Що робити військовим після війни

Буде війна затяжною чи завершиться в одну мить нашою перемогою, зараз треба втримати державу зсередини. Один з важливих стовпів, який варто підсилювати – економіка. І вагомою частиною цього підсилення можуть стати ветерани.

Станом на лютий 2022 року в країні було 770 тисяч людей, які отримали статус учасника бойових дій. Серед них, майже 13 тисяч ветеранів та членів їхніх родин займаються підприємницькою діяльністю. А, за деякими прогнозами, після російсько-української війни загальна кількість ветеранів та членів їхніх родин загалом може сягнути 5 мільйонів осіб.

Чи зможе держава перекрити усі їхні потреби пільгами? Навряд. І проблема не лише в тому, що їх буде багато, а в тому, що гроші втрачатимуть свою цінність, навіть просто через інфляцію

Відео дня

Чи зможе держава перекрити усі їхні потреби пільгами? Навряд. І проблема не лише в тому, що їх буде багато, а в тому, що гроші втрачатимуть свою цінність, навіть просто через інфляцію. Ще один момент: серед реакцій суспільства ветерани найменше хочуть відчувати, що їх жаліють. Тож варто напрацювати формулу взаємодії "рівний – рівному". Тобто після повернення з війни ветерани не мають отримувати "милість" лише у вигляді пільг.

Краще диверсифікувати можливості для реалізації ветеранського потенціалу. Зокрема, запускати дієві програми, які допомагатимуть ветеранам та їхнім сім’ям – від підвищення кваліфікації на курсах, до закордонних поїздок для обміну досвідом. Це - найкраща стратегія розвитку. Від неї виграють усі - і учасники бойових дій, і держава.

Як цього досягти? Варто врахувати досвід попередніх років.

Вже зараз зрозуміло, що ветеранам складно повертатися на підлеглі посади в офіси. Відповідно, їм потрібно більше простору для самореалізації, менше мікроменджменту. А для цього потрібно створювати компанії, в яких більшість працівників будуть утворювати ветеранські ком’юніті. Якщо колеги на роботі теж матимуть воєнний чи волонтерський досвід, усі краще розумітимуться між собою, зможуть реалізовувати проєкти у такому ритмі, як їм зручно. Отже, ветеранських справ та бізнесу має ставати більше.

Що держава може запропонувати вже зараз? Український ветеранський фонд запустив дві програми фінансування бізнесу ветеранів, членів їхніх родин та сімей полеглих захисників і захисниць.

На наступний рік у державному бюджеті також закладено кошти на ветеранські програми – від безпосередньо фінансування підприємців-ветеранів до фінансування проєктів громадських організацій, які надають послуги учасникам бойових дій

Перша – програма макрофінансування #ВАРТО, яка дозволяє отримати на ведення власної справи від 500 тисяч до мільйона гривень. Взяти участь у ній можуть приватні підприємці та юридичні особи (засновниками яких є ветерани), зареєстровані не менше ніж за два роки до отримання фінансової підтримки. Проте якщо компанія веде справи з росіянами, виготовляє зброю, алкогольні напої чи тютюн, то розраховувати на фінансування не варто.

Друга – програма мікрофінансування: фонд відшкодовує 20 тисяч гривень на придбання обладнання та товарів для ведення власної справи.

На наступний рік у державному бюджеті також закладено кошти на ветеранські програми – від безпосередньо фінансування підприємців-ветеранів до фінансування проєктів громадських організацій, які надають послуги учасникам бойових дій. Звісно, не усі вони стануть компаніями з мільярдною капіталізацією. Проте це дозволить розбудувати потужний кластер ветеранського бізнесу.

Наталія Калмикова, виконавча директорка Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів