Новачку Динамо Лонвейку на замітку: нідерландці в історії українського футболу

Новачку Динамо Лонвейку на замітку: нідерландці в історії українського футболу.

На честь трансферу киян згадуємо представників "країни тюльпанів", які прикрашали наш чемпіонат.

У четвер, 22 вересня, київське Динамо оголосило про трансфер нідерландського хавбека Джастіна Лонвейка.

Хлопчина вже встиг дати перший коментар у новій ролі та поділився враження від переходу до клубу зі столиці України.

22-річний футболіст став далеко не першим представником "помаранчевої" країни у нашому футболі.

Деяких ви може й не згадаєте, хоча точно знаєте батька одного з них.

Є також у цьому переліку гравець, який точно залишився у пам'яті вболівальників Динамо, як один із тих легіонерів, хто дійсно показував клас.

Власне, у цьому тексті ми коротенько пройдемося по всіх.

Нумо з нами!.

Йорді Кройфф (Металург Донецьк, 2006-2008).

Двоє перших нідерландських гравців у нашому чемпіонаті з'явився майже за 15 років після відновлення Незалежності.

Символічно, що одним із них став син легенди світового футболу — Йохана Кройффа.

Звісно, син не досяг і сотої частини того, чого досяг батько, але прізвище..

У Донецьку Йорді змінив звичну для себе позицію — з атакувального півзахисника він став опорником.

Ніяких успіхів Кройфф за 2 роки у Мета.

Доні не досяг, та й навіть голів не забив — хоча його позиція цього й не вимагала.

Посередній гравець, нічим не запам'ятався, а після цього ще й протягом року не міг знайти нову команду.

До речі, головним тренером донецького Металургу тоді певний час був його співвітчизник Ко Адріансе, про якого ми ще обов'язково згадаємо.

Чимось ця історія нагадує сина Рівалдо — Рівалдіньйо.

Того, який змінює Краковії та Крайови...

До слова, з недавніх часів Кройфф-молодший виконує роботу спортивного директора Барселони.

Сендлей Біто (Сталь Алчевськ, 2006-2007; Арсенал, 2007-2008; Закарпаття, 2009; Таврія, 2010-2011).

От хто змінив не просто кілька українських клубів, а ще й 2 збірні – Нідерландських Антильських островів і Кюрасао.

В алчевській Сталі, куди Біто прийшов з роттердамської Спарти, йому вдалося пограти під керівництво нідерландського наставника Тона Каанена.

Втім, команда у першому ж сезону Сендлея вилетіла з еліти, але залишати Україну хлопець не хотів, тож поїхав підкорювати столицю.

Що у Сталі, що в Арсеналі форвард не демонстрував ту результативність, яка притаманна гравця його позиції.

Можна говорити про клас команд, проте факт залишається фактом.

Вже зі стану «канонірів» він переходив в оренди до Закарпаття і Таврії (а також до Мальти), проте не запам’ятався нічим, окрім перемоги у турнірі «Кримський підсніжник» з молодіжкою сімферопольців в українському Криму.

У своїх 39 Сендлей грає на Кюрасао.

Що ж, свій до свого по своє.

Грегорі Нельсон (Металург Донецьк, 2012-2015).

Один із найуспішніших нідерландців в історії українського футболу.

Що цікаво, парубок суринамського походження теж грав у донецького клубі на позиції центрального півзахисника оборонного плану.

У січні 2012 року "металурги" купили Нельсона у софійського ЦСКА за півмільйона євро і зуміли на довгий період закрити роль "руйнівника".

Грегорі може й залишався б у Металургу надалі, адже за три з половиною роки він став там повністю своїм і не пішов з команди навіть після початку російської агресії.

Проте клуб банально припинив існування.

Чи-то пак "об'єднався" зі Сталлю, що й означало загибель.

Зараз Нельсон грає у нижчих нідерландських дивізіонах.

Лоренцо Ебесіліо (Металург Донецьк, 2013).

Ще один нідерландець, який був у донецькому Металургу до самого зникнення клубу.

Щоправда, з однією ремаркою: пограв він у складі Мета.

Дона тільки у другій половині сезону-2012/13, прийшовши з Аякса за 100 тисяч євро.

21-річний атакувальний хавбек одягав футболку донецького клубу всього 6 разів і не відзначився абсолютно нічим.

Далі були оренди до Габали та Анжі (клубу з країни-окупанта) і відхід до Мордовії (і знову...) під час розформування Металурга.

Зараз 30-річний Ебіселіо знаходиться без клубу.

Джермейн Ленс (Динамо, 2013-2015).

Навіть не віриться, що цей хлопчина суринамського походження (як і Лонвейк, до речі) грав за Динамо всього два роки.

За другий зі своїх сезонів, який став чемпіонським для Динамо, Ленс зумів стати справжньою зіркою команди, яка перманентно розривала лівий фланг.

Скоріш за все, Джермейн просто знайшов свого тренера.

А тренер, ім'я якого Сергій Ребров — знайшов Джермейна.

У сезоні-2014/15 Ленс створював не менше небезпеки ліворуч, ніж Ярмоленко праворуч.

Чи заробило Динамо на Ленсі? Формально так, адже купило у ПСВ за 9 мільйонів, а продало до Сандерленду за 11,4.

Але ж давайте згадаємо про зарплати.

Тим паче, зарплати тодішні.

Яскрава сторінка в історії українського футболу, яка, на жаль, занадто зарано пішла з України.

Проте від пропозиції з АПЛ мало б хто відмовився.

Зараз наш герой грає у Версалі — клубі третього за силою дивізіону Франції.

Шлях від чемпіонату світу і голів Фіорентині у Лізі Європи до "ось такого" — всього кілька років.

Але головна боротьба у Ленса — із зайвою вагою...

Гійом Фернандес (Сталь Кам'янське, 2016).

Насправді, у цього персонажа громадянство не Нідерландів, а екзотичної країни Кюрасао — острова біля Карибського моря.

Проте він цілком і повністю є вихованцем нідерландського футболу.

Та ще й уродженцем Гааги — міста, де скоро буде заходитися уся верхівка російської федерації.

Прийшов у якості вільного агента у квітні, пішов тим же шляхом у липні, повернувшись до рідного АДО Ден Гааг.

У складі кам'янської Сталі вийшов на поле три рази, жодного разу не зробивши це зі старту.

Це не персонаж, це справжнісінький пасажир.

Останні два роки Фернандес грає за ВВ Смітшок — клуб п'ятого за рангом дивізіону Нідерландів.

Бой Деул (Сталь Кам'янське, 2016-2017).

Ще один нідерландець із паспортом Кюрасао у складі Сталі.

Вона у своєму новому вигляді була таким собі продовжувачем донецького Металурга — і "нідерландський вектор" (сміємося) був частиною "проєкту" (сміємося ще раз).

Деул прийшов до клубу влітку 2016 у якості вільного агента з Еммена, грав за кам'янців протягом цілого сезону, провів 18 матчів, забив 2 м'ячі і віддав 3 гольові передачі.

Наче й атакувальний півзахисник, але враховуючи рівень Сталі — нормальна статистика.

Зараз 35-річний уродженець Амстердама перебуває без клубу.

Сільвано Комваліус (Сталь Кам'янське, 2016-2017).

Ще один амстердамець.

Хлопець із суринамським корінням.

Далеко не перший у нашому тексті.

І з паспортом Нідерландців — у випадку Комваліуса питань до цього нема.

Прийшов він до Сталі разом із Деулом (до цього Сільвано грав у німецькому Хассені), залишив клуб на кілька місяців раніше — ще у березні 2017.

Індонезія привабила..

Статистика в Україні — 19 матчів і 5 забитих м'ячів.

Для рівня кам'янського клубу (при всій повазі) — непогано.

У лютому цього року нападник завершив футбольну кар'єру.

Дансо Еріксон (Сталь Кам`янське, 2016).

Ще один нідерландець і вихованець місцевого футболу, який прийшов до Сталі у 2016 році.

На цей раз – гравець збірної Аруби.

Це така країна-острів на півдні Карибського моря, а саме біля Венесуели.

В Україну перебрався з Еммена (Нідерланди), проте дуже швидко поїхав до Норвегії.

10 матчів, 0 голів, 0 гольових передач, коли ти – атакувальний півзахисник.

Класика, коротше.

Зараз хлопцю всього 33, проте з 2019 року у футбол на професійному рівні він не грав.

Роберт Мютзерс (Чорноморець, 2018).

Знову все закінчилося, так і не розпочавшись.

25-річний вінгер перебрався до Чорноморця у вересні 2018 у якості вільного агента, а залишив Одесу у тому ж статусі вже у січні року наступного.

Зіграв мало, голів не забив.

Зараз вештається по нижчих дивізіонах Батьківщини.

Бредлі де Ноєр (Ворскла, 2021).

Фігура одна з найменш примітних.

Де Ноєр приїхав до Полтави в оренду з румунського Віторула у лютому 2021, пішов у червні того ж року.

На поле вийшов усього три рази, нічим цікавим не запам'ятався.

Зараз цей захисник виступає вже у Болгарії, а саме у софійському ЦСКА.

Хеннос Асмелаш (Інгулець, 2021).

Цей хлопчина з ефіопським корінням приїхав до нашої країни приблизно у ті ж дні, коли де Ноєр.

Пограв, щоправда, Асмелаш побільше — 15 матчів, та ще й віддав три гольові передачі у футболці Інгульця.

Як прийшов у якості вільного агента, так і пішов.

Наразі Хеннос досі сидить без клубу, хоча це у 23 роки виглядає дивно.

Лассана Файє (Рух, 2022).

Лівий захисник з досвідом Академії ПСВ приєднався до Руху 26 січня 2022 року.

Всі ми знаємо, що вчинила менш ніж за місяць після цього російська держава-терорист, тож пограти за «жовто-чорних» хлопчина так і не встиг.

Наразі досі перебуває без клубу.

Родні Антві (Інгулець, 2022).

У цього парубка ганського походження та сама ситуація, тільки приїхав до України трьома днями раніше.

І замість Руха – Інгулець.

Вже у березні пішов грати в оренди до Норвегії, а у серпні залишив український клуб остаточно перебравшись до болгарського Спартака з Варни.

Тон Каанен (Металург Донецьк, 2004-2005; Сталь Кам’янське, 2006-2007).

Перший нідерландець в українському футболі як такому був тренером, а не футболістом.

І це у 27 років!.

Після роботи асистентом у Роді Каанен вирішив повернутися у вільне плавання і очолив донецький Металург.

Команда завершила сезон на пристойній четвертій позиції, проте містер Тон відправився працювати в Ізраїлі.

У 2006 Каанена повернувся до України і очолив альчевську Сталь, проте напрацював лише на виліт з еліти.

Зараз 56-річний спеціаліст працює спортивним директором словацької Сеніці.

Ко Адріансе (Металург Донецьк, 2007).

Від Аяксу, АЗ і Порту до Металургу — дорога коротка.

Разом із Кройффом Адріансе судилося стати першим нідерландцем в історії українського футболу.

Вірніше, трошки пізніше за Кройффа, але містер Ко обійняв посаду у грудні 2006 року.

Результати роботи? 10 матчів, 2 перемоги, 2 нічиї і 6 поразок.

Швидке звільнення ще по ходу чемпіонату — гарантоване.

Далі в Адріансе була робота у Катарі, Зальцбургу та Твенте і завершення кар'єри ще у 2011 році.

Нині 75-річний наставник — безробітний.

До слова, теж цілком собі корінний амстердамець...

Патрік ван Леувен (Зоря, 2022 — н.

Про цього спеціаліста ми з вами писали окремий великий матеріал.

Додамо лише, що знайомство з українським футболом цього літа у нідерландця сталося не перше, адже з 2006 по 2008 рік він був помічником свого співвітчизника Генка ван Сте в Академіїї Шахтаря, а з 2008 по 2013 і сам її очолював.

І якщо у випадку нідерландців-металургів можна говорити про агентський фактор Селюка, то ван Леувен — клієнт компанії Pro.

Думаю, ви все зрозуміли...

А робота у Зорі поки цілком успішна.

З єврокубків вилетіли, а от у чемпіонаті йдуть впевнено.

Перемог вже на одну більше, ніж в Адріансе — і це за 4 тури.

Тож зараз у нашому футболі — 2 нідерландця.

Що ж, буде цікаво!.