правоохоронців у звільнених містах, ситуацію на фронтах, обхід Росією санкцій на торгівлю нафтою, значення контрнаступу на Харківщині для подальшого ходу війни, депортації українців Росією в різні роки й епохи, ціни на овочі, питання визнання Росії країною — спонсоркою тероризму, імовірності включення у війну білоруських віськ, заборону росіянам в’їзду на територію ЄС тощо.

В ефірному блоці телеканалів ICTV та СТБ був лише один гість — голова Луганської ОВА Сергій Гайдай, із яким говорили про бої в Луганській області. Все інше — це були записи виступів політиків і чиновників напередодні на саміті «Ялтинської європейської стратегії», організованому власником холдингу Віктором Пінчуком. 

Порушення стандартів

У блоці телеканалу «1+1» грубих порушень стандартів цієї доби було загалом 47. Найчастіше (22 рази) журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок, переважно власними оцінками, але й чимало було безпідставних узагальнень. Стандарт достовірності журналісти порушували 18 разів, найчастіше це були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували небагато — 6 разів. Було одне порушення стандарту балансу думок — у сюжеті Дмитра Фурдака з опитуванням киян щодо їхніх прогнозів на доступність харчів. Усі синхрони в сюжеті були оптимістичними. Зовсім не факт, що насправді цей «оптимізм» поширюється на всіх киян. Взагалі, спроби підмінити справжню соціологію бліцопитуваннями завжди приречені на неточність або часом на маніпулятивність. Тому подібні «опитування» в інформаційних сюжетах можна давати хіба що як ілюстрацію повного спектру думок. Але тоді, зрозуміло, жодної «одностайності» бути не може апріорі. З будь-якого питання. Стандарт повноти інформації грубо не порушували.

У блоці телеканалу «Рада» загалом було 67 грубих порушень стандартів. Найбільше (27 разів) журналісти порушували стандарт достовірності інформації: була велика кількість інформації з соцмереж і телеграм-каналів, розмиті й узагальнені або взагалі абстрактні посилання на джерела. Ведучі й кореспонденти часто порушували стандарт відокремлення фактів від думок (24 рази). Порушення стандарту точності (13 разів) переважно стосувалися некоректної роботи з картинкою.

В ефірному блоці Суспільного загалом було 16 порушень стандартів. 10 із них були порушеннями стандарту достовірності, в різні способи (і посилання на соцмережі, і абстрактні посилання, й узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок). Тричі було порушено стандарт повноти інформації, двічі — стандарт точності, лише один раз — стандарт відокремлення фактів від думок.

В ефірному блоці каналів ICTV та СТБ порушень стандартів було 61, це менше, ніж зазвичай (більше сотні), певно тому, що й випусків новин було на порядок менше, ніж зазвичай, і не було гостьових студій як таких. Втім, як завжди в ефірі медіа групи, журналісти дуже часто порушували стандарт відокремлення фактів від думок (41 раз), постійно висловлюючи власні міркування. Стандарт достовірності порушували 15 разів, у різні способи. Порушень стандартів точності і повноти інформації було небагато, відповідно — 4 і 1 раз. 

Інші позиції

Майже всі важливі події і теми цього дня в марафоні були хоч побіжно озвучені, крім хіба таких:

• Керівництво західного угруповання військ Росії знову змінили через поразки — ГУР.
• Затримано колишнього очільника СБУ Харківщини за підозрою в державній зраді.
• Макрон обговорював з Путіним ситуацію на Запорізькій АЕС.
• Міноборони Росії визнало, що їхні війська майже повністю втекли з Харківщини.

В ефірних блоках «1+1» і Суспільного цієї доби не було проявів політичного піару.

У блоці каналу «Рада» цієї доби було 17 проявів політичного піару. Більшість із них були або повідомленнями про «паркетні» заходи, або про якісь висловлювання чи дописи в соцмережах представників Офісу президента. Найбільше таких матеріалів стосувалося керівника ОП Андрія Єрмака, а також його заступників Кирила Тимошенка й Андрія Смирнова, його радника Михайла Подоляка. Всі ці матеріали не містили реальних новин. Крім того, «Рада» почала подавати як новини велику кількість фрагментів відеозвернення президента (цього дня було десять таких подач, до яких додалося ще й шість фрагментів із виступу президента на саміті «Ялтинської європейської стратегії»). Президент-головнокомандувач під час війни, безумовно, є чільним ньюзмейкером. Але насправді далеко не кожний фрагмент його промов містить новину. Якщо канал зробить таку практику постійною, то синхрони президента без новини я зараховуватиму як прояви політичного піару.

Проявів політичного піару у блоці телеканалів ICTV та СТБ формально не було, але занадто багато уваги було приділено саміту «Ялтинської європейської стратегії» і повні покази промов на саміті Пінчука, Єрмака, Шмигаля та інших були, як на мене, зайвими. Цілком можна було обмежитися добіркою «ньюзів» (яких у більшості промов не було). Увага до «Ялтинської європейської стратегії» саме цієї медіагрупи пояснюється інтересами власника — Віктора Пінчука.

У блоках «1+1», Суспільного і телеканалів ICTV та СТБ цієї доби не було ні проросійських наративів, ні токсичних медійних персонажів. У блоці каналу «Рада» цієї доби не було проросійських наративів, але був токсичний медіаперсонаж — ведучий Максим Зборовський.