Від паранормального до наукового: вчені розгадали в чому полягає феномен дежавю

У багатьох виникало відчуття ніби ви переживаєте певну ситуацію в друге, хоча розумієте, що цього ніколи не було. Це відчуття називається дежавю й з французької мови означає "вже бачене". Пояснення його виникнення часто обертаються навколо паранормальних явищ, але сучасні вчені уже впритул підійшли до наукового пояснення дежавю.

Деталі

Починаючи з кінця 1800-х років, почали з’являтися багато теорій щодо того, що може спричинити дежавю. Вчені вважали, що це дивне відчуття може бути пов’язано з психічною дисфункцією чи певним типом проблеми з мозком, або збоєм у роботі людської пам'яті. При цьому до наукового пояснення цього відчуття вчені підійшли серйозно зовсім недавно.

На початку цього тисячоліття вчений Алан Браун вирішив провести огляд усього, що дослідники писали про дежавю до того моменту. Багато з того, що він міг знайти, мало паранормальний присмак, пов’язаний із надприродними версіями, такими як минулі життя чи екстрасенсорні здібності. Але він також знайшов дослідження, які опитували звичайних людей про їхній досвід дежавю.

З усіх цих документів Браун зміг отримати деякі основні висновки щодо явища дежавю. Науковець визначив, що приблизно дві третини людей відчувають дежавю в якийсь момент свого життя. Найпоширенішим тригером цього відчуття є сцена або місце, а наступним найпоширенішим тригером є розмова.

Браун також виявив, що протягом століття у медичній літературі з'являлися натяки про можливий зв’язок між дежавю та деякими видами судом у мозку.

Рецензія Брауна перенесла тему дежавю у сферу більш масової науки. Його робота послужила каталізатором для вчених, щоб розробити експерименти для дослідження дежавю.

Тестування дежавю в психологічній лабораторії

Дослідницька група професора когнітивної психології Університету штату Колорадо Енн Клірі почала проводити експерименти, спрямовані на перевірку гіпотез щодо можливих механізмів дежавю.

Науковці досліджували гіпотезу майже столітньої давнини, яка припускала, що дежавю може статися, коли є просторова подібність між поточною сценою та сценою, яка несвідомо збереглась у вашій пам'яті. Психологи назвали це гіпотезою гештальт-знайомості.

Наприклад, уявіть, що ви проходите повз медсестринський пункт у відділенні лікарні, щоб відвідати хворого друга. Хоча ви ніколи раніше не були в цій лікарні, ви вражені відчуттям, що ви бували тут раніше. Основною причиною цього досвіду дежавю може бути те, що розташування сцени, включно з розміщенням меблів і конкретних об’єктів у просторі, має таке ж розташування, що й інша сцена, яку ви відчували в минулому.

Можливо, те, як розміщено медсестринський пункт (меблі, предмети на полицях, те, як він з’єднується з коридором), дуже схоже до розстановки меблів, полиць й розміщення предметів у кабінеті, в якому ви побували рік тому або й давніше. Згідно з гіпотезою гештальт-знайомості, якщо ця попередня ситуація зі сценою, подібною до поточної, свідомо не пригадується, у вас може залишитися лише сильне відчуття знайомства з поточною.

Щоб дослідити цю ідею в лабораторії, команда Енн Клірі використовувала віртуальну реальність, щоб поміщати людей у різні ​​сцени. Таким чином вчені могли маніпулювати середовищем, у якому опинилися люди – деякі сцени мали однакове просторове розташування, але були різними.

Як і передбачалося, дежавю з більшою ймовірністю виникне, коли люди перебувають у сцені, яка містить таке ж просторове розташування елементів, що й попередня сцена, яку вони бачили, але не пам’ятали. Це дослідження показує, що одним із факторів, що сприяють дежавю, може бути просторова схожість нової сцени з тією в пам’яті, яку не вдається свідомо згадати в цей момент.

Однак це не означає, що просторова схожість є єдиною причиною дежавю. Дуже ймовірно, що багато факторів можуть сприяти тому, що робить сцену чи ситуацію знайомою. Проводяться додаткові дослідження для вивчення додаткових можливих факторів, які впливають на це таємниче явище.