Епідемія пішла на користь: дослідження досвіду адаптації громадських організацій до повномасштабної війни

Коли епідемія коронавірусної хвороби трохи розтисла свої лещата, а 15 мільйонів українців отримали як мінімум дві дози щеплення проти коронавірусу, перед країною постав новий виклик — 24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Під час криз роль громадських об’єднань зростає, адже саме вони, як правило, застерігають владу від необґрунтованих обмежень прав і свобод, працюють із вразливими категоріями населення та наглядають за витрачанням бюджетних коштів на підтримку постраждалих сфер. Та чи здатні громадські організації зберегти спроможність під час криз?

Наприкінці 2021 — на початку 2022 року «Вокс Україна» спільно з бельгійською організацією Promote Ukraine проводили дослідження адаптації українських та європейських неурядових організацій до роботи під час пандемії. Однак через початок повномасштабної війни ми відклали презентацію дослідження й доповнили його досвідом організації роботи українських громадських організацій після 24 лютого 2022 року.

Наші висновки ґрунтуються на інформації, отриманій під час інтерв’ювання 25 та онлайн-опитуванні 78 організацій з України та ЄС про їхній досвід адаптації до епідемії (листопад — січень 2022 року), а також на онлайн-опитуванні 56 українських неурядових організацій про досвід адаптації до війни (липень 2022 року).

Для формування вибірки респондентів як в інтерв’ю, так і в онлайн-опитуванні ми застосували метод зручної вибірки (convenience sampling). Перевагою цього методу є його зручність, низька вартість та швидкість набору пулу респондентів. Його можна використовувати для розвідувального дослідження, яким є наша робота, однак для перенесення висновків на загальну популяцію громадських організацій потрібні додаткові дослідження.

Статтю підготовлено на основі звіту «Адаптуйся або зникни: вплив коронавірусних обмежень на комунікаційну активність ГО в Україні та Європі», який доповнили розділом про вплив повномасштабної війни на громадські організації з України.

Виклики пандемії й повномасштабної війни

Під час пандемії коронавірусної хвороби перед українськими та європейськими громадськими організаціями постали три основні виклики:

• налагодження роботи команди в дистанційному режимі. Не всі організації та їхні працівники мали досвід роботи у віддаленому форматі, дехто до епідемії спирався на особисту взаємодію й паперовий документообіг. Окрім технічного забезпечення, викликом під час карантину стало збереження командного духу та пошук інструментів контролю за ефективністю роботи співробітників;
• пошук фінансування в умовах, коли донори скорочували чи переглядали напрямки фінансування. Про ускладнення в залученні коштів повідомили 79% опитаних з України і 75% — із Європи. Ключовими причинами стали різка зміна пріоритетів грантодавців на теми, пов’язані з пандемією, та скорочення видатків бізнесу на благодійність;
• комунікація з аудиторією. 84% опитаних ГО з України та 90% із Європи зазначили, що комунікація з громадськістю ускладнилася, а 87% і 70% відповідно повідомили, що багато звичних інструментів стали неможливими. Про ускладнення взаємодії ГО з органами влади повідомили 65% ГО з України і 60% ГО з Європи.

Під час повномасштабної війни, за відповідями українських ГО, головним викликом стала психологічна і фізична безпека команди — важливими чи досить важливими їх назвали приблизно 90% опитаних (рис. 1).

Рисунок 1. З якими головними викликами ви зіткнулися після 24 лютого 2022 року? (Розподіл відповідей)

Дані онлайн-опитування, розрахунки авторів. Примітка. Організації могли обирати кілька варіантів відповіді.

Організація роботи в нових умовах, фінансування ГО, потреба швидко змінювати фокус роботи чи комунікація зі стейкхолдерами хвилювали дещо менший відсоток організацій — 60–70% опитаних.

Це може пояснюватися тим, що громадські організації взяли до уваги досвід пандемії й певною мірою навчилися «працювати» з такими викликами (рис. 2).

Рисунок 2. Чи став у пригоді досвід, здобутий під час пандемії? (Розподіл відповідей)

Дані онлайн-опитування, розрахунки авторів.

Близько 90% опитаних зазначили, що під час війни їм знадобився досвід онлайн-роботи й онлайн-комунікацій, набутий під час епідемії. А близько 70% відповіли, що змогли скористатися досвідом кризового менеджменту та швидкої зміни фокусу діяльності. Загалом, відповіді респондентів показали, що епідемія змогла посилити ті організації, що встояли під час найжорсткіших карантинних обмежень.

Що повномасштабна війна змінила в роботі українських ГО?

Із 56 організацій, що заповнили опитувальник про адаптацію до повномасштабної війни, дві зазначили, що тимчасово зупинили роботу. Серед причин — нестача фінансування та неактуальність звичних напрямків роботи. Втім, таких організацій може бути значно більше, адже до багатьох із них наш опитувальник міг просто не потрапити.

Для того, щоб актуалізувати свою роботу, багато ГО (46, або 85% тих, хто працює далі) додали до фокусу активності, пов’язані з війною, а дехто (6, або 11%) повністю переключився на такі теми. Найбільше організацій додали до своїх активностей допомогу цивільним та військовим, а також боротьбу з Росією на інформаційному фронті.

Рисунок 3. Якщо ви додали до свого фокусу теми, що стосуються війни, вкажіть, які саме. (Кількість організацій)

Дані онлайн-опитування, розрахунки авторів. Примітка. Організації могли вибрати сфери із запропонованого переліку чи додати свої. Організації могли вказати будь-яку кількість сфер.

Доступ до багатьох джерел фінансування погіршився: це і гроші від бізнесу, і від окремих доброчинців, і від краудфандингових компаній (рис. 4). Ті організації, що заявили про збільшення кількості грошей, які отримують із цих джерел, переважно працювали в гуманітарній сфері та після початку повномасштабного вторгнення доповнили свої активності допомогою військовим та цивільним. Натомість інституції, що підтримують неурядові організації грантами, вивчили уроки пандемії і навіть збільшили грошову підтримку ГО (35% організацій звітують про покращення доступу до фінансування проти 26%, що кажуть про погіршення) під час повномасштабної війни.

Рисунок 4. Як змінився доступ до різних джерел фінансування після 24 лютого 2022 року? (Розподіл відповідей)

Дані онлайн-опитування, розрахунки авторів.

Нові умови вплинули не тільки на фокус та грошове забезпечення ГО, але і знову змусили громадські ініціативи йти в онлайн. Так, на початку лютого більшість організацій уже відходила від пандемічних обмежень: близько 90% повністю чи частково відновили роботу в офісі. Після 24 лютого 2022 ситуація кардинально змінилася: хоча б інколи працюють в офісі працівники менше половини опитаних ГО (рис. 5).

Рисунок 5. Формат роботи організації. (Розподіл відповідей)

Дані онлайн-опитування, розрахунки авторів.

Як і пандемія, війна підштовхнула зростання деяких ГО. Так, після 24 лютого зросла частка ГО, що працюють на міжнародному та національному рівнях, і зменшилася частка організацій, які працюють на регіональному та локальному рівні (рис. 6). Це важливо, адже дозволяє адвокатувати порядок денний українських ГО на ширшу (зокрема і глобальну) аудиторію.

Рисунок 6. Чи змінилася географія діяльності вашої організації? (Розподіл відповідей)

Досвід українських ГО показав, що хоча криза вимагає від організацій великої роботи над собою, в результаті вона робить їх сильнішими та більш готовими до нових викликів. Європейські ГО, на щастя, не стикнулися з новою кризою, аналогічною за масштабом до пандемії, але й там ті організації, що встояли, скоріше за все, змогли зробити з «лимона» 2020–2022 років «лимонад».

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», «Вокс Україна»