Псевдореферендуми спеціального призначення: дайджест пропаганди РФ за 27 вересня

На окупованих територіях ще не завершилося псевдореферендумне шоу, як Медведєв почав бряцати ядерною зброєю. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 27 вересня.

1. Для чого Путіну «нові території»
2. Захід не боїться ядерних погроз Росії
3. Газогони Кремля не несуть нічого, крім лиха
4. Чого очікувати від нової італійської прем’єрки

Псевдореферендуми спеціального призначення

Рада Федерації РФ 4 жовтня може розглянути питання включення окупованих територій до складу РФ «у разі позитивного результату» псевдореферендумів на українських територіях. Про це 27 вересня повідомила спікерка Ради Матвієнко. Щодо результату можна не сумніватися. 

Про те, що рішення про анексію українських територій може бути остаточно затверджено вже 29 – 30 вересня, повідомляли російські ЗМІ. Тобто з Москви йдуть суперечливі сигнали про те, коли саме планують «свято возз’єднання».

Про нетерплячку говорить той факт, що російські ЗМІ вже опублікували результати псевдореферендуму, навіть до їх офіційного оголошення.

НАСПРАВДІ, про нікчемність цього «шоу», окрім всього іншого, говорить той факт, що лише, наприклад, в окупованому Маріуполі (в якому до вторгнення проживало понад півмільйона осіб, а наразі там фактично в заручниках тримають близько 100 тисяч мешканців) лише кожен п’ятий житель теоретично міг взяти в ньому участь. 

Тобто в найкращому для окупантів випадку під дулами автоматів проголосували 20 тисяч. Так само й на інших тимчасово окупованих територіях.

Ось лише деякі штрихи до цієї картини абсурду:

–   у Мелітополі одну людину примушували «голосувати» за п’ятьох;

–   у Бердянську взагалі все проходить без документів;

–    у деяких місцях все ж облаштували «дільниці», але виключно для сюжету російських телеканалів;

–   в одному з окупованих сіл зняли жінку, яка йде вулицею із мегафоном та закликає місцевих жителів брати у цьому участь.

Разом із «бюлетенем» вручають і повістку мобілізації в місцеві «добровольчі батальйони». Балицький (гауляйтер із Запорізької області) вже заявив, що формуватимуть добровольчий батальйон із трьох тисяч осіб.

Так само і на окупованій Херсонщині, де як повідомляє Центр національного спротиву, для формування «добробатів» вже сформовані списки на 8 тисяч осіб.

Чоловікам окупаційна влада заборонила залишати територію без дозволу так званої комендатури. Офіційно – на час проведення фейкореферендуму, але цілком зрозуміло, що після його проведення буде оголошена мобілізація, бо російські війська потребують нового «гарматного м’яса».

Крім того, після так званого «прийняття нових територій до складу РФ» у Путіна з’являться формальні підстави для відправки туди солдатів-строковиків. Разом із мобілізованими та «добровольчими батальйонами» вони й стануть його новою «червоною лінією».

Саме це дозволить російському диктатору заявити, щось на кшталт: «українські нацисти вже вбивають наших синів, братів та батьків і я вимушений для їх захисту застосувати усі наявні засоби».  Йдеться, звісно, про ядерну зброю.

Захід не боїться ядерних погроз Росії

Саме для цього 27 вересня з вуст вже не політичних шоуменів з телевізора, а справжньої офіційної особи – заступника секретаря Радбезу РФ Медведєва пролунали слова про цілком ймовірну можливість застосування ядерної зброї. 

При цьому він навіть вдався до прогнозування можливих сценаріїв. Хоча, власне, розглядав лише один: «Захід перелякається і не втручатиметься».

Речник Кремля Пєсков також підтвердив слова Медведєва, заявивши, що це «посилання на наші доктринальні документи».

НАСПРАВДІ, ядерні натяки – це передусім шантаж Заходу для позбавлення України підтримки. Але «США дуже чітко заявили, що ядерні загрози Путіна Європі безвідповідальні та безрозсудні. Наслідки застосування ядерної зброї були б катастрофічними для Росії та світу, і Росія була б ізгоєм на світовій арені», – повідомила прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр.

До того ж 27 вересня у відповідь вже на офіційний ядерний шантаж Москви, Вашингтон вустами держсекретаря Ентоні Блінкена заявив, що «США не перешкоджатимуть Україні застосовувати західну зброю проти територій, які можуть увійти до складу РФ після референдумів». На що вірогідно, і сподівалися у Москві.

Що можуть зробити у воєнному сенсі західні країни у випадку застосування останнього аргументу голого кремлівського короля?

Сполучені Штати завдадуть «нищівного удару» по Чорноморському флоту та базам в окупованому Криму в разі, якщо Путін застосує ядерну зброю в Україні. Про це заявив американський генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес.

При цьому він вважає вкрай малоймовірним сценарій, за якого російський лідер віддасть наказ завдати ядерного удару. Однак, на думку Ходжеса, реакція президента США Джо Байдена на застосування будь-якої зброї масового знищення буде «швидкою та жорсткою».

За словами аналітика Міжнародного інституту стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies) Вільяма Альберка, у разі ядерної атаки західні країни можуть контратакувати російську авіабазу або розвідувальний об’єкт конвенційною високоточною зброєю.

На його думку, США здійснюватимуть атаки разом із Великою Британією та Францією, як при атаках на Лівію у 2011 році. Усі три країни мають окремі арсенали ядерної зброї.

Метою атаки західних країн, ймовірно, будуть радари та розвідувальні об’єкти, необхідні для російської ядерної атаки. Під ударом також можуть опинитися системи раннього попередження та пункти управління ЗС РФ.

За словами генерала у відставці Руперта Джонса, ескалація може бути вертикальною та горизонтальною. За вертикальної на російську атаку слід відповідати тією ж зброєю, яку використовувала РФ. Однак західні країни не хочуть вертикальної ескалації, і навряд чи будуть це застосовувати. Інакше втратили б підтримку міжнародного співтовариства.

При горизонтальній ескалації шкоду Росії буде нанесено іншими способами та в інших місцях. Вразливими є, наприклад, маршрути російського флоту. Західні країни можуть перекрити морські шляхи між Гренландією, Ісландією та Великою Британією, якими російські військові кораблі, що базуються в Мурманську, мають пройти, щоб вийти до Північної Атлантики.

За словами Джонса, до того, як Росія застосує ядерну зброю, необхідно продумати кілька можливих контрзаходів. Одним із таких може бути тиск на Китай та Індію, щоб вони припинили економічні відносини з РФ. Це ускладнило б путінському режиму утримання влади і якоюсь мірою стало б більшим покаранням, ніж удар у відповідь.

Якщо поєднати воєнну реакцію з активною дипломатією, то ситуація в Росії різко погіршиться, і тоді їй доведеться вирішувати, чи йти на подальшу ескалацію, чи все ж таки домовлятися з Заходом.

І це не кажучи, що НАТО має усі механізми контролю навіть за приведенням у бойову готовність російської ядерної зброї.

Газогони Кремля не несуть нічого, крім лиха

27 вересня широкого розголосу набули події навколо ниток газопроводів «Північний потік».

Хроніка подій: ще напередодні, 26 вересня, вимірювальні станції у Швеції та Данії зареєстрували два сильні підводні вибухи, незадовго до виявлення витоків газу на першому і другому «Північних потоках».

Один із вибухів мав магнітуду 2,3 та був зареєстрований на вимірювальних станціях на півдні Швеції. Перший зафіксований о 02:03 26 вересня, другий – о 19:04. Координати зафіксованих вибухів знаходяться у тому ж районі, де було зареєстровано витік газу.

Фактично обидві нитки головного російського газогону до Європи отримали пошкодження одразу в трьох місцях. Влада європейських країн підозрює диверсію на непрацюючих, але заповнених газом підводних газопроводах, які стали головним знаряддям енергетичної війни Кремля проти ЄС.

Аварія сталася на тлі ескалації російської агресії проти України напередодні початку опалювального сезону в Європі 1 жовтня, а також відкриття альтернативного підводного газопроводу до Польщі з Норвегії у тому ж секторі Балтійського моря.

Оскільки підводні газопроводи виходять з ладу вкрай рідко, одночасна аварія на двох нових кремлівських трубах одразу у трьох місцях викликала спочатку підозру, а потім і впевненість влади європейських країн у тому, що це не випадковість. «Сьогодні ми зіткнулися з диверсією. Можливо, це означає новий крок в ескалації війни в Україні», – сказав прем’єр Польщі Матеуш Моравецький, відкриваючи 27 вересня новий газопровід Baltic Pipe із Норвегії через Данію.

Шведська поліція кваліфікувала витік з газопроводів «Північний потік», як «грубий саботаж». Міністерство енергетики Норвегії повідомило, що одразу після зафіксованих вибухів неподалік від місця витоку була відзначена «активність безпілотників». 

Прес-секретар президента РФ Пєсков, відповідаючи на запитання журналістів, чи могли на газопроводах здійснити диверсію, сказав, що «зараз не можна виключати жодного варіанту».

НАСПРАВДІ, варто нагадати, що ще 22 вересня ФСБ повідомила про запобігання теракту, нібито підготовленого СБУ на газопроводі «Турецький потік». Це була звичайна маячня з серії «листування та переговори з куратором із СБУ».

Цього разу «візиток Яроша» ще не знайшли, але російські спецслужби цілком можуть це зробити.

Радник голови ОП Михайло Подоляк вважає, що нинішній «масштабний «витік газу»  – спланований Росією теракт та акт агресії у напрямку ЄС. РФ хоче дестабілізувати економічну ситуацію в Європі та викликати паніку перед зимою».

Ну, а поки що Росія за різними оцінками вже втратила 160–170 млн куб. м газу на сотні мільйонів доларів, який був закачаний у систему.

Кремлівські очікування чергового стрибка цін на газ у Європі не виправдалися. Біржові ціни зросли лише на 3%, торгуючись протягом дня трохи нижче за $1780 за тисячу кубометрів. Жодної особливої ​​паніки на ринку газу це повідомлення не викликало. Російськими трубами газ до Європи вже не йде і перспектив у нього: що з диверсією, що без неї – майже ніяких. Ціни поступово знижуються, оскільки європейські сховища практично заповнені.

Домогосподарства в Європі також перейшли на режим найжорстокішої економії, і не можуть дати сплеску споживання, втім, і скоротити його ще сильніше – теж не можуть. Тому європейський ринок досить стабільний і «намацав» той рівень, на якому його досить складно «потрясти».

Звичайно, є екологічна проблема. Газ із пошкоджених труб «Північного потоку» витікатиме ще кілька днів (його вартість оцінюють у 2 млрд доларів), а то й цілий тиждень. Бульбашки на поверхні моря займають площу діаметром близько 100 метрів. 

Зростання ціни на газ у Європі провокує не диверсія на непрацюючих «потоках», а суперечка між українським НАК «Нафтогаз» та російським «Газпромом».

Москва погрожує санкціями проти «Нафтогазу» та забороною всіх угод і розрахунків з ним, якщо НАК не полишить спроб домагатися розгляду спору щодо оплати транзиту в міжнародному арбітражі.

Суть погроз – припинити постачання українським транзитним коридором. Наразі є лише два шляхи доставки російського газу – знижений наполовину обсяг через Україну і «Турецький потік», що працює на повну потужність. Ось загроза припинення постачання через Україну і штовхнула ціни знову вгору.

«Тривожні події 27 вересня наголошують на невідкладності зміцнення енергетичної безпеки Європи. Ми повинні докласти всіх зусиль для того, щоб позбавити Росію можливості використовувати енергоресурси як інструмент тиску», – сказала  Прем’єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен.

Чого очікувати від нової італійської прем’єрки 

І наостанок про вірогідно майбутню прем’єрку Італії Джорджію Мелоні, що прийде на зміну Маріо Драгі, який був великим другом України. Зараз багато розмірковують про те, чи не відмовиться Італія у послідовності ставлення до Росії? Чи не стане новою Угорщиною? 

Адже, партія Мелоні «Брати Італії» та коаліція, на базі якої доведеться створювати новий уряд, виглядає загрозливо. Це політична сила Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італія» та «Ліга» колишнього екс-міністра внутрішніх справ Матео Сальвіні. Перший  — давній друг Путіна. Другий – його відкритий симпатик. А що ж Джорджія Мелоні?

НАСПРАВДІ, вона вже заявила про необхідність підтримки України. Оглядач La Repubblica Стефано Бальдоліні, коментуючи дебати за її участі за два тижні до виборів, зазначив, що Джорджія Мелоні наголосила, що збереже наявні обсяги постачання зброї Україні.

Також вона вважає санкції проти Росії дієвим та ефективним інструментом, який доступний для її країни.

При цьому Мелоні тверезо оцінює можливості Італії: «наша допомога скоріше є символічною». Одна Велика Британія, за її словами, допомагає Україні більше, ніж увесь Євросоюз, проте, на її думку, якщо Україна програє, то Європа опиниться у зоні політичного впливу Китаю.

Мелоні вважає російсько-українську війну «вершиною айсберга» — видимою часткою більш глобального конфлікту, пов’язаного з трансформацією глобальних структур. 

Вона виступає за допомогу українським біженцям (попри антимігрантську політику загалом) і встановлення граничних цін на російський газ.

Прихильники Мелоні  наголошують на її твердій (наразі, звичайно, лише публічній) підтримці України, засудженні агресії РФ та називають голісткою-консерваторкою, яка може повернути Європу до її ідейних витоків. 

Що з цього вийде на практиці, побачимо протягом найближчого часу. Але вже зараз ясно, що план Путіна із розколу ЄС через збройну агресію в Україні і газову агресію в Європі, не вдався.