Вірменія — Україна. Наші оцінки

Вірменія — Україна.

Наші оцінки.

ua разом із партнером проекту, ТМ Львівське, оцінює дії футболістів збірної України у матчі п’ятого туру Ліги націй УЄФА.

Після болючої поразки від Шотландії кількома днями раніше від збірної України можна було побачити будь-якого результату, однак розгромний підсумковий рахунок став несподіванкою для багатьох, навіть не дивлячись на рівень суперників.

Україна в першому таймі довго барилась із тим, аби підвищувати темп власних атак, за підсумком чого скоріше була ближчою до пропущеного голу на початку зустрічі, аніж до забитого під 25 хвилину.

Утім, ситуація була зрештою повернута на нашу користь, і вже після перерви було одразу два потужних відтинки ігрового часу, коли розгублені вірмени не знаходили собі місця навіть у власноруч побудованій щільній обороні.

За підсумками голосування за підтримки спонсора збірної України ТМ Львівське приз "Лев матчу" у грі проти Вірменії отримав правий фланговий захисник нашої національної команди — Олександр Тимчик, який запам’ятався вболівальникам, передусім, дебютним голом у зустрічі та гольовим пасом під час наступного взяття воріт суперників.

Тимчик на своїй позиції домінував, завдяки чому був рідким виключенням на тлі багатьох інших футболістів збірної у відповідних зонах.

Його дії переважним чином стосувались лінії нападу, проте й у захисті він фактично залишав ні з чим суперників у боротьбі віч-на-віч.

Мала кількість позиційних помилок та постійні відкривання в ширину атаки давали змогу розтягувати захист суперників, і зрештою вірмени не витримали.

ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Республіканського стадіону ім.

Саркісяна (за 10-бальною шкалою).

Андрій Лунін — 7,0.

Голкіперської роботи в Луніна цього вечора було достатньо багато, як для суперника такого рівня, і подекуди Андрій і сам був ладен додати нам трохи нервів не до кінця впевненою грою на м’ячі.

Зрештою, усі його здібності так чи інакше зіштовхуються з недостатньою ігровою практикою.

Хоч у збірній може трохи пограти та розім’ятись на порівняно високому рівні.

Ілля Забарний (7,0) — Сергій Кривцов (6,5) — Тарас Качараба (7,0) — 7,0.

Трійка в центрі захисту збірної України відіграла матч на достатньо схвальному рівні, хоча й не без похибок в окремих ситуаціях.

Забарний, який тільки повернувся після травми, Кривцов, габаритів якого де в чому не вистачало проти Шотландії, та Качараба, який напрочуд спокійно вписався в незвичну комбінацію виконавців, надійно стримували атаки суперників.

Вірменія усе одно створювала моменти на швидкості, проте навряд чи з наявних у розпорядженні Петракова виконавців можна було підібрати більш швидку сполуку, і при тому щоб вона ще й мала свіжі ноги.

Олександр Тимчик — 8,5.

Сергій Сидорчук — 6,0.

Опорний півзахисник на картці вже після завершення стартової половини першого тайму — це завжди потенційні великі проблеми для команди в подальшому за ходом гри.

Петраков у цьому плані був доволі практичним та прогнозованим, змінивши Сидорчука одразу поперерві.

Окрім того, чи була потреба в руйнуванні лоб-у-лоб, коли суперники постійно намагались оминути центр поля за рахунок довжелезних передач?.

Данило Ігнатенко — 9,0.

Беззаперечний лідер центра поля цього вечора в складі збірної України, довкола якого могли мінятись партнери за ходом гри, проте необхідність перебування Ігнатенка в обраній Петраковим ігровій моделі від того не підпадала під сумніви.

І це був усього лишень дебютний матч у стартовому складі для представника другого французького дивізіону! Розкішний м’яч із соковитого дальнього пострілу був немов винагородою для нього за старання.

Віталій Миколенко — 7,5.

Лівий захисник збірної сьогодні мав достатньо простору в атаці, бо Зубков усе ж таки переважно відтягував на себе увагу ближче до центральної зони, однак і позаду в Миколенка постійно намагались відкриватись опоненти, тож особливого задоволення від тривалого перебування на чужій половині не було.

Пара невдалих кросів — ось і весь доробок Віталія за цей вечір в нападі, але з точки зору захисту та боротьби до нього питань не виникало.

Олександр Зубков — 8,0.

Навіть у перших матчах за донецький Шахтар після повернення нападник здебільшого розчинявся на футбольному полі аж до слушного моменту знову винирнути за сприятливої атмосфери в чужому штрафному.

Подібне мало місце й у звітній зустрічі, бо Зубкова просто не було помітно до моменту з прострілом на Тимчика, а на початку другого тайму він так само раптово винирнув у центрі штрафного на зворотну люб’язність від партнера.

Відчуття гольової нагоди — топ, але в матчі проти явного аутсайдера хотілося б побачити більше домінування в зоні.

Роман Яремчук — 6,0.

Проблемним вийшов матч для нашого основного нападника, бо він усього разів зо 15 зумів знайти м’яч у власних ногах, і тим паче всього одного разу безпосередньо завдав удар по чужих воротах, та й той поцілив не в площину.

Однак Яремчук зробив свій вклад під час другого взяття воріт вчасною передачею на Тимчика, тож хоч так зумів допомогти команді.

Віктор Циганков — 7,0.

Нічого особливого у виконанні лідера атак київського Динамо ми сьогодні так і не побачили, проте, коли Циганков дійсно завівся посеред першого тайму, то одразу ж і намалював попередній до гольового пас для Зубкова в чужому штрафному.

Неоднозначний футбол у виконанні Віктора, у якого було кілька змарнованих спроб пострілів по чужих воротах, проте зрештою він свою роботу виконував сумлінно на всіх фронтах.

Олександр Піхальонок — 7,0.

Суперник провокував грати більш гостро в атакувальній фазі після перерви своїми контрнаступами в першому таймі, і Петраков зголосився прийняти цей виклик.

Заміна Піхальонка була кроком ризиковим, бо футболіст тільки відійшов від майже повного матчу в Шотландії, але виправдала себе повною мірою.

М’яч у нашої збірної став ходити більше у вертикальному напрямку до атаки — саме те, що й було потрібно.

Артем Довбик — 8,5.

Для нападника поява на полі на заміну навіть на 20 хвилин на тлі невдалого попереднього матчу є великим викликом.

Довбик в підсумку якісно зумів скористатись накопиченою спортивною злістю, утіливши її одразу в два забитих м’ячі й гольовий пас на додачу.

Можна стверджувати, що перший гол був створений геть не Артемом, а під час другого добре, що партнер за Дніпром-1 опинився на шляху непередбачуваної передачі, проте зрештою дриблінг у третьому результативному епізоді все розставив на свої місця.

Андрій Ярмоленко — 7,0.

Досвідчений нападник із моменту появи на футбольному полі більш активно, аніж той же Мудрик, який з’явився трохи згодом, намагався шукати м’яч на чужій половині, і навіть устиг стати співавтором першого голу для Артема Довбика, із яким стояв під час заміни пліч-о-пліч.

Ярмоленко помітно втомився під час гри в Глазго, тож очікувати від нього на велику кількість гольових моментів було марною справою, проте зрештою Андрій зумів намалювати кілька перспективних передач до чужих володінь.

Михайло Мудрик — 6,5.

Складалось враження, що представник донецького Шахтаря з’явився на полі лише для того, аби зайвих кілька разів отримати від суперника по ногах.

Мудрик за двадцять хвилин і десяти разів не встиг зустрітись із м’ячем, а суперники при цьому ще й сиділи настільки низько, що продемонструвати фірмову швидкість було ніде.

Микола Матвієнко — 7,0.

Центральний захисник в якості останньої заміни на заключну чверть години ігрового часу зазвичай відзначається відповідною позначкою в протоколі, та й усе на тому.

У контексті звітного протистояння Україна домінувала, коли Матвієнко з’явився на футбольному полі, що дозволило йому вдало долучитись до розіграшу стандартного положення, і в підсумку записати на власний рахунок гольовий пас.