Телеканал «Миг» із Южного на Одещині: радісні новини без війни

У «Хроніках воєнного часу» йдеться про мирне життя, святкування та роботу чиновників, а про війну згадують хіба що опосередковано.

«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Раніше ми регулярно проводили кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяли читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Раніше ми публікували огляди телеканалів СТС (Суми), ГОК (Горішні Плавні Полтавської області), Alex.ua і МТМ (Запоріжжя), ПАЕС (Южноукраїнськ, Миколаївщина), «Візит» (Кременчук, Полтавська область), «Павлоградська ТРК» (Павлоград на Дніпропетровщині), «НІС-ТВ» (Миколаїв), Simon (Харків), «МІС» (Кам’янське, Дніпропетровська область), «Рудана» і «Перший міський» (Кривий Ріг, Дніпропетровщина), ATV (Суми), 9 канал та 11 канал (Дніпро), 7 канал (Харків), «ІРТ-Полтава», «Дніпро TV» (Дніпро). На завершення першої частини моніторингу оглядаємо канал «Миг» із міста Южне під Одесою.

Южне — портове місто-сателіт Одеси із близько тридцятитисячним населенням. Міська студія «Телебачення Миг» на 100% належить виконавчому комітету Южненської міської ради. Ютуб-канал tvMIG Yuzhny зареєстрований у травні 2015 року й зараз має трохи більше восьми тисяч підписників. Під час війни тут викладають короткі випуски новин «Хроніки воєнного часу», щоденні звернення начальника обласної військової адміністрації Максима Марченка і окремі сюжети з випусків новин.

«Хроніки воєнного часу» виходять через день і тривають у середньому 8—12 хвилин. Зазвичай у випуску три — п’ять сюжетів. Здебільшого це живі репортажі. В сюжетах титруються журналісти й оператори. Новини розбиваються заставкою з назвою програми — ведучих у програми немає.

Програма має низку очевидних недоліків. Джерело відео не вказують, навіть коли очевидно, що це архів або що автори кадрів — не журналісти каналу. Попри назву програми, в ній ніколи не говорять про бойові дії на Одещині чи в прилеглих областях. Натяки на війну можна почути лише в описах «мирних» подій: наприклад, коли йдеться про правила безпеки і сховища в навчальних закладах, про допомогу переселенцям і волонтерство. Часом про війну згадують у коментарях. Проте здебільшого ці новини — класичний паркет, і якби їх роздрукувати, ми отримали б районну комунальну газету, життєва місія якої — висвітлювати з позитивного боку кожен рух влади. Урізноманітнюють паркет лише сюжети про місцеві конфлікти, а також урочисті репортажі зі свят та нагороджень.

Загалом у цих новинах уникають негативу, особливо того, що спричинений війною — економічних проблем, руйнування інфраструктури, складнощів комунальних служб тощо, не кажучи вже про негатив, який стосується дій влади. Криміналу тут теж майже немає.

Ще складається враження, що журналістам бракує тем — наприклад, у випусках бувають повторювані сюжети про одне й те саме. 26 серпня вийшов сюжет «Світломаскування відміняється». Журналісти дали коментар із цього приводу заступника міського голови і показали зйомки мирного міста. 2 вересня до теми світломаскування повернулися: «Ми поспілкувалися з містянами». Про що саме говорили з містянами, із сюжету не зрозуміло — судячи з відповідей, людям ставили якісь запитання про світло. Серед опитаних — мер Южного, який у своєму кабінеті, відповідаючи на невідомо яке запитання, почав говорити: «Безумовно, є економія коштів, але це не було за головне». Цікаво, що про таке нібито першочергове завдання світломаскування, як захист від ворожих атак, мер не згадав узагалі.

За майже три тижні в ефірі з'явилися ще кілька повторюваних сюжетів з однаковими спікерами-чиновниками. Зокрема, про початок роботи дитсадків і особливості режиму їхньої роботи через стан війни. 26 серпня цю тему коментували заступниця мера, начальниця управління освіти, директорка дитсадка (до речі, коментар довжелезний і досить грубо нарізаний) та методистка-вихователька. Заступниця мера, до слова, часто фігурує в сюжетах про освіту. 5 вересня новини повідомляють, що в дитсадку встановили креативні шпаківні: коментують керівниця садка та працівник, який докладно розповів, як закручує гайки, аби шпаківня трималась. 7 вересня — матеріал про свято осені в дитсадку. Коментарі дітей трохи розряджають напругу; також коментує вихователька, довго перелічуючи всіх, хто готував свято.

Загалом свята у «Хроніках воєнного часу» люблять. 29 серпня — матеріал про концерт із нагоди Дня незалежності: зі сцени лунають вірші, свою творчість коментує виконавець місцевого гурту, який написав пісню на хвилі війни. Глядачка, в якої «мурашки по тілу». Директор палацу культури «Дружба» вручає грамоти й довго говорить зі сцени загальні слова.

5 вересня — репортаж про підготовку до святкування Дня фізкультури і спорту: голова міського комітету зі спорту довго розповідає, як святкуватимуть, «враховуючи такі важкі умови». Тут у глядачів мав би виникати дисонанс, адже про важкі умови їм у новинах не розповідають.

7 вересня — розповідь, як «місто готується до дня міста» і про «основний меседж» свята: «Життя заради перемоги». На екрані кадри засідання з планування свята; коментар начальниці управління культури. Потім — коментар палацу культури «Дружба», який «із концепцією свята згоден», й інформація, що колектив палацу теж готується.

9 вересня — окремий репортаж про урочисту частину святкування Дня фізкультури і спорту з малої зали з малої зали палацу культури «Дружба». «9 вересня у малій залі МПК “Дружба” свої привітання отримували ті, завдяки кому український стяг майорить біля спортивних п’єдесталів за кордоном та ті, хто протягом великої кількості років докладають зусиль, аби Южне постійно було в числі найспортивніших міст України», — говорить журналістка. На екрані з’являються кілька нагороджених. Один із них, тренер із вільної боротьби футбольно-спортивного клубу «Хімік», каже серед іншого: «Працювати зараз нелегко, але, як сказав міський голова, треба кожному робити свою справу».

Були у «Хроніках» також репортажі про початок нового навчального року у школах і свята, організовані в різних школах. «Щоб не було багато народу, людей, по черзі запросили першачків і одинадцятикласників», — коментує директорка однієї зі шкіл. Журналістка розповідає, що батьки школярів зняли привітальний ролик — показують уривки, все тепло й по-домашньому. Але ще одній школі «пощастило» менше: її відвідав голова Одеської обласної військової адміністрації. «Він ознайомився з роботою освітнього закладу в умовах воєнного стану, повідомляє сторінка ОДА».

Два матеріали протягом трьох тижнів присвятили ярмарку. Інтерв’ю зі співорганізаторкою ярмарку вийшло 26 серпня, а за три дні, коли ярмарок уже почався, показали другий репортаж. До речі, цікавий — без порожніх коментарів чиновників і з розповіддю про збори пожертв на армію, організовані мешканцями міста.

Хоча в новинах оминають тему бойових дій, про волонтерів тут говорять часто. Так, 26 серпня вийшов сюжет про волонтерів, які ремонтують автомобіль для військових. 29 серпня — новина, що група волонтерів із Южного купила авто для армії. 31 серпня — про доставку нового волонтерського вантажу. 9 вересня — новина, що World Kitchen більше не роздаватиме в Южному продуктові набори, бо місто не є зоною бойових дій.

Вибивався з цієї канви святково-комунальних новин хіба що сюжет від 2 вересня з довгим коментарем речниці Національної поліції про підозру посадовцям морського порту Южного через незаконне нарахування ще 2020 року зарплатні керівнику — майже півтора мільйони гривень. І ще два сюжети про конфлікт мешканців об’єднання співвласників багатоквартирного будинку з підприємцями, які хотіли відкрити в будинку якусь дитячу організацію. Чому «якусь»? Бо в сюжетах від 31 серпня і 9 вересня була купа подробиць, коментарів, намагання дотриматись балансу думок, давши слово всім… Але жодного бекґраунду з поясненням, у чому суть конфлікту і що за організація мала бути.

Новини цього каналу створюють відчуття, що війна — це щось дуже далеке від Южного, присутнє в деяких обставинах, про які говорять обережно й обтічно. Головне ж — підготовка до чергових свят, які неодмінно потрібно відбути й пережити «в цих важких умовах».

Шановні читачі! Якщо ви хотіли б, аби «Детектор медіа» оглянув телеканал, що виходить у вашому місті чи регіоні, — пишіть нам на info@detector.media, і ми включимо ваше місцеве телебачення у план моніторингу.