Стрес і ШКТ: нервові гастрити, «роздратований» кишечник та посилення тривожності

Аксіома «всі хвороби від нервів» найкраще підходить для ілюстрації зв'язку стресу та патологій травної системи. Особливо чітко це проявляється зараз, на восьмому місяці війни, коли на тлі осіннього загострення у гастроентерологів побільшало пацієнтів. І ще більше проявляється, поки не дійшли до лікаря, звикнувши і до болю в животі, і до біганини в туалет як реакції на звук сирени, і до нудоти, і до відсутності апетиту.

Чому наш шлунково-кишковий тракт страждає від стресу не менше, ніж мозок, до чого можуть привести зміни в його роботі, чому «дратується» кишечник – розбираємося з допомогою експертів.

Аксіома «всі хвороби від нервів» найкраще підходить для ілюстрації зв'язку стресу та патологій травної системи. Особливо чітко це проявляється зараз, на восьмому місяці війни, коли на тлі осіннього загострення у гастроентерологів побільшало пацієнтів. І ще більше проявляється, поки не дійшли до лікаря, звикнувши і до болю в животі, і до біганини в туалет як реакції на звук сирени, і до нудоти, і до відсутності апетиту.

Чому наш шлунково-кишковий тракт страждає від стресу не менше, ніж мозок, до чого можуть привести зміни в його роботі, чому «дратується» кишечник – розбираємося з допомогою експертів.

Чому ШКТ так швидко реагує на стрес?

Насамперед тому, що це єдина система в людському організмі, яка має свою нервову систему, яка називається ентеральною. За словами лікаря-нутриціолога Ірини Латинник, вона може працювати автономно, але через певні механізми пов'язана із центральною нервовою системою. І недаремно кажуть, що кишечник – це другий мозок.

- Абсолютно вся підслизова оболонка нашого ШКТ, починаючи зі стравоходу і закінчуючи прямою кишкою, вистелена мільйонами нейронів, нейромедіаторів та білків – різні джерела дають цифру від 200 до 300 мільйонів, - пояснює лікар у своєму блозі. – Тобто він повністю пронизаний ентеральною нервовою системою, яка в нормі регулює весь процес травлення.

Що відбувається під впливом стресу?

Коли стрес гострий і короткостроковий, йде сигнал «тривоги» до надниркових залоз, виділяється кортизол, викликаючи фізіологічні реакції – прискорене серцебиття, пітливість, позиви в туалет. Але на тлі хронічного стресу ці симптоми набувають постійного характеру, як результат – зростає кількість пацієнтів із синдромом подразненого кишечника, рефлюксної хвороби з постійним закиданням вмісту шлунка або дванадцятипалої кишки у стравохід, хронічною печією, «нервовим» гастритом.

Зміни у роботі ШКТ внаслідок впливу стресу можуть призвести до таких проблем:

• зниження моторики шлунка та тонкої кишки, звідси розпирання в животі, здуття, нудота. І, навпаки, посилення моторики товстої кишки і, як наслідок, діарейний синдром з бажанням бігти в туалет, як тільки починаєш нервувати;
• негативний вплив на шлунок гормонів стресу, що інтенсивно виділяються – кортизолу, адреналіну, норадреналіну. Це провокує підвищення секреції соляної кислоти у шлунку, захисні бар'єри починають із нею погано справлятися, і шлунок стає беззахисним. Людина в результаті страждає від печії та рефлюксної хвороби;
• біль у ділянці шлунка, запальні процеси слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, запори;
• печінка починає виділяти надмірну кількість глюкози, необхідної енергії, щоб «бити чи бігти». Але якщо ми не реалізуємо цю реакцію, організм згодом перестає справлятися з такою кількістю глюкози, підвищується рівень цукру в крові, а це ризик виникнення діабету другого типу;
• при тривозі, хвилюванні, переживаннях виділяються певні нейромедіатори, внаслідок чого змінюється баланс флори в кишечнику, починає активно розвиватися умовно-патогенна мікрофлора. Це призводить до запалення слизової тонкого та товстого кишечника – ентериту та ентероколіту.

Від чого залежить тяжкість реакцій на стрес з боку шлунково-кишкового тракту?

Від того, в якому стані він був, коли кожен із нас увійшов у стрес. Перші «дзвіночки» зараз можуть відчути ті, хто мав умовно здоровий шлунково-кишковий тракт.

Ті, у кого на момент входження в стрес були хронічні проблеми з ШКТ - діагностовані або приховані, можуть отримати не тільки явно виражені симптоми, але і цілком сформовані і діагностовані вперше виразки шлунка, гастрити, дуоденіти.

Ті ж, хто мав серйозні порушення роботи ШКТ, ризикують опинитися в ситуації, коли проблема вийшла за рамки шлунково-кишкового тракту.

– Усе тому, що він дуже тісно пов'язаний із роботою інших систем, які залежать від його нормального функціонування, – попереджає Ірина Латинник. – І це замкнене коло.

На що впливає збій у травному тракті та як проявляється?

Нервова система: астено-невротичний синдром, головний біль, запаморочення, відчуття втоми, холодні кінцівки.

Імунна система: 70% клітин цієї системи знаходяться в підслизовому шарі ШКТ, тому зв'язок глибокий. Клінічні симптоми: загальне зниження імунітету і легка схильність до вірусних, простудних захворювань, герпетичних інфекцій. Алергічні та аутоімунні хвороби – і такі, що виявляються вперше, і хронічні.

Опорно-рухова система: до складних наслідків відносяться остеопорози, артрози, протрузії, грижі, дистрофічні та метаболічні захворювання суглобів, наприклад, подагра. Серед простих - найбільш поширені проблеми із надмірним випадінням волосся, карієс, погіршення стану зубів.

Серцево-судинна система: від підвищення рівня холестерину до атеросклерозу та його наслідків у вигляді інфарктів, інсультів.

Жіноче та чоловіче здоров'я: дисгормональні процеси зі збоєм циклу та болями під час місячних, які можуть спровокувати зростання фіброміом та міом у жінок та аденоми передміхурової залози у чоловіків.

Ризик для шлунково-кишкового тракту в тому, що запальні процеси в кишечнику провокують надалі гіпертрофічні зміни слизової оболонки. А це ризик утворення поліпів, доброякісних утворень – небезпечної бази для онкології.

Що таке "нервовий гастрит"?

Часто можна почути «від стресу гастрит розігрався», але гастроентерологи не користуються терміном «нервовий гастрит». Хоча визнають, що гастрит тісно пов'язаний зі стресом, який є лише додатковим чинником його появи.

Більше того, печія та біль у верхній частині живота ще не означають, що це гастрит. Підтвердити чи спростувати діагноз може лише гастроскопія з біопсією. Загальні симптоми, які в кожному конкретному випадку відрізняються, виглядають так:

• біль в епігастральній ділянці (верхня частина живота);
• нудота;
• відрижка;
• відчуття переповненості шлунка;
• відсутність апетиту чи дискомфорт після їжі;
• «голодні» болі, що припиняються після їжі;
• печія – один із найстресовіших симптомів гастриту.

Які продукти допомагають долати стрес?

«Антидепресантами» є продукти, що містять магній та калій: горіхи, насіння, авокадо, бобові, банани, какао, чорний шоколад у розумних кількостях.

Гастроентерологи радять не забувати про принцип різнокольорової тарілки, тобто достатньої та різноманітної кількості овочів та фруктів.

А ось для налагодження роботи ШКТ головна умова - харчуватися регулярно, не менше 3-4 разів на день, намагаючись дотримуватися одного і того ж часу. Для тих, у кого вже є проблеми, найважливішим прийомом їжі є сніданок, який має бути не пізніше ніж через годину після сну.

Потрібно намагатися дотримуватися правила «здорової тарілки», де половина порції – овочі та фрукти, по ¼ – білки та вуглеводи. Звичайно, з урахуванням конкретної ситуації: наприклад, з панкреатитом, що загострився, кількість овочів доведеться зменшити, а при великих фізичних навантаженнях - збільшити частку білка.

Каву та чай лікарі радять пити як мінімум через 40 хвилин після їжі, оскільки вони заважають засвоєнню заліза із продуктів. А ось воду можна пити, якщо хочеться, коли завгодно – і до, і під час їжі, травленню це не завадить.

Що таке синдром подразненого кишечника?

Зв'язок цієї патології зі стресовими факторами великий - тут і тривожний фон, і втома, і напружена робота, і переривчастий сон. Діагностувати «розбалансування» не так просто, пацієнти сидять на дієті, страждають тривожністю, бігають по лікарях, намагаючись зрозуміти, що з ними.

Як зазначає на своїй сторінці в соцмережі гастроентеролог Алла Курилець, синдром роздратованого кишечника – це комплекс функціональних розладів, які безперервно тривають понад три місяці, і визначається за такими симптомами:

• біль у животі один раз на тиждень – обов'язково;
• порушення дефекації;
• відчуття неповного спорожнення;
• нудота;
• дискомфорт у галузі кишечника та пупка;
• полегшення після дефекації;
• здуття, метеоризм;
• запор чи діарея;
• метеоризм;
• тяжкість і «бурчання» у животі;
• підвищена тривожність.

Викликати цей синдром, найбільш властивий жінкам віком до 35 років, крім стресу, може спадковий фактор, харчова алергія, прийом антибіотиків, розлад моторики, постінфекційні захворювання.

А ось лікують його комплексно: симптоматична терапія, зміна способу життя та харчової поведінки, заняття з психотерапевтом та препарати для подолання тривожності та інших психічних станів.

Чому при тривозі та паніці нудить і тягне до туалету?

За таких станів нам насамперед потрібні системи, які забезпечують життєдіяльність та реакцію «бий чи біжи». Для цього важлива робота дихальної та серцево-судинної систем: підвищується артеріальний тиск, серцебиття, пульс, забезпечуючи м'язи киснем, кров'ю та поживними речовинами. А от органи шлунково-кишкового тракту під час таких реакцій нам потрібні найменше.

– Функція органів травлення у цей час знижується, зменшується виділення ферментів, інтенсивність перистальтики, – зазначає лікар-психіатр Євген Скрипник. – І коли людина їсть, перебуваючи у тривожному стані, виникає застій у шлунку, відчуття розпирання та «зупинки» шлунка, його переповненості та нудота. Вона викликана тим, що шлунок намагається звільнитися від зайвого вмісту, який заважає бажанню втекти від небезпеки або боротися.

При порушеннях перистальтики під дією стресу за тією ж схемою виникає і діарея – організм позбавляється зайвого в кишечнику, щоб було «легше» і простіше і "тікати", і "битися".