Які обмеження та особливості роботи медіа діють в Україні під час великої війни

На запит наших читачів зібрали перелік документів, які регулюють діяльність українських медіа та поширювачів інформації під час війни.

У цьому переліку є лише опубліковані розпорядження та законодавчі акти. Є й інші, зокрема відомо про заборону цивільним журналістам працювати в зоні бойових дій, яка нібито діє з 30 серпня. Однак офіційно таких документів не оприлюднювали.

Закон «Про правовий режим воєнного стану». Воєнний стан в Україні запроваджений після вторгнення російської армії 24 лютого 2022 року. Закон дозволяє військовому командуванню та військовим адміністраціям (там, де вони створені) «регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі», а також «у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку». 

Наказ головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного «Про організацію взаємодії між Збройними силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану». Виданий 3 березня 2022 року, доповнений після наказу 12 липня (текст цього наказу онлайн не оприлюднений). У наказі є алгоритм взаємодії з медіа для військових та перелік інформації, яку не можна розголошувати. «Детектор медіа» публікував докладний аналіз цих заборон, підготовлений експертом Дмитром Золотухіним; є також роз’яснення Генштабу. Також додатками до наказу є порядок акредитації представників ЗМІ та правила роботи медійників у зоні бойових дій.

Низка вказівок і рекомендацій від військового командування мали форму пам’яток і неофіційних закликів. Наприклад, пам’ятка про висвітлення роботи оборонних підприємств та розпорядження про заборону користування відеореєстраторами, заклик не називати координати влучання російських ракет і снарядів, прохання не публікувати персональні дані українських військових, заклик не розголошувати інформацію про військовополонених, правила зйомок у лікарнях під час воєнного стану, рекомендації щодо правильного позначення службових автомобілів, заборона називати види зброї, з яких українські війська вражають цілі, заклик не розголошувати точні цифри втрат української армії, а також інформацію про переміщення музейних цінностей. Були також поради не обговорювати перебіг бойових дій як футбол і не радіти передчасно успіхам на фронті. У більшості випадків у цих дописах та зверненнях немає посилань на конкретні рішення та документи, які би встановлювали обмеження. Часто вони з’являлись як реакція на певні конфлікти чи надзвичайні події.

Спільна заява Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства оборони України та Медіаруху. Результат домовленостей медійників та Міноборони про ембарго на поширення інформації. «Представники влади та журналістської спільноти "Медіарух" дійшли згоди, що задля дотримання всіх необхідних безпекових умов журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів. При цьому  дозволяється оприлюднення зроблених фото та відео представниками ЗМІ та журналістами щодо подій на місці ведення бойових дій по завершенню 12 годин для військових об’єктів, через 3 години – для цивільних об’єктів», – йдеться в заяві.

Рішення Ради національної безпеки і оборони «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави» і «Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану» ухвалені 18 березня 2022 року. Згідно з першим рішенням, компанія «Зеонбуд» — оператор цифрового ефірного телебачення Т2 — працюватиме в особливому режимі «у складі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення». Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, концерн РРТ та «Зеонбуд» мають забезпечити: «стале функціонування об’єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійну трансляцію телевізійних каналів в МХ - 1, -2, -3, -5;

цілодобовий моніторинг ефірної мережі, обладнання головної станції мультиплексування, супутникових та наземних каналів зв’язку;

резервування супутникових каналів доставки програм та обладнання головної станції мультиплексування;

резервну доставку телеканалів до цифрових передавачів із залученням альтернативного оператора супутникового зв’язку».

Згідно з другим рішенням, «в умовах воєнного стану реалізація єдиної інформаційної політики є пріоритетним питанням національної безпеки, забезпечення якої реалізується шляхом об’єднання усіх загальнонаціональних телеканалів, наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних програм, на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації — цілодобовому інформаційному марафоні "Єдині новини #UАразом"». «Вжити заходів» щодо виконання цього рішення рекомендують Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. «Детектор медіа» докладно писав про це рішення. Одним із його наслідків стало відключення цифрового ефіру Т2 трьом інформаційним каналам, які пов’язують із Петром Порошенком і «Європейською солідарністю».

Закон України «Про внесення змін до статті 114-2 Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за несанкціоноване розповсюдження інформації про засоби протидії збройній агресії Росії» ухвалений 1 квітня. Цим законом запроваджена кримінальна відповідальність за «несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» ухвалений 3 березня 2022 року. Покарання, зокрема, загрожує тим, хто займається «інформаційною діяльністю» (ймовірно, так можна назвати й роботу медійників) в інтересах окупантів. Щоправда, карають за цим законом лише за діяння після його ухвалення. Є також другий закон, ухвалений у пакеті з цим, — «про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність)». Президент підписав їх 16 березня.

Закон України «Про надання додаткових гарантій захисту журналістам, які працюють у районах ведення воєнних (бойових) дій». Набув чинності 1 серпня 2022 року. ЗМІ зобов’язані забезпечувати своїх працівників засобами захисту від уражень вогнепальної зброї, осколкових уражень, а також медичними аптечками. Крім того, закон передбачає обов’язкове страхування журналістів коштом роботодавця на випадок поранень під час висвітлення перебігу війни та подій на окупованих територіях. Ось коментар юриста щодо механізму дії цього закону.

Є й випадки не обмеження, а навпаки — розширення можливостей. 23 березня Національне агентство України з питань державної служби у відповіді на лист Державної екологічної інспекції України офіційно дозволила держслужбовцям (серед яких є й медійники) вживати фразу «русский военный корабль, иди на хуй».

Фото: Інститут масової інформації/Інтерньюз/Тата Ларк