Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 10 жовтня 2022 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Коротке резюме моніторингових звітів читайте тут. Також у рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Примітка: ефірний блок телеканалу «Рада» виходив поза межами цієї доби.

Також зазначу, що загалом ця доба 10 жовтня через масовану терористичну атаку російськими ракетами багатьох міст України була надзвичайно складною для роботи редакцій, але всі вони (на кого припадали ефіри під час і після цієї атаки) якісно впоралися з оперативним висвітленням подій, особливо ж медіагрупа StarLightMedia, на яку припав час ракетної атаки. Водночас цього дня у блоках каналів була безпрецедентно великою кількість порушень стандартів інформаційної журналістики.

Суспільне (0:00–6:00)

Зміст ефіру. Як і раніше, в нічний час блок Суспільного не мав якоїсь логічної структури. Починався він із півгодинного оригінального випуску новин, а далі йшли записані інтерв’ю, документальні фільми й повтори великої гостьової студії та підсумкового випуску новин із попередньої доби. Обидва випуски новин вів В’ячеслав Афутін, спортивні новини — Дарина Кузнєцова, гостьову студію — Євген Агарков. Окремі елементи починалися без будь-якої прив’язки до «рівного часу», наприклад, повтор гостьової — о 1:07, повтор підсумкового випуску новин — о 3:52. У блоці були такі сюжети:

• Олени Анталухи про наслідки ракетного удару по Запоріжжю,
• Вікторії Синиці про ексгумацію у звільненому Лимані тіл убитих окупантами людей,
• Андрія Сухецького про відкриття чемпіонату України з хокею,
• Дарини Сидоренко про підрив Керченського мосту,
• Дарини Кінші про підготовку Києва й киян до опалювального сезону,
• (прізвище автора було нерозбірливе) про матч «Реал» — «Шахтар»,
• Нікіти Скоблікова про ймовірність нападу білоруського війська на Україну,
• Андрія Стасюка про російську ядерну енергетику й альтернативу їй,
• Ганни Сергієць про отримання Нобелівської премії українським Центром громадянських свобод,
• Олени Куренкової про шанси на швидкий вступ України до НАТО,
• Людмили Павленко про те, як колишні військові опановують нові професії за програмою «Норвегія — Україна»,
• Юлії Ніколаєвої про те, як готують снайперів,
• Мусліма Умерова про будівельника зі Стамбула, який підтримує Україну,
• (прізвище автора було нерозбірливе) про будівництво лижно-біатлонної арени в Буковелі.

Були прямі ввімкнення:

• Максима Бондарєва про ситуацію на Донеччині,
• кореспондентки з Херсона (імені не розкривають із міркувань безпеки) про ситуацію в окупованому місті,
• Олени Блізнякової з Будапешта про підготовку Угорщини до опалювального сезону.

Гостями ефірного блоку були:

• Сергій Хлань, депутат Херсонської обласної ради, про звільнення сіл на Херсонщині, про гуманітарну ситуацію у звільнених селах;
• Роман Власенко, керівник Сіверськодонецької РВА, про ситуацію в окупованому місті, про паспортизацію і примусову мобілізацію мешканців окупованих територій;
• Саманта Пауер, голова Агентства США з міжнародного розвитку і колишня представниця США в ООН, про допомогу USAID Україні, про подолання світової продовольчої кризи через «зернову угоду», про бездіяльність Ради безпеки ООН через право вето Росії і що можливо робити через ООН (записане інтерв’ю Роксолани Лісовської);
• Наталія Галібаренко, голова місії України при НАТО, про подання Україною заявки на вступ до Альянсу, про країни, які підтримують вступ і не підтримують його, про агресивну політику РФ, незалежно від руху України до НАТО, про роботу місії, про сенс заявки України на вступ, про підтримку України Великою Британією при новій прем’єрці Ліз Трасс (записане інтерв’ю Андрія Діхтяренка);
• Віталій Шабунін, голова правління «Центру протидії корупції», про звільнення судді Богдана Львова за громадянство Росії, про конкурс із призначенням керівника НАБУ, про роботу САП із новим керівником, про конфіскацію майна російських олігархів в Україні, про контроль використання західної фінансової допомоги (записане інтерв’ю Ігоря Шавра);
• Гаррі Табах, капітан першого рангу ВМС США у відставці, про реальність ядерних погроз Путіна і реакції США на ці погрози, про недостатність західної допомоги Україні зброєю;
• Ольга Курносова, російська опозиціонерка, політична аналітикиня, про можливі зміни керівництва російської армії, про реакції Кремля на вибух на Керченському мосту, про можливих наступників Путіна;
• Ігор Рейтерович, політолог і керівник політико-правових програм ГО «Центр суспільного розвитку», про можливі зміни російських політичних еліт;
• Віктор Ягун, генерал-майор СБУ у відставці, про призначення нового командувача силами окупантів в Україні та про інші кадрові перестановки в російській армії;
• Олександра Матвійчук, голова організації «Центр громадянських свобод», про отримання організацією Нобелівської премії, про роботу зі звільнення українських полонених, про одночасне отримання премії російськими і білоруськими правозахисниками;
• Віталій Портников, журналіст, про прогнози щодо перебігу війни, про прогнози щодо розпаду Росії, про причини зриву російських планів на початку повномасштабної війни, про російську аудиторію, про російську мову, про окупацію Білорусі Росією, про подальше співіснування з Росією і Білоруссю (записане інтерв’ю Олени Ремовської);
• Вікторія Ткачук, срібна призерка чемпіонату Європи з бар’єрного бігу на 400 метрів, про спорт і війну, про спортивні перемоги (записане інтерв’ю Дарини Кузнєцової);
• Анастасія Абрамець, шефредакторка інтернет-платформи пам’яті загиблих у цій війні «Меморіал», про те, як працює платформа.

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• фільм із серії «Герої» про волонтерів-арттерапевтів, які допомагають дітям вимушених переселенців (автора фільму не назвали);
• фільм Олени Куренкової «Суд над Путіним» про можливості трибуналів над російськими воєнними злочинцями за різні злочини (агресії, геноциду, воєнні злочини).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності. Порушували стандарт у різні способи. Було кілька узагальнених розмитих псевдопосилань: «Про це повідомили в обласній військовій адміністрації» (у сюжеті Олени Анталухи, який був двічі в ефірі). «В Офісі президента ці звинувачення назвали цинічними» (у підводці В’ячеслава Афутіна). «В Офісі генерального прокурора кажуть, що від початку повномасштабного вторгнення росіяни скоїли понад 30 тисяч військових злочинів» (у фільмі Олени Куренкової). Абстрактне псевдопосилання було у прямому ввімкненні Максима Бондарєва: «Сьогодні стало відомо, що низка населених пунктів у Луганській області поблизу Сватового вдалося нашим військам звільнити». І тричі журналісти каналу робили узагальненні посилання на авторство суб’єктивної думки: «Зараз багато говорять, що ми можливо спостерігаємо якісь ознаки, що Росія слабне» (ведуча Олена Ремовська в запитанні до гостя). «Деякі експерти, вони припускають, що для того, щоб зробити такий потужний удар, щоб розвалити, це потрібно було ще додатково закласти вибухівку» (ведучий Євген Агарков в запитанні до гостя). «Вони можуть передбачати і компенсації для російської компанії, зазначають експерти» (Андрій Стасюк у сюжеті).

Стандарт точності. Було два порушення цього стандарту. Пряме ввімкнення кореспондентки з Будапешта про енергетичну політику Угорщини й підготовку до опалювального сезону «перекривали» красивими, але просто краєвидами Будапешта. Ще й «закільцьованими». Кореспондентка щось каже про студентів, а показують при цьому літніх людей, каже про роботу ресторанів, а показують будівлю парламенту.

І чергова спроба «ілюструвати» слова гостя була, зрозуміло, невдалою. Американський експерт говорив про ризики використання Путіним біологічної та хімічної зброї, або диверсій на українських АЕС, а показували підводні човни і пуски ракет тощо.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Цей стандарт у нічному блоці 10 жовтня журналісти Суспільного порушували найбільше, занадто багато. Багато оцінок висловлювали журналісти спортивних новин. Зайва образність Дарини Кузнєцової у їх веденні є насправді оцінками: «Після тритижневого очікування нарешті подали елітні страви для футбольних єврокубкових гурманів»; «По-справжньому “королівське” випробування очікувало на гірників»; «чинного володаря “вухастого” Кубка чемпіонів»; «Через війну наші змагання втратили величезний ресурс». Були оцінки в сюжеті про матч «Шахтаря» з «Реалом» (прізвище автора не розібрав): «Матч “Реал” — “Шахтар” став по-справжньому історичним»; «Олександр зіпсував дебют Луніну і затвердив одного зі своїх партнерів у статусі Нострадамуса». Оцінки були і в сюжеті про скелетон (автора не названо): «Юного житомирянина очікує серйозна місія. Він має здобути для України ще одне місце на Кубку світу, і нині дуже прогресує»; «В команді у це міжсезоння серйозне поповнення»; «Це бюджет виживання, а щоб цей спорт у нас розвивався, потрібно хоча б 10 мільйонів»; «Ну а далі була казка. Наша збірна на 5 днів заїхала до німецького Кюнізгі, тренувалася на красивому гірському стадіоні, який наче з картинки, жили в будиночку, де ідеальний вид з вікна та ідеальна господиня». І ще безпідставні узагальнення були в сюжеті про матч «Шахтаря» з «Реалом» (прізвище автора не розібрав): «В іспанських вболівальників вже є свій улюбленець серед гравців “Шахтаря”. Тому “Сантьяго Бернабеу” аплодував стоячи Михайлу Мудрику та перед матчем вся увага була прикута до українця».

Суцільні оцінки були в сюжеті Олени Куренкової: «У лютому ризик розширення потужнішого безпекового альянсу на схід начебто й мотивував Путіна до повномасштабного вторгнення в Україну. Але це лише укріпило Київ у правильності обраного шляху. На момент подачі заявки рекордні 83% українців підтримували вступ до НАТО»; «Однак перші реакції на заявку України у Брюсселі були досить стриманими»; «А тепер — до суворої реальності. Навіть усього цього буде недостатньо для рішення негайно прийняти Україну до альянсу»; «Другий момент. Пришвидшений вступ України до НАТО за прикладом Швеції та Фінляндії не дуже реальний. Їхній кейс є радше винятком, аніж правилом»; «Втім, складно прогнозувати, як ці гарантії можуть працювати щодо країни, яка вже перебуває в стані війни. Та в будь-якому разі вони не мають бути альтернативою гарантіям безпеки НАТО, лише додатковою тимчасовою опцією». Авторка сюжету виступала в ролі «експертки з міжнародних відносин», якою вона не є за визначенням.

Чимало було й неавторизованих суб’єктивних думок у авторських частинах ефіру. Неавторизований власний висновок робив ведучий гостьової студії Євген Агарков: «Ну, по суті, це 30 кілометрів, там, де ви сказали, це вже відстань роботи досяжності артилерії, тобто це вже полегшує роботу нашим збройним силам».

І був фільм Олени Куренкової «Суд над Путіним», який загалом був ґрунтовним розбором складних моментів міжнародної юриспруденції, із широким і кваліфікованим експертним опитуванням. Шкода, що в ньому авторка робила чимало неавторизованих як слід оцінок та інших міркувань: «Інститут вивчення війни прогнозував, і мав рацію, що злочини, які ми побачили в Бучі та в інших містечках на Київщині, повторяться на інших тимчасово окупованих територіях»; «У випадку геноциду йдеться про винищення представників якоїсь етнічної або релігійної групи. Його, втім, досить складно довести»; «Та все ж для України та міжнародної спільноти більш принципово, щоб Путін та його верхівка відповіли за інший злочин — злочин агресії»; «Для цього оптимізму в міжнародному праві втім є перепона»; «Україна вирішила йти не найпростішим, але дієвим шляхом»; «Класична картинка, яка спливає в голові при згадці про трибунал, — Нюрнберзький процес»; «Втім, не факт, що нинішній трибунал виглядатиме так само. Невизначеності додає той факт, що ми не знаємо точно, в якому форматі буде зафіксовано завершення війни. Чи підпише Росія капітуляцію, яке свого часу нацистська Німеччина? А якщо ні — постає нова проблема: Росія майже напевно не видаватиме своїх злочинців міжнародному правосуддю»; «“Масовість” нещодавніх протестів у Росії проти оголошення часткової мобілізації зайвий раз продемонструвала: політичної волі пришвидшити кінець режиму у росіян небагато, тож так, очікувати швидкого правосуддя щодо Путіна та його поплічників поки що не доводиться».

Стандарт повноти. Порушень було небагато. Ведучий Євген Агарков, представляючи гостя Віктора Ягуна, казав, що той є генерал-майором СБУ, але не сказав, що у відставці. А це принциповий момент, який свідчить про статус гостя — ньюзмейкер він чи експерт.

І двічі не позначали ні датою події, ні хоча би словом «архів» бекґраундове відео. Так, не було як належить позначене бекґраундове архівне відео вибуху Керченського мосту ні в сюжеті Дарини Сидоренко, ні в усному повідомленні в новинах.

Стандарт доступності подачі. Олена Куренковова і в новинному сюжеті, й у фільмі використовувала слова, не зрозумілі всій аудиторії телемарафону. В її сюжеті в новинах було таке: «Їхній кейс є радше винятком, аніж правилом». А в фільмі — таке: «Інший успішний кейс міжнародного трибуналу...». Цей жаргонізм — запозичення з англійської навряд чи є зрозумілим більшості аудиторії марафону. Тут краще було казати «успішна історія», наприклад. І в фільмі було ще таке: «Україна та Росія не ратифікували Римський статут, основоположний документ суду, а це — must have для такого провадження». Це мало того, що англійською, якої вся аудиторія телемарафону точно не знає, то ще й фразеологізм і термін, значення якого не знає ще й більшість тих глядачів, які навіть знають англійську. Дивно, що це без пояснення прозвучало в фільмі, який сам по собі був докладним поясненням складних понять міжнародної юриспруденції.

Стандарт оперативності. У зв’язку з тим, що нічний блок Суспільного складався із суцільних повторів і записаних інтерв’ю, про чергову нічну ворожу ракетну атаку на житловий будинок у Запоріжжі, яка сталася близько другої години ночі, не повідомили. Глядачі марафону змогли про це довідатися лише о шостій ранку в ефірному блоці каналів ICTV та СТБ.

Інші зауваження. Повтор підсумкового випуску з попередньої доби був маркований титром «повтор», а от повтор гостьового блоку з тієї ж попередньої доби не був маркований. І це неприйнятно, тому що глядач усе ж сприймає це як прямий ефір. І, звісно, дикувато чути від ведучого «добрий вечір!», коли на годиннику друга ночі.

І ще один момент, про який я весь час забував написати. Записані інтерв’ю Суспільного мають один дуже серйозний недолік. Гостя ніяк на початку кожного інтерв’ю не представляють. І коли глядач не знає гостя, він повинен у перші хвилини з контексту здогадуватися «а хто це такий чи хто це така?». Мені здається, що слід усе ж продумати форму представлення гостя до початку розмови. Там завжди є відео прев’ю. Можливо, хоча би під час цього прев’ю представляти гостя хоч якось титром?

Двічі забули про фемінітиви: «Долучаємо до розмови російську опозиціонерку і політичного аналітика Ольгу Курносову» (ведучий Євген Агарков у представленні. При цьому в титрі був фемінітив, і після розмови Агарков теж сказав правильно, із фемінітивом). «Олена Куренкова, кореспондент» (титр на стендапі).

Політичного піару не було. Наративів російської пропаганди і токсичних персонажів не було.

Резюме. Новинна складова (навіть без урахування самого фактору повторів) була слабкою: три репортажних сюжети і три прямі ввімкнення на 6 годин ефіру — це дуже мало як для інформаційного каналу. Небагато — лише 4 (з 13 загалом) — було і гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів я б відмітив як кращий репортаж Олени Анталухи про наслідки ракетного удару по Запоріжжю. Порушень стандартів було дуже багато, особливо ж як для суспільного мовника, який мав би бути взірцем для всього медіапростору. Загалом було 59 порушень. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок.

Проявів політичного піару, наративів ворожої пропаганди і токсичних медійних персонажів в ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (6:00–12:00)

Зміст ефіру. Структура блоку була звичною: він був поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складався з 15-хвилинного випуску новин, в інші 15 хвилин були гостьові студії, або сюжети тижневика «Факти тижня», або фільми. Випуску новин не було лише в 6:30. Новини вели спочатку Олена Фроляк, потім Петро Дем’янчук, гостьові студії — Яна Брензей, підводки тижневика — Сергій Кудімов (так, до речі, досі й не представлений ні словами, ні титрами). У блоці медіагрупи були такі сюжети:

• Андрія Почтєва про наслідки ворожого ракетного обстрілу Запоріжжя напередодні,
• Андрія Почтєва про наслідки ракетного удару по Запоріжжю,
• Костянтина Мельникова про ексгумацію тіл загиблих у звільнених Лимані та Святогірську,
• Тетяни Доцяк про те, як оговтується від окупації звільнена Балаклія,
• Ірини Цимбал про випробовування черкаськими рятувальниками комплексів зі знезараження в разі застосування ворогом хімічної чи ядерної зброї,
• Вікторії Покатілової про ексгумацію тіл загиблих у звільненому Лимані,
• Ольги Чайко про те, як люди ховаються від ракетної атаки у київській підземці,
• Павла Васильєва про те, як останні успіхи нашої армії на фронті змінили картину війни,
• Олександра Мельникова про сильні та слабкі місця іранських дронів,
• Оксани Лотоцької про реакції Кремля і росіян на підрив Керченського мосту,
• Артема Кулі про «еволюцію» Путіна в міжнародного терориста,
• Олексія Кобзаря про зміни в риториці кремлівських пропагандистів,
• Костянтина Мельникова про пияцтво в Кремлі,
• Оксани Дворецької про ситуацію на білоруському кордоні,
• Наталії Нечай про відтермінування старту опалювального сезону,
• Назара Бурхана про те, як в Одесі виробляють пічки для військових,
• Ірини Тимчишин про те, як у Львові американські й українські пластичні хірурги відновлюють обличчя пораненим військовим і цивільним,
• Оксани Михайлової про родичів полонених захисників «Азовсталі»,
• Людмили Цимбалюк про те, як приймають вимушених переселенців на Хмельниччині,
• Христини Венгеляускайте про дніпровських ковалів, які роблять буржуйки, перископи, ножі для армії,
• Данили Самсонова про підготовку нового документального спектаклю Херсонського драмтеатру про окупацію,
• Софії Богуцької про жінку, поранену внаслідок ворожого обстрілу Зеленодольська,
• Анастасії Кожушко про жительку Мангуша, яка пережила окупацію, чий батько і наречений у російському полоні.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення Андрія Почтєва із Запоріжжя про наслідки нічного обстрілу міста,
• три ввімкнення Тетяни Доцяк (телефоном) із Харкова про ворожий обстріл міста і про ситуацію в місті та області,
• три ввімкнення Христини Венгеляускайте (два з них телефоном) з Дніпра про обстріл міста,
• Олега Корнієнка (телефоном) із місця влучання ракети в Києві про наслідок влучання,
• Луїзи Єрьоміної (телефоном) про наслідки ворожого обстрілу Миколаєва,
• Мирослави Прокопюк (телефоном) про наслідки ракетного обстрілу Львівської області,
• Назара Бурхана з Одеси про ситуацію в місті.

Гостями ефірного блоку були:

• Віталій Бунечко, керівник Житомирської ОВА, про масовану атаку ворога по Україні 10-го жовтня, про ситуацію з обстрілами на Житомирщині;
• Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки обстрілів і ситуацію в місті;
• Дмитро Живицький, керівник Сумської ОВА, про ситуацію в області;
• Олександр Перцовський, керівник пасажирського напрямку «Укрзалізниці», про те, як ракетна атака вплинула на рух потягів;
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання військ, про ранкові ракетні обстріли багатьох міст, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про стан російського війська, про фактор мобілізації;
• Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про масовану ракетну атаку ворога по Україні, про ситуацію в Одесі;
• Олександр Хорунжий, речник Державної служби з питань ліквідації надзвичайних ситуацій, про ситуацію з наслідками ракетного обстрілу України;
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про подробиці ракетної атаки ворога і роботу сил протиповітряної оборони, про запас боєкомплекту сил ППО;
• Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ, про ракетну атаку по всій Україні, про її «логіку», про загальну ситуацію і прогноз щодо подальшого розвитку подій, про імовірність посилення сухопутного наступу ворогів;
• Ростислав Смирнов, радник міністра внутрішніх справ, про ракетну масовану атаку ворога, про ситуацію в містах;
• Вікторія Любаревич-Торхова, нейропсихологиня, про те, як в умовах війни захищати своє психічне здоров’я;
• Анастасія «Мураха», бойова медикиня Нацгвардії, про свій бойовий шлях, про роботу бойових медиків, про підтримку психологічного здоров’я на передовій.

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Зеленського;
• відеозвернення президента Зеленського з Банкової з приводу ракетної атаки ворога вранці 10 жовтня;
• фільм проєкту «Антізомбі» про реакції російської пропаганди на деокупацію українських земель (був в ефірі двічі, я так розумію, що цей повтор о 9:45 був вимушеним, оскільки редакція була змушена різко змінювати план роботи після влучання ракети в центр Києва).

Порушення стандартів. Стандарт достовірності. Порушень цього стандарту було надзвичайно багато, причому порушували його журналісти медіагрупи в усі можливі способи.

Велика кількість інформації подавалася без перевірок з інтернету — зі сторінок у соцмережах і з телеграм-каналів. Олена Фроляк послалася так: «У місцевих пабліках люди пишуть, що у кількох районах зникла вода». Згодом це двічі повторював і Дем’янчук. Або так: «У мережі ширяться відео, автори якого стверджують, що ось ця колона машин, яка розтяглася щонайменше на 6 кілометрів завдовжки, це всі охочі потрапити на територію окупованого півострова». Згодом те ж саме казав Дем’янчук. Ще Фроляк казала: «У телеграм-каналах вже починають повідомляти про роботу протиповітряної оборони».

Чимало було узагальнених розмитих псевдопосилань на певні установи чи групи людей. Узагальнене розмите посилання в трьох випусках новин робила Фроляк: «В обласній військовій адміністрації нарахували десять прильотів». Узагальнене розмите псевдопосилання було у сюжеті Оксани Михайлової: «В СБУ заявили: наступний обмін полонених готують». І у сюжеті Наталії Нечай: «Готуватися до опалювального сезону розпочали іще з весни, кажуть у КМДА».

Ще Фроляк «посилалася» так: «За даними правоохоронців, під час окупації росіяни в Лимані та Святогірську вбили і закатували щонайменше 300 людей». І так: «Місцева влада нарахувала майже 70 прильотів». Узагальнене розмите псевдопосилання казав у двох випусках і Дем’янчук: «Як повідомляє місцева влада, за попередньою інформацією, минулося без жертв».

Узагальнені розмиті псевдопосилання робив Андрій Почтєв у двох своїх прямих ввімкненнях: «Міська влада каже про одного загиблого та п’ятьох постраждалих, серед яких одна дитина»; «Тамтешні мешканці твердять, багато хто із пожильців зруйнованого під’їзду урятувався, бо сховався у підвалі». Й узагальнене розмите псевдопосилання робив ведучий «Фактів тижня» Сергій Кудімов: «Маск сипав проросійськими твітами весь тиждень, а з фронту повідомили, що його старлінки почали давати збої на полі бою».

Була величезна кількість повністю абстрактних псевдопосилань. Особливо цим «грішила» ведуча Фроляк: «Відомо, що в одній багатоповерхівці повністю зруйнований під’їзд»; «Станом на зараз відомо, що в Запоріжжі з-під руїн врятували вже 22 людини»; «За попередніми оцінками, більшість людей загинули від осколкових поранень або з природних причин»; «За попередньою інформацією, росіяни розстріляли чоловіка у Святогірську»; «За попередньою інформацією, з-під руїн врятували 22 людини»; «Є вже трохи офіційної інформації. Окупанти атакували об’єкти інфраструктури у Дарницькому та Дніпровському районах Києва». А одного разу це була взагалі «подвійна абстракція»: «І от щойно стало відомо, що після останнього теракту в Запоріжжі є вже один загиблий. Це офіційно підтверджена інформація».

Кілька разів абстрактно «посилався» і ведучий новин Дем’янчук: «Як з’ясували пізніше, то були касетні снаряди із реактивних систем залпового вогню “Ураган”, які летіли з Херсонщини»; «Вже відомо про загиблих та постраждалих серед цивільних»; «Вже відомо про загиблих»; «Відомо, що багато ракет збили системи ППО»; «Повідомляють про прильоти на Троєщині»; «Відомо, що багато ракет збили системи протиповітряної оборони».

Двічі абстрактно «посилався» на джерела ведучий «Фактів тижня» Кудімов: «Також стало відомо про появу іранських дронів-камікадзе у Білорусі. Пускові установки бачили на аеродромі, що знаходиться за 50 кілометрів від Рівненської області». Кілька таких псевдопосилань було у сюжеті Артема Кулі з тижневика: «Подейкують, що Путін мало не єдиний випускник Краснознаменної академії, якого не атестували для роботи в зовнішній розвідці»; «Ще одним поворотним моментом у зміні мислення і риторики Путіна називають Помаранчеву революцію 2004 року. Подейкують, що він просто не міг повірити в те, що народ, який він вважав настільки близьким до Росії, вийшов на вулиці проти Януковича».

Були такі абстрактні псевдопосилання в сюжеті Олександра Мельникова (двічі в ефірі): «Була інформація, що Тегеран передасть Москві тисячу дронів». У сюжеті Костянтина Мельникова: «Ті, хто знають Медведєва особисто, вже кажуть відкрито: така його поведінка є наслідком любові до пляшки». У сюжеті Оксани Дворецької: «Днями стало відомо, що їх вже завезли на аеродром Лунінець за 55 кілометрів від Рівненської області». У прямих ввімкненнях Андрія Почтєва: «Нині вже відомо про 13 загиблих та 90 поранених»; «Попередньо відомо про більш як два десятки врятованих людей».

Частину інформації журналісти подавали взагалі без будь-яких посилань на джерела. Найчастіше це робила ведуча Фроляк, так вона подавала інформацію про обстріли на Харківщині з подробицями щодо поранених, точну статистику щодо ракетного удару по Запоріжжю (кількість загиблих і поранених, кількість випущених ракет і їхні типи), про ворожі обстріли Нікопольської громади (у двох випусках), про обстріли 20 населених пунктів на Запоріжжі.

Повідомлення про результат українських авіаударів по ворогу Фроляк подавала без посилань на джерело інформації. Згодом так само подавав її і Дем’янчук. Крім того, без посилань Дем’янчук повідомляв про обстріли Нікополя та Нікопольського району.

Без посилань у сюжеті Наталії Нечай стверджувалося: «Ціни у платіжках, до слова, цього року не зростуть». У прямому ввімкненні з центру Києва кореспондент Олег Корнієнко говорив без посилань на джерела інформації про те, що «кілька ракет вдалося все ж таки збити на підльоті до самої столиці».

Дуже багато було також узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. В текстах ведучої новин Фроляк: «Вже раніше спеціалісти заявили: схиляються до того, що це була диверсія»; «Європейські політики обережно натякають, що саме Росії вигідна така аварія»; «У пресі припускають: ймовірно, Путін зі своїм почетом обговорить останні події навколо Кримського мосту».

У сюжеті Павла Васильєва: «Відповідно, на південному фронті, кажуть експерти, все чіткіше вимальовуються перспективи звільнення Херсона»; «Обережні прогнози західних аналітиків: Херсон можуть звільнити до середини листопада. По суті, зазначають вони, є небагато часу, аби це зробити»; «У Кремлі, припускають експерти, досі не відкидають план захопити місто».

У сюжеті Оксани Дворецької: «Висновок, кажуть експерти: Путін дотис Лукашенка»; «В білоруській опозиції певні: за іронією бацька Лукашенко або замовчує справжню мобілізацію військову, або ж це ще один спосіб балансування перед тиском Путіна». У сюжеті Наталії Нечай: «Цього року, кажуть урядники, старт опалювального сезону переважно залежатиме від місцевої влади»; «У Києві централізоване опалення обіцяють увімкнути, коли стовпчик термометра впродовж трьох днів показуватиме менше 8 градусів тепла. Холодно у домівках, обіцяють, не буде». Хто це «обіцяє»?

У сюжеті Олександра Мельникова: «Втім, стільки не має сам Іран, переконують експерти». Сюжет був двічі в ефірі. У сюжеті Оксани Лотоцької: «Експерти тим часом обговорюють реакцію Путіна». Теж двічі. У сюжеті Тетяни Доцяк: «В соцмережах вчинок хлопця називали героїчним». Теж двічі. У сюжеті Олексія Кобзаря: «Шанси є, хоча експерти все ж вважають: це може бути просто лякалка».

Стандарт точності. Більшість порушень цього стандарту стосувалися некоректного використання картинки. Повідомлення про критику Путіна всередині Росії з боку радикалів і про сумніви росіян в перемозі у трьох випусках новин «перекривали» випадковим набором відео якихось військових і військової техніки. Традиційне для ICTV повідомлення про обстріли в багатьох населених пунктах, цього разу в п’яти випусках, було «перекрите» якимось відео пожежі в будинку, який невідомо де.

Повідомлення про те, що «наша авіація завдала ударів по ворогу» було «перекрите» відео роботи артилеристів. Повідомлення про викрадення окупантами з музеїв Маріуполя дорогоцінних експонатів «ілюстрували» відео бомбардувань міста. І без позначення, що це є архів. І нарешті, це якесь графоманство, як на мене. Повідомлення про ключові статті видатків бюджету «ілюстрували» відео рахункових машинок із готівкою. Особливо «логічно», коли на словах «половину цих коштів спрямують на армію» в кадрі була невеличка пачка купюр по 200 гривень.

Кілька разів були фактичні неточності. Фроляк через раз забувала, що війна триває з 2014 року й на початках випусків казала: «229-й день війни». У підводці «Фактів тижня» ведучий Кудімов казав про «потужний вибух на Кримському мосту, точнісінько на 70-річчя очільника Кремля». Насправді ж, день народження Путіна був 7 жовтня, а вибух на мосту — 8 жовтня. Ведучий Дем’янчук говорив про обстріл Запоріжжя: «Росіяни випустили по місту майже 10 ракет». То «майже 10» — це що? Може, дев’ять з половиною?

Стандарт відокремлення фактів від думок. Найгірше ж справи були з дотриманням цього стандарту. По-перше, дуже великою була кількість оцінок та інших міркувань у новинах.

Ведуча Фроляк, таке враження, що взялася оцінювати усе на світі (і це ж у новинах): «Росіяни знову цинічно б’ють по Запоріжжю»; «Моторошні знахідки після звільнення»; «Окупанти цинічно вдарили по житлових кварталах»; «Про черговий чорний ранок Запоріжжя далі в репортажі»; «Напередодні російські війська вчинили підступну терористичну атаку й на Сумщині»; «Сформований нашвидкуруч полк кинули на передову Херсонщини та Миколаївщини. Він несе великі втрати»; «Темпи звільнення Херсонщини досить стрімкі»; «Європейські політики обережно натякають, що саме Росії вигідна така аварія»; «Лише дивом ніхто не постраждав» (згодом це повторював і Дем’янчук); «Найгостинніша і найпривітніша область України. Так про Хмельниччину відгукуються люди, які досі змушені тікати від війни».

Припущення висловлювала Фроляк щодо скликання Путіним Ради безпеки: «Не виключено, що йтиметься і про ганебну для агресора ситуацію із Кримським мостом». Тут же й оцінка. І згодом це все повторював у наступному випуску Дем’янчук.

Багато було оцінок у сюжетах Андрія Почтєва: «Моторошна руїна та пожежі»; «Наче одне з кіл пекла». «Апокаліптична руїна і в приватному секторі неподалік».

Власний висновок і оцінки були в сюжеті Оксани Лотоцької: «Спочатку помста — нелюдські масовані удари по житлових будинках у Запоріжжі з численними жертвами»; «А потім — цинічне звинувачення у тероризмі України»; «Яким росіяни доставляють на свою нелюдську війну танки, гармати, набої та солдатів» (сюжет був в ефірі двічі).

Але найбільше було неавторизованих суб’єктивних думок у підводках і сюжетах тижневика «Факти тижня». Саме вони й становили майже половину всіх порушень стандартів у блоці медіагрупи. Фіксую їх тут усі.

Неавторизовані оцінки й висновки ведучого «Фактів тижня» Кудімова: «А на Херсонщині вони просто обвалили фронт армії Росії»; «Впливове видання Politico»; «“Привітали” Путіна з ювілеєм. Потужний вибух на Кримському мосту, точнісінько на 70-річчя очільника Кремля — не просто найприємніша новина для українців, це стратегічна подія»; «Руйнування зазнав сакральний для Путіна об’єкт, який символізував силу і безкарність кремлівської влади, що вкрала Кримський півострів»; «Паралізовано ключовий транспортний шлях...»; «Шлях від звичайного пітерського гопника до кривавого злочинця, який уявив себе месією...»; «Загадковий опонент Путіна в Кремлі. Цікаву новину повідомило американське видання The Washington Post»; «Уявити таке ще кілька місяців тому було просто неможливо, а тут ще й Пригожин з Кадировим публічно дозволили собі зайвого»; «Тим не менш, усе це свідчить про те, що влада більш не є монолітною. Так, Путіна завтра не скинуть, однак тріщини пішли»; «Здається цю незворотність відчула навіть російська пропаганда, яка несподівано вирішила “перевзутися у повітрі”»; «Підіграли Кремлю. Країни — експортери нафти з організації ОПЕК+, куди входить і Росія, домовилися скоротити видобуток чорного золота з листопада... А це означає, що ціни на нафту знову поповзуть догори»; «І це рішення особливо вигідне Росії, бо чим дорожче нафта, тим більше у Кремля прибутків»; «Тим паче це вже не за горами»; «Звісно, багато залежить від того, чи захочуть приєднатися до такого рішення Китай та Індія, яким теоретично було б вигідно купувати нафту дешевше ніж зараз»; «А от збитки Росії можуть досягнути десятків мільярдів доларів, тобто перспективи для Кремля геть не райдужні, хоч напийся. І це вже відбувається. Причому в таких масштабах, що на це звернув увагу Путін. Чому його чиновники не просихають...»; «Що курить Ілон Маск? Запитання тижня виникло після того, як мільярдер і приборкувач космосу поділився своїм дивовижним планом щодо завершення війни в Україні»; «З цієї маячні стало зрозуміло, що Маск не просто не знає історії, але й курить в компанії з росіянами, адже всі його твіти побудовані на ключових тезах кремлівської пропаганди»; «Маск сипав проросійськими твітами весь тиждень, а з фронту повідомили, що його старлінки почали давати збої на полі бою. Тож може це не просто дописи у твіті, бо проблеми зі зв’язком заважають розвивати наступ. А тут ще й Лукашенко робить нові заяви»; «І це означає небезпеку для західних регіонів України». «Але чи такий страшний чорт, як його малюють».

Неавторизовані думки в сюжеті Павла Васильєва: «Нині події на фронті нагадують один великий пазл»; «Це одна із ключових втрат росіян за останні дні»; «Для них він був важливим транспортним вузлом»; «Українській армії звільнений Лиман відкриває доволі перспективні напрямки»; «Північний фронт росіян, які всупереч військовій науці намагалися створити красиву картинку для своїх генералів і не здавати території на тлі спроб анексії південно-східних областей України, посипався як доміно»; «А далі вже починається окупована Луганщина. І саме сюди імовірно і буде направлений наступний удар»; «Справа в тому, що далі на схід від Сватового місцевість самою природою створена для швидких дій. Відтак, наша тактика — прориви і створення постійних загроз все нових і нових оточень. ЗСУ можуть обходити вузли спротиву і накидувати зашморги на логістичні шляхи окупантів, хоча це й не буде легкою прогулянкою»; «І експерт недарма згадує Херсон, бо тут на південному напрямку фронту, схоже, відбуваються ще більш масштабні процеси»; «Один із ключових моментів — звільнення саме Давидова Броду»; «Збройні сили України в найближчій перспективі можуть суттєво ускладнити життя росіянам не лише на півночі Херсонщини, але й на всьому правому березі Дніпра»; «Частково мобілізовані, попри слабку підготовку і забезпечення за стандартами Другої світової війни, — той фактор, який треба враховувати»; «Тож постає логічне питання: на що зроблять ставку російські генерали»; «У намаганнях втримати Херсон Росія може спробувати відігратися і відкрити ще один напрямок, про який здавалося б забули»; «І Херсон тут важливий для армії загарбників як плацдарм для можливого наступу»; «Інша річ, що без підтримки з суходолу і повітря морський десант перетворюється на місію самогубців»; «І це знов-таки підкреслює важливість Херсона як для Росії, так і для України, тому що склавши херсонський пазл, ЗСУ вийде на новий рівень».

Неавторизовані думки в сюжеті «Фактів тижня» авторства Олександра Мельникова (який був до того ж в ефірі двічі): «Прилетіло навіть у Білу Церкву, за сотні кілометрів від активних бойових дій»; «Росія вдалася до небаченого терору з використанням дронів-убивць. Тепер цю роль виконують ударні дрони, і це зовсім невипадково»; «Втім це не значить, що дрони менш небезпечні, просто завдання в них інші»; «Тому здебільшого Росія застосовує дрони на півдні України, та звісно це не межа»; «Після удару по Білій Церкві, що на Київщині, стало зрозуміло: летіти іранський камікадзе може значно далі, от тільки поцілити ним куди важче на такій дистанції»; «Тому в більшій небезпеці міста, які ближче до кордону з Росією та Білоруссю, а також біля окупованих територій»; «Іранські дрони не надто технологічні, і вже точно не надто дорогі, тому і засоби протидії доцільно використовувати відповідні»; «Слід побудувати багаторівневу систему захисту від дронів, починаючи від комплексів радіоелектронної боротьби, які можуть банально заглушити дрон, до ефективних систем виявлення цих дронів».

Неавторизовані думки в сюжеті Артема Кулі: «За його політичну кар’єру з ним відбулися такі метаморфози, що можна написати окремий підручник з психіатрії»; «Безсумнівно, фундамент його психологічного портрету був закладений у ленінградських підворіттях. Юнацтво Путіна було вкрай невлаштованим»; «Очевидно, що саме з цього періоду Путін і притягнув за собою недипломатичну лексику»; «Наступний переломний момент, який посіяв у його особистості зерно комплексу меншовартості та образи на світ, кар’єрна драма»; «І це могло стати причиною розвитку подальших прихованих образ і комплексів, а в майбутньому і маніакального бажання відродити російську метрополію»; «Такий дисонанс, очевидно, теж вплинув на Путіна та на його подальші кроки»; «Взагалі-то тодішній Путін справляє враження невпевненої у собі людини. Тоді він був готовий слухняно виконувати те, що йому говорили радники і навіть фотографи. Зараз, звісно, таке важко уявити»; «Проте апетит з їжею прибуває. І відчувши смак влади, у демократію ВВП грався недовго»; «По мірі того, як зв’язок із цивілізованим світом танув на очах, укріплювалась віра Путіна у власну велич».

Неавторизовані думки в сюжеті Олексія Кобзаря: «Сьогодні стадія заперечування запоребрікових пропагандистів повільно, проте суттєво наближається до стадії прийняття»; «Враження, що щеплення сироваткою правди в Росії отримали мало не всі посіпаки Кремля. Інших пояснень тому, що вони вже визнають поразки своєї так званої “другої армії світу”, здається, немає»; «А ще найчесніша журналістка всєя Русі закликала всіх говорити правду...»; «Зараз же в Марго очі відкрилися і побачила вона ще й третій варіант»; «А зберегти хочеться не тільки обличчя, але й тепленьке і грошовите місце. Тому такі меседжі і створюються, щоб пізніше дістати їх з аналів інтернету»; «Адже не виключено, що за такого розвитку подій у Кремлі може відбутися палацовий переворот»; «Своїх кишенькових пропагандистів можуть використовувати для того, щоб спілкуватися особисто з владикою всєя Кремля. Такі собі поштові голуби XXІ століття»; «Пропагандистів у Росії хоч відбавляй, та основних та найвідоміших — півтора десятки»; «Оголошення мобілізації суттєво підкосило довіру населення до Путіна»; «На диво, Путін відреагував і закликав їх усі виправити».

Неавторизовані думки в сюжеті Костянтина Мельникова: «Російську політичну верхівку вразив важкий недуг. Настільки, що про нього заговорив сам Путін»; «Кремль добряче підсів на пляшку»; «Проблема стала настільки масштабною, що це вже впливає на центр прийняття рішень у самому Кремлі»; «Особливо Путіна хвилює те, що не просихають люди з його найближчого оточення»; «П’ють вірні васали ВВП нині зовсім не від хорошого життя. Їх всерйоз налякала війна з Україною та наслідки через російське вторгнення для них особисто». «Хвиля п’яного чаду докотилася навіть до бункера Путіна»; «Мала доступ до політичної верхівки, тож не з чуток знає про слабкості найвищих російських чинів»; «Та чому дивуватися, коли приклад подають найвищі чини країни»; «Традиція заливати за комір у Кремлі склалася давно. Ще радянські генсеки влаштовували бенкети, де алкоголь лився рікою. І це в часи тотального дефіциту. Та справжній культ чарки серед російських чиновників сформувався в часи президентства Єльцина»; «А традиція випивати на російському політичному олімпі добряче прижилася»; «Щоправда, бажання випити в друга Путіна з’явилося не просто так»; «Дорогий алкоголь як символ статусу. Чим дорожчий, тим більше тебе поважають. Цей принцип особливо поширений у колах російських топчиновників, які вийшли з радянської номенклатури»; «І у любові до алкоголю з захмарними цінниками Медведєва обійшов інший зубр російського політичного олімпу»; «Що саме було у тому самому стакані голови Ради федерації Валентини Матвієнко не важко здогадатися»; «Та вона принаймні вміє тримати язик за зубами, навіть під градусом»; «Через любов до біленької речниця зовнішньополітичного відомства Росії Марія Захарова і прізвисько отримала відповідне»; «Схоже, звідси брутальні та зовсім неполіткоректні висловлювання»; «Він і сам не раз з’являвся на публіці з келихом міцного. І це зовсім не випадковість»; «Цю звичку він візьме з собою у політику, навіть коли мова заходитиме про міжнародні зв’язки»; «Щоправда, по-простому у Путіна буває лише напоказ, для народу».

Неавторизовані думки в сюжеті Оксани Дворецької: «Скандальне зізнання Лукашенка»; «За ці слова Лукашенко став героєм мабуть із сотні мемів. 7 місяців усіляко петляв, аби не визнавати власної участі у путінській війні і от несподіване зізнання»; «Лив тому у вуха мед і намагався виглядати усіляко “своїм хлопцем”»; «Хоча, можливо, зізнання Лукашенка не таке, як чекав Путін, бо і тут самопроголошений очільник Білорусі запетляв як міг»; «Бо ж його військо ніяк не закінчить навчання, які за тривалістю скоро потраплять до Книги рекордів Гіннесса»; «Підіграючи Путіну і погрузнувши в його війні, Лукашенко добре бачить невдачі російської і вже не надто вірить у перемогу кремлівського спільника, тож намагається роззиратися у різні боки від Москви та навіть шукає компромісів із Заходом»; «Серед цих вимог нібито припинення політичних репресій, нові вибори та виведення російських військ. Все — на межі нездійсненного для Лукашенка»; «Тож точки балансування шукає на нових горизонтах, в Туреччині і Китаї. Там більш вдало. З Піднебесної навіть отримав запрошення на зустріч з Сі Цзіньпіном»; «Щоправда у те, що Китай може стати геополітичною точкою опори для Лукашенка, вірять не усі»; «Політичні шпагати Лукашенка добре бачить Путін і намагатиметься міцніше прив’язати до себе спільника. Можливо, змусить визнатии анексію українських територій. Щоправда, тут цікавий момент. Лукашенко нібито мав бути на шабаші з колаборантами у Кремлі, але не приїхав»; «У чому точно не відмовить “старшому брату” білоруський диктатор так це у використанні власної території, аби той спробував повторити сценарій 24 лютого».

Взагалі два слова про «Факти тижня». У всіх цих «аналітичних» сюжетах — цілком однаковий хибний підхід. По-перше, в цих сюжетах їхні автори говорять у рази більше, ніж кваліфіковані експерти в синхронах (а це те, що є в цих сюжетах по-справжньому цінного). По-друге, автори сюжетів категорично не авторизують власних думок, тобто видають власні суб’єктивні думки (з яких майже на 100% складаються тексти цих сюжетів) за факти або ж за якусь «універсальну істину». Говорять усе це з максимальною самовпевненістю. По-третє, чимало з цих думок насправді личили б не журналістам, а експертам (журналісти ж за визначенням не є експертами в тих складних темах, на які вони роблять сюжети). Я не виключаю, що значна частина цих «авторських думок» насправді і є переказом думок тих справжніх експертів, із якими журналісти спілкуються в процесі зйомки сюжетів. Тоді ще гірше, бо чужі думки журналісти видають за власні, а це плагіат.

Мені було б цікаво, що би сталося, якби журналісти «Фактів тижня» хоча би спробували авторизувати всі свої думки. Справа в тім, що авторизація власних думок дуже добре дисциплінує. І багато чого зі сказаного авторам сюжетів було б уже не так просто казати, додаючи щоразу «на мою думку» або «я вважаю». Або, принаймні, тоді б журналісти побачили, що їхні сюжети були б непристойно переповнені оцими «на мою думку». І тоді б журналістських відсебеньок у цих сюжетах на порядок би поменшало, натомість журналісти більше давали б у своїх сюжетах слово справжнім експертам. Сюжети від цього тільки виграли б у якості. Втім, боюся, такого не станеться. Ну принаймні тому, що цей моніторинг журналісти «Фактів тижня» не читають. А якщо й читають, то підкреслено ігнорують зауваження, бо жодного руху до позитивних змін у дотриманні стандартів «Фактами тижня» за ці пів року я не помітив. Навіть навпаки, поступово недотримання стандартів стає тотальним. І все це, нагадаю, транслюється кільканадцятьма телеканалами на всю країну.

Крім того, з порушень стандарту відокремлення фактів від думок ще були безпідставні узагальнення. У сюжеті Олександра Мельникова: «Хоча Тегеран і заперечує постачання своїх дронів в Росію, та схоже ніхто цьому віри не йме». У сюжеті Тетяни Доцяк: «Просто тому, що не бояться виходити на вулиці, кажуть місцеві. Вже навіть заговорили про шашлики»; «Балаклійці здригаються, коли їх чують, однак військові заспокоюють: це розмінування». У сюжеті Оксани Дворецької: «Тим не менше в Білорусі з острахом дивляться на російську мобілізацію». У тексті ведучого «ФТ» Кудімова: «Західний світ вибухнув неймовірною критикою». Тут же й оцінка.

І ще в одному випадку ведучий тижневика не показував як слід межі цитування: «У відповідь секретар РНБО Олексій Данілов порадив Матвієнко подумати про покаяння за убитих українців і про лінію захисту в Гаазі, бо справжня причина “миролюбних” закликів кремлівської еліти — лише у провалах російської армії на полі бою». Починаючи зі слова «бо» не зрозуміло, чи це ще переказ слів Данілова, чи вже висновок самого ведучого. З цитат Данілова, які мені вдалося знайти, схоже, що таки ведучий змішав докупи думку Данілова і свою особисту.

Стандарт повноти. Був порушений тричі. В інформаційному повідомленні бекґраундове відео підриву Кримського мосту не було позначене ні датою події, ні навіть просто словом «архів». У сюжеті Оксани Лотоцької (двічі в ефірі) бекґраундове відео вибуху на Кримському мосту не титрувалося ні датою події, ні навіть словом «архів».

Інші зауваження. Двічі забули про фемінітиви: «Віцепрем’єр-міністр (Ірина Верещук) приїхала також переконатись» (у сюжеті Людмили Цимбалюк); «Марія Максакова, депутат Держдуми Росії» (в сюжеті Костянтина Мельникова).

Елементи політичного піару. У трьох випусках новин йшлося про допис у твітері радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка з приводу заяв Путіна щодо вибуху на Кримському мосту.

Резюме. Спільна редакція медіагрупи оперативно і професійно висвітлювала ракетну атаку на Київ та інші міста України. Досить сказати, що друге влучання ракети в центр столиці сталося в той момент, коли кореспондент Олег Корнієнко вже робив пряме ввімкнення з місця першого влучання. Випускова група продовжувала випуск новин, попри те, що навіть із реакції ведучого Петра Дем’янчука було видно, що друге влучання ракети, ще й неподалік від будівлі телеканалу, було більш як відчутним. Але молодці, відпрацювали цей випуск якісно й до кінця. Наступні випуски вже вели з бомбосховища. Інформацію оновлювали оперативно, численні прямі ввімкнення з різних міст організували оперативно, гостьові студії зуміли швидко скоригувати і швидко організували в ефір марафону ньюзмейкерів, радників і речників, від яких реально отримували оперативну інформацію. Тобто відпрацювали цю надзвичайну ситуацію професійно і якісно. І навіть без ефірних лаж, які в подібних ситуаціях можуть виникати запросто через адреналінові емоції та поспіх. Щиро скажу: просто молодці! І, звісно, мій окремий респект ведучим Петру Дем’янчуку і Яні Брензей за високопрофесійну і холоднокровну роботу в ефірі в цих надекстремальних умовах ранку 10 жовтня.

Загалом же новинна складова медіагрупи цієї доби була потужною: 7 репортажних сюжетів і рекордна для медіагрупи кількість прямих ввімкнень — 12. Майже всі журналісти в прямих ввімкненнях в екстремальних умовах відпрацювали дуже добре. У гостях медіагрупи побувало 4 ньюзмейкери, 4 радники і 2 речника, причому всі вони були організовані в ефір оперативно і всі говорили на головну тему дня, що складалася з великої кількості подій, пов’язаних з масованою ракетною атакою ворога по більшості областей України.

А от із дотриманням стандартів ситуація була катастрофічною — 265 порушень. Абсолютний рекорд за час моніторингу. І я не можу сказати, що на різке збільшення кількості грубих порушень якось вплинула специфіка цього дня. Різко зросла кількість порушень, особливо ж стандарту відокремлення фактів від думок, у студіях і сюжетах тижневика «Факти тижня». Загалом була надзвичайно великою кількість порушень стандарту достовірності.

Було три прояви політичного піару — тричі повторювали як новину допис у соцмережі радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка з приводу заяв Путіна про підрив Кримського мосту. Проросійських наративів і токсичних медіаперсонажів у блоці медіагрупи не було.

Телеканал «Інтер» (12:00–18:00)

Зміст ефіру. Структура блоку каналу була такою ж, як зазвичай. Кожна година починалася з 15-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії — по черзі Олексій Фадєєв і Ірина Баглай. У блоці каналу були такі сюжети:

• Ірини Васюри про навчання в Черкасах рятувальників на новому обладнанні від шотландців для знезараження в разі хімічної чи радіаційної атаки ворога,
• Олени Логінової про відновлення водогону в звільненому селі Горенка на Київщині,
• Інни Гогой про прощання із загиблим захисником В’ячеславом Зайцевим у Запоріжжі,
• Сергія Вендіна про наслідки нічного ракетного обстрілу Запоріжжя,
• Михайла Манелюка про навчання українських військових біля кордонів з Білоруссю,
• Руслана Смещука про ворожий обстріл Слов’янська,
• Олександра Васильченка про наслідки ракетного обстрілу Києва,
• Світлани Шекери про повернення Балаклії до мирного життя,
• Дмитра Анопченка про імовірність надання США Росії статусу держави — спонсорки тероризму,
• Тетяни Логунової про теракт на німецькій залізниці,
• Данила Снісаря про ракетний обстріл Києва,
• Євгена Соломіна про бої на сході країни,
• Світлани Прокопчук про ситуацію на південній ділянці фронту,
• Ольги Жидецької про те, як мінялася риторика Лукашенка з часом,
• Ганни Басової про результати африканського турне міністра закордонних справ Дмитра Кулеби,
• Ірини Марків огляд про наслідки ракетної атаки по Україні,
• Владислава Політа про кремлівські заяви з приводу ракетного обстрілу України,
• Марини Михайловської про прикордонника з позивним «Кіпіш»,
• Олени Мендалюк про підготовку до опалювального сезону лікарень у Широківській громаді Дніпропетровської області.

Були прямі ввімкнення:

• Андрія Анастасова з Одеси про ситуацію в місті,
• Інни Гогой із Запоріжжя про наслідки нічної ракетної атаки на місто,
• Олександра Васильченка з місця влучання ворожої ракети в Києві на розі Володимирської та Шевченка,
• Олени Абрамович із Брюсселя про реакції ЄС і НАТО на ракетну атаку по Україні,
• Олени Мендалюк про наслідки ракетних ударів по Дніпропетровській області,
• Жанни Дутчак про наслідки ракетного обстрілу на Прикарпатті і в Тернопільській області,
• Руслана Смещука з Донецької області про обстріли прифронтових міст Донеччини,
• Світлани Шекери (телефоном) з Харкова про наслідки ракетної атаки ворога на місто,
• Мар’яни Мартин про ситуацію в Закарпатській області,
• Олени Мендалюк з Дніпра про наслідки ракетного обстрілу міста,
• Христини Гашенко (телефоном) зі Львова про ситуацію у місті та області,
• Олександра Васильченка з середмістя Києва про наслідки другого влучання ракети,
• Олени Абрамович з Брюсселя про західні реакції на масовану терористичну атаку РФ,
• Світлани Шекери з Харкова про ситуацію в місті й області після масованої ракетної атаки,
• Олени Бринзи про наслідки ракетного обстрілу на Кіровоградщині,
• Сніжани Сидорук про наслідки ракетної атаки на Рівненщині,
• Інни Гогой про наслідки нічної ракетної атаки по Запоріжжю,
• Жанни Дутчак з Івано-Франківська про наслідки ракетного удару по Бурштинській ТЕС для Прикарпаття і Тернопільщини,
• Тетяни Логунової з Берліна про реакції Німеччини на ракетний терор України Росією.

Гостями ефірного блоку каналу були:

• Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про ситуацію на окупованих територіях Херсонщини, гуманітарну ситуацію на щойно звільнених територіях області;
• Євгенія Кравчук, членкиня українських делегацій в ПАРЄ і в ПА ОБСЄ, про міжнародну реакцію на масовану ракетну атаку Росії 10 жовтня, про можливості надання Україні сучасних систем ППО, про визнання Росії державою — спонсоркою тероризму, про блокування Росією роботи міжнародних організацій, про створення міжнародного трибуналу;
• Олексій Кулеба, керівник Київської ОВА, про наслідки ракетного обстрілу Києва і області 10 жовтня, про відімкнення електроенергії по містах області, про ремонтні роботи пошкодженої інфраструктури, про роботу екстрених служб і медиків;
• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію на окупованих територіях Запорізької області, про можливості евакуації з окупованого Мелітополя, як змінилися обставини після імітації «референдумів» і анексії, про використання окупантами Мелітополя в якості логістичного центру;
• Кирило Тимошенко, заступник керівника Офісу президента, про наслідки масованої ракетної атаки ворога по Україні, про ситуацію в енергетиці, про посилення підтримки України західними країнами;
• Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про подробиці масованої ракетної атаки по Україні 10 жовтня;
• Байба Блоднієце, заступниця міністра оборони Латвії, про свої враження від пережитої в Києві ракетної атаки, про допомогу Латвії Україні, про можливий вплив масованої ракетної атаки на посилення підтримки України зброєю;
• Олександр Гайн, представник Міністерства оборони, про те, що цю масовану ракетну атаку в Росії готували з початку жовтня, про подробиці терористичної атаки, про потреби в посиленні української протиповітряної оборони;
• Олексій Жмеринецький, член Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про нинішню політику України щодо африканських країн, про боротьбу з впливом Росії на африканські країни, про питання українського зернового експорту до країн Африки;
• Олег Синєгубов, керівник Харківської ОВА, про ситуацію в Харкові й області, про хід відновлення енергомережі;
• Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про поранених внаслідок масованої ракетної атаки Росії, про роботу медичних закладів в цих умовах, про забезпечення медзакладів генераторами, про пошкодження лікарень внаслідок ракетної атаки;
• Мар’яна Рева, радниця міністра внутрішніх справ, про наслідки ракетного удару по Києву, про реакції киян і про готовність екстрених служб до подібних атак ворога;
• Світлана Водолага, речниця ДСНС, про наслідки ракетних ударів по столиці 10 жовтня, про ліквідацію наслідків цих влучань;
• Юзеф Венскович, заступник начальника управління зв’язків із громадськістю української армії, про те, якими ракетами здійснювався ракетний обстріл, про збільшення кількості систем ППО, про імовірності повторення подібних атак, про ситуацію на фронтах;
• Олександр Хорунжий, речник Держслужби з питань надзвичайних ситуацій, про характер руйнувань внаслідок терористичної атаки Росії 10 жовтня, про ліквідацію наслідків цих влучань;
• Андрій Юсов, представник пресслужби Головного управління розвідки Міноборони, про подробиці ракетного обстрілу, про «логіку» Кремля в подібних терактах, про загрозу нападу з боку Білорусі;
• Мар’яна Рева, речниця Нацполіції України, про уточнені дані щодо загиблих і поранених внаслідок ракетної атаки ворога, про пошкоджені об’єкти інфраструктури, про збір доказів чергових воєнних злочинів Росії;
• Олена Лашко, головна психологиня «гарячої лінії» Українського ветеранського фонду, про те, як зберігати спокій в екстремальних умовах;
• Олександр Мотузяник, експерт Директорату у сфері інформаційної політики та стратегічних комунікацій Міноборони, про «логіку» ракетної атаки Росії по Україні, про потребу України у ППО, про імовірність наступу білоруських військ;
• Крім того, в ефірі було відеозвернення міністра енергетики Германа Галущенка з проханням до українців зменшити  навантаження на енергомережу.

Порушення стандартів. Стандарт достовірності. 102 порушення стандарту достовірності за 6 годин ефіру — це «рекорд». Це означає, що канал попри обіцянки своїх ведучих давати глядачам «тільки достовірну / перевірену інформацію», дає глядачам в середньому 17 недостовірних / неперевірених інформацій на годину. Принаймні, якщо виходити з тих посилань на джерела, якими канал ділиться зі своєю аудиторією.

Стандарт порушували цього разу всі — і ведучі, і репортери. Порушували в усі можливі способи.

Велика кількість інформації подавалася без перевірки із твітерів і телеграмів. Ведуча гостьової студії Ірина Баглай в «оперативних новинах» казала так: «Під Ярославлем, це Росія, горить великий військовий арсенал Військово-морського флоту. Про це повідомляють телеграм-канали, деталі уточнюються». Мало того, що «повідомляють телеграм-канали», невідомо які (найімовірніше російські, тобто ті, яким взагалі довіряти не можна). Так ще й «деталі уточнюються» невідомо ким. Редакцією «Інтера»? Чи невідомими ворожими телеграм-каналами?

Ще більш абстрактні посилання на соцмережі й телеграм-канали були в сюжеті Світлани Прокопчук: «Щойно в мережі з’явилось відео, як українські військові заходять у село Нова Кам’янка Бериславського району...». І в сюжеті Ірини Марків: «Телеграм-канали повідомляли про влучання по Київській ТЕЦ-5 та ТЕЦ в Обухові».

Крім того, журналісти каналу дуже часто використовували узагальнені розмиті псевдопосилання. Дуже багато їх робила в новинах ведуча Лілія Налягака: «Вибуховою хвилею пошкоджено вікна Центрального вокзалу, однак він працює, повідомили в “Укрзалізниці”»; «В мерії зазначили, електрики запустили резервні електрогенератори» (двічі); «Жителі скаржаться на перебої з мобільним зв’язком» (двічі); «Місцева влада повідомляє про постраждалих»; «У військовій адміністрації повідомили про прильоти у Кривому Розі та Дніпрі»; «У Національній поліції зазначають: окрім Києва влучання ракет зафіксовано ще в 14 регіонах України»; «Місцева влада закликає бути насторожі, адже не виключена імовірність нових атак з неба»; «За інформацією обласної військової адміністрації, росіяни загалом випустили 15 ракет, частину з них збила українська ППО»; «Як повідомляють у Запорізькій міській раді, там тривають пошукові роботи»; «11 людей загинуло та 89 травмовано внаслідок російських ракетних ударів, повідомляють в Нацполіції»; «З міркувань безпеки ці графіки не оприлюднюватимуть, повідомили у столичній мерії».

Розмиті псевдопосилання робив і ведучий гостьової студії Фадєєв: «Окупанти вже випустили понад 80 ракет, повідомили в Збройних силах України»; «Буквально щойно в російських ЗМІ повідомили, що мовляв Путін та Лукашенко домовилися розгорнути спільне регіональне угруповання військ...»; «У Києві та області відключать електрику приблизно на 2 години. По це заявили в ДТЕК»; «В Одесі обмежують рух трамваїв та тролейбусів, повідомили в мерії»; «У Тернополі місцева влада заявила про відключення ліфтів у багатоповерхівках».

І Ірина Баглай: «В Офісі президента попередили про можливі віялові відключення електроенергії»; «Російські ЗМІ повідомляють, що Лукашенко та Путін домовилися про розгортання спільного регіонального угруповання військ»; «Можливі відключення і в житловому секторі, повідомили в КМДА»; «Українців закликали обмежити споживання електроенергії сьогодні з 17-ї до 22-ї вечора. Це дуже важливо і допоможе пройти критичні навантаження наших електромереж, повідомили в Офісі президента». Потім так само це казав і Фадєєв.

Розмиті посилання були в прямому ввімкненні Інни Гогой: «За даними правоохоронців, наразі відомо про 14 загиблих та 78 постраждалих людей». У сюжеті (двічі в ефірі) Ірини Васюри: «Курсанти-пожежники кажуть: такі завдання й цікаві і корисні». У прямому ввімкненні Олени Мендалюк: «У військовій адміністрації повідомили, що внаслідок удару є і поранені, і загиблі». У сюжеті Світлани Прокопчук: «За інформацією ЗСУ, армія Росії стягує резерви на південь України». У сюжеті Олександра Васильченка: «Втім, жертв могло бути значно більше, кажуть люди»; «За повідомленням правоохоронців, за сьогодні у столиці пошкоджено майже 70 об’єктів інфраструктури».

Була  велика кількість абстрактних псевдопосилань на джерела. Ведуча новин Налягака: «На цей момент відомо про 8 загиблих і понад 30 поранених»; «За попередньою інформацією, 5 людей загинуло, 24 травмовані»; «Фіксують наслідки ворожих атак і на Київщині». Хто це такий «фіксує»? «Внаслідок масованого ракетного удару росіян щонайменше 60 українців поранено і 10 вбито. І це лише попередні дані»; «Наразі відомо про 5 загиблих та півсотні постраждалих»; «На Дніпропетровщині щонайменше четверо загиблих та 19 поранених у результаті масованої ворожої атаки. Такі попередні дані».

Ведучий гостьової Фадєєв: «На тепер відомо про 8 загиблих та 24 поранених»; «І була інформація, що окупанти не випускають і залякують людей»; «Валерій Залужний повідомив, що Росія випустила 75 ракет, але ми вже знаємо, що начебто 84»; «І також є інформація, що окупанти хочуть депортувати близько30 тисяч людей»; «На Київщині знову спрацювали системи протиповітряної оборони. Повідомляють про знищення безпілотників».

І ведуча гостьової Баглай: «З’явилася інформація, що місто Ірпінь знеструмлене»; «З’явилася інформація, що Німеччина поставить Україні першу з чотирьох систем IRIS-T»; «На Харківщині обіцяють підключити більшість споживачів до електроживлення протягом двох годин». Загалом, завжди ж цікаво, хто саме щось обіцяє.

Абстрактні посилання були в прямих ввімкненнях Інни Гогой: «Наразі відомо, що загинула одна людина, ще п’ятеро постраждалих, втім інформація уточнюється»; «По місту випустили 7 ракет. Попередньо, це були ракети С-300». У ввімкненні Олександра Васильченка: «За попередніми даними, загинуло 8 людей». У ввімкненні Жанни Дутчак: «У області зафіксовано три прильоти. Наразі відомо про щонайменше три прильоти». І Христини Гашенко: «Відомо, що сьогодні по території області було запущено російською авіацією 15 ракет»; «Офіційно підтверджено, що через вибух пошкоджено у місті об’єкт критичної інфраструктури».

Абстрактні посилання були в сюжеті Сергія Вендіна: «На цей час відомо про щонайменше одного загиблого, п’ятеро поранених, 25 людей вдалося врятувати». Євгена Соломіна: «За попередньою інформацією, в одні поховано близько 200 цивільних». Ганни Басової: «Війну, розпочату Кремлем, називають «конфліктом». І Данила Снісаря: «За попередньою інформацією, 5 людей загинули, більше двох десятків травмовані». При повторі сюжету, до речі, дуже показовою була невизначеність навіть ось цього слова «попередньою». Бо в підводці йшлося про 50 поранених.

І був узагалі цікавий поворот. Кореспондентка із Закарпаття повідомляла (ще й у прямому ввімкненні): «Кілька разів в різних інформаційних джерелах повідомлялось, що таки в області трапився приліт, але, на щастя, жодне з цих повідомлень не підтвердилося». Сподіваюся, що після цього ця кореспондентка перестане довіряти цим «різним інформаційним джерелам» (майже впевнений, що йшлося про якісь анонімні телеграм-канали або ж сторінки в соцмережах).

Частину інформації подавали навіть без імітованих посилань. Так ведуча новин Налягака повідомляла про типи ракет і звідки їх вистрілював ворог, подробиці різних влучань по Києву, подробиці ракетного обстрілу Дніпропетровщини, наслідки нічного обстрілу Миколаєва. У прямому ввімкненні Руслан Смещук буз посилань наводив статистику загиблих і поранених по різних містах Донеччини. В «оперативних новинах» Фадєєв без посилань повідомляв про наслідки відсутності електроенергії у Львові. В сюжеті Ірини Марків без посилань на джерела повідомлялися подробиці ракетного удару по Дніпропетровщині.

Були й узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. В новинах Налягака: «Та в “Укрзалізниці” зазначають: фахівці вже готують резервні тепловози»; «В “Укренерго” попереджають українців про можливі перебої в електропостачанні»; «Фахівці компанії зазначають: ворог б’є, зокрема, по енергетичним об’єктам». У гостьовій студії Баглай: «Українські військові підозрюють: рашисти хочуть прикриватися людьми як живим щитом».

Також у сюжеті Олени Логінової: «Комунальники обіцяють і потужність більшу, і якість кращу». В прямому ввімкненні Сніжани Сидорук: «Щоправда, досі невідомо, що ця заява означає, але більшість моніторингових опозиційних груп заявили, що таке формування в Білорусі існує уже на документах принаймні років так що двадцять». В сюжеті Ольги Жидецької: «Та все це тільки обяжує становище мінського диктатора перед майбутнім судом, впевнені політологи». І в сюжеті Ганни Басової: «За наявної тенденції народжуваності демографи прогнозують: уже невдовзі континент може стати найбільш населеним»; «І таку розстановку пріоритетів слід шукати у повоєнній історії, впевнені політичні оглядачі».

Стандарт точності. Більшість порушень стосувалося невідповідності картинки й тексту. Ведуча розповідала подробиці влучань ракет по різних районах Києва, при цьому відео не відповідало «географії» її розповіді, тобто це був хаотичний набір картинок. Сюжет про ймовірність надання США Росії статусу держави — спонсорки тероризму був повністю хаотично «перекритий» краєвидами Вашингтона, Москви, зруйнованих будинків в Україні, що також не відповідало тексту за кадром. У чотирьох випусках новин розповіді про наслідки ракетної атаки «перекривалися» відео повністю бездумно. Текст був про одні події, картинка (переважно нарізка відео з соцмереж і з камер спостереження) майже постійно була про інші.

Пряме ввімкнення з Дніпра «перекривали» картинкою повністю невідповідно до того, що казала кореспондентка. Казала про знищений тролейбус — показували багатоповерхівку, говорила про вирву від влучання ракети — показували тролейбус тощо. В іншому ввімкненні кореспондент розповідав про наслідки влучання ракети в дитячий майданчик у парку Шевченка, а показували Будинок вчителя тощо.

І було дві фактичних неточності. Ведучий Фадєєв казав: «Всі міста під масованим ракетним обстрілом. Вибухи чутні у всіх регіонах». Що було ну дуже далеким від точності. Ведуча Баглай казала: «Більшу половину ракет сьогодні було збито». Половина не буває більшою чи меншою. Половини завжди однакові, так влаштований всесвіт.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Таких порушень в ефірних блоках каналу останнім часом дуже багато (в середньому по 10 на годину ефірного часу). Ведуча Налягака в новинах давала оцінки: «Наша протиповітряна оборона працює і працює успішно». І робила висновки: «Можна сказати точно, це факт чергового злочину проти мирних людей».

Дуже багато було висновків і оцінок у прямому ввімкненні Руслана Смещука: «І от часто такі удари вони знаходяться поза площиною військової логіки, адже ракети прилітають туди, де немає жодного об’єкту військової інфраструктури, жодної одиниці озброєння і особового складу»; «Ще гірша ситуація у містах та громадах, які або наближені до лінії фронту, або знаходяться безпосередньо на самісінькій лінії фронту...»; «Це робить там ситуацію значно небезпечнішою».

Власні міркування були в прямому ввімкненні Сніжани Сидорук: «Зараз у нас таке гарне сонце світить, що це додає надії, ми вистоїмо і переможемо. Але ще зранку Рівне оповив такий непроглядний туман, як ніби передвіщав, що день буде тривожним»; «Проте протиповітряна оборона регіону спрацювала надпотужно». Оцінки були в прямому ввімкненні Інни Гогой: «Росіяни атакували місто вже традиційно і підступно вночі».

Оцінки були в сюжеті Ольги Жидецької: «Таку гучну обіцянку Лукашенко дав два роки тому». «Його цинічна брехня вже стала мемом»; «На зустрічі з Путіним останніми місяцями Лукашенко їздить як на роботу»; «Та нещодавно мінський диктатор таки визнав: Білорусь бере участь у війні Росії проти України. Щоправда, роль свою сором’язливо применшив».

Численні оцінки та висновки в сюжеті Ганни Басової: «Спасінням для голодного населення Африки могло би стати українське зерно, та на тлі розв’язаної Росією війни поставки збіжжя ускладнені»; «Та цікавить Африка світову спільноту не лише як ринок збуту»; «А ще це важливий геополітичний майданчик. Останні кілька років ключові гравці ведуть боротьбу за сферу впливу в регіоні і вона далеко не завжди обмежується дипломатією»; «Та попри здавалося би очевидні злочини росіян чимало африканських країн не квапляться ставати на бік України»; «Нині Київ взяв ситуацію у свої руки». «І перші плоди української дипломатичної розвідки вже є».

Оцінки і висновки в сюжеті Владислава Політа: «Цинізм, брехня та суцільні маніпуляції — так можна охарактеризувати черговий виступ Путіна»; «Насправді своєю промовою Путін ніби спробував легітимізувати обстріл із боку Росії чи не всієї території України. І той став по-справжньому терористичним»; «У російському Генштабі не здивували. Про влучання у цивільні об’єкти і десятки жертв по всій Україні, безумовно, не зазначили. Натомість похвалились, мовляв, усі необхідні цілі вражено»; «І поки весь цивілізований світ просто шокований масштабами обстрілів мирного населення з боку Росії, у самій Росії заговорили пропагандисти».

Цього разу забагато (як для звичної статистики «Інтера») стало неавторизованих оцінок і висновків у гостьових студіях та інших авторських елементах ефіру. Найбільше таких порушень робила гостьова ведуча Баглай: «Тема, яка з огляду на сьогоднішній день набуває особливої актуальності, — терористичний статус для Москви»; «Випробування війною — найстрашніше, що може випасти на долю держави. Захищати свою країну та право жити вільними на рідній землі стали мільйони українців»; «Кардинально протилежною є реакція європейців. Вони вкотре шоковані варварством росіян та вражені стійкістю українців»; «У твітері вона написала, що просто вражена спокоєм людей, поки Росія обстрілює дитячі майданчики»; «І попри спроби залякати нас Росією, нас не зламати. А подібні атаки — це агонія путінського режиму, наляканого беззаперечними успіхами ЗСУ»; «Так на Херсонщині налякані окупанти і колаборанти тікають з області...»; «При цьому цинічно запевняють: паніки нема»; «Це дуже важливо, бо полегшить навантаження на нашу енергосистему...»; «І поки в нас гинуть люди, на Росії цьому зловтішаються і радіють, кремлівські пропагандисти публікують цинічні пости, а пересічні росіяни їх просто лайкають. І усе це шоу під керівництвом Путіна».

Були неавторизовані судження ведучого Фадєєва: «Путін таки дотиснув Лукашенко»; «І от власне заскочити Україну зненацька вже неможливо. До потенційного наступу з півночі давно готуються українські військовики».

Неавторизовані оцінки й узагальнення були в сюжеті Дмитра Анопченка: «Але при всій повазі до відомства Блінкена, у Києві вважають, що Держдеп занадто вже перестраховується»; «А хто свій вибір зробив, так це конгресмени, серед яких чимало політиків з гучними прізвищами»; «А про бажання України запроторити Москву до чорного терористичного списку багато кажуть і пишуть, інша справа, що не так багато відомо про наслідки такого кроку».

Узагальнення робила в прямому ввімкненні Олена Бринза: «Попри це бойовий дух кропивничан високий, ми не лише віримо, ми знаємо, що перемога за Україною». І в прямому ввімкненні Сніжани Сидорук: «Ніхто з рівнян не очікував, що тривога буде такою затяжною». Узагальнення й оцінка були в прямому ввімкненні Жанни Дутчак: «Водії перелякані трішки і на даний час через те з’явилися деякі черги на АЗС».

Стандарт повноти. Був порушений одного разу. Ведуча Налягака казала в новинах: «Фіксують наслідки ворожих атак і на Київщині. Ворог поцілив по критичній та цивільній інфраструктурі в трьох районах області». «Київщина» занадто велика, щоб обмежитись такою «географією». Можна було хоча би ці три райони назвати.

Стандарт доступності. У запитанні до гостя Фадєєв казав таке: «Чи є якийсь апдейт цієї інформації». Далеко не вся аудиторія телемарафону знає англійську мову. Тож ці люди не зрозуміють цього слова. То навіщо ж його казати в ефірі? Ще Фадеєєв казав: «Про це в своєму сюжеті розповість Дмитро Анопченко, а поки що коротке прев’ю». Або таке: «Зараз слот інформаційної служби “Інтера”». Та ж сама історія, частина аудиторії не зрозуміє цих слів.

Стандарт оперативності. У випуску новин о 14-й ведуча Налягака казала (без посилань на джерело, звісно, про що вже я написав вище), що «внаслідок масованого ракетного удару росіян щонайменше 60 українців поранено». За 5 хвилин до цього в гостьовій студії того ж «Інтера» міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко казав про 74 поранених. Це означає, що дані, які наводила ведуча новин, уже були застарілими. А ще це значить, що на каналі нема якісної координації між новинними і гостьовими студіями.

Інші зауваження. Ведуча Ірина Баглай сказала: «Сьогодні ми весь випуск присвятили тому, як терористи б’ють по Україні» (в сенсі масованої ракетної атаки цього дня) і тут же зробила підводку до нарису про прикордонника, який боронить Україну з перших днів широкомасштабного вторгнення.

Я не розумію, в чому був сенс кореспондентці з Рівного у прямому ввімкненні розповідати, що заявляв Лукашенко в Білорусі і як на це реагували «опозиційні групи». Або ж яку інформацію оприлюднив український Генштаб. Взагалі-то, пряме ввімкнення для того, щоб розповідати, що відбувається на місці події, а не десь у далеких світах. І цікаво звучали після цього ввімкнення слова ведучої новин: «наша кореспондентка стежить за ситуацією на Рівненщині» (тобто десь там на Рівненщині сидить мало того, що наш Генштаб, так ще й диктатор Лукашенко).

Як приклад «ввімкнення заради ввімкнення» було ввімкнення кореспондентки із Закарпаття, де цього дня ніяких ракетних атак не було. То навіщо було робити це ввімкнення?

Була також певна еволюція «оперативних новин», які начитували ведучі гостьових студій: спочатку в них майже не було взагалі посилань на джерела інформації, потім вони частково з’явилися, але розмиті й узагальнені.

І традиційно кілька разів забували, що в українській мові (на відміну від російської) є фемінітиви: «Євгенія Кравчук, член делегації в Парламентській Асамблеї ОБСЄ» (ведуча Ірина Баглай і в титрі. Цікаво, що Баглай при прощанні назвала таки Кравчук «членкинею»); «Христина Гашенко, кореспондент» (титр); «Посол Німеччини Анка Фельдгузен» (ведуча Ірина Баглай).

Елементи політичного піару. Ось таке було повідомлення: «Оперативну селекторну нараду зібрав Офіс президента України. На ній голови обласних військових адміністрацій, Міненерго та Укренерго. Вирішуватимуть питання щодо відновлення знищеної інфраструктури, повідомив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко». Це не новина. Офіс президента проводить скількись цих селекторних нарад щодня. Це їхня робота. Нема приводу повідомляти про це в телемарафоні на всю країну. Тим паче, що вони лише «вирішуватимуть» щось. Але ж звучить переконливо: «Офіс працює, Офіс вирішує проблеми, Кирило Тимошенко на вахті».

І ще таке було повідомлення: «Росіяни сьогодні завдали ударів по критичній інфраструктурі міст, тож головне питання, як її оперативно відновити. Вже погоджені першочергові кроки, щоб мінімізувати наслідки ударів. Паралельно енергетики оперативно застосовують резервні схеми живлення, розповів Тимошенко». Тут теж ключовими є слова «погоджені першочергові кроки», причому «вже»! А ще мені здається, що і без всяких там «погоджень», і головне — без пана Тимошенка, енергетики і так би «оперативно застосовували б резервні схеми живлення». Але ж «Тимошенко на вахті» — ось що головне в цьому повідомленні.

Резюме. Новинна складова ефірного блоку каналу була забезпечена насамперед великою кількістю прямих ввімкнень із різних міст України, загалом їх було 19 (рекордна кількість для марафону за понад пів року). Також було 8 репортажних сюжетів. У студії каналу побувало 11 ньюзмейкерів і 5 «ньюзових» за головною темою дня речників. Із сюжетів найякіснішим був спецрепортаж Світлани Шекери про повернення Балаклії до мирного життя.

Порушень стандартів в ефірному блоці каналу було рекордно багато. Особливо брутально журналісти «Інтера» нехтували стандартом достовірності, порушуючи його в усі можливі способи. 102 порушення на 6 годин ефіру. Це занадто багато, тим більше для телемарафону, який самі ж ведучі каналу вихваляють як «достовірний». Крім того, вже не перший тиждень в ефірі «Інтера» забагато порушень стандарту відокремлення фактів від думок.

В ефірному блоці каналу було два прояви політичного піару, обидва — типові «паркетні» матеріали про заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка.

Проросійських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірному блоці каналу не було.

Телеканал «1+1» (18:00–24:00)

Зміст ефіру. Структура блоку телеканалу знову була інакшою, ніж раніше (це експериментаторство стає вже якимось нездоровим, як на мене). Ефірну сітку каналу важко описати коротко, бо все дуже складно і не дуже логічно. Спочатку все було погодинно: година новин, година гостьової студії, година новин (підсумковий випуск). Далі було 45 хвилин гостьової студії і 15-хвилинний випуск новин. Далі 15 хвилин гостьової, 15 хвилин проєкту Осадчої і 30 хвилин новин. В кінці — година гостьової студії. Скільки я не намагався збагнути логіку цієї сітки, так і не зрозумів. Усі новини вів Святослав Гринчук, всі гостьові студії — Наталія Мосейчук з Максимом Сухенком. У блоці каналу були такі сюжети:

• Наталії Нагорної про ракетний обстріл Києва 10 жовтня,
• Ольги Павловської про наслідки ракетного удару по житловому кварталу Запоріжжя,
• Ольги Павловської, Марічки Кужик та Вікторії Стрельцової про ракетну атаку 10 жовтня по регіонах;
• Яни Слісарчук про реакції світу на ракетну атаку по Україні.

Були прямі ввімкнення:

• Наталії Нагорної про роботи з ліквідації наслідків ракетного обстрілу Києва,
• Наталії Нагорної з центру Києва про заходи енергозбереження по столиці,
• два ввімкнення Ольги Павловської з Дніпра про наслідки ракетного обстрілу міста і області,
• два ввімкнення Марічки Кужик зі Львова про ліквідацію наслідків ракетного обстрілу міста,
• два ввімкнення Вікторії Стрельцової з Харкова про ліквідацію наслідків ракетного обстрілу міста,
• два ввімкнення Олександра Моторного про наслідки нічного ракетного обстрілу Запоріжжя,
• два ввімкнення Зоряни Степаненко (кореспондентка «Радіо Свобода») з Брюсселя про реакції ЄС на атаку,
• два ввімкнення Ольги Кошеленко з Вашингтона про реакції США на ракетний обстріл України,
• Оксани Солодовник із Сум про наслідки ракетної атаки ворога по області,
• Наталії Фібріг із Берліна про мітинг на підтримку України і про реакції офіційної Німеччини на ракетну атаку по Україні,
• Наталії Волосацької з Варшави про мітинг на підтримку України і про реакції Польщі на ракетну атаку по Україні.

Гостями ефірного блоку були:

• Герман Галущенко, міністр енергетики, про те, які об’єкти пошкодив ворог ракетною атакою, про необхідність зменшити навантаження на енергосистему, про прогноз щодо відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури;
• Анка Фельдгузен, пані посол Німеччини в Україні, про те, як ховалася від ракетної атаки в київській підземці, про те, як Німеччина реагуватиме на цю ескалацію з боку Росії, про плани Німеччини щодо подальшої підтримки України;
• Олексій Данілов, секретар Ради нацбезпеки та оборони, про наслідки ракетної атаки, про скликання на прохання Зеленського «Великої сімки», про миротворчі спроби Ердогана, про перспективи трибуналу для російських воєнних злочинців, про загрози з боку Білорусі;
• Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, про перспективу визнання Росії державою — спонсоркою тероризму, про можливий вплив ракетної атаки Росії на прискорення вступу України до НАТО, про можливості репарацій, про перспективи вступу України до ЄС, про долю депутатів-колаборантів;
• Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, про реакції світу на масовану ракетну атаку по Україні, про визнання Росії державою-спонсоркою тероризму, про перспективи вступу до НАТО, про результати турне Африкою;
• Володимир Кудрицький, голова правління Укренерго, про пошкодження енергетичної інфраструктури ракетною атакою, про відновлення повноцінної роботи енергомережі, про «віялові відімкнення»;
• Олександр Ткаченко, міністр культури та інформполітики, про пошкодження культурних об’єктів ракетною атакою росіян, про конкурс «Євробачення» в Великій Британії, про перспективи російської церкви в Україні;
• Кирило Тимошенко, заступник керівника Офісу президента, про руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок ракетної атаки ворога, про роботи з відновлення;
• Богдан Боруховський, заступник міністра охорони здоров’я, про стан поранених внаслідок ракетної атаки ворогів, про пошкодження лікарень внаслідок цієї атаки;
• Денис Монастирський, міністр внутрішніх справ, про наслідки ракетного обстрілу, про роботу різних служб і слідчих, про настрої людей після ракетної атаки;
• Андрій Садовий, міський голова Львова, про ситуацію в місті, про подолання наслідків ракетної атаки, про необхідність сучасної зброї для подолання Росії, про реакцію поляків на російську терористичну атаку, про відсутність великого руху переселенців;
• Ігор Терехов, міський голова Харкова, про ситуацію в місті, про ліквідацію наслідків ракетної атаки, про роботу різних служб, про евакуацію людей зі звільнених населених пунктів Харківщини;
• Олексій Кулеба, голова Київської ОВА, про ситуацію в області, про ліквідацію наслідків ракетної атаки, про наслідки ракетних влучань;
• Оксана Маркарова, пані посол України в США, про підсумки переговорів Зеленського з Байденом, про визнання США Росії країною — спонсоркою тероризму, про необхідність реформування ООН;
• Михайло Подоляк, про політичні наслідки ракетної атаки Росії, про майбутнє засідання «Великої сімки» з цього приводу, про спроби Ердогана влаштувати мирні переговори, про майбутнє Росії;
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про деталі російської ракетної атаки на Україну, про оцінку російського ракетного потенціалу;
• Михайло Самусь, військовий експерт, про запаси ракет у Росії, про ймовірний воєнний переворот у Росії, про ситуацію на фронті на Херсонщині, про ймовірність загрози з боку Білорусі;
• Катерина Булавінова, експертка ЮНІСЕФ, лікарка, про те, як в умовах війни зберегти психічне здоров’я дітей і дорослих, про час вакцинування від ковіду.

Крім того, в ефірі були:

• ранкове відеозвернення президента Зеленського з Банкової про ракетну атаку ворога;
• вечірнє відеозвернення президента Зеленського;
• програма Катерини Осадчої «Пошук зниклих».

Порушення стандартів. Стандарт достовірності. Порушень саме цього стандарту в ефірному блоці каналу було найбільше.

Велика кількість інформації подавалася без перевірки із соцмереж і телеграм-каналів. У двох випусках новин ведучий Святослав Гринчук посилався на невизначені канали: «У мережі з’явилося відео, як українські воїни знищили ворожу ракету з плеча переносним зенітно-ракетним комплексом».  В одному випадку на невизначені телеграм-канали посилалася й ведуча гостьової студії Наталія Мосейчук: «І вже в телеграм-каналах з’являється інформація про те, що Сполучені Штати Америки надають Україні, це вимагає вашого підтвердження, системи протиповітряної оборони... Ми деталей не знаємо, просто от десь промайнуло в телеграм-каналах».

Були також узагальнені розмиті посилання. У прямому ввімкненні Марічки Кужик: «У військовій адміністрації закликають не панікувати». В тексті ведучого Гринчука в чотирьох випусках новин: «В Укренерго підтвердили: ворог завдав численних ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі». А ще в чотирьох: «У Міністерстві енергетики повідомили: активно працюють над тим, щоби світло було в кожній оселі найближчим часом». І ще таке: «Нагадали в Празі і про ідею трибуналу».

Була велика кількість повністю абстрактних псевдопосилань: «Наразі відомо про 11 загиблих і ще щонайменше 87 людей поранені»; «Є інформація про серйозні пошкодження та про двох поранених»; «У Києві наразі відомо про 7 загиблих» (Гринчук у новинах).

У прямому ввімкненні Ольги Павловської: «15 людей лишаються в лікарні і відомо, що стан чотирьох з них тяжкий»; «Щойно стало відомо про вибухи у Кривому Розі. За попередньою інформацією, це могли бути дрони-камікадзе». У прямому ввімкненні Марічки Кужик: «Поки нема інформації про загиблих та поранених, але відомо про пошкодження об’єктів критичної інфраструктури». У двох прямих ввімкненнях Олександра Моторного: «Є інформація, що на ділянці фронту від Оріхова до Гуляйполя рашисти намагалися контратакувати»; «Відомо, що принаймні одна ворожа ракета у спальному районі прилетіла і не здетонувала». У прямому ввімкненні Наталії Волосацької: «Також відомо, що Анджей Дуда провів термінову консультацію з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом». У прямому ввімкненні Ольги Павловської: «За оновленою інформацією, 31 людина постраждала»; «За останньою інформацією, у лікарні залишаються десятеро, четверо з них у тяжкому стані».

Абстрактно посилався ведучий гостьової студії Максим Сухенко: «Дехто каже, що Суровікін так намагається показати свою ефективність, це його стиль такий». І ведуча гостьової Мосейчук: «І взагалі кажуть, що вони зайшли в комори резерву, росіяни»; «З’явилися повідомлення, що президент Туреччини начебто всаджує за стіл переговорів американців, британців, французів і німців».

Частину фактичної інформації подавали без посилань на джерела взагалі. Так, у прямому ввімкненні Ольга Павловська наводила точні дані щодо кількості загиблих, поранених людей і випущених ракет. Марічка Кужик у прямому ввімкненні так само розповідала про кількість ракет, якими ворог атакував Львівщину. Крім того, без посилань вона говорила, що 90% Львова залишилося без електрики і що без електрики залишилися міста в області. У прямому ввімкненні Вікторія Стрельцова казала, що в Харкові відновили 90% електропостачання, без посилань на джерела цієї інформації. Ольга Павловська в прямому ввімкненні повідомляла без посилань на джерела про вибухи у Кривому Розі.

І були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. «В Офісі президента закликали українців увечері менше користуватися електроприладами» (ведучий новин Гринчук); «Говорять російські експерти, що генерали ніколи не дозволять керувати собою таким людям, як, наприклад, Кадиров» (ведуча гостьової Мосейчук); «Втім, енергетики запевняють, що сьогодні до ночі зможуть все відновити» (Вікторія Стрельцова у прямому ввімкненні); «Оце задимлення і десятки просто тон будівельного сміття, що впали зверху, а головне час, що спливає, стрімко зменшує шанси знайти під завалами живих людей. Про це відверто говорять рятувальники» (Олександр Моторний у прямому ввімкненні); «Пасажири кажуть: диво, що жоден з них не загинув»; «Також люди весь день скаржились на перебої з мобільним зв’язком» (у огляді Ольги Павловської, Марічки Кужик та Вікторії Стрельцової).

Стандарт точності. В численних БЗ відео не відповідало тексту за кадром. Ведучий новин перелічував типи й кількість запущених росіянами ракет і безпілотників і розповідав, звідки саме їх запускали, а «ілюстрували» це відео вибухів у Києві, збиттям дрона тощо, тобто картинка зовсім не відповідала тексту ведучого за кадром. Ведучий розповідав, як українські військові знищили ракету з переносного зенітно-ракетного комплексу, а показували запуск іранських дронів-камікадзе. Розповідь ведучого новин, що посольства західних країн продовжують свою роботу в Києві «перекривалася» знову-таки не до ладу відео самих обстрілів.

Наприкінці випуску новин ведучий коротко нагадував усі основні моменти, пов’язані з масованою ракетною атакою ворога, при цьому вони «перекривалися» хаотичною нарізкою відео самих вибухів, їхніх наслідків, запусків ракет тощо. Картинка майже повністю не відповідала словам ведучого. Згодом все це ж саме повторювалося і в гостьовій студії.

Велике усне повідомлення про ракетну атаку по Україні було «перекрите» хаотичним набором відео вибухів, текст ведучого майже весь час не відповідав картинці. Усне повідомлення про перебіг і наслідки ракетної атаки на Київ «перекривався» відео, яке не відповідало тексту ведучого за кадром. І так само було з повідомленням про ракетні удари по інших містах. І цим же набором відео чомусь було «перекрито» і повідомлення про реакції європейських країн на ракетну атаку Росії.

«Узагальнену» інформацію про ракетну атаку на Україну «перекривали» в новинах випадковим набором відео різних вибухів і наслідків вибухів. І це відео, хоч плач, геть не відповідало словам ведучого за кадром. Ведучий розповідав про ракети «Калібр», Х-101, Х-55, а показували іранські дрони-камікадзе. Сюжет про реакції світових лідерів на ракетний обстріл України був «перекритий» невідповідним до тексту авторки відео.

Не кращою була ситуація з «ілюструванням» прямих ввімкнень. Кореспондентка Ольга Павловська за кадром казала так, неначе коментувала картинку: «добре видно, як одна ракета влучає у порожню будівлю», а видно було ні не «добре», ні взагалі ніяк, бо в цей момент показували, як рятувальники заливають вирву від ракети. Розповідь кореспондентки з Брюсселя про реакції країн ЄС на російську атаку в двох прямих ввімкненнях «перекривали» відео розбомблених київських вулиць. Кореспондентка з Вашингтона розповідала, що міністр Кулеба телефоном спілкувався з Блінкеном, а при цьому показували архівне відео, на якому Блінкен зустрічається з Зеленським у Києві. І при цьому це архівне відео позначене плашкою «наживо». І так воно було у двох випусках. Або кореспондентка у двох ввімкненнях розповідала, що Джон Кірбі казав в ефірі американського каналу АВС про продовження допомоги Україні, а «перекривали» це краєвидами Кремля.

Кореспондентка із Сум у прямому ввімкненні розповідала про подію в селі Миропілля, яка трапилася більш як за добу до цього, і її розповідь «перекривали» відповідним відео, на якому замість дати події стояла плашка «наживо». Пряме ввімкнення кореспондента із Запоріжжя частково «ілюструвалося» денним відео, на якому був титр «наживо», що було неправдою. Пряме ввімкнення з Дніпра «перекривали» кадрами ранкової ракетної атаки з плашкою «наживо», що теж не було правдою. Так само пряме ввімкнення зі Львова «перекривали» денним відео вулиць міста і теж з плашкою «наживо». Не кажучи вже, що це відео зовсім не відповідало тому, що розповідала за кадром кореспондентка. І так само пряме ввімкнення з Харкова «перекривали» денним відео вулиць міста і так само з плашкою «наживо». І так само відео геть не відповідало за змістом словам кореспондентки за кадром.

Ще гірше справи зі спробами «ілюструвати» гостей. Так, розмову із секретарем РНБО Олексієм Даніловим «ілюстрували» не до ладу відео вибухів, знищення бійцями ворожого дрона, роботи рятувальників тощо. Зрозуміло, це стовідсотково не збігалося з тим, що в говорив гість, хіба що на якомусь умовно-символічному рівні. Ну дуже умовному і занадто символічному. І так само було з «ілюстрацією» подібним же набором відео розмови зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком. І так само — розмови з міністром культури Олександром Ткаченком.

Або заступник керівника ОП Тимошенко розповідав про зруйновані енергетичні об’єкти, зокрема, про Львів, а показували пошкоджений скляний міст у Києві тощо. Суцільні невідповідності картинки були в розмові з міністром внутрішніх справ Монастирським. Він говорив про обстріли енергетичної інфраструктури, а показували обстріл пішохідного мосту і перехрестя на бульварі Шевченка тощо. Розмову з експертом Самусем «ілюстрували» вибухами в Києві, що геть не відповідало словам гостя. Радник керівника ОП Подоляк говорив про необхідність трибуналу для російських військових злочинців, а показували знову-таки відео ракетного обстрілу. Суто символічний зв’язок слів гостя і картинки, яку показують.

Нарешті черговий гість — речник Повітряних сил Юрій Ігнат уже в другий раз (і це лише з того, що я бачив у телемарафоні) ловив телевізійників на повній нісенітниці, бо бачив на екрані «ілюстрацію» до власних слів (запуски ракет) і казав: «і кадри, які ви показуєте, це кадри з Кагарлика, два роки тому». Ну от що ще треба телевізійникам, щоби вони нарешті зрозуміли, що так «ілюструвати» розмови з гостями категорично не можна?!

А ще вечірнє пряме ввімкнення кореспондента із Запоріжжя про наслідки ракетної атаки «перекривалося» денним відео зруйнованого будинку, на якому був титр «наживо».

Стандарт відокремлення фактів від думок. Журналісти в новинах робили чимало власних висновків і оцінок. У прямому ввімкненні Ольги Павловської: «І це справжнє диво, що ніхто з пасажирів не загинув». «Автобус, нагадаю, дивом встиг зупинитися».

У двох прямих ввімкненнях Олександра Моторного було багато оцінок: «Дійсно вже майже від минулого четверга рашисти фактично влаштовують ракетний терор мешканцям Запоріжжя щодоби». І припущення: «Імовірно, що це були перероблені боєприпаси для комплексів протиповітряної оборони С-300»; «Це була фактично блискавична атака»; «Наші захисники міцно стояли на позиціях, добряче “відмінусували” окупантів та їхньої техніки». І висновок: «Ще один момент важливий. Вже після цієї нічної атаки у Запоріжжі, коли тривала масована атака по всій території країни, русня намагалася скористатися цим моментом безпосередньо на передовій. Є інформація, що на ділянці фронту від Оріхова до Гуляйполя рашисти намагалися контратакувати». «Ймовірно, атакували обласний центр московитські виродки переробленими боєприпасами із комплексів протиповітряної оборони С-300»; «Рятувальники, це без перебільшення герої останніх діб. Незважаючи ні на дощ, ні на пору доби вони працюють, не зупиняються ні на мить, а отже є бодай примарна надія, що під завалами ще можуть бути, ну насамперед живі люди. Хоча, відверто кажучи, ця надія тане з кожною миттю». Бодай би все це було хоча би авторизовано (про це я писав минулого разу).

Ведучий новин Гринчук: «Протиповітряна оборона військ Оперативного командування “Південь” потужно відреагувала на сьогоднішню масовану атаку ворога». «На російські атаки на Україну і українців найрішучішим чином засудили в Євросоюзі».

Оцінки й висновки були в прямому ввімкненні Оксани Солодовник: «Внаслідок другого вибуху, на щастя, ніхто не постраждав, це просто дивом ніхто не постраждав»; «Ми бачимо, що ворог цілеспрямовано обирає свої цілі серед таких людних місцях». У прямому ввімкненні Ольги Кошеленко: «Білий дім випустив офіційну заяву від імені президента Джо Байдена. У ній насамперед співчуття родинам загиблих і тим, хто втратив сьогодні близьких. А також заклик, очевидно риторичний, до Путіна зупинитися».

Одного разу неавторизований висновок робила ведуча Мосейчук: «Вочевидь, масований обстріл українських міст сьогодні зранку проведено на прохання “зет-патріотів” і на відзначення вступу на посаду командувача російських військ в Україні генерала Суровікіна...» (Хоча зазвичай вона свої думки авторизувала.)

Було також кілька безпідставних узагальнень: «Світ сьогодні вкотре переконався, на що здатна Росія» (ведучий Гринчук); «Люди у Варшаві переконані: Україна точно виграє війну...» (Наталія Волосацька у прямому ввімкненні); «Громадяни Сполучених Штатів не такі швидкі на безпосередні прямі акції громадянської підтримки, як Європа, на жаль, але все ж таки Сполучені Штати солідарні з Україною та засуджують злочини російського агресора» (Ольга Кошеленко у прямому ввімкненні).

Стандарт повноти. Був порушений одного разу. Не досить було представляти Михайла Самуся просто як «військового (в сенсі, звісно, «воєнного») експерта». Слід було бодай якось пояснювати його компетентність у питаннях війни.

Стандарт доступності. Ведуча Мосейчук сказала: «Це зараз наш слот і ми продовжуємо нашу роботу». Більшість глядачів не знає — й не мусить знати — значення цього медійного жаргонізму.

Інші зауваження. Ведучий Гринчук казав таку підводку: «Як саме і хто з брюссельських чиновників перечікував обстріл Києва в укритті». І далі про це у прямому ввімкненні розповідала кореспондентка із Брюсселя. Може, логічніше було комусь із Києва вмикатися, щоб розповісти про події в Києві?

У «1+1» якась дивна, як на мене, «технологія». У різних випусках багато кореспондентів роблять по два прямих ввімкнення. При цьому у другому ввімкненні дослівно повторюють усе те, що говорили в першому. Чи то пишуть текст і двічі його зачитують в прямому ефірі, чи то пам’ять у них у всіх така феноменальна. Погано інше: реальних оновлень інформації в повторних ввімкненнях — нуль. То в чому тоді сенс цих повторних ввімкнень? Просто «заповнити» ефір?

Трошки забували про фемінітиви: «У нас буде Катерина Булавінова, відома лікарка, інфекціоніст» (Наталія Мосейчук); «Оксана Маркарова, посол України в Сполучених Штатах Америки» (ведуча Мосейчук).

Елементи політичного піару. Був ось такий спіч ведучої Наталії Мосейчук: «Така гордість розбирає за цього президента, за те, що це президент і людина з великої літери все ж таки. І хочеться звернутися до росіян. И сказать вам: вот наш президент, он с нами, он в центре Киева, туда, куда прилетели ваши чёртовые ракеты. А где ваш президент? Ваш президент в бункере? Вот наш президент, он остался с нами 24-го числа, он тут, а где ваш президент? Он сядет на “самолёт судного дня” и помашет вам ручкой? Ну так вы сравните эти два человека и примите правильное решение. Вот и всё». За всієї поваги, телемарафон — це явно не те місце, де варто й можна вихваляти пана президента. І навіть якщо це все Мосейчук казала щиро (чого я не виключаю), то телемарафон — точно не місце, де ведучим можна і варто ділитися особистими політичними вподобаннями. Це ж не передвиборчий мітинг. І принагідно, я теж не розумію цих типу «звернень до росіян», які вже точно не дивляться цей телемарафон.

Резюме. Новинна складова була представлена переважно прямими ввімкненнями і гостями-ньюзмейкерами. Репортажних сюжетів було лише два, обидва високоякісні (Наталії Нагорної про ракетний обстріл Києва й Ольги Павловської про наслідки ракетного удару по житловому кварталу Запоріжжя). Прямих ввімкнень було 17 (!). Гостей-ньюзмейкерів 14.

Порушень стандартів було багато, загалом 115. Майже половина з них — порушення в різні способи стандарту достовірності. Стандарт точності порушували переважно некоректною роботою з картинкою. Більшість порушень стандарту відокремлення фактів від думок становили оцінки та інші судження журналістів у новинах.

Був один прояв політичного піару — ведуча гостьової студії вихваляла президента Зеленського. Ворожих наративів чи токсичних медійних персонажів в ефірі каналу цієї доби не було.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні 10 жовтня

Загалом цієї доби спільними зусиллями учасників телемарафону висвітлили майже всі важливі події і теми дня, крім хіба що таких:

• У Червоному Хресті спростували новину про припинення роботи організації в Україні.
• Головнокомандувач Залужний показав схему ранкових ударів ворога по Україні.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Загалом ця доба 10 жовтня через масовану терористичну атаку російськими ракетами була надзвичайно складною для роботи редакцій, але всі вони (на кого припадали ефіри під час і після цієї атаки) якісно впоралися з оперативним висвітленням подій, особливо ж медіагрупа StarLightMedia, на яку припав час ракетної атаки. Втім цього дня у блоках каналів була безпрецедентно великою кількість порушень стандартів інформаційної журналістики.

Блок Суспільного не мав якоїсь логічної структури. Починався він із півгодинного оригінального випуску новин, а далі йшли записані інтерв’ю, документальні фільми і повтори великої гостьової студії та підсумкового випуску новин з попередньої доби. Окремі елементи починалися без будь-якої прив’язки до «рівного часу».

Структура блоку телеканалів ICTV та СТБ була звичною. Ефір був поділений на 30-хвилинні частини, кожна з яких складалася з 15-хвилинного випуску новин (за винятком 6:30), в інші 15 хвилин були або гостьові студії, або сюжети тижневика «Факти тижня», або фільми.

Структура блоку каналу «Інтер» була такою ж, як зазвичай. Кожна ефірна година починалася з 15-хвилинного випуску новин і продовжувалася гостьовою студією. Приблизно посередині гостьових студій їхні ведучі давали заголовками короткі усні «оперативні новини» (не знаю, чи це тепер постійний елемент ефіру, чи він був зроблений редакцією у зв’язку з надзвичайними подіями цієї доби).

Структура блоку телеканалу «1+1» знову була інакшою, ніж раніше Спочатку все було погодинно: година новин, година гостьової студії, година новин (підсумковий випуск). Далі було 45 хвилин гостьової студії і 15-хвилинний випуск новин. Далі 15 хвилин гостьової, 15 хвилин проєкту Осадчої і 30 хвилин новин. В кінці — година гостьової студії.

Новинна складова блоку Суспільного (навіть без урахування самого фактору повторів) була слабкою: лише три репортажні сюжети і три прямі ввімкнення на 6 годин ефіру, — вважаю, це дуже мало як для інформаційного каналу. Небагато — лише 4 — було і гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова медіагрупи StarLightMedia цієї доби була доволі потужною: 7 репортажних сюжетів і рекордна для медіагрупи кількість прямих ввімкнень — 12. Причому ці ввімкнення були організовані спільною редакцією оперативно, після початку масової ракетної ворожої атаки. Так само оперативно редакція повністю перепланувала гостьові студії і мінімум 10 кваліфікованих гостей говорили в ефірі медіагрупи про головну тему дня.

Новинна складова блоку каналу «Інтер» була забезпечена насамперед великою кількістю прямих ввімкнень з різних міст України, загалом їх було 19 (рекордна кількість для марафону за понад півроку). Також було 8 репортажних сюжетів. У студії каналу побувало 11 ньюзмейкерів і 5 «ньюзових» за головною темою дня речників.

Новинна складова каналу «1+1» була представлена переважно прямими ввімкненнями (їх було 17) і гостями-ньюзмейкерами (їх було 14). Репортажних сюжетів було лише двоє.

У блоці Суспільного цієї доби було загалом 13 гостей, із них 4 ньюзмейкера, 6 експертів, один журналіст і два учасники подій.

У гостях телеканалів ICTV та СТБ загалом побувало цієї доби 12 гостей, із них 4 ньюзмейкери, 4 радники і 2 речника по головній темі дня.

В ефірному блоці телеканалу «Інтер» загалом побувало 19 гостей. З них 11 були ньюзмейкерами, 5 — речниками по головній темі дня, решта радники і експерти.

В ефірі «1+1» побувало 18 гостей, з них 14 були ньюзмейкерами, решта речниками, радниками та експерта ми.

У блоці Суспільного порушень стандартів було 59. Це дуже багато, особливо ж як для суспільного мовника, який мав би бути взірцем для всього медіапростору. Найчастіше (39 разів) журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Це були як суб’єктивні думки в новинах, так і не авторизовані як належить міркування в авторських елементах ефіру. Багато було також порушень стандарту достовірності — 11. Цей стандарт порушували в різні способи.

У блоці каналів ICTV та СТБ цього разу була рекордна кількість грубих порушень стандартів — 265. Набагато більше, ніж зазвичай, було порушень стандарту достовірності, який журналісти порушували в усі можливі способи. І надзвичайно різко зросла кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок. Особливо ж багато їх було в студіях і сюжетах тижневика «Факти тижня» — 114, що становило майже половину всіх порушень стандартів цієї доби.

Порушень стандартів у блоці каналу «Інтер» цього разу було рекордно багато. Особливо часто журналісти «Інтера» нехтували стандартом достовірності, порушуючи його в усі можливі способи (102 порушення на 6 годин ефіру). Це занадто багато, тим більше для телемарафону, який самі ж ведучі каналу усіляко промотують як «достовірний». Крім того, вже не перший тиждень в ефірі «Інтера» забагато порушень стандарту відокремлення фактів від думок.

Порушень стандартів у блоці «1+1» було багато, загалом 115. Майже половина з них (55) — це були порушення в різні способи стандарту достовірності інформації. Стандарт точності порушували переважно некоректною роботою з картинкою. Більшість порушень стандарту відокремлення фактів від думок становили оцінки та інші судження журналістів у новинах.

Проявів політичного піару у блоках Суспільного і каналів ICTV та СТБ цієї доби не було.

У блоці каналу «Інтер» було два прояви політичного піару, обидва — типові «паркетні» матеріали про заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка.

В ефірному блоці каналу «1+1» був один прояв політичного піару — ведуча гостьової студії славословила президента Зеленського.

Ворожих наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірних блоках усіх учасників марафону цієї доби не було.

Скріншот відео: Факти ICTV/YouTube