Шахтар наздогнав Дніпро-1, тренерський подвиг Кучука та головна тенденція сезону: підсумки 8-го туру УПЛ

Шахтар наздогнав Дніпро-1, тренерський подвиг Кучука та головна тенденція сезону: підсумки 8-го туру УПЛЗдаємо до архіву черговий ігровий день Прем'єр-ліги.

Після 8 турів у лізі залишилося лише чотири команди, які не мають перенесених матчів.

Тривоги, обстріли, важкий графік – усе це робить таблицю багато відсотків умовної, багато відсотків рівнянням з невідомими.

Саме цьому туру сильно не вистачало матчу Динамо – подивитися, як Луческу відреагує на поразку в класичному, було особливо цікаво.

20 ОКТЯБРЯ 2022.

ЗАБ.

ПРО.

РАЗН.

ФОРМА.

Дніпро-1.

19.

15.

19.

Шахтар.

16.

13.

19.

Верес.

11.

14.

Олександрія.

13.

Зоря.

16.

13.

13.

Металіст.

12.

13.

-1.

13.

Колос.

-1.

11.

Динамо Київ.

-1.

Металіст 1925.

-1.

10.

Минай.

-1.

11.

Ворскла.

13.

-4.

12.

Рух.

14.

-5.

13.

Львів.

12.

-6.

14.

Інгулець.

-3.

15.

Кривбас.

-5.

16.

Чорноморець.

12.

-8.

Втім, і без динамівців у турі було на що подивитися.

7 ігор включили 19 м'ячів – результативність в 2,71 гола за гру дуже гідна.

У турі було дуже багато сенсацій, вистачало і прекрасних голів..

Але про все по порядку.

У Дніпра-1 проблеми з останнім пасом.

На це тонко натякала ще кінцівка проти Руху, коли у грі 11 на 9 підопічні Кучера не могли придумати нічого кращого за прості навіси до штрафного майданчика.

Одна з них спрацювала, так – але коли гра примітивізується до такого рівня, то в її компонентах твоя команда логiчнно вирівнюється з Рухом, Інгульцем, Львовом.

Ці команди, що, не вміють навішувати та грати лонгболами?.

Можна сказати, що п'ять впевнених перемог на старті зіграли з Дніпром-1 злий жарт.

Тепер проти них грають так само, як грають проти Шахтаря з Динамо (і грали б проти Реала, Баварії, ПСЖ).

В Інгульця не гидував відпрацьовувати в обороні навіть Запорожець – та й обійшовся без чистих форвардів Сергій Лавриненко.

І в суперництві з насиченою обороною з'ясувалося, що Дніпро-1 збивається на перекат: хвилинами контролює м'яч, заходячи навіть на свою половину поля – але зовсім нічого не може запропонувати.

У принципі, нічого страшного для дніпрян не сталося, команда навіть утримує лідерство за додатковим показником.

Але для успішного проходження дистанції треба просто усвідомити: така нічия з Інгульцем – щастя для Дніпра-1.

Один гол після корнера, другий на індивідуальній майстерності Пiхальонка (ще й після рикошету від гравця Інгульця) – не ті речі, які можна поставити на потік.

А командна робота Дніпра-1 не принесла нічого, крім разючих контратак Інгульця.

Довбик не показав нічого, але його важко навіть звинуватити: суперник у принципі вимкнув позиційну атаку лідера.

І для Кучера (тренера Кучера, не воротаря Інгульця) немає нічого гіршого, ніж вирішити: Юрчук помилився при першому м'ячі, чекааємо на Валефа, з ним би не програли.

Молодий воротар Дніпра-1 один раз помилився на виході, але щонайменше у двох випадках врятував при виходах суперника віч-на-віч.

Ні, для лідера чемпіонату просто закінчився медовий місяць: проти нього почали грати зовсім інакше.

Мудрик – MVP чемпіонату.

У грі з Колосом Михайло приніс команді швидкий гол, моментально вирішивши на свою користь плутанину серед захисників суперника.

Дуже скоро отримав по ногах, але повернувся у гру – і вже за кілька хвилин доставив м'яч зі своєї третини поля (!) до штрафного суперника, віддавши на партнера точний пас.

На початку другого тайму Мудрик зміщенням у центр штрафного майданчика дезорієнтував оборону та навіть без дотику допоміг Шахтарю подвоїти перевагу, а ще трохи пізніше фірмовим зміщенням з флангу в центр оформив розгром.

Він був чудовий і раніше, але саме голів бракувало Мудрику, щоб зафіксуватися в якостi найкращого гравця чемпіонату.

Після голу Динамо ніби спали психологічні пута: Мудрик, як український Неймар, накручує по кілька захисників за раз, при цьому класно комбінує з партнерами та демонструє високий рівень реалізації.

У Шахтаря гарний склад, тренер поставив команді класну гру, але на інший рівень її виводить Мудрик.

Тренер туру.

Буває, що сенсація при уважному вивченні перестає дивувати.

Умовно кажучи, середняк обіграв лідера – але лідер мав багато травм, дискваліфікацій, їх замінювала молодь – й, відповідно, результат починає виглядати логічним.

Так ось: виїзна перемога Руху – з категорії тих, коли контекст лише надає цінності тріумфу.

17-річний Кітела, який зіграв на своєму фланзі оборони проти зв'язки Василь Кравець – Деніс Олійник, дебютував у професійному футболі.

18-річний Богдан Слюбик вперше у професійній кар'єрі вийшов у стартовому складі – і протистояв Сефері та Марлісону, двом дорогим та досвідченим легіонерам.

Зрозуміло, що в парі з Богданом грав наддосвідчений 19-річний Роман Дідик, проте тим не менш.

Рух має величезний дефіцит саме захисників, але Ворсклу, яка влітку придбала чи не цілий автобус нових гравців, колектив Кучука обіграв справедливо.

Персоналії не мають значення, якщо включити пресинг та вигравати всю боротьбу – принаймні так виявилося у Полтаві.

При переможному голi гості виграли єдиноборства тричі поспіль, а щодо оборони, то Ворскла просто не отримувала можливості чітко проводити атаки, так завзято її зустрічали вже в центрі поля.

Варто відзначити ще тактику дрібного фолу – і, якщо бути зовсім чесним, ще й шанс полтавців після одного зі штрафних, але і Рух реалізував зовсім не єдиний момент.

Блискуча перемога Кучука, гру суперника він розібрав на атоми.

Провал туру.

Ворсклу можна багато лаяти, але, чесне слово, в лізі достатньо команд, які заслуговують на критику ще більше.

І під першим номером йде Чорноморець, який виявився неготовим до конкретної гри проти Зорі.

Команда виглядає неготовою до сезону в принципі.

Другий гол, який напевно можна вважати вирішальним, Чорноморець пропустив після того, як вкинув аут на своїй половині поля, моментально втратив м'яч, потім, здавалося б, відбився – але втратив м'яч знову.

Одесити примудрилися зіграти одночасно погано і в атаці, і в обороні: йшли в атаку, влаштовували позаду коридори завширшки як Потьомкінські сходи – і були абсолютно безпорадні попереду.

При цьому Григорчук на післяматчевій прес-конференції знову сказав, що якби Чорноморець забив першим (як?), то гра була б іншою.

Григорчук, Скрипник, Вернидуб, та й Луческу (який, задля справедливості, величина все-таки іншого масштабу) – для найуспішніших тренерів УПЛ останніх 10 років “військовий” сезон розпочався набагато важче, ніж для людей, які самим фактом призначення у нинішній клуб отримали шанс.

Начебто принципи роботи, що базуються на ретельній роботі з гравцями, не працюють у ситуаціях, коли матч можуть перервати на пару годин тривогою, а добиратися на нього можна лише автобусом.

При цьому становище саме Григорчука виглядає найпохмурішим, найбезнадійнішим.

Команда виглядає найслабше, а календар несе виїзд до Колоса, до Дніпра-1 – і на початку листопада матч із Динамо.

Чотири поразки поспіль уже є – і невже одесити після такого підсилення програють сім ігор поспіль? І чи пробачать Григорчуку сім програшів поспіль?.

Тенденція сезону.

До речі про “пробачать”.

Знаєте, коли була зроблена перша тренерська відставка минулого сезону? 4 серпня.

Керівництву Руху вистачило двох (!) турів, щоб розчаруватися у Федику та покликати Кучука.

Позаминулого сезону чекати довелося аж до 18 вересня (Ігор Йовічевич перейняв Дніпро-1 у Дмитра Михайленка), позаминулого – до 14 серпня (Хацкевичу не пробачили чергову невдачу в кваліфікації ЛЧ), а якщо мотати ще далі, то перші зміни тренерів відбувалися в ці дати:.

2018 – 14 серпня;.

2017 – 21 серпня;.

2016 – 10 серпня.

А ось у 2014-2015 рр.

звільнень тренерів по ходу сезону, по-перше, було просто мало (3-4), а по-друге, на них доводилося чекати дуже довго: до листопада та навіть грудня.

І, звичайно, спільне між тими та цими часами легко визначається й полягає далеко не лише у часі, який давався тренерам.

Криза, найжорстокіша криза спіткала всіх.

Відповідно, поменшало бажаючих кидати мільйони в топку, просто платячи тренерам відступні.

До початку російської агресії відставок знову було дуже багато, у тому числі й надранніх: 2013-го Максимову не пробачили вильоту у кваліфікації Ліги Європи, пішов він після 4-го туру чемпіонату..

Для нас, глядачів, це, напевно, добре: ті ж Григорчук та Вернидуб мають більше часу налагодити командні взаємодії та не поступаються місцем випадковим тренерам.

Для команд, напевно, добре не для всіх, але й опція “поспішити”, доступна раніше, часто приводила лише до “людей насмішити”.

Гол туру.

Будь-які катаклізми можуть випадково послужити на благо.

Якби не війна та від'їзд легіонерів, навряд чи ми б побачили в основі Зорі Дениса Нагнойного.

20-річний футболіст чудовим пасом п'ятою відрізав Тейлора і дав Кiрюханцеву з Русіним організувати контратаку.