Детокс від пропаганди. Як працює база медичних фейків

26 вересня команда VoxCheck презентувала базу даних медичних фейків «Детокс від пропаганди», створену в межах проєкту «Дезінформація вбиває». Протягом чотирьох місяців фактчекери моніторили медіа та соцмережі України, Росії та Білорусі, шукаючи дезінформаційні наративи про громадське здоров’я. У базі даних зараз 1273 фейки. Кожне з повідомлень у базі підпадає під одну з категорій: дезінформація, місінформація, тобто несвідомі помилки та подання неточних або перекручених фактів, чи малінформація, тобто свідома публікація приватної або чутливої інформації, що може зашкодити. Команда планує систематично оновлювати базу та перекласти всі зібрані дані англійською й російською мовами.

Аналітикиня VoxCheck Мирослава Маркова розповіла, що серед дезінформаційних наративів протягом червня — вересня виокремили такі:

• військово-біологічні лабораторії та медичні досліди над громадянами України;
• чорна трансплантологія;
• Україна створює загрозу хімічних атак;
• поширення інфекційних захворювань в Україні;
• Україна загрожує біологічною зброєю;
• спалах мавпячої віспи;
• гуманітарна криза;
• українські військові мілітаризують об’єкти;
• українська влада та Захід планують голод у країні та світі;
• пандемія коронавірусу та вакцинація;
• провокації на Запорізькій АЕС;
• реформування системи охорони здоров’я;
• нарколабораторії та бойові наркотики для української армії.

Принцип роботи бази та можливості її використання продемонструвала аналітикиня VoxCheck Валерія Степанюк. На головній сторінці бази даних — перелік усіх фейків, а також тематичні відео, щотижневі моніторинги команди та інфографіка з найпоширенішими фейками. До кожного фейка підібрана тема, є відео з роз’ясненням, кількість та перелік джерел, що поширили інформацію, а також спростування.

Під час презентації також відбулася дискусія між урядовцями, медиками й журналістами про шкоду для здоров’я від дезінформації та найефективніші методи протидії. Дискутували менеджерка з комунікацій Міністерства охорони здоров’я України Анастасія Кісільова, директорка Центру розвитку медсестринства Катерина Балабанова, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій, журналістка Наталія Бушковська та сімейна лікарка, співзасновниця організації «Медичні лідери» Дарина Дмитрієвська.

Анастасія Кісільова розповіла, як, на її думку, дезінформація впливає на українців: «Це дуже шкодить і у плані ментальному, і навіть у фізіологічному. Дезінформація впливає на здоров’я і на можливість мислити критично, ухвалювати логічні, коректні рішення, що призводить до фізичних ушкоджень». І додала, що й самі медики мають отримувати підтримку та правдиву й чітку інформацію, аби допомагати своїм пацієнтам. «В Україні дуже мало людей, які впевнені в рішеннях, які вони ухвалюють з приводу свого здоров’я. Дуже багато звертаються з порадами до своїх сімейних лікарів. Одна зі статистик, яку ми збирали з приводу вакцинації: 77% українців зверталися до своїх сімейних лікарів, чи слід їм робити щеплення від COVID-19, чи не слід. Ця цифра показує, як важливо інформувати медиків, вчасно давати їм інформацію з приводу всього, що відбувається в системі охорони здоров’я, і наскільки багато в нас українців, пацієнтів, що сумніваються. Це величезна частина суспільства, з якою потрібно працювати. Будь-який розум, що сумнівається, є дуже вразливим до неправдивої інформації. Може сам поширювати й навіть ненавмисно створювати неправдиві повідомлення».

Катерина Балабанова вважає, що, використовуючи медичні фейки, ворог намагається зруйнувати довіру до влади, до держави та сприйняття самого себе. «Медична тематика близька кожному, а твердження, пов’язані зі здоров’ям, часто важко перевірити — ми віримо в те, щодо чого не маємо власного досвіду. І всі ці 13 тем, на які розподілені фейки в базі, пов’язані з чимось невідомим, що не можна помацати: хвороби, радіація, експерименти. Все на межі фантастики, фільмів жахів чи щось, що неможливо побачити чи перевірити», — каже вона.

Федір Лапій сказав, що зараз найпопулярніші фейки, які лякають людей: «Люди бояться зомбі, але ще жодного разу в реальному житті із зомбі не зустрілись. Тим не менше, люди бояться ходити на цвинтар. Те, чого вони бояться, найкраще підходить для створення фейків. Щоби розуміти, як протидіяти фейкам, треба розуміти, хто і для чого їх створює — природу, джерела фейків. Саме тоді буде зрозуміло, як ми можемо їм протистояти. Зараз найпоширенішим фейком є те, що вакцини викликають безпліддя, бо це стосується кожного. Ризиками для цілої нації легко маніпулювати і залякувати: нація вироджується, нас роблять стерильними, ми не зможемо продовжувати свій рід».

На думку лікаря, відповідальність за недовіру суспільства до медицини слід покладати не лише на ЗМІ: «Коли мої колеги звинувачують засоби масової інформації, я, мабуть, один із небагатьох, хто закликає залишити ЗМІ у спокої. Бо основну інформацію пацієнт повинен отримувати від медиків, спеціалістів. Якщо вони безграмотні, не володіють інформацією, не викликають довіри — це питання не до засобів масової інформації, а до лікарів».

Наталія Бушковська вважає, що дезінформація так потужно впливає, оскільки вона «зручна» для психіки людини: «Є така штука — евристика доступності. Ментальне спрощення, коли ми беремо інформацію, яку постійно чуємо. Ми не знаємо, чи є вона правдивою, але ми починаємо вірити цій інформації саме через її розповсюдженість. Згадаймо популярний фейк, що вакцини спричиняють аутизм. Він уже триста разів спростований, відкликане дослідження, яке породило цей фейк. Але ви все одно знаєте батьків, які скажуть: “Я не вакциную свою дитину, тому що вакцини спричиняють аутизм”. Завдання якісної медичної журналістики — зробити так, щоб ця евристика доступності працювала нам на благо, щоб ми могли створити багато адекватної медичної інформації, яку отримають пацієнти. І після цього зможуть відсіяти як фейк, який вони побачили у телеграм-каналі, так і фейк, який можуть почути у кабінеті в лікаря». За словами Наталії, саме базова інформація від журналістів має допомогти людям відрізняти фейки від правди: проти чого працюють антибіотики, яка різниця між вірусами та бактеріями тощо. «Якісна медична журналістика має накопичувальний ефект. У цьому є її складність, тому що іноді самі журналісти думають: “От я пишу, пишу, пишу, пишу, а нічого не працює”. Насправді працює, просто нам треба запастись терпінням, і ми побачимо зміни. Вони, на жаль, не такі помітні, як руйнування від російських ракет. Але це той випадок, коли крапля точить камінь. Що більше медіа будуть цим займатись, то більші зміни ми побачимо у суспільстві», — каже журналістка.

Дарина Дмитрієвська розповіла: «Я бачу величезні зміни у медичній системі за останні роки. І позитивним наслідком медичної реформи є те, що сімейний лікар став не просто людиною, яка виписує якусь там довідку, скерування і нічого не вирішує. Сімейний лікар став авторитетом для пацієнтів. Це і добре, і погано водночас, бо сімейний лікар теж може бути джерелом дезінформації. Але якщо ми будемо займатись просвітою наших сімейних лікарів, які мають найперший і найширший доступ до пацієнтів, ми зможемо позитивно впливати на суспільство».