Ковідна атака. Світ готується до жовтневого піку та нас запрошує

Вересневі прогнози щодо світового піку захворюваності COVID-19 стають реальністю.

У вересні під час конференції Європейського регіонального комітету Всесвітньої організації охорони здоров'я у Тель-Авіві генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус повідомив, що: "світ ніколи ще не був так близько до того, щоб покласти край пандемії COVID-19, за весь час поширення вірусу.

Проте країни мають повністю вакцинувати представників груп ризику та продовжувати тестування на коронавірус, адже лише цього року пандемія спричинила понад 1 мільйон смертей у світі".

За інтерактивними даними американського університету Джонса Гопкінса (COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University (JHU)) кількість підтверджених випадків зараження коронавірусом у світі на день середи 5 жовтня 2022 року досягла 619,3 млн осіб.

При цьому лідерами за поширенням захворюваності (понад 30 млн випадків) є: США – 96,4 млн людей, Індія - 44,5 млн, Франція - 35,6 млн, Бразилія - 34,5 млн та Німеччина- 33,4 млн осіб.

Слід зауважити, що в усьому світу було зроблено вже понад 9 млрд щеплень.

За даними ресурсу Worldometers, що спеціалізується на статистичних даних з найважливіших світових подій, від початку поширення вірусу з 2019 року від наслідків зараження COVID-19 у світі померло понад 6,5 млн людей.

А коефіцієнт смертності на 1 млн населення планети на ранок 5 жовтня становив 840,4 осіб.

У США на 1 млн жителів померло - 3238 осіб, в Індії - 375, у Бразилії – 3178, у Франції – 2365, Німеччині – 1778.

Україна теж готується до ковідного піку.

МОЗ знову відкрила статистику та закликає не нехтувати вакцинацією.

У Всесвітній організації охорони здоров’я також спрогнозували, що на початку жовтня через війну в Україні розпочнеться пік захворюваності на коронавірус.

А оскільки медична інфраструктура України з часу повномасштабного вторгнення рф зазнала значних втрат: понад 500 атак на медичні заклади країни, а також переорієнтована на військові шпиталі, стрімке зростання захворюваності може призвести до того, що лікарні будуть на межі...

Ці прогнози підтверджує і міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, наголошуючи, що у попередні роки загострення припадало на кінець жовтня - початок листопада, проте у цьому році поступове зростання кількості захворівших на ковід було зафіксоване вже у серпні-вересні, тож на пік захворюваності на COVID-19 слід очікувати на початку жовтня.

"Другий місяць ми спостерігаємо зростання кількості захворювань на коронавірусну хворобу.

Наші експерти разом з експертами ВООЗ прогнозують, що цього року пік захворюваності буде на початку жовтня.

У попередні роки це був кінець жовтня - початок листопада.

Ми готуємось до цього піку, щоб надавати належну медичну допомогу", - повідомив міністр.

Водночас, за даними МОЗ наразі в Україні COVID-ситуація доволі стабільна та прогнозована.

Впродовж минулого тижня було зафіксовано майже 43 тисячі нових підтверджених випадків захворювання на коронавірус (з них: дітей – 5184, медпрацівників – 848), що на 3% менше, ніж позаминулого тижня.

За минулий тиждень було госпіталізовано – 7167 осіб, померло - 202, одужало – 35306 людей.

Щеплення отримали майже 214 тисяч людей, з них: 9,7% - отримали першу дозу, 6% – другу дозу, 75,3% – першу бустерну дозу, 9% - другу бустерну дозу.

"За минулий тиждень показники з госпіталізації зросли на 7% - понад 7 тисяч людей зараз перебувають у лікарнях, а це 16% ліжок, які були виділені для хворих на COVID-19.

Ми очікували пікових показників в останній тиждень вересня та на початку жовтня, і тому зараз ми наближаємось до пікових показників захворюваності.

Частка вакцинованих людей зросла в 6 разів.

Вакцинація дійсно має доказову базу стосовно своєї ефективності і профілактики тяжкого перебігу коронавірусної хвороби", - наголошує заступник міністра охорони здоров'я України - головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 16,1 млн громадян, з них дві дози отримали 15,3 млн.

До того ж першу бустерну дозу зробили 2,3 млн осіб, а другу – майже 46 тисяч.

Тут слід відзначити, що від другої дози відмовилися майже 800 тис.

осіб, а понад 13 млн вирішили або не змогли зробити першу бустерну дозу.

Тож ми нагадуємо, що навіть під час війни варто не забувати про свій захист.

Тим більш в час традиційного зростання кількості випадків захворювання.

На сьогодні доведено, що вакцинація – це єдиний ефективний спосіб зменшити ризики госпіталізації та смерті внаслідок коронавірусної хвороби.

В Україні всі, кому виповнилося 18 років, можуть отримати курс щеплень від COVID-19 вакцинами Comirnaty/Pfizer, Corona.

Vac/Sinovac та Astra.

Zeneca (Covishield/SKBio).

Або зробити одну вакцину Janssen від компанії Johnson & Johnson.

Можна також використовувати змішані схеми вакцинації: Corona.

Vac/Sinovac + Comirnaty/Pfizer або Moderna, Astra.

Zeneca + Comirnaty/Pfizer або Moderna.

Інтервал між першою та другою дозою за змішаною схемою становить 21-28 днів.

Такі самі схеми можна застосовувати для додаткової чи бустерної дози.

За 5 місяців після первинного курсу вакцинації за рекомендацією ВООЗ необхідно зробити перше бустерне щеплення наявною вакциною, а через 4 місяці після першого бустерного щеплення дорослим від 18 років і старше (в першу чергу пацієнтам 60+, особам з хронічними захворюваннями, з групи медичного та соціального ризику) рекомендовано друге бустерне щеплення.

Вакцинація дітей від 12 років рекомендована вакциною Comirnaty/Pfizer двічі, з інтервалом 21 день.

Перелік пунктів та центрів вакцинації.

У МОЗ інформують, що ще наприкінці серпня на сайті було відновлено розділ з офіційною статистикою, пов'язаною з епідемією COVID-19 (після початку повномасштабної війни, з 24 лютого, в Україні припинили оприлюднювати офіційну статистику по COVID-19), але данні оновлюються не щодобово, а за тиждень.

Та додають, що не планують відновлювати повноцінні протиепідемічні норми по всій території країни.

Втім, рішення про відновлення карантинних норм в повній чи частковій мірі може ухвалювати на своїй території місцева влада.

Захисні маски повертаються.

І не лише до Києва.

Днями Київська міська держадміністрація закликала повернутися до носіння масок у публічних місцях через COVID-19.

Міська влада столиці рекомендувала перебувати у засобах індивідуального захисту – масках чи респіраторах у громадському транспорті, місцях обслуговування відвідувачів, навчальних закладах.

А також звернулася до підприємців із проханням оновити маркування для дотримання дистанції не менш як 1,5 м між відвідувачами.

Це спричинено невтішною статистикою.

За даними КМДА, за минулий тиждень у Києві зареєстровано 2515 випадків захворювання на COVID-19, госпіталізовано 242 людини.

На жаль, 22 людини померли.

Через стрімке зростання захворюваності на ковід у Тернополі та на Тернопільщині посилення карантинних заходів та обов’язковий масковий режим діє з 22 вересня.

Також посилені карантинні заходи та масковий режим вже запроваджені на Львівщині та Полтавщині.

А як у Європі? З 1 жовтня у Німеччині почали діяти нові правила щодо боротьби з COVID-19.

Відтепер у потягах та автобусах далекого прямування німці віком від 14 років зобов'язані носити не звичайну медичну маску, а маски типу FFP2, а діти віком від 6 до 13 років – мають обов’язково вдягати звичайну медичну маску.

Водночас у літаках і аеропортах масковий режим поки не запроваджено.

Втім, Бундестаг передбачає запровадження цього обмеження у разі зростання захворюваності.

Жорсткішими стануть обмеження у медичних закладах та будинках для людей похилого віку – усі відвідувачі та працівники закладів мають носити маску FFP2 та мати при собі негативний результат експрес-тесту на COVID.

У нових правилах також запроваджено винятки для щеплених та перехворівших громадян, а також тих, хто має негативний тест – їм можна не носити маску.

Федеральні землі можуть запроваджувати додаткові вимоги щодо носіння масок у транспорті, ресторанах, магазинах та інших громадських приміщеннях, а також у середніх школах та дитячих садках залежно від епідеміологічної ситуації.

Цікаво, що попри зростання кількості інфікованих на COVID-19 у Європі наразі залишилось лише три країни - Іспанія, Німеччина та Люксембург, які досі мають часткові ковідні обмеження, що діють для людей з-за меж ЄС.

Всі інші країни ЄС скасували майже всі обмеження щодо COVID.

Так, у Нідерландах з 17 вересня жодні обмеження або вимоги, пов'язані з COVID-19 - вакцинація, тести чи карантин, не застосовуються до мандрівників, які в'їжджають в країну (зокрема і з країн, що не входять до зони ЄС/Шенген).

А всім хто перебуває в Італії більше не доведеться носити захисні маски в громадському транспорті – наприкінці вересня Італія скасувала масковий режим у громадському транспорті, проте маска залишається обов’язковою при відвідинах медичних закладів та будинків для людей похилого віку.

Цікаво, що польський уряд теж розглядає можливість повернення маскового режиму в країні.

Проте цього разу не через захист від коронавірусу, а у зв'язку із низькою якістю повітря, що пов'язане із енергетичними проблемами в країні та збільшенням спалювального вугілля.

У вересні Bloomberg заявив, що повітря в Польщі стало одним з найбрудніших у Європі.

А це, як відзначив міністр охорони здоров’я Республіки Польща Адам Нєдзельський, є одним з найсерйозніших факторів смертності серед населення.

Тож, вдягаючи маску ми не лише захищаємо себе та оточуючих від ймовірної хвороби, але і дбаємо про власні легені – бо з повітрям у нас наразі, за зрозумілих причин – в першу чергу через воєнні дії, у нас швах.

Бережіть себе та своїх рідних.