Контролювати легше, ніж лікувати: які хвороби потребують профілактики

Війна не тільки наражає нас на сильний стрес, але й обмежує можливості лікуватися і піклуватися про своє здоров'я. Все це призводить до значного поширення та ускладнень у перебігу тих неінфекційних хвороб, на долю яких припадає абсолютна більшість смертей в Україні. Це цукровий діабет, серцево-судинні, легеневі, онкологічні захворювання.

На жаль, профілактика і в мирний час не була нашим сильним місцем, а під час війни й поготів виглядає чимось складним і навіть недоречним. Хоча насправді мінімальний «пакет» зусиль не такий уже й складний. Що він включає, розповіла сімейний лікар Анастасія Ходан на вебінарі, організованому проєктом «Діємо для здоров'я».

Чому українці не дбають про своє здоров'я

Згідно зі статистикою ВООЗ, 92% усіх смертей в Україні трапляються через неінфекційні хвороби. І така картина не тільки в нашій країні: якщо подивитися на світ загалом, перша трійка захворювань, від яких найчастіше вмирає населення Землі, виглядає так:

1. Ішемічна хвороба серця.
2. Інсульт.
3. Хронічна обструктивна хвороба легень.

Інше питання, що ми робимо і чи робимо взагалі, щоб не допустити розвитку цих недуг? На думку сімейного лікаря Анастасії Ходан, є кілька причин, чому українці не дбають про своє здоров'я.

- По-перше, це відсутність мотивації, - каже лікар. - По-друге, стигматизований підхід до психічного здоров'я: похід до психотерапевта досі сприймається українцями як щось страшне та можливе лише у разі хвороби. Відповідно, більшість із нас не вміють справлятися зі стресом, обираючи прості способи розслаблення – їжа, алкоголь, куріння, полежати на дивані. Звідси випливає третя причина: короткострокова вигода від того, як ти зараз заспокоюєшся, перевищує перспективу бути здоровим у майбутньому. "Не пий алкоголь, навчись розслаблятися по-іншому, щоб через 30 років ти сам себе зміг обслуговувати", на жаль, мало кого переконає.

Має значення й те, чи входить здоров'я до системи цінностей людини, і тут важливу роль відіграє система громадського здоров'я, держава, ЗМІ.

І середовище, в якому виховується людина, недарма психологи кажуть: «Не виховуйте своїх дітей – виховуйте себе», адже діти потім робитимуть так, як їхні батьки зараз.

А головна причина, на думку лікаря, у тому, що ми не знаємо і не віримо, що відповідальність за здоров'я лежить лише на нас. Усвідомлення цього і на переоцінку цінностей вплине, і одразу допоможе знайти мотивацію.

У 40 років починаємо жити та обстежуватися

Турбота про здоров'я – це попередження хвороб, тобто профілактика, і не треба думати, що це це виключно доля тих, «кому за…». Насправді профілактичні обстеження починаються з народження, є обов'язковими та супроводжують дитину до дорослішання. А ось із 18 років людина починає сама відповідати за своє здоров'я. Якщо, звичайно, ця відповідальність прищеплена йому батьками з дитинства і він, наприклад, звик, що раз на рік потрібно робити щеплення від грипу або двічі на рік відвідувати стоматолога.

Якщо ж говорити про неінфекційні хвороби, які найчастіше спричиняють смерть, 40 років – відмінний «стартовий» вік для профілактичних скринінгів.

– Але якщо у вас є фактори ризику щодо гіпертонії чи інших серцево-судинних хвороб, раку молочної залози чи простати, цукрового діабету, дослідження потрібно проводити ще раніше, – попереджає Анастасія Ходан. - Якщо ж немає жодних скарг та симптомів, у 40 років ви йдете до свого сімейного лікаря, який на основі вашого анамнезу та сімейної історії хвороб складе план профілактичних обстежень.

Але починати лікарі рекомендують все ж таки з серцево-судинних хвороб, оскільки з тих 92% смертей, що трапляються через неінфекційні захворювання, на частку ССЗ припадає 64%.

Серцево-судинні захворювання

Базове обстеження починається на прийомі у сімейного лікаря з виміру артеріального тиску.

– І тут треба враховувати, що у 30 пацієнтів на прийомі виникає так звана «гіпертонія білого халата», оскільки сам похід до медустанови у них спричиняє стрес, – застерігає сімейний лікар. - Тому я зазвичай прошу своїх пацієнтів протягом 5-7 днів вести щоденник удома, записуючи показники вранці та ввечері. Вони не повинні бути вищими за 140 на 90.

Друге обстеження – оцінка ризику смерті від ССЗ за шкалою SCORE. Вона враховує вік, стать, рівень холестерину, куріння, показники артеріального тиску.

Третій пункт – визначення індексу маси тіла та вимірювання окружності талії, що впливає на виникнення ризиків ССЗ. Для чоловіків фактором ризику є талія від 94 см, для жінок – від 80 см.

Четвертий етап – здавання крові для визначення рівня загального холестерину чи ліпідограму, якщо лікар використовує з метою оцінки ризиків ССЗ іншу шкалу.

За відсутності скарг та факторів ризику чоловіки повинні обстежуватися раз на два роки починаючи з 40 років, жінки – з 50. Якщо є спадкова схильність, цукровий діабет в анамнезі і перші «дзвіночки», скринінг має проводитися мінімум один раз на рік.

Крім того, до факторів ризику належать алкоголь та нікотин, низька фізична активність, надмірне вживання солі, нездорове харчування, підвищений артеріальний тиск та рівень цукру в крові, стрес.

Цукровий діабет

Насамперед це перевірка рівня цукру в крові – аналіз здається натщесерце. І якщо показник вищий за 5,5 ммоль/л – це вже сигнал про необхідність звернутися за консультацією до ендокринолога.

Якщо факторів ризику немає, це є обов'язковим аналізом для всіх, кому за 45 років. За їхньої наявності щорічно необхідно перевірятися починаючи з 18 років. Причому можна обстежити і рівень глюкози натще, і глікований гемоглобін, що показує середній вміст цукру в крові за тривалий період. Норма у такому разі не повинна перевищувати 6%.

- Якщо говорити про фактори ризику, вони дуже схожі на ті, які діють і при серцево-судинних хворобах, - зазначає сімейний лікар. – Зайва вага, наявність родичів першої лінії, які мали діабет, гістаційний діабет – підвищення рівня глюкози, що вперше виникає під час вагітності, зловживання алкоголем.

Легеневі хвороби

В Україні широко поширені бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), і профілактика цих недуг має свої нюанси.

– Щодо хронічної обструктивної хвороби легень дослідження показали дуже низьку ефективність скринінгових обстежень людей, які не мають симптомів, – каже Анастасія Ходан. – Але якщо вони є, виявлення хвороби на ранніх стадіях дозволяє впоратися з нею, не погіршуючи якість життя. І тут важливий баланс, щоб не перегнути палицю з обстеженнями і зробити їх вчасно і саме ті, що потрібно. Для цього у вас є лікар, і призначати собі "перевірку" самостійно не потрібно.

Згідно з рекомендаціями британських лікарів, для виявлення ХОЗЛ і бронхіальної астми робиться спірометрія, що оцінює обсяг повітря, що вдихається і видихається, і, відповідно, стан легень. Вона обов'язково для всіх, кому за 35 років, при цьому люди курять чи курили раніше. І тим, у кого більше трьох тижнів не проходить кашель, як це буває з бронхіальною астмою, для якої неможливий безсимптомний перебіг.

Серед факторів ризику: куріння, вроджені чи набуті деформації легень, ревматоїдний артрит в анамнезі, забруднене повітря, умови праці – робота в шахті, з хімічними речовинами, з пилом. Ризик виникнення ХОЗЛ зростає під час використання твердопаливних котлів для обігріву житла.

До речі, профілактикою легеневих, а також онкологічних хвороб є елементарне уникнення диму від осінніх багать, у яких спалюють листя чи траву.

Онкологія

В Україні скринінгові обстеження передбачені щодо раку кишківника, молочної залози, простати, шийки матки.

Профілактика раку молочної залози – це щорічна мамографія у період з 50 до 69 років за відсутності факторів ризику. Якщо вони є, треба починати з 40 років. Підвищує небезпеку наявність близьких родичів із подібним діагнозом, безпліддя, народження дітей після 30 років, пізня менопауза після 55 років, тривала гормонозамінна терапія під час менопаузи.

Про наявність цих факторів має знати сімейний лікар, який видає електронне направлення на безкоштовну мамографію.

Профілактика колоректального раку має на увазі обов'язкове щорічне обстеження з 50 до 70 років. Якщо є фактори ризику, треба розпочати з 40 років. До них відносяться: обтяжений сімейний анамнез, запальні захворювання кишечника чи поліпи у ньому.

Сімейний лікар звертає увагу, що більшість людей вважають єдиним способом обстеження колоноскопію і тому вкрай неохоче йдуть на цю малоприємну процедуру. Але є простий спосіб, причому теж ефективний - аналіз калу на приховану кров.

Профілактичний скринінг раку простати у чоловіків повинен починатися з 40 років за умови високого ризику його появи. Цей ризик забезпечує рак простати у близьких родичів.

Обстеження у такому випадку полягає у визначенні рівня простатспецифічного антигену (ПСА), що є маркером стану тканини передміхурової залози. Якщо він менше 2,5 нг/мл, то все добре і наступне обстеження потрібно провести через два роки. Якщо ж 2,5 нг/мл і вище, потрібна консультація уролога та щорічний скринінг.

Скринінг щодо раку шийки матки має найкращий результат як профілактика серед усіх онкологічних хвороб. Дослідження на вірус папіломи людини та ПАП-тест є максимально достовірним методом.

За словами лікаря, проводити їх рекомендується із 20-річного віку. Якщо вірус не виявлено і ПАП-тест у нормі, таке обстеження можна зробити через 4 роки. Якщо з чимось негаразд, рішення про подальшу частоту перевірок приймає гінеколог.

Надійним заходом профілактики є вакцинація проти вірусу папіломи людини – обов'язкова у Європі для дітей з 9 років та рекомендована в Україні.

Важливо

Без самодіяльності та перегинів

Як відомо, все добре в міру, і це стосується і турботи про здоров'я, і профілактики. З одного боку, бездіяльність небезпечна, з іншого - маніакальне прагнення обстежитися нерозумне та дороге.

Для дотримання балансу Анастасія Ходан радить насамперед не вестись на рекламні акції клінік чи лабораторій на кшталт «Тільки сьогодні за 10 тисяч гривень ти дізнаєшся все про свій організм».

– Будь-яке обстеження проводиться з якоюсь метою, і призначаючи його, треба розуміти, для чого воно і що ми хочемо там побачити, – каже експерт. – Тому важливо, щоб пацієнт довіряв своєму сімейному лікарю та міг порадитися з ним. Ще одне правило - не призначати собі обстеження самостійно. Показувати лікареві результати призначених аналізів, причому тому, хто вас направляв. І якщо це був уролог, добре, якщо ви відправите їх ще й своєму сімейному лікарю, але цього замало – побачити їх обов'язково має і вузький фахівець.