Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за 6 місяців . Друга частина — стисло

Повний текст другої частини підсумків шести місяців моніторингу читайте тут. Перша частина — тут. Стислий варіант першої частини — тут. 

У цьому моніторингу автор аналізував одну добу ефіру спільного телемарафону «Єдині новини» на тиждень — загалом 25 діб протягом пів року. Підрахунки, наведені в цьому матеріалі, зроблені на підставі аналізу саме цих днів. Результати щоденних підрахунків гостей ефіру марафону дивіться у підсумках травня, червня, липня і серпня 2022 року. 

Новинна складова ефіру телемарафону

Для порівняння новинної складової блоків різних учасників телемарафону порівняймо лише ті форми, в які редакції вкладали реальний ресурс для повідомлення принципово нової інформації про події. Це репортажні сюжети і прямі ввімкнення власних кореспондентів безпосередньо з місць подій, а також гості-ньюзмейкери у студії. В таблиці — проста сума цих трьох елементів у блоках кожного учасника телемарафону. Наводжу середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу / медіагрупи:

Найінформативнішим учасником марафону була медіагрупа «Україна» (яка працювала в марафоні до 22 липня) і Суспільне, не набагато відставали «1+1» і «Інтер». Значно слабшою була новинна складова в ефірних блоках каналів ICTV та СТБ. І дуже низькою — в ефірних блоках телеканалу «Рада».

У блоках «України» новинна складова переважно забезпечувалася за рахунок запрошення великої кількості гостей-ньюзмейкерів (щоправда, кількість не завжди була якісною), при цьому репортажних сюжетів було дуже мало. На Суспільному була найбільша серед усіх учасників марафону кількість якісних прямих ввімкнень, натомість репортажних сюжетів виробляли відчутно менше за середній показник. Телеканал «1+1» робив ставку на якісні репортажні сюжети, при цьому гостей-ньюзмейкерів у блоках каналу було відчутно менше за середній показник по телемарафону. У блоках «Інтера» була рекордна серед усіх учасників телемарафону кількість репортажних сюжетів і найменша кількість гостей-ньюзмейкерів. Медіагрупа каналів ICTV та СТБ відстала за новинною складовою від колег по марафону лише через те, що рідко робила прямі ввімкнення, натомість було багато якісних репортажних сюжетів. Телеканал «Рада» робив мало репортажних прямих ввімкнень (бо значна кількість ввімкнень була намаганням робити нариси в прямому ефірі) й майже не робив репортажних сюжетів.

Погляньмо, якою була загальна картина з виробництвом сюжетів учасниками телемарафону:

Тут, як бачимо, питома частка репортажних сюжетів була вищою за середній показник у трьох учасників телемарафону: «1+1», групи StarLightMedia і «Інтера». Саме в цих трьох учасників була дуже значною кількість репортажів із фронту і прифронтових територій. Загальна кількість сюжетів і репортажів загалом була набагато нижчою у блоках Суспільного. Це при тому, що Суспільне має чи не найбільшу серед учасників телемарафону мережу власних кореспондентів по всій країні. Дуже малою була частка репортажів у медіагрупи «Україна». І мізерною була частка репортажів у блоках «Ради». 

Порушення стандартів в ефірі телемарафону

Загальна картина з грубими порушеннями професійних стандартів у телемарафоні за пів року спостережень виглядає так (усі дані — починаючи з 15 травня, бо до того, я не враховував повторів і всі дані є середніми показниками кількості порушень на одну ефірну годину):

З цієї таблиці видно кілька речей. По-перше, що телемарафон, покликаний якісно інформувати українців про події війни, працює неякісно. Бо протягом кожної ефірної години цього телемарафону журналісти роблять у середньому більш як 8 грубих порушень професійних стандартів, кожне з яких тією чи іншою мірою спотворює інформацію, або має ризики повідомити телеглядачам інформацію, що не відповідає дійсності. Майже три порушення стандарту достовірності щогодини — це надвисокий ризик дезінформації в ефірі марафону. А майже три порушення стандарту відокремлення фактів від думок щогодини — це гарантоване постійне спотворення інформації.

Різні учасники телемарафону роблять різний «внесок» у це спотворення контенту. Найбільше порушень (майже третина від усіх порушень в ефірі телемарафону) робить група StarLightMedia, переважно грубими порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок (6,8 подібних порушень на годину ефіру в середньому!), достовірності інформації (4,4 порушення на годину) і стандарту точності (3,6 порушень на годину). Телеканал «Інтер» робить 19 % від всіх порушень в ефірі: найбільше — 4,4 порушення стандарту відокремлення фактів від думок, 3,1 порушення достовірності. 17 % порушень робить телеканал «Рада». Тут найбільше порушень стандарту достовірності інформації (3,3) і її точності (2,7). Канал «1+1» (15 % від усіх порушень) теж робить дуже багато порушень стандарту відокремлення фактів від думок (2,6 на годину) і стандарту точності (2,5). Медіагрупа «Україна» до свого виходу з марафону 22 липня зробила 13 % порушень в ефірі марафону, переважно порушуючи стандарт достовірності (2,8 разів на годину). 5 % порушень Суспільного в порівнянні з іншими виглядають незначними, але насправді більше одного грубого порушення стандарту достовірності на годину і майже одне порушення стандарту точності на годину — це дуже багато, тим більше для суспільного мовника.

По стандартах була така картина (в таблиці показники різних видів порушень того чи іншого стандарту подані у відсотках від загальної кількості порушень кожного стандарту).

Як бачимо, «в загальному заліку» третина порушень стандарту достовірності в телемарафоні припадає на подання без перевірки інформації й відео, які редакції беруть із соцмереж і телеграм-каналів. Найбільшою частка саме таких порушень цього стандарту була у блоках Суспільного (більше половини порушень). Майже половину всіх порушень стандарту достовірності становила й частка цього різновиду в ефірах телеканалу «Рада». Близько третини була частка в ефірах ICTV та СТБ і медіагрупи «Україна». Втім, «Інтер» і «1+1» відстали від них не сильно. Це свідчить, що всі учасники телемарафону не вбачають нічого поганого в подібному «інформуванні» глядачів. А такий підхід несе в собі величезні ризики. У марафоні за пів року траплялися фейки, почерпнуті з інтернету. Так, наприклад, канал «1+1» 31 липня з посиланням на «миколаївські пабліки» повідомляв, що бізнесмен Олексій Вадатурський, вбитий російською ракетою, «помер природною смертю».

Майже чверть усіх порушень стандарту достовірності в ефірі телемарафону становили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Найбільше узагальнювати полюбляють журналісти «Інтера» (третина порушень ними стандарту достовірності саме така), «України» (31 %), ICTV з СТБ (29 %) і «1+1» (26 %).

Великою була кількість узагальнених розмитих «посилань» на джерела фактичної інформації на кшталт «чиновники кажуть», «в Кабміні повідомили», «в Офісі президента наголосили», «місцева влада заявляє». І великою була кількість повністю абстрактних псевдопосилань. І 11 % порушень стандарту достовірності стосувалися інформацій, які йшли в ефір взагалі без жодних посилань на джерела.

Дві третини порушень стандарту точності становило некоректне використання картинки, зокрема архівної. Найбільше — на каналах ICTV та СТБ (89 % від усіх порушень стандарту) і в ефірі медіагрупи «Україна» (83 %). Не набагато кращою була ситуація на «Інтері» (77 %) і «Раді» (64). На «1+1» такий різновид порушень становив половину від усіх. Найменше подібних порушень було на Суспільному.

18 % усіх порушень стандарту точності в ефірі телемарафону сталося через намагання якоюсь картинкою «ілюструвати» розмови з гостями. На Суспільному це дало половину від усіх порушень стандарту точності. В абсолютному вимірі дуже багато  таких порушень було на каналах «1+1» і «Рада».

Тут домінували суб’єктивні думки (оцінки і висновки, припущення тощо) журналістів у новинах (це 53 % порушень стандарту загалом у марафоні). «Лідерами» в подібному різновиді порушення цього стандарту були канали «Інтер» (66 %), «Україна» (63 %) і StarLightMedia (62 %).

Менше, але все одно багато (29 % усіх порушень стандарту) становили неавторизовані суб’єктивні думки ведучих і журналістів авторських елементів (гостьових студій, сюжетів, позначених як авторські типу «Погляд» на «1+1», підводок і сюжетів в тижневику «Факти тижня» тощо). Тут «лідерами» були канали «1+1» (46 %) і «Рада» (40 %).

Відсоткове співвідношення цього не показує, але насправді в ефірі марафону було засилля безпідставних узагальнень (я їх зафіксував за цей період аж 164). І їх робили журналісти всіх без винятку каналів / медіагруп.

Найчастіше канали порушували стандарт, коли не пояснювали глядачам компетентність гостей і спікерів у синхронах в коментованому тими питанні. На «Україні» це дало 84 % порушень цього стандарту, на «Раді» — 71 % і більше половини випадків — на Суспільному і «1+1». Ще 16 % випадків грубих порушень стандарту повноти в телемарафоні були у відсутності відповідей на «класичні» запитання «що? де? коли»? (в наступній таблиці — абсолютні показники кількості порушень).

Прояви політичного і бізнесового піару в ефірі телемарафону

Крім невиправданих контекстом розмови згадок фракційної / партійної приналежності гостей (або спікерів у сюжетах чи окремих синхронах), політичний піар в ефірі телемарафону з’являвся і в інших, давно вже узвичаєних формах. Насамперед це були, звісно ж, типові «паркетні» матеріали, в яких переважно немає принципової новини як такої, є певний рутинний процес, у якому в позитивному контексті подають певного політика чи чиновника. Були кілька проявів піару, «зашитих» усередині повноцінних репортажів про події. Загалом протягом цих 6 місяців спостережень у моніторингу склалася ось така картина:

Як видно з цієї таблиці, основним способом піару були «паркетні» матеріали. Причому найчастіше цією формою користувалися на телеканалі «Рада». Втім, ця форма була основною і для «Інтера», і для «України». На «1+1» і на ICTV з СТБ домінували саме згадки фракційної приналежності гостей-депутатів. Проявами в сюжетах чи БЗ користувалися найбільш активно на «Україні» і на StarLightMedia. На Суспільному крім фракційності гостей проявів піару не було ніяких (гадаю, непрямий доказ ненавмисності тих порушень).

Загальна кількість проявів політичного («чистого» бізнесового в цьому списку лише 5 випадків) піару в ефірі телемарафону за пів року — 596. На мій погляд, це надзвичайно багато як для телемарафону, який покликаний інформувати українців про надзвичайні події війни. Якщо взяти середні значення кількості піару в годину ефірного часу, то глядачі, які потрапляють на блоки «Ради», майже гарантовано отримують один прояв піару на годину перегляду, у блоках «України» отримували не набагато менше, у блоках ICTV та СТБ мали шанси отримати прояв піару раз на три години перегляду, в ефірному блоці «1+1» — раз на 4 години, «Інтера» — раз на 5 годин. Відносно вільними від піару були блоки Суспільного.

Показовими можуть бути також відхилення показників різних учасників марафону від середнього значення (останній рядок у таблиці). Значно перевищували їх телеканал «Рада» і медіагрупа «Україна». На всіх інших каналах показники були нижчими за середнє значення.

Тепер подивимося на фігурантів цих піарних проявів. Наводжу «верх» списку тих, згадка про кого в піарних матеріалах була позитивною (від чотирьох згадок і більше):

Як видно з цієї таблиці, ключовим «позитивним» фігурантом проявів піару в ці шість місяців був Офіс президента, оскільки постійно в позитивному контексті в ефірах з’являлися його представники — від керівника до радників. Основний внесок у таку популярність ОП вніс телеканал «Рада» — 48 переважно «паркетних» матеріалів із працівниками президентської канцелярії в головній ролі. Що прикметно, парламент тут повністю «програє» виконавчій владі (ще й неконституційному її органу, яким є ОП). І навіть парламентський канал «Рада» віддав перевагу піару співробітників Офісу (48 проявів загалом) над піаром представників парламенту (лише 34 прояви).

В «персональному заліку», зрозуміло, всіх випереджав президент Зеленський (44 прояви загалом, з них, знову-таки половина припадала на канал «Рада»). Далі з персоналій, хоч як це дивно, йде радник керівника ОП Михайло Подоляк (зусиллями двох учасників марафону — переважно «Ради», але й «Україна» доклалася). На третьому місці прем’єр Денис Шмигаль. Четверте місце Ріната Ахметова пояснюється тим, що його медіагрупа піарила свого власника (певно, «наостанок») у кілька разів частіше, ніж робила це до початку великої війни. Щораз поминаючи свого власника в суто піарних матеріалах, присвячених його бізнес-структурам або ж фонду його імені. З «персональних» показників ще зверну увагу на те, що працівники ОП Андрій Єрмак, Михайло Подоляк і Кирило Тимошенко за кількістю піару, отриманого в ефірі телемарафону, набагато випередили всіх інших політиків.

В «партійних перегонах», зрозуміло, одноосібним лідером була партія «Слуга народу». У більшості випадків це були саме згадки фракційної приналежності її депутатів, що теж укріплює мене в думці, що не просто так на більшості каналів, спілкуючись в ефірі з депутатами від партії влади про фракційну приналежність згадують майже завжди, на відміну від інших фракцій. Це я кажу не про «1+1». Там обов’язково згадують інше — партію «За майбутнє», яка саме зусиллями «1+1» не набагато відстала від «Слуг» і посідає в цьому списку друге місце. Трохи дивує мене третє місце «Голосу». Причому воно було забезпечене ефірами зі згадками фракційності на ICTV та СТБ. І ще таке спостереження: два учасника телемарафону — ICTV з СТБ і «Рада» — доволі часто давали трибуну Юлії Тимошенко, не забуваючи при цьому згадувати ВО «Батьківщина».

Тепер про негативний піар. Ось список його фігурантів в ефірі телемарафону:

Тут усе цілком передбачувано. Лідером за отриманим у телемарафоні «чорним» піаром (і без права на відповідь, звісно ж) є головний політичний опонент влади Петро Порошенко. Дісталося і партії Порошенка «ЄС», і його найближчим соратникам Ігорю Кононенку і Артуру Герасимову. Негативний піар був у блоках лише трьох учасників телемарафону. «Питанням» Порошенка переймалися на «Раді» і «1+1». У блоці «Ради» 20 серпня влаштували мало не півгодинний сеанс ненависті до Порошенка з «експертом» Володимиром Петровим у головній ролі.

Проявів негативного піару не було на «Інтері», Суспільному й «Україні». У групи StarLightMedia теж його могло б не бути, але для цього поменше слід запрошувати на ефіри пані Тимошенко, «професійну опозиціонерку», яку хлібом не годуй, дай покритикувати владу, що вона й зробила в гостях у медіагрупи. Хоча, диво дивне, але в гостях на «Раді» пані Тимошенко владу не критикувала (моє припущення, з нею про це спеціально домовлялися, запрошуючи на ефір). Обмежилася кпинами на адресу НАК «Нафтогаз Україна» і її керівника Юрія Вітренка. Без реакції на те ведучих і без права на відповідь.

По каналах. «1+1» основну увагу приділяв піару партії «За майбутнє», натхненником і спонсором якої є власник каналу Ігор Коломойський; два матеріали були присвячені Фонду Ігоря Палиці, який очолює партію. У червні канал не пошкодував ресурсу і відправив знімальну групу до Відня та Будапешта, щоб висвітлити концерти «Кварталу 95».

В ефірних блоках каналів ICTV та СТБ найбільше проявів піару припали на партії «Слуга народу» і «Голос» (по 6 випадків) переважно згадками про фракційну приналежність гостей із цих політсил. Причому від «Слуги» завсідницею ефірів медіагрупи була голова партії Олена Шуляк (5 разів). Шість різних матеріалів були позитивними щодо Леоніда Кучми (тестя власника медіагрупи). Тричі до ефіру залучали Юлію Тимошенко, яка піарила себе і свою партію, а в одному випадку — лаяла уряд і видавала йому настанови. Президент Зеленський був представлений у піарних матеріалах скромно — лише двічі. В ефірі медіагрупи також було два конкретні прояви бізнесового піару — торговельної мережі Сomfy і фірми «Ніссан моторз Україна». Я розумію, що в мирному житті канали медіагрупи постійно заробляли гроші прихованою рекламою в новинах, але ж в ефірі спільного марафону можна було би цієї поганої звички і позбутися. Якось непорядно: гроші бере StarLightMedia, а транслюють це всі учасники телемарафону.

Схожа ситуація була й на «Інтері», де в ефір вийшов сюжет про переваги компанії теплоустаткування RGC Production (вона належить власнику «Інтера» Дмитру Фірташу). З політиків «Інтер» віддав перевагу піару прем’єр-міністра Шмигаля (8 «паркетних» проявів), президент Зеленський безнадійно від нього відстав — мав лише три прояви, стільки ж, як і заступник керівника його офісу Кирило Тимошенко і голова його партії Олена Шуляк.

Телеканал «Рада», як я вже писав вище, піарив насамперед президента (22 прояви) і його підлеглих Подоляка (17), Тимошенка (13) і Єрмака (12). Паралельно з ними і Офіс як такий. Партія «Слуга народу» дістала в ефірі каналу 19 піар-проявів. Усі решта — це були керівники парламенту і народні депутати від «слуг народу», дехто з урядовців (прем’єр Шмигаль, міністр охорони здоров’я Ляшко, міністр культури Ткаченко, міністр внутрішніх справ Монастирський) тощо. З «не своїх» у блоці «Ради» дозволили побувати лише Юлії Тимошенко. Причому двічі. До речі, пані Тимошенко була настільки переконливою в своїй критиці «Нафтогазу», що ведучий Максим Зборовський не втримався і, замість балансувати гостю, сказав: «Абсолютно логічні речі ви говорите, Юлія Володимирівна». Ще у блоці «Ради» 27 серпня народна депутатка Євгенія Кравчук розхвалювала запропонований «слугами» законопроєкт про медіа. За повного потурання ведучих, без жодного запитання щодо критики цього проєкту і без балансу в наступних ефірах.

На Суспільному всі 6 проявів піару, як я вже писав, були недоречними згадками про фракційність гостей-депутатів (чотирьох «слуг», одного з «Голосу» і одного з «ЄС»).

В ефірах медіагрупи «Україна» основними бенефіціарами позитивного піару були власник групи Ахметов (18 проявів) і президент Зеленський (15). На третьому місці за кількістю позитиву був Фонд Ахметова (8), на четвертому — Офіс президента (7). Останній — за рахунок «паркетів», присвячених іміджу панів Подоляка і Єрмака. Але цих панів у рейтингу «України» випереджали концерни власника каналу «Метінвест» і «ДТЕК». 

Наративи російської пропаганди і токсичні медійні персонажі
в ефірі телемарафону

З цієї таблиці очевидно, що державний (!) телеканал «Рада» є найтоксичнішим каналом з усіх учасників телемарафону. По-перше, тому що ефіри тут дозволено вести учорашнім пропагандистам нині закритих проросійських телеканалів Медведчука і Деркача. На каналі їх аж четверо: Максим Зборовський, Назар Довгий, Ольга Нємцева і Тетяна Гончарова. Звісно, нині вони дуже «патріотичні». Але, як на мене, їхня присутність в ефірі загальнонаціонального телемарафону підриває його репутацію. Адже головний ефір країни в умовах війни проти російського загарбника ведуть подвійні зрадники, які багато років інформаційно працювали на ворога, готуючи його напад на Україну, а тепер зрадили і своїх учорашніх кремлівських патронів. І я вже мовчу про етичний бік справи і про інформаційну гігієну. Оскільки на каналі «Рада» цих колаборантів так багато (майже половина з усіх чинних ведучих), то кожний блок каналу майже гарантовано веде хоча би хтось один з них. А бувають випадки (як, наприклад, було 18 і 31 липня), коли в ефірі вони всі четверо.

Ну і тричі у блоці «Ради» в ролі «експерта з будь-яких питань» виступав ще один токсичний персонаж — «чорний» політтехнолог Володимир Петров. У серпні він ходив у блоки «Ради» як на роботу (8, 20 і 27 серпня був, а це ж я дивлюсь лише одну добу на тиждень).

На телеканалі «Інтер» є одна токсична ведуча — Анастасія Даугуле. Яка й з’являлася у блоках каналу 6 разів в якості то ведучої новин, то в прямих ввімкненнях чи в сюжетах. Токсичних гостей на «Інтері» не було.

У блоках медіагрупи «Україна» в березні я одного разу бачив як ведучого Тиграна Мартиросяна, колишнього ведучого і навіть керівника медведчуківського телеканалу NewsOne, а згодом мураєвського телеканалу «Наш». Але його прибрали з ефірів (принаймні, тих, які я бачив).

Натомість знову в гостях у медіагрупи двічі (6 і 27 червня) була співробітниця  російського радіо «Эхо Москвы» Каріна Орлова, яка чомусь виступала в якості експертки з міжнародних відносин. Якщо залишити за дужками сумнівну, як на мене, цінність подібної «експертизи», то залишається питання: навіщо журналісти медіагрупи взагалі кликали в ефір марафону представницю російського пропагандистського цеху, хай навіть і «ліберального» його крила. Характерно, що ведучі представляли Орлову просто як «журналістку», й не казали при цьому, що вона є по-перше, російською, а по-друге, не журналісткою, а пропагандисткою.

Не було жодного токсичного медіаперсонажа у блоках «1+1», ICTV та СТБ і Суспільного.

Наративів російської пропаганди в ефірі телемарафону було нібито й небагато — я зафіксував лише 9 таких випадків. Але якщо замислитися про заявлені місії телемарафону і про його призначення, то дивно, як на мене, що в його ефірі взагалі таке є можливим!

«Лідером» у справі просування в ефір загальнонаціонального марафону наративів ворога знову-таки був телеканал «Рада». Якщо одиничні випадки, зафіксовані в цьому моніторингу у блоках інших каналів, можна вважати випадковістю, то 4 випадки у блоках «Ради» більше схожі на систему. (І це ж я переглядав лише 1/7 частину всього піврічного ефіру, а що там ще було в решті 6/7, можна лише здогадуватися.)

В одному випадку (8 серпня) токсичний ведучий Довгий стверджував з абстрактним посиланням «навіть на міжнародні видання», що українці буцімто повертаються на окуповані ворогом території, оскільки не знаходять роботи на вільних. Токсична ведуча Нємцева 20 серпня стверджувала без посилань на джерела, що окупанти нібито виводять свою військову техніку з Енергодара (дезінформація, вигідна Росії на тлі подій навколо Запорізької АЕС). Токсична ведуча Гончарова в ефірі 27 серпня намагалася відео якоїсь бійки видати за тенденцію, що українці не хочуть воювати проти Росії, а держава примусово відправляє їх на фронт. Цього ж дня ще один токсичний ведучий каналу Зборовський у розмові з токсичним гостем Петровим стверджував (без будь-яких посилань на джерела), що в окупованому Херсоні буцімто стоять великі черги для отримання російських паспортів. А токсичний Петров підтверджував це, теж, зрозуміло без посилань на джерела.

У блоці «1+1» один із випадків був схожий на те, що просто не замислилися, коли планували ефір. 28 травня показали мало не повний сюжет із російського пропагандистського каналу про замах на представника окупаційної влади. Тобто російські наративи звучали в ефірі каналу «в чистому вигляді» та емоційно. Це було для того, звісно, щоби потім над цим позбиткуватися, але кілька наративів (про «владу українських нацистів», про те, що «українці можуть знищувати своїх цивільних, у тому числі й дітей», і про «легітимну владу» на окупованих територіях) у підсумку були в ефірі телемарафону. А ще в одному випадку (ефір 22 липня) ведуча Мосейчук навіщось наводила багатослівну цитату російського режисера Кончаловського про велику кількість літніх людей при живих дітях у притулках і велику кількість безпритульних дітей у Росії. І намагалася провести аналогію (що в Україні так само).

У блоці каналу «Україна» 22 травня російський експерт Владислав Іноземцев висловив дивну думку, що глобальної продовольчої кризи немає, від нестачі харчів потерпатимуть лише окремі бідні країни, а в їхніх проблемах винні їхні ж уряди (а не те, що Росія заблокувала український експорт аграрної продукції). І цю думку ніяк не дезавуювали ведучі. А в ефірі 6 червня вже згадана Каріна Орлова обговорювала з ведучими можливості мирних переговорів України з Росією й ідею поділу України за корейським варіантом на дві частини.

У блоці каналу «Інтер» 5 липня в сюжеті щодо наслідків ракетного обстрілу ТРЦ «Амстор» у Кременчуці було узяте із соцмережі відеозвернення жінки, яка емоційно звинувачувала українську владу в тому, що буцімто біля ТРЦ був розташований склад західної зброї.

У блоках каналів ICTV та СТБ проросійських наративів формально я не фіксував. Але є зауваження. Канали постійно дають в ефір пропагандистські фільми проєктів «Антізомбі» та «Гражданская оборона» (одного разу такий фільм був і в ефірному блоці «Інтера»), в яких постійно використовуються фрагменти ефірів російських пропагандистських каналів. Це, звісно, потім «розвінчується» авторами програми, або ж слугує ілюстрацією неадекватності російської пропаганди. Але я вже не раз писав, що ці фільми є зайвими в телемарафоні, бо орієнтовані на російську аудиторію, яка телемарафон не дивиться. А тим часом російські наративи, використані в них, звучать в українському ефірі.

Взагалі не було російських пропагандистських наративів у блоках Суспільного. 

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні (принаймні день у день)

Не маю підстав для висновку, що в телемарафоні є якась «тематична»  цензура. Але з багаторічного досвіду спостережень за ефірами всіх учасників марафону і з доступної мені інсайдерської інформації можу сказати, що на різних каналах є сформоване ставлення до різної тематики й до різних гравців української політики. Є неписані «правила», є «білі» і «чорні» списки, працює самоцензура журналістів.

Загальна кількість подій / тем, які я позначав у щотижневих моніторингах як умовно замовчані, становила за період спостережень (ця опція з’явилася в моніторингу не відразу, а з 18 квітня) 130 за 22 доби. У середньому на добу ефіру це близько 6 тем.

У марафоні доволі часто не знаходиться місця для повідомлення про дуже важливі саме в контексті висвітлення війни події. Наприклад, своєчасно (тобто того ж дня) в марафоні не повідомлялося про таке:

• Американська розвідка попереджає про стягування російських військ для наступу на Запоріжжі та Херсонщині (22 травня).
• У Білорусі заявили про «українських диверсантів» і підтягують «Іскандери» до кордону з Україною (22 травня).
• Росія завдала ракетного удару по Чорнобаївці Херсонської області, один загиблий і шестеро поранених (28 травня).
• По Кривому Рогу ворог завдав ракетних ударів, знищив завод (28 травня).
• У Запоріжжі вороги 5 ракетами зруйнували школу-інтернат (27 серпня).

Була майже повна тиша після того, як захисники «Азовсталі» опинилися в полоні. Канали рідко згадували про цю тему взагалі аж до теракту в Оленівці.

Часто в марафоні не повідомляли пов’язану з війною інформацію, яка насправді була важливою для дуже великих груп людей, наприклад:

• Сапери повністю перевірили Ірпінь (9 травня).
• Зеленський відповів відмовою на петицію про виїзд чоловіків за кордон (16 серпня).
• На Луганщині змінили час комендантської години (22 травня).
• Влада Києва назвала найбільш забруднені мінами і снарядами райони столиці (22 травня).
• На Одещині вирішили не відкривати пляжі у літній сезон (5 липня).
• У закладах освіти, які працюватимуть онлайн, розмістять вимушених переселенців — Мінінтеграції (27 серпня).

Не знаходили місця в ефірі для повідомлення про напряму дотичні до війни закордонні події. Третього вересня взагалі не повідомляли про велику (70 тисяч людей) антиукраїнську акцію в Празі. Або ж були незручні для української влади теми. 10 липня в марафоні нічого не говорили про таке:

• Конгресвумен Спартц закликала МЗС України серйозно ставитися до її заяв і перелічила претензії до Єрмака (10 липня).
• Українська діаспора в США засудила заяви Спартц про Зеленського і його команду (10 липня).
• Відповідальна за Україну в Конгресі конгресвумен Каптур закидає Спартц «необачну допомогу Путіну» (10 липня).

І були ще деякі незручні для влади теми. Наприклад:

• На сайті Кабміну зареєстровано петицію про повернення в ефір «Еспресо», Прямого і 5 каналу (18 квітня).
• 5 канал і Прямий просять долучити їх до участі в національному телемарафоні замість медіагрупи «Україна» (18 липня).
• Ефір «Еспресо», Прямого і 5 каналу відімкнули за рішенням РНБО (9 травня).
• Корбан просить Зеленського вирішити «непорозуміння» з його громадянством (22 липня).

16 липня в телемарафоні не повідомляли навіть таке:

• Washington Post оприлюднив нові дані щодо секретних планів Путіна перед вторгненням в Україну.
• Зеленський пояснив, чому влада не попереджала українців про майбутнє вторгнення Росії.

Підсумовуючи цей розділ, можу сказати, що зазвичай телемарафон сукупними зусиллями всіх його учасників змальовував для глядачів інформаційну картину кожного дня. Теми ж, які не були висвітлені в телемарафоні, були дуже різними. Більшість із них — такими, замовчання яких важко було би пояснити цензурними причинами. Але були й незручні для влади теми (телеканали з пулу Порошенка, історія з конгресвумен Спартц, публікація Washington Post, заява Корбана тощо). Не виключаю, що більшість редакцій ігнорувала ці теми через «звичну самоцензуру». Але й виключати можливість певних «порад згори» теж не можу. Реальних же доказів того чи іншого в мене нема.