Шахтар, Україна, третій клуб із Лондона, бажання грати до 40 років та інше: велике інтерв'ю Вілліана

Шахтар, Україна, третій клуб із Лондона, бажання грати до 40 років та інше: велике інтерв'ю Вілліана.

ua представляє до вашої уваги переклад інтерв'ю бразильського вінгера для видання The Athletic.

В останній день трансферного вікна колишній атакуючий півзахисник донецького Шахтаря Вілліан повернувся до англійської Прем'єр-ліги, підписавши контракт з одним із новачків вищого дивізіону — лондонським Фулгемом.

Представляємо до вашої уваги велике інтерв'ю 34-річного бразильця журналісту The Athletic Саймону Джонсону, в якому футболіст торкнувся цікавих історій у період своєї кар'єри, а також розповів про плани після того, як повісить бутси на цвях.

"Я хочу бути футбольним агентом, — каже Вілліан.

— Я почав вчитися, тільки повільно.

Зараз я не можу витрачати занадто багату часу, тому що я все ще граю.

Але я вчуся, тому, коли я закінчу, я займуся цим.

Я отримав багато досвіду, який можу взяти з собою в нову для себе професію.

Молодим гравцям важко, і я хочу їм допомогти.

Я хочу дати свої поради, пояснити, що робити в тих чи інших ситуаціях".

Але для реалізації амбіцій стати футбольним агентом має пройти ще багато часу.

Як писалося вище, Вілліан цього літа повернувся до Прем'єр-ліги.

Фулгем став третім лондонським клубом у кар'єрі досвідченого бразильця, оскільки раніше він виступав за Челсі та Арсенал.

Повернемося в кінець сезону-2019/20, коли Вілліан фактично був основним гравцем Челсі.

Однак розмови про новий контракт із "синіми" зірвалися, оскільки клуб запропонував лише дворічну угоду, тоді як принциповий суперник Челсі, Арсенал, був готовий платити бразильцю щотижневу зарплату в розмірі 200 тисяч фунтів стерлінгів протягом трьох років заради того, щоб Вілліан став "каноніром" на правах вільного агента.

Незважаючи на сім дуже щасливих років на Стемфорд Бридж, бразильський вінгер обрав більш безпечний для себе варіант з Арсеналом, проте через 12 місяців він вирішив піти просто так, без якихось компенсацій, заощадивши мільйони Арсеналу.

"Мені здається, я, мабуть, єдиний гравець, який зробив щось подібне, — каже Вілліан із посмішкою на обличчі.

- Будь-який інший гравець у моїй ситуації залишився б до кінця контракту і продовжував би забирати гроші.

Але я не такий.

Гроші — не найголовніше в світі.

Я повинен почуватися добре, мати мотивацію йти на тренування.

В Арсеналі в мене цього не було, тому я вирішив піти".

Статистика — далеко не єдиний спосіб оцінити гравця, але один гол та сім результативних передач у 37 матчах були значно нижчими від тих показників, які очікували від Вілліана в Північному Лондоні.

34-річний гравець не хоче вдаватися в подробиці того, чому цей крок з Арсеналом не спрацював, але все ж назвав одну з причин його труднощів в команді Мікеля Артети.

"Більшу частину сезону ми грали без уболівальників (через COVID-19), — каже він.

- Я фактично не бачив уболівальників Арсеналу.

Можливо, мені потрібно було відчути гуркіт натовпу, оскільки це було те, за чим я сумував.

Це був важкий момент не лише для мене, а й для всіх у світі.

Грати без фанатів у новому клубі нелегко.

В останній день в Арсеналі я розмовляв з менеджером Мікелем Артетою.

Я йому дуже подякував за те, що він для мене зробив, за те, що привів мене в Арсенал.

Я просто побажав йому всього найкращого.

Він хороший тренер, і я дуже поважаю Арсенал.

У них все добре, у них хороші гравці.

Вони можуть досягти хороших результатів у цьому сезоні".

Шанс повернутися до свого першого клубу, бразильського Корінтіанса, став ще одним фактором, який обумовив рішення достроково розірвати вигідну угоду з Арсеналом.

Тим не менш, його близьким, включно з дружиною Ванессою, знадобилося трохи часу, щоб переконати Вілліана у правильності цього рішення.

"Це була справді довга розмова з нею, — зізнається Вілліан.

- Багато людей казали мені: "Ти з глузду з'їхав?! Ви повинні залишитися, ви не можете втратити ці гроші".

Я доволі багато це чув, навіть від людей з Бразилії.

Вони сказали: "Не йди, не йди.

Ти маєш залишитися! Ти божевільний!".

Але це відбулося тому, що я хотів спробувати знову пограти за Корінтіанс.

Пограти за клуб, у якому я виріс.

Ось чому я пішов.

Я був впевнений у своєму виборі".

На жаль, і це рішення Вілліана щодо вибору нового клубу не виправдалося.

Вболівальники Корінтіанса не були задоволені нетривалим новим періодом його кар'єри, під час якого бразилець забив однин гол та віддав шість результативних передач у 45 іграх.

Сам Вілліан більш категоричний щодо цієї історії і вважає, що його засудили несправедливо.

"Я добре грав у Корінтіансі, — каже він.

— Цифри були не такими, як я очікував щодо голів і результативних передач, але я все одно вважаю, що мої виступи були на хорошому рівні.

У мене були деякі проблеми з травмою та адаптацією до іншої країни.

Ігор було багато, кожні три дні.

Я не мав часу відпочити.

І поля там були не найкращі, не такі, як тут, в Англіїї.

У мене було кілька важких моментів, але з точки зору допомоги команді та виконання того, що я зазвичай роблю, це був той самий Вілліан з Прем’єр-ліги.

Але там люди просто дивилися на голи та результативні передачі.

Вони не дивилися на те, що я роблю для команди на полі.

Футбол — це не лише голи та асисти.

У ці дні, здається, люди просто посилаються тільки на це з точки зору оцінки гравця.

Наприклад, іноді ви можете зіграти неймовірно, але ви не забиваєте і не робите результативну передачу.

Тоді люди просто кажуть: "Ти жахливо грав" або "Ти недостатньо сильний гравець".

Іноді у вас може бути футболіст, який торкається м’яча лише п’ять разів за матч, забиває двічі, і це виглядає так: "Цей хлопець був кращим на полі, бла, бла, бла".

Це реалії сучасного футболу, особливо в Бразилії".

Подібно до багатьох гравців, які вважаються недостатньо сильними, Вілліан став жертвою булінгу у соціальних мережах.

Деякі з повідомлень набули більш загрозливого та зловісного характеру.

"Ситуація в Бразилії була складною, коли ми програли кілька ігор, — каже бразильський вінгер.

— В одному матчі я показав не найкращу гру, і люди почали заходити в соціальні мережі і нападати на мою родину.

Після цього я почав думати про те, щоб залишити Корінтіанс і повернутися до Англії.

У мене тут є друзі, футболісти, з якими я грав.

Вони порадили мені повернутися.

Я також завжди вважав, що Прем'єр-ліга — найкращий чемпіонат у світі.

Минулого року в Бразилії я багато думав: хочу я жити там чи в Англії? Зараз я в цьому не сумніваюся, я маю жити в Лондоні.

Моїй родині тут подобається, мені тут подобається.

У мене є друзі, всі тут.

Лондон — мій дім.

Це те місце, де я люблю знаходитися.

У мене тут все є.

Як сім’я, ми відчуваємо, що можемо насолоджуватися життям тут.

Якщо у вас поганий результат, це не погано позначиться на вашому особистому житті.

У Бразилії, якщо ви програли гру, ви не можете вийти з дому.

Ви повинні залишитися вдома.

Після такого ви навіть не можете відвідати ресторан.

В цьому вся різниця".

Вілліану виповнилося 19 років, коли він вперше покинув рідну Бразилію та Корінтіанс.

Незважаючи на лише один повний сезон у дорослому футболі, в майбутньої зірки АПЛ вже було кілька пропозицій від клубів з-за кордону.

Одна з пропозицій прибула від донецького Шахтаря, котрому довелося переконувати молодого бразильця переїхати в Україну.

"На професійному рівні я тоді грав лише десять місяців, — пояснює Вілліан.

- Пам’ятаю, я говорив з батьком про якісь пропозиції з Європи.

Одним із варіантів був Шахтар.

Пам'ятаю, що тоді сказав батькові: "Я не хочу в Україну, там дуже холодно!" Але Шахтар продовжував наполягати, щоб я приїхав хоча б просто подивитися, як там.

Тому я з татом поїхав туди на три дні, подивитись на тренувальну базу та місто.

Нам сподобався цей проєкт.

Нам сподобалося практично все.

Шахтар грав у Лізі чемпіонів кожного сезону, там грали й інші бразильці, наприклад, Луїс Адріано та Фернандіньо.

У мій третій день в Україні вони бачили, що я все ще не впевнений.

Директор побачив моє обличчя і побачив сумніви.

Він запитав: "Що ти хочеш, щоб залишитися? Більше грошей чи що?".

Я сказав: "Справа не в грошах, це такий великий крок, щоб переїхати з Бразилії в Україну.

Це все так різко".

Але я вирішив підписати контракт, тому що вважав, що це найкраще місце для гри в Лізі чемпіонів, а потім я міг би поїхати кудись ще, наприклад, в Англію чи Іспанію.

Це хороший варіант, щоб згодом зробити ще крок уперед.

Зрештою я залишився там на п’ять з половиною років.

Першочергово це мало бути лише два роки.

Саме ця мета, поставлена ​​в моїй голові.

Мені знадобився рік, щоб адаптуватися до всього: мови, холоду, навчання.

Це було важко.

Зима була жорстока, надворі було -20 градусів.

Але це був гарний час.

У нас була дуже хороша команда.

Ми обіграли Челсі в Лізі чемпіонів [у 2012 році].

Я виграв в Шахтарі стільки трофеїв [вісім — чотири чемпіонські титули, три Кубка України та Кубок УЄФА]".

Шахтар не грав на власному полі в Донецьку з 2014 року через напад Росії на Україну..

Військовий конфлікт, який спалахнув з новою силою на початку цього року..

Зараз "гірники" проводять свої домашні матчі в столиці України — Києві, але продовжують залишатися конкурентоспроможними.

Вони пройшли кваліфікацію до Ліги чемпіонів цього сезону та набрали чотири очки в перших двох групових іграх (домашні матчі проходять у Варшаві, Польща).

Звичайно, Вілліан згадує про свій колишній клуб і про те, через що вони проходять:.

"Я все ще знаю кількох людей там.

Я грав з Даріо Срною.

Зараз він там футбольний директор.

Декілька гравців досі залишаються в Шахтарі.

Наприклад, капітан Андрій Пятов і Тарас Степаненко.

Для них складна ситуація.

Мені сумно за них і за Україну, тому що там хороші люди — це хороша країна, країна, яка хоче покращуватися.

Це дуже складна ситуація".

Вілліан так і не перейшов із Шахтаря у більший клуб.

Спочатку він недовго виступав у російському Анжи з Махачкали.

Але потім у 2013 році отримав свій перший виклик у Прем’єр-лізі.

Напевно, його багато разів запитували про це, але Вілліан продовжує отримувати велике задоволення від обговорення того, як він вибрав Челсі замість Тоттенгема.

Він також усвідомлює, що вболівальники Челсі перетворили цю сагу на оспів.

"Шпори" були впевнені, що Вілліан стане їхнім гравцем, але чомусь програли своїм суперникам з Челсі після перемовин, що тривали 11 годин.

Отже, що саме сталося тоді? 34-річний бразилець був більш ніж радий знову згадати про це.

Ось що він каже: "Я був у Лондоні два тижні, чекаючи, поки Тоттенгем вирішить, тому що вони опинилися в ситуації, коли Гарет Бейл збирався перейти в Реал Мадрид.

Ліверпуль теж зацікавився.

Я не був впевнений щодо Челсі.

Вони проявили інтерес, але спочатку цей інтерес був не таким предметним.

Челсі прийшов у той день, коли я збирався підписати контракт зі "шпорами".

Я був на тренувальному майданчику Тоттенгема, щоб завершити угоду, коли надійшов дзвінок.

Мій агент сказав мені: "Челсі щойно подзвонив мені, і вони хочуть тебе підписати".

Я сказав: "Добре, я хочу туди!".

Потім я залишив тренувальний майданчик і повернувся в готель.

Це була складна ситуація, тому що я більш-менш погодився приєднатися до "шпор".

Але в моїй уяві був тільки Челсі.

Коли угода між Анжи та Челсі була узгоджена, я хотів поїхати тільки туди.

Це було найкраще рішення в моїй кар'єрі".

Таке твердження є виправданим.

Вілліан виграв п'ять головних трофеїв, у тому числі останні два трофеї Прем'єр-ліги в 2015 і 2017 роках.

Також не можла не відзначити 63 голи і 62 асисти в 336 матчах — більше ніж одна результативна дія кожні три поєдинки.

Вілліан звик до того, що Челсі завжди зазнавав багатьох змін, грав під керівництвом п’яти головних тренерів за сім років.

Але побачити, що там сталося у 2022 році, то такого ще не було, оскільки вже колишній власник Роман Абрамович продав клуб консорціуму Todd Boehly-Clearlake після того, як у березні уряд Великобританії наклав на нього санкції.

Пішла з клубу і впливова Марина Грановська, яка понад десять років обіймала посаду головного директора Челсі та відповідала за трансферну політику команди.

"Я не міг у це повірити, коли трапилася така ситуація, — каже Вілліан.

— Для мене, коли ви говорите про Челсі, ви бачите просто Романа і Марину.

Усім у клубі було важко.

Але в такій ситуації точно допоможе Сезар Аспілікуета.

Він дуже хороший гравець, важливий для клубу.

Він там вже десять років.

Своїм досвідом він може допомогти молодим гравцям, які зараз там грають".

У цьому місяці відбулася ще одна тренерська зміна в Челсі, але вже при нових власниках: Томаса Тухеля замінив Грем Поттер.

Вілліан вважає, що присутність Аспілікуети також допоможе під час цього потрясіння.

"Він знає, що робити в цій ситуації, — продовжує Вілліан.

- Челсі — великий клуб, один з найкращих у світі.

Щороку Челсі за щось бореться, навіть якщо вони змінюють тренера.

Вони завжди поруч з титулами.

За сім років, які я провів там, у мене були Жозе Моурінью, Гус Гіддінк, Антоніо Конте, Мауріціо Саррі та Френк Лемпард.

Зміна тренерів стала майже нормальним явищем.

Але нас це не зупиняло, ми завжди за щось боролися.

Важко виграти Прем'єр-лігу.

Зараз ще важче через Манчестер Сіті.

Це та команда, яку всі хочуть перемогти.

Також слід відзначити Ліверпуль.

Але в цьому сезоні є багато команд, які покращилися, тому всім буде важче".

4 лютого Вілліан повинен зіграти проти Челсі, якщо дозволятиме фізична форма.

В останній раз на Стемфорд Бридж бразилець так і не вийшов на заміну, коли Арсенал переміг там з рахунком 1:0 минулого року.

Фанати Фулгема будуть відчайдушно хотіти перемоги.

Це, мабуть, їхній найпринциповіший матч у сезоні, враховуючи відсутність поваги з боку "дачників" до своїх сусідів, які базуються за кілька миль від Крейвен Котедж.

Вболівальникам не варто хвилюватися про те, що Вілліан буде розділяти свою лояльність.

"У мене не буде проблем.

Якщо мені потрібно буде забити Челсі, я заб'ю.

Я не буду святкувати, я повинен їх поважати.

Я був там сім років, я дуже поважаю клуб і вболівальників.

Але я все одно буду грати з ними якнайкраще і робитиму все можливе для Фулгема.

Завдяки цим вболівальникам я та моя родина відчували на собі гостинність.

Я дуже вдячний за відповідь, яку отримав від них, коли підписував контракт.

Я хочу відплатити їм своєю грою".

Саме Фулгем зробив найбільше зусиль для підписання Вілліана минулого літа, коли бразилець вирішив покинути Корінтіанс.

Після тренувань протягом кількох тижнів обидві сторони остаточно переконалися в бажанні розпочати спільну співпрацю.

Однією з речей, яка допомогла переконати Вілліана, було те, що вони побачили, у який гарний футбол вони грають під керівництвом Марко Сілви, і як вони почали сезон Прем'єр-ліги.

Більшість експертів прогнозували, що Фулгем буде явним кандидатом на виліт, але наразі "дачники посідають шосте місце, на одне очко випереджаючи Челсі.

Вілліан вже впливає на гру Фулгема.

Під час першого старту бразильця за свою нову команду, він допоміг їй забезпечити перемогу з рахунком 3:2 над Ноттінгем Форест.

Вілліан виконав кутовий, після якого Тосін Адарабіойо забив головою та зрівняв рахунок.

Потім бразилець взяв участь в атаці в моменті з голом Жуана Пальїньї, а також відвернув на себе увагу захисника "лісників" у моменті з голом Гаррісона Ріда.

"Перші дві чи три тренувальні сесії у Фулгемі були дуже різними, і мені довелося знову звикати до цього високого ритму, — каже Вілліан.

- Це відрізняється від того, що я робив у Бразилії.

Там футбол спокійніший.

В Англії футбол швидший, складніший у фізичному плані.

Мені знову довелося адаптуватися, але це було чудовим досвідом.

Я дуже щасливий бути тут.

Перед тим, як підписати контракт, я мав кілька розмов з менеджером про все — про позиції, на яких я можу грати, про те, як грає команда.

Він дуже хороший тренер, а також хороший хлопець.

Я можу грати всюди, на лівому фланзі, на правому, а також як десятка.

У Челсі я більше грав праворуч в атаці, але у мене немає проблем з тим, де грати.

На даний момент у нас все добре, команда добре виступає.

Фулгем — це клуб, який може постійно вилітати з АПЛ, але швидко туди повертатися.

Цього року Фулгем здатний дивувати, насамперед залишившись у Прем’єр-лізі, а вже потім поборовшись за хорошу позицію в таблиці.

Одна з моїх мотивацій — допомогти їм стати сильною командою в Прем’єр-лізі.

Я гравець, який завжди хоче конкурувати, боротися за щось.

Ось чому я також хочу, щоб Фулгем боровся за щось".

Однією з причин, чому Фулгем так добре стартував, є нападник Александар Мітрович, який забив шість голів у семи матчах Прем’єр-ліги.

Вілліану вже подобається те, що він бачить у виконанні сербського форварда.

"Александар – дуже хороший гравець, – каже бразилець.

- Він нагадує мені Дідьє Дрогба та Дієго Косту.

Він сильний, може тримати м'яч, може атакувати вільний простір і може забивати голи, що він вже довів цього сезону.

У нас уже є взаєморозуміння і ми намагаємося його ще більше побудувати.

Кожного тижня та кожної гри, яку ми граємо разом, це буде покращуватися".

Фулгем надав Вілліану контракт лише на один рік, але якщо він буде працювати добре, можливе продовження ще на один сезон.

Вілліан розуміє, що серед футбольної громадськості існує думка, що його найкращі дні вже позаду, особливо на фоні невдалих періодів в Арсеналі та Корінтіансі.

Але бразилець переконаний, що зможе грати ще деякий час на високому рівні, приводячи в приклад свого партнера по збірній Бразилії — Тіаго Сілву , який чудово виступає в Челсі (цього тижня йому виповнюється 38 років).

"Я маю ще багато чого показати, — каже Вілліан.

- Я все ще можу грати на хорошому рівні.

Ось чому я хотів повернутися до Англії, тому що знаю, що можу грати тут ще принаймні два-три роки.

Зараз мені 34, але я все ще можу багато чого запропонувати.

Моя основна мета — не довести тим, хто сумнівається в мені.

Мені потрібно довести це собі та оточуючим, моїй родині та друзям.

Я хочу доводити собі щодня, на тренуваннях, у кожній грі, що я все ще можу грати на високому рівні.

Як довго я зможу грати? Можливо, до 39-40 років.

Йду рік за роком.

Грати в Прем'єр-лізі важко до 40 років.

Але я дивлюся на Тіаго Сілву.

Йому 38.

Він демонструє хороший рівень.

Цей хлопець мене надихає.

Ми досить близькі, і ми часто бачимося в Лондоні з того часу, як я сюди повернувся".

Але що щодо гри на міжнародному рівні? У 2019 році Вілліан провів останній зі своїх 70 матчів за збірну Бразилії.

І хоча він офіційно не завершив кар'єру і не відмовився від участі в чемпіонаті світу , він визнає, що малоймовірно, що він знову виступатиме за "селесао".

Але коли розмова добігає кінця, ви можете зрозуміти, наскільки він з нетерпінням чекає на те, щоб зробити Англію своїм постійним домом.

Він має британське громадянство, яке вимагає декількох етапів перевірки, тож в майбутньому Вілліан зможе залишатися тут скільки завгодно.

"Це місце, до якого в мене лежить душа, – підсумовує Вілліан.

- Сім'я тут щаслива, що є головним для мене.

Вони найважливіші люди в моєму житті".

Саймон Джонсон, The Athletic, переклад: Микита Євтушенко, Football.