37 зі 100. Як українська молодь споживала та розуміла медіасередовище до початку великої війни

І до 24 лютого 2022 року було зрозуміло, що війна ведеться не тільки на полі бою, а й в інформаційному середовищі. Російська пропаганда, проникаючи в інфопростір України й інших країн, спотворює реальність для мільйонів людей. Попередні дослідження з медіаграмотності показували, що українці часто переоцінюють свою здатність відрізняти брехню від правди. Також попередні дослідження в цій царині майже не фокусувалися на споживанні інформації серед української молоді, особливо дітей віком 10–12 років, через складність формування вибірки.

До початку повномасштабного вторгнення в межах програми «Мріємо та діємо» дослідники встигли зібрати дані щодо споживання медіаконтенту та медіаграмотності серед української молоді. Використовуючи напрацювання з Vibrant Information Barometer (VIBE) — щорічного дослідження, яке відстежує, як інформація виробляється, поширюється, споживається та використовується в різних країнах світу, — ми створили індекс взаємодії молоді з інформацією (Y-VIBE). Цей індекс виокремлює проблеми та перспективи, які існують у сучасному українському медіапросторі, для молоді віком 10–17 років. З повним текстом дослідження можна ознайомитись тут.

Індекс Y-VIBE складається з кількісної (онлайн-опитування) та якісної (фокус-групові дискусії та опитування) частин, що включають не лише відповіді молоді, а й також батьків, учителів та експертів. Детальніше ознайомитися з методологію можна тут.

Загальний результат індексу Y-VIBE — 37 балів зі 100 можливих, і оцінюється як «дещо слабкий». При цьому середній показник саме серед молоді вищий, ніж серед дорослих: 41 проти 35 балів.

Найвищі показники має індикатор, пов’язаний із цифровою безпекою. При цьому молодь є більш упевненою у своїх знання та навичках, ніж їхні батьки та викладачі. Втім значною прогалиною виявилася відсутність розуміння, як працюють алгоритми соціальних медіа і таргетована реклама, серед усіх учасників дослідження.

Закони, які мали б захищати молодь та дітей в онлайн-середовищі, в Україні є, втім через низький рівень грамотності самі батьки часто порушують право на приватність власних дітей у медіасередовищі. Наприклад, публікують світлини своїх неповнолітніх дітей у соціальних медіа без їхньої згоди.

Дослідження також виявило, що батьки не знають, що таке медіаграмотність. Часто під медіаграмотністю вони розуміють уміння користуватися різними ґаджетами або загальну комп’ютерну грамотність. Ба більше, батькам не відомо, чи викладають медіаграмотність їхнім дітям у школі. В свою чергу викладачі кажуть, що такі уроки відбуваються, наприклад, під час комп’ютерних класів або класних годин, але окремого предмету з медіаграмотності в середній школі нема. Тобто у шкільній освіті немає системного підходу з виховання навичок критичного мислення та усвідомленого медіаспоживання. Експерти радять запроваджувати цей предмет із п’ятого класу, аби це вплинуло на формування необхідних знань та навичок.

За даними дослідження, 30% опитаної молоді не читає новин, а шукає необхідну інформацію в першу чергу в інстаграмі. Втім є певна різниця між джерелами інформації та віком. Наприклад, якщо тікток популярний серед аудиторії 10–12 років, то серед групи 16–17 років ця платформа вже втрачає свою популярність, натомість на перше місце виходять ютуб та онлайн-видання. Загальний розподіл популярності джерел інформації серед молоді наведено нижче:

Вік також виявився досить важливим для вміння розпізнавати фейки та маніпуляції. Що старша молодь, то краще вона розуміє різні форми маніпуляцій і знає, що робити, а також може визначити правдивість новини через офіційні джерела інформації. Але загалом молодь споживає інформацію без додаткових перевірок і не досить критично.

З інших цікавих вікових тенденцій: із віком молодь стає більш толерантною. При цьому дівчата менш схильні до узагальнень, ніж хлопці, у питаннях, що стосуються національних меншин.

Молоді люди кажуть, що їм подобається читати новини з різних регіонів України (50%), і третина молоді зазначає, що їм подобається читати чи споживати інформацію, яка відображає погляди людей з інших етнічних груп чи іншого гендеру. При цьому батьки вважають, що їхні діти не споживають різноманітний контент.

Цікавою виявилася знахідка щодо реакції на контент, із яким молоді люди не згодні, та мову ворожнечі в інтернеті. Більшість опитаних такі речі просто ігнорують. У деяких випадках вони можуть поділитися цією інформацією у закритих групах із друзями або в особистій комунікації, щоб обговорити свої враження.

Серед іншого індекс дозволив виявити, що молодь дуже довіряє відеоблогерам. Ця довіра базується на кількості підписників, а не якості контенту. Експерти зазначили, що молоді люди, відчуваючи дефіцит або недостатню різноманітність контенту, схильні дивитися російський контент, у якому може бути закладена пропаганда та дезінформація.

Відсутність молодіжного контенту у традиційних медіа також може пояснювати прихильність молодих людей до соціальних медіа. В свою чергу для медіаринку це означає необхідність використання інших каналів комунікації, наприклад, тіктока чи телеграма, якщо вони хочуть працювати та залучати молодшу аудиторію.

Дані для нашого дослідження зібрані до 24 лютого 2022 року, втім деякі знахідки виявили системні прогалини в українському законодавстві, роботі з даними та цифровою безпекою, розумінні алгоритмів соціальних медіа, відсутність контенту для молоді тощо та можуть бути використанні для розробки якісніших державних політик та проєктів, що дозволять покращити результати Y-VIBE уже наступного року.

Попереду Україну чекає шлях відновлення, тому дуже важливо створити безпечні умови для молодих людей в інформаційному просторі, навчити їх навичок медіаспоживання, підтримувати їх у створені нових медіапроєктів. Майбутні програми та національні політики щодо інформаційного середовища мають враховувати всі прогалини минулого та здобутки теперішнього, а також думки та досвіди різних груп населення, включаючи молодь. Це все є невід’ємною частиною майбутнього розвитку інформаційного середовища, а разом з тим і національної безпеки України.

Це дослідження є частиною програми «Мріємо та діємо» — п’ятирічної програми, спрямованої на розвиток та підтримку молоді в Україні, створення сприятливого середовища, в якому молодь матиме можливість реалізувати свої мрії, ідеї та бачення розвитку країни. Воно стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього матеріалу є відповідальністю IREX та MCI і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.