Хроніка російського ядерного тероризму: дайджест пропаганди за 19 вересня

Окупанти влаштували флешмоб з «референдумом», а Вучич лякає Європу «полярною» зимою. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 19 вересня.

1. Хто насправді здійснює теракти навколо АЕС
2. Москва в Донецьку б’ється за Радбез ООН
3. Путін в Україні йде у ва-банк?
4. Чи змерзне зимою Європа

Хто насправді здійснює теракти навколо АЕС

19 вересня стало відомо, що ж Путін мав на увазі, коли заявив, що «Україна намагалася здійснювати теракти довкола російських атомних станцій, і ми зробимо все, щоб не допустити негативного розвитку подій». 

Увесь світ гадав про яку ж з 10-ти російських АЕС говорив очільник Кремля. В ЗМІ було лише одне повідомлення яке хоч якось стосується цієї теми. В середині серпня ФСБ РФ знайшла «українських диверсантів», які нібито підірвали шість опор високовольтних ліній електропередач у Курській області. Все.

Більше цю тему не порушували, ніяких «диверсантів» по телевізору, звичайно, не показували. Тема, як здавалося, перейшла у режим «потокових фейків» і пожила пару днів на сторінках офіційних ЗМІ з коментарями на кшталт «за диверсіями стоять не окремі осередки, а цілі структури українських спецслужб».

НАСПРАВДІ, схоже, під «російськими АЕС» Путін у своїй хворій уяві все також має на увазі українські. 

19 вересня його армія здійснила ракетний обстріл промислової зони Південноукраїнської атомної електростанції. Потужний вибух стався всього за 300 м від її реакторів.

Це черговий кричущий випадок ядерного тероризму з боку саме Росії.

Перший, нагадаємо, трапився на початку масштабного вторгнення росіян в Україну, коли вони захопили Чорнобильську АЕС і утримували контроль над нею до 31 березня.

Документально підтверджено, що протягом окупації на території зони відчуження постійно перебувала велика кількість важкої військової техніки, озброєння та понад 1000 російських військових. На території сховища, де проводяться роботи з відпрацьованими матеріалами реакторів (плутонієм-239), окупанти обладнали п’ять вогневих точок.

Також вони пошкодили вежі зв’язку, що спричинило вихід з ладу системи моніторингу радіаційної обстановки, згодом підприємство було майже повністю знеструмлено, що практично паралізувало роботу всіх систем контролю та безпеки. Зокрема, була відключена система охолодження відпрацьованого ядерного палива.

Під час свого перебування на ЧАЕС окупанти пошкодили приміщення, замінували територію та спровокували низку пожеж, унеможливили регулярний зовнішній моніторинг радіації та безперервне постачання запасних частин, палива та витратних матеріалів, утримували персонал у стресових умовах, збільшуючи вірогідність професійних помилок.

Перетворивши об’єкти ЧАЕС на тимчасову військову базу, саме Росія порушила Женевську конвенцію, яка прямо забороняє вчиняти напади на ядерні об’єкти в умовах збройного конфлікту.

На відміну від міфічних «українських диверсантів», яких ФСБ так і не показало, СБУ офіційно повідомила про підозри екс-заступнику командувача Сибірського округу Росгвардії генерал-майору Якушеву, який віддав наказ штурмувати ЧАЕС та заступнику командира зведеного загону особливого призначення Росгвардії у Брянській області полковнику Фроленкову, який безпосередньо керував діями підлеглих у ході нападу на об’єкт.

Територія зони відчуження залишається й досі замінованою. Станом на кінець липня виявлено понад 100 мінувань. Це порушує цілісність системи радіаційної безпеки об’єкта, яку Україна десятиліттями вибудовувала разом з міжнародними партнерами, та загрожує виникненням неконтрольованих вибухів та спричинених ними пожеж.

Ще одну українську АЕС – Запорізьку російська армія просто захопила, розмістивши там військову техніку і особовий склад.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За крок до ядерної катастрофи. Чому Росія захопила найбільшу АЕС в Європі?

Незважаючи на заклики МАГАТЕ припинити окупацію ЗАЕС, Росія відмовляється це робити. Так само вона офіційно відмовилася влаштовувати навколо ЗАЕС і запропоновану міжнародною спільнотою демілітаризовану зону. І знову-таки під приводом міфічних «угроз чудовищных украинских провокаций».

МАГАТЕ констатує «безперервні насильницькі дії Російської Федерації щодо ядерних об’єктів в Україні». Але вдіяти нічого, звичайно, не може.

25 квітня в безпосередній близькості над Хмельницькою АЕС пролетіли дві російські крилаті ракети.

З приводу Рівненської АЕС ще на початку війни пропаганда розповсюдила фейк, який підхопила навіть МАГАТЕ – про нібито насильницьке утримання російських «спеціалістів-атомників» на цьому об’єкті.

«Спеціалістами» тоді виявилися звичайні охоронці з РФ, які супроводжували вантаж – елементи ядерного палива, що було поставлене на РАЕС ще до початку військової агресії. Після завершення цих робіт вони покинули територію станції у супроводі СБУ, які забезпечили їхню безпеку і передачу російській стороні.

Але таке досить «спокійне» становище Хмельницької та Рівненської АЕС не може влаштувати Росію. Гауляйтер тимчасово окупованих районів Запорізької області Євген Балицький в ефірі ток-шоу «Лабіринт Карнаухова» заявив, що «Росія може вдарити «Калібрами» по них».

Таким чином, станом на 19 вересня дві з чотирьох енергогенеруючих українських АЕС (Запорізька та Південноукраїнська) перебувають у зоні безпосереднього російського ядерного тероризму. Дві інші (Хмельницька та Рівненська) отримали прямі погрози з боку Росії. 

Виникає два цілком природних питання. Перше: хто ж насправді намагається здійснювати теракти навколо АЕС?. Друге: коли ж Путін нарешті зробить все, щоб не допустити негативного розвитку подій навколо них?

Москва б’ється за Радбез ООН у Донецьку

Чітка ознака останніх 208 днів: як тільки для Росії у повітрі починає пахнути серйозними міжнародними проблемами, вона ще більше нагадує щура, якого загнали в кут.

Нещодавно відкрилася 77-ма сесія Генеральної Асамблеї ООН. Її головною подією стане тиждень високого рівня (триватиме 20-26 вересня), в якому візьмуть участь найвищі представники держав-членів ООН – президенти, глави урядів і міністри закордонних справ.

Росія довго сперечалася щодо участі в ньому президента України Володимира Зеленського (в дистанційному форматі), але зрештою програла. Наприкінці минулого тижня Генсамблея ухвалила відповідну резолюцію більшістю голосів.

Паралельно триває історія з невидачею американських віз більшості членів офіційної делегації РФ на чолі з Лавровим, яка має летіти в Нью-Йорк.

Для Москви це дуже неприємно, адже на Генасамблеї, серед іншого, порушуватиметься питання про злочини Росії з ймовірною подальшою ініціативою виключити/переглянути її статус постійного члена Ради Безпеки ООН.

Усе це відбувається  на тлі «ізюмського жаху», який залишила після себе російська армія на деокупованих територіях української Харківщини.

НАСПРАВДІ, щоб мінімізувати звинувачення, Росія останнім часом відчайдушно вдається до трьох кроків, спрямованих на демонізацію України.

Крок перший: байки про те, що «нацисти в Ізюмі викопують і видають за безвинних жертв похованих російською армією українців».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ізюмський жах намагалися «перебити» черговим «обстрілом Оленівки»

Крок другий: «черговий розстріл українськими військами колонії в Оленівці».

Український уповноважений з прав людини Дмитро Лубинець звернувся з вимогою надати інформацію про імена постраждалих і запропонував особисто приїхати до Оленівки для того, аби оцінити всі факти та поспілкуватися зі свідками обстрілів, пораненими та утримуваними. Звичайно, жодної реакції з боку окупантів немає.

Так само було і після страти росіянами українців, що відбулася 29 липня. На даний час єдиним «джерелом інформації» став  німецький «репортер» Томас Рупер – завсідник пропагандистських сюжетів і ток-шоу на телеканалі «Россия 1», який вже 20 років живе в РФ. Його на початку серпня привезла в Оленівку та сама «Россия 1». Звичайно, він сказав те, що йому доручили сказати.

На початку цього місяця заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Ді Карло заявила про «розслідувальну місію на чолі з генералом Карлосом Альберто де Сантос Крусом. Вона має отримати повний доступ до людей, місць і доказів».

Через останній обстріл місія ООН, напевно, знову буде відкладена – «через неможливість забезпечити безпеку». Такі дії Москви лише доводять для ООН і всього світу один простий факт: Росія – держава-терорист, яка просто приховує попередній теракт наступним.

І, нарешті, крок третій: коли переключення уваги з масових поховань в Ізюмі на чергову Оленівку не спрацювало, росіяни 19 вересня розпочали розганяти інформацію про обстріл Донецька нібито українською стороною. Внаслідок якого загинуло 16 осіб.

Пропагандисти знову заволали про «звірства нацистського режиму» і чергову «червону лінію, яку вже пора накреслити». Вона навіть стала своєрідним фотонаративом.

В реальності цей метод не змінюється вже протягом багатьох років путінського правління. Одну вигадану історію Москва намагається підмінити другою, третьою. Усе спрямовано на те, щоб «лінія» стала ще більш червоною. Зрештою, як припускає багато експертів, це може призвести і до чогось більш масштабного – наприклад, справжнього теракту в Москві.

Це мало б надати Кремлю переконливий привід все ж таки оголосити загальну мобілізацію, а російському народу (на думку влади) сприйняти це рішення якщо не з натхненням, то із розумінням. А ООН і світ почекають.

Путін в Україні йде у ва-банк?

У цю «червону лінію» чітко вкладається і досить неочікуваний «флешмоб», який ввечері 19 вересня влаштувала російська влада на окупованих територіях. Чи не вперше з початку вересня з їх вуст прозвучало слово «референдум». І що симптоматично – синхронно. Разом з «ЛНР» майже одночасно про це заявили в «ДНР» та у Херсонський області.

НАСПРАВДІ, за цим рішенням можуть ховатися різні причини. Перша – це узгоджена у Кремлі кампанія з підготовки до «референдуму» з метою (в умовах важкого для РФ становища на фронті) оголосити захоплені території «своїми» і потім погрожувати Україні застосуванням зброї масового ураження в разі ведення бойових дій на них. На це, власне, негайно натякнула Симоньян.

Друга – це місцева самодіяльність через страх наступу української армії, підживлений до того ж указом президента Зеленського від 19 вересня про утворення військових адміністрацій в 15 населених пунктах Херсонської області.

Третя – бажання різних «веж Кремля» підштовхнути ситуацію хоч кудись. Адже у самому Кремлі ще немає єдиної думки. Принаймні в середовищі адміністрації «ЛНР» після заклику «негайно» провести «референдум» вже почали говорити, що це «справа не одного дня».

Але у Держдумі вже заявили, що  «референдум» на Донбасі відбудеться цієї осені.

Про Харківську область, де, як повідомляє  Радіо Свобода, загарбники «малювали» собі 75% підтримки, з відомих причин вже взагалі не йдеться.

У випадку проведення «референдуму», для Москви це буде вже війна «ва-банк». Оголошення «ЛДНР» та Херсонської області «російськими» і подальша деокупація їх з боку України автоматично означатиме «напад на Росію» і відповідно – оголошення в ній загальної мобілізації.

Те, що про жодні перемовини, на які Москва так наполегливо натякає останнім часом, тоді не може бути і мови, вже ніхто не думає. Як і про те, що автоматично припиняються навіть залишки міжнародних контактів. Навіть з Туреччиною, яка 19 вересня відмовилася приймати російські платіжні картки на своїй території через американські санкції.

Чи замерзне зимою Європа

Z-пропаганда регулярно розповідає росіянам про «енергетичну катастрофу» в ЄС. Крім неї цей наратив просувають європейські прихильники Путіна. Нещодавно це зробив президент Сербії Олександр Вучич.

Він зазначив, що зима в Європі буде холодною, а наступна — взагалі «полярною».

Перед 30 вересня, коли ЄС має ввести «стелю цін на газ», він заявив, що це рішення «загрожує відключенням Євросоюзу від російського газу, внаслідок чого Європа може замерзнути».

НАСПРАВДІ, рівень запасів підземних газових сховищ Європи станом на 16 вересня становить 85,3%, повідомила асоціація Gas Infrastructure Europe, яка представляє інтереси європейських операторів газової інфраструктури.

Нинішній рівень газу у сховищах вищий, ніж у середньому на цю дату за минулі п’ять років.

Найбільший рівень заповненості нині у Польщі (98,7%) та Португалії (100%). Також серед лідерів Франція (95,07%), Данія (94,24%) та Швеція (90,81%). Сховища Німеччини заповнені на 89,33%. Найменші показники у Латвії (51,59%), Болгарії (69,29%) та Угорщині (68,98%).

Нагадаємо, раніше країни Євросоюзу зобов’язалися заповнити підземні газові сховища до зими 2022-2023 років щонайменше на 80%. Якщо темпи накачування найближчим часом збережуться на нинішньому рівні, то на початку жовтня вдасться досягти показника 90%.

Тому накачування наративом «Європа замерзне» в принципі вже не працює. Пропаганда це знає і тому перекинулася на тему «європейці не знають чим платитимуть за комуналку». Але й тут не все так однозначно. І підтримка з боку урядів різних країн Європи своїх громадян вже є (і ще буде) великою.

Про таку підтримку пересічним росіянам доводиться лише мріяти. І не тільки про неї. Адже, наприклад, про їх ставлення до перспективи «приєднання до РФ нових територій» і, відповідно, до додаткового податкового тягаря ніхто питати просто не буде. Росіян вже давно ніхто ні про що взагалі не питає.