Ядерна загроза. Хто зупинить божевільну Росію

Вщент зруйновані плани переможного бліц-кригу в Україні, ганебна втеча з-під Києва, з Київської, Чернігівської та Сумської областей а також масштабний розгром російських військ на Харківщині змусили Путіна піти ва-банк.

В його традиційно безумному та брехливому зверненні анонсовано три кроки, які, на думку кремлівського гопника, повинні зупинити повномасштабну поразку та зберегти тоталітарну владу в РФ.

Перший – поповнення поріділих в степах і лісах України російських військ не лише зеківськими бандами, але – і за рахунок примусової загальної мобілізації.

Вже анонсовано трьохсоттисячний призов, який в умовах тотальної війни може бути далеко не останнім.

Другий путінський крок – це зліплені нашвидкоруч псевдореферендуми на окупованій території, включаючи Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, та не менш швидка анексія цих регіонів за відпрацьованим кримським сценарієм.

Після чого, на думку московських збоченців, можна вже розповідати про захист «російської території» від «українських загарбників».

Третій крок тріади був проголошений у фінальній частині виступу диктатора, саме як головний його меседж – це використання ядерної зброї «у випадку загрози територіальній цілісності Росії».

Я не погоджуюся з бравадними коментарями кремлівських планів багатьох, далеких від реалій війни, експертів і політиків.

Ми маємо справу з все ще сильним, безпринципним, жорстоким і безумним ворогом, якого загнано в кут і який готовий піти у небуття лише разом з усім світом.

Тут не можна не згадати ще одну тезу Путіна: «Навіщо нам потрібен такий світ, якщо у ньому не буде Росії?».

Трьохсоттисячне поповнення – це, безумовно, значний ресурс, який значно перевищує той, що був на початку агресії.

Інше питання, Росія не здатна забезпечити таку кількість призваних резервістів, солдат і офіцерів запасу сучасною зброєю та військовою технікою.

Навіть розконсервування припорошених пилом баз і складів з технікою і зброєю 60-х, а то й 50-х років минулого століття не вирішують цього питання.

Колосальний дефіцит озброєння та військової техніки кремлівський диктатор намагається поповнити за рахунок потужних ресурсів своїх стратегічних партнерів.

Хочу сподіватися, що Китай не готовий стати стороною глобального конфлікту та не відкриє Путіну кривавий «ленд-ліз».

Відсутність мотивації та професійної підготовки, злагодження та бойового досвіду нашвидкоруч створених частин з примусово мобілізованих орків також значно знижують ефект їх застосування.

Разом з тим, значне збільшення чисельності штурмових підрозділів, за спинами яких стоятимуть заград-загони також не можна недооцінювати.

Більш небезпечними є друга та третя частина анонсованого плану.

Безпрецедентне визнання окупованих територій України частиною Росії та гіпотетичне застосування Путіним ядерної зброї під гаслом захисту РФ від військової загрози.

Незалежно від реалізації всіх компонент путінської тріади, ми входимо в зиму на тлі системного знищення критичної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність країни.

Ворог намагатиметься зруйнувати об’єкти енерго та водопостачання, транспортну та комунальну інфраструктуру.

Все це стає серйозним викликом для нашої країни і потребує не тільки мобілізації всіх наявних у нас ресурсів, але й чіткої взаємодії з нашими стратегічними партнерами.

Не потрібно ніякої паніки і сумнівів у нашій перемозі, але кожен з цих викликів потребує не гучних заяв, а відпрацювання чітких та послідовних контрзаходів.

Масштабне постачання та власне виробництво зброї залишається головним пріоритетом забезпечення нашої перемоги.

Але в цьому питанні повинні відбутися якісні зміни.

Окрім значного збільшення засобів ураження, ключовий акцент необхідно зробити на сучасних системах протиповітряної і протиракетної оборони.

Не менш важливий пріоритет – ракетні комплекси, здатні знищувати ворожі цілі на великій відстані.

Без цього ми не зможемо захистити наших громадян та життєзабезпечуючі інфраструктурні об’єкти від російських ударів.

Жоден російський удар не повинен залишатися без аналогічної за руйнівними наслідками відповіді.

Тільки такі аргументи можуть зупинити знищення наших міст та цивільних об’єктів.

У нашої країни немає ядерної зброї.

Тому анонсований ядерний удар Путіна, зокрема ракетами, вивезеними з України після підписання Будапештського меморандуму в 1994 році, може зупинити тільки тверда позиція наших союзників і, в першу чергу, США та Великобританії, які були гарантами нашої безпеки під час ядерного роззброєння.

Путін не застосує жодний ядерний боєприпас проти України, якщо буде розуміти, що отримає асиметричну смертельну відповідь від провідних країн світу.

Протистояння вийшло на глобальний рівень і відповідь державі-терористу та її фюреру повинна бути глобальною!.