Зміни для друкованих ЗМІ та Telegram-каналів: чого чекати від ухвалення закону Про медіа

Верховна Рада готується ухвалити закон Про медіа вже цього року.

До другого читання, яке, ймовірно, буде у жовтні-листопаді, депутати подали понад тисячу поправок.

Після ухвалення 30 серпня законопроєкту у першому читанні навколо документа розгорілися неабиякі дискусії та суперечки.

Автори наполягають: медійний закон – наше зобов’язання перед Європейським Союзом і один із семи “євроінтеграційних”, які ми повинні ухвалити ще 2022 року.

У документі вперше хочуть запровадити регуляцію онлайн-медіа та вебплатформ.

Опозиційні фракції розкритикували таку ідею, а також мають чимало запитань до формування чорних списків російських виконавців та квот на радіо та телебаченні.

Про всі новації, які готують для українських медіа, Фактам ICTV докладно розповів член робочої групи, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін.

Історія закону Про медіа триває вже понад 10 років.

Зобов’язання ухвалити такий документ були ще в Угоді про Асоціацію України з ЄС.

Але навіть без таких зобов’язань закон вкрай необхідний Україні, впевнений Олександр Бурмагін.

Наше медійне законодавство дуже застаріле.

Закон Про телебачення і радіомовлення з’явився в середині 2000-х років, закон Про пресу з’явився взагалі на початку 1990-х.

А регулювання онлайн-медіа і поширення інформації на різних майданчиках та різними засобами онлайн взагалі немає.

Новий закон Про медіа має вирішити усі ці проблеми і виклики, які з’являлися.

Найактуальнішими, на думку Бурмагіна, є оновлення законодавства у безпековій і виборчій частинах.

І ось чому.

– Міжнародні моніторингові місії відзначали під час виборів в Україні суттєві порушення при висвітленні виборчого процесу.

Одні політичні сили є в ефірі, а інших немає.

Про одних – лише позитив, про інших – негатив.

Такі перекоси приводили до викривленого інформаційного поля під час виборів для виборця, – розповідає експерт.

Бурмагін каже, що зараз в мирному інформаційному законодавстві триває “велика війна”.

– У нас, на жаль, не було навіть на початок повномасштабного вторгнення механізмів протидії дезінформації, протидії інформаційним атакам країни-агресора.

У нас всі ці норми спеціальні почали з’являтися після 24 лютого, – розповідає фахівець.

Новий закон Про медіа має врегулювати і вирівняти цю ситуацію.

Адже, окрім оновлення законодавства, він ще імплементує директиви Європейського Союзу та вимоги, які нам були висунуті у зв’язку зі статусом кандидата.

Також, сподівається член Нацради, у нас з’являться цивілізовані механізми для ефективної боротьби з державою-окупантом.

А ще українські медіа чекають на усунення певної дискримінації.

– Виходить так, що радіо і телебачення мають достатньо великий і жорсткий рівень регулювання та купу вимог.

Є регулятор – Нацрада.

Є всі ці речі, яких вони зобов’язані дотримуватись.

І є нові медіа: онлайн-медіа, соціальні мережі, вебсторінки, які працюють як медіа.

Онлайн – не регулюється.

Є ще такий цікавий момент, як месенджери, які, як регулювати, досі насправді ніхто не знає.

Я маю на увазі, наприклад, Telegram-канали, – пояснює член Нацради.

Як новий аргумент він наводить приклад ЄС, де минулого місяця почали напрацювання законодавства для регулювання онлайн.

Там також прописана головна теза: “те, що заборонено офлайн – має бути обмежено і онлайн”.

Закон Про медіа має прибрати не лише цю дискримінацію, переконаний Бурмагін.

Він значно спростить життя індустрії.

Передбачено створити електронний реєстр усіх медіа – у кожного свій електронний кабінет.

Через ці інструменти відбуватиметься комунікація з регулятором, без листів, дзвінків та інших застарілих засобів комунікації.

Все буде чітко і прозоро.

– Прибираються оці паперові ліцензії і робляться просто витяги з реєстру, як документ, що підтверджує, власне, статус медіа як медіа.

Стає зрозумілим порядок проведення перевірки, і механізм відповідальності стає достатньо гнучким і адекватним.

За дрібні порушення регулятор не буде когось штрафувати або “розстрілювати”.

За грубі – дійсно, є ефективний механізм регулювання і притягнення до відповідальності, – обіцяє Бурмагін.

Засновник Громадського радіо Максим Буткевич потрапив у полон до росіян.

За його словами, для радіо і телебачення в плані контентних обмежень нічого не зміниться.

Нових заборон не планується.

Натомість усі обмеження, які нині існують у різних законодавчих актах, будуть зібрані в одному місці закону – у 36-й статті.

А от зі ще однією забороною – чорними списками російських артистів та виконавців – спробують навести лад.

Бо нині Нацрада фактично опинилася поміж двох вогнів.

З одного боку, опозиційні політики критикують за надто м’які заходи, з іншого – в ЄС не розуміють, як можна без вироку суду забороняти гастролі та ефіри.

Поки все, вже сьомий рік, відбувається на підставі листів СБУ, яка, власне, й формує ці чорні списки.

До критеріїв відбору, за якими потрапляють, а потім зникають із списків російські актори і виконавці, питань чимало.

– І як це відбувається, як це працює – ніхто ніколи не зрозуміє.

І от з точки зору прав людини – це взагалі повний “капєц”, і цього не має бути навіть у воюючій країні.

Воюючи з Росією та здійснюючи таку запеклу боротьбу з Росією, одна із задач наших – самим не стати Росією, – пояснює він.

За словами Бурмагіна, в Україні мають бути запроваджені спеціальні механізми, які не повинні бути бутафорними чи для привернення уваги, за які окремі політики змогли б собі “медальку повісити”.

– Вони мають бути реально працюючими.

І вони мають хоча б мінімально відповідати стандартам у сфері прав людини.

І враховувати можливості, що держава в особі своїх органів може помилятися.

У людини має бути можливість подати апеляцію, написати скаргу тощо, – зауважує член Нацради.

Чорні списки не прибирали, їх формуватимуть СБУ, РНБО і Нацрада.

А от критерії прописують чіткіше.

Бо європейські партнери можуть сказати, що це не сумісно із Копенгагенськими принципами та стандартами, які є в Європейському Союзі.

Олександр Бурмагін вважає: у цьому питанні потрібно знайти компроміс, який врахує і міжнародні стандарти, і те, що Україна веде війну, якої світ іще не бачив.

Ще одна тема, яка викликала хвилю емоцій – заборона російських пісень на радіо і телеканалах.

Її не перенесли у законопроєкт Про медіа.

Питання потребує доопрацювання, переконаний Бурмагін.

Адже заборонити гастролі російським виконавцям – не проблема.

Для цього достатньо просто перевірити на кордоні, чи це громадянин Росії.

А от як це робити радіо, телеканалу чи регулятору – проблема.

Бо одна справа, знати загальновідому інформацію, а інша – мати юридичне підтвердження громадянства того чи іншого виконавця.

– Як це перевірити – ніхто не розуміє.

Але от таке обмеження ввели, і вважають, що це супердосягнення.

Ми суперборемось з російською культурою, з російськими піснями.

Але насправді, навіть той самий Кіркоров.

От він сьогодні є громадянином, наприклад, Російської Федерації.

Хоча навіть по Кіркорову – як перевірити? Ну, написати запит.

Зрозуміло, що на нього ніхто не відповість, – пояснює експерт.

Член Нацради не розуміє, як має його орган виносити якісь рішення на підставі загальновідомих фактів.

– Кіркоров сьогодні – громадянин Росії, а через два місяці він може бути громадянином Казахстану, і відмовитись від громадянства Росії.

Це обмеження, яке в реальному житті не буде працювати.

Тобто з точки зору правової визначеності – це повний такий капут, – констатує Бурмагін.

Росіянам з 19 вересня заборонено в'їжджати до чотирьох країн ЄС.

Водночас залишається відкритим питання щодо перевірки громадянства українських виконавців, та чи не має український співак другого паспорта – Російської Федерації.

Член Нацради переконаний: проблеми з квотами української мови на радіо та телебаченні нині не існує.

З початку повномасштабного російського вторгнення наші телеканали і радіостанції самостійно перейшли практично на 100%-й ефір державною.

– Українське радіо 100%, ну, там 99,5.

Телебачення – десь 95-97.

А ви говорите про квоти 75%, 60%.

Українське радіо і українське телебачення стало україномовним саме.

Без ваших обмежень, вимог, можливих штрафів.

Тому що російська мова і все російське – воно стало токсичним після 24 лютого.

Чи після перемоги українське телебачення захоче ставити, я не знаю, кліп якихось відомих російських гуртів, я не впевнений – тому що просто спалять.

Все російське – воно стало токсичним.

Я вважаю – воно буде токсичним, і після перемоги ще дуже довгий час буде токсичним, – пояснив Бурмагін.

З ухваленням закону Нацрада зможе швидко і ефективно реагувати та протидіяти загрозам з боку держави-агресора.

Якщо у структурі власності медіа виявлять російський елемент – реакція буде жорсткою.

І ситуація, яка була з каналами колишнього нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, більше не повториться.

Олександр Бурмагін обурено згадує, як Нацрада фіксувала порушення, штрафувала, зверталася до суду – а там справи розглядали роками.

– Коли шість років триває війна, всі знають, що кум Путіна (Віктор Медведчук.

– Ред.) має ці три телеканали.

Всі знають з купи досліджень про контент цих телеканалів.

А регулятор обмежений мирними ліберальними нормами і все, – визнає він.

Тепер все буде інакше.

За порушення закону і просування російських наративів буде окрема процедура, яка не передбачає стандартної перевірки телеканалів, як у мирний час.

В умовах воєнного стану закрити такі медіа може військове командування.

– В законопроєкті Про медіа є багато новел у цій частині.

Фіксуючи такі проросійські дії, Нацрада ухвалює рішення, що є такі порушення, і звертається до військового командування.

Тому що у військового командування насправді, відповідно до закону Про правовий режим воєнного стану, є всі повноваження в ручному режимі регулювати діяльність медіа.

Закривати, зупиняти їхню діяльність і все інше, – пояснює член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

ЧитайтеСБУ опублікувала список зі 100 Telegram-каналів, які працюють на Кремль.

Водночас одним із найскладніших є регулювання онлайн-медіа.

Частина цього ринку нині працює в темну або анонімно.

Новації ж пропонують добровільну реєстрацію.

Тоді такі медіа будуть підпадати під регуляцію, і під дію законів про захист журналістів.

Нацрада зможе реагувати на порушення навіть щодо незареєстрованих, якщо такі будуть фіксуватися.

Основним предметом регулювання будуть вебсайти.

Нацрада як представницький орган держави зможе звертатися і до адміністрації соцмереж, і до платформ спільного доступу до інформації.

– Якщо щось фіксується – то ми не звертаємося конкретно до Іванова там Васі, і говоримо, що ти тут прибери, або ми тебе будемо… Ми пишемо на платформу, і комунікуємо, власне, через платформу.

Дуже простий і теж ліберальний підхід.

Тобто, Нацрада зможе реагувати на ті чи інші порушення тільки через адміністрацію цієї платформи.

Тобто, ми не “баним” якусь сторінку в Facebook або канал на Youtube.

Але якщо є скарга, ми там зафіксували, це контент, спрямований на Україну, на українського споживача.

І є порушення – то Нацрада зможе написати платформі, і сказати: шановні, будь ласка, відреагуйте.

Послухають Нацраду, не послухають? Ми сподіваємось, що буде рух якийсь, знаєте, з точки зору підписання меморандумів або договорів про співпрацю з цими платформами, – пояснює Олександр Бурмагін.

Закон Про медіа врегулює і ситуацію з друкованими ЗМІ, вважає експерт.

Бо нині маємо ситуацію, коли в реєстрі Міністерства юстиції – десятки тисяч газет і журналів, а з посвідченнями журналістів в Україні сотні тисяч людей.

Ухвалення закону дозволить почистити реєстр таких медіа.

І побачити, скільки у нас насправді є друкованих видань – діючих і живих.

– В реєстрі 50 тис.

газет і журналів.

Реально виходять три чи чотири.

Зате у нас на виборчих процесах з’являються спортивні журналісти, які мають свідоцтво газети Червоний маяк позаштатного кореспондента.

Тому що свідоцтво є, воно є в реєстрі, воно не скасоване, не анульоване.

Цієї газети може не бути взагалі 100 років, але документи і посвідчення вона може видати.

Так само щодо зброї, щодо всього іншого, – наголосив член Нацради.

Інші ж регулювання для друкованих ЗМІ дуже ліберальні.

Всі обмеження прописані у тій же 36-й статті, що й для всіх медіа.

Рада ухвалила за основу закон про медіа, необхідний для переговорів про членство в ЄС.