Шамани, бог і сурогатна бомба. Як на шоу Малахова агітують росіянок підтримувати мобілізацію

Російські федеральні телеканали переповнені політичними токшоу. Пропагандисти працюють з ранку до вечора, не знаючи втоми. Проте цілодобово жити в агресивному інформаційному полі можуть лише професіонали. Простим росіянам, які сидять перед екранами, все ж хоча б зрідка потрібно перевести подих. І тут їм на допомогу приходить Андрій Малахов. Його шоу вже кілька разів змінювали назву, але не змінювали концепцію. Це псевдосоціальні програми, на які запрошують як зірок, так і простих людей задля двох цілей: або влаштувати срач із тотальним засудженням і неймовірними вересками публіки вже на другій хвилині, або зробити ностальгійні посиденьки із якоюсь знаменитістю та копирсанням в брудних закутках її особистого життя.

Нині його шоу називається просто: «Малахов». І, хоч як це дивно, з нього абсолютно зникла агресія, хоча саме вона завжди була одним із найяскравіших складників, доводячи публіку ледь не до мордобою. Те саме стосувалося практично всіх втілень цього формату на російському телебаченні: хтось із аудиторії починає горлопанити образи на адресу гостей, з іншого ряду так само гучно заперечують у стилі «сама ти шльондра!», включаються самі герої та їхні візаві, в результаті чого глядачі спостерігають навіть не агресивну сварку, а просто якесь місиво із криків, прокльонів, звинувачень. Неможливо навіть зрозуміти, хто що волає, не кажучи вже про діалог. Коротше кажучи, «соціальні» шоу в Росії завжди підживлювали надвисокий рівень недовіри та нетерпимості громадян одне до одного.

І ось нині їх наче підмінили. Практично в усіх випусках «Малахова» говорять про «СВО» безпосередньо або згадками і намагаються створити атмосферу єднання, доброзичливості та, звісно, патріотизму. Та головне — змусити аудиторію не просто змиритися з мобілізацією, але й усіляко її підтримувати. Оскільки традиційно такі шоу знімають для жіночої аудиторії (глядачки в студії теж самі жінки), можу припустити, що на меті авторів — переконати матерів і дружин не ставати грудьми на захист своїх мужчин. І зводиться все до одного аргументу: жінко, ти ж хочеш, аби твій мужик був нормальним мужиком, а не чмошником? Відпусти його на «спецоперацию», стань дружиною героя і нехай усі навколо дивляться на тебе з повагою та заздрістю.

Автори програми «Малахов» навіть не намагаються хоч якось, хоч криво-косо натягнути реальність на своє завдання: на шоу панує всеохопна маячня та екзальтація. До прикладу, головний герой, бізнесмен із Челябінська Юрій Гагарін із позивним Ангел, який, як стверджував ведучий, вивіз із Донбасу 367 дітей, сам щиро здивувався, що він це зробив. Навіть поцікавився у ведучого: як їх порахували? Самого Гагаріна весь випуск позиціонували як супермужика, вдома у якого на кожному кроці статуетки у формі вовків і картини з їхнім зображенням. В кінці він стверджує, що «если бы мы туда не зашли 24, то 25 то, что вы видите в Мариуполе, было бы в ваших городах. Они готовили суррогатную бомбу». Таку чудасію підступна українська армія мала скинути на Ростов. Що таке сурогатна бомба, Гагарін із Челябінська не пояснив, але у соцмережах її руйнівну силу вже порівняли із знаменитою ЛГБТ-бомбою. На момент виходу програми російські фантазії про підготовку в Україні брудної бомби ще не почали фонтанувати. Дружина Гагаріна сповнена гордості, його семеро дітей захоплюються батьком.

Але це не йде у порівняння із випуском про Верховного шамана Росії з Тиви на ім‘я Кара-Оол Допчун-Оол, він же Кара-Оол Тюлюшевич, він же Дєдушка. Редактор «Малахова» знімає сюжет про нього, знайомлячи глядачів із обрядами місцевих помічників шамана, які повідомляють із сильним акцентом кінцеву мету: «Чтобы на Украине в спецоперации препятствий не было. Чтобы плохие люди уходили от России». Сам же Кара-Оол наділений надприродними можливостями: лікує наслідки інсульту ялівцем і за три дні зцілив жінку від термінальної стадії раку. А також він бачить майбутнє. Люди у студії зойкають. До них виходить уповноважений представник Верховного шамана в Москві та Московській області та запевняє, що всі військові, які пройшли спеціальний обряд, у «спецоперації» не загинули. Входить сам Верховний шаман і підтверджує цю інформацію. А також зазначає, що на його посаду обирають на 5 років, але поки що він не бачить собі заміни. На численні прохання ведучого й публіки він розкриває майбутнє: Росія перемагатиме, в Україні житимуть українці, але вже без нацистів. США попросить Росію про допомогу. Прикметно, що нинішня доброзичлива атмосфера на шоу «Малахов» стосується і українців: постійно наголошують, що ми ні в чому не винні і або перебуваємо у заручниках у злочинного київського режиму, або задурманені американсько-натовською пропагандою фашизму. Тому гості програми обирають стару добру позицію «братських країн», які розлучають різні поганці. Аби бути переконливішими, вони часто використовують ще один класичний метод, який нині набув гігантських масштабів: згадувати про своє українське походження, навіть якщо українкою була бабця двоюрідного брата свекрухи. У найгіршому випадку можна використати спогади, приміром, про навчання в київському виші чи службу в армії у Львові. Так робить тато одного з головних героїв, який обурюється черговим скиданням комуністичних пам‘ятників. Мовляв, що ж це трапилося з моєю любою Україною? Ми ж навіть доньок назвали тамтешніми іменами: Яна і Жанна.

Окреме місце у шоу відведене розмовам про бога. Один із випусків навіть був присвячений священникам на війні. Один із них стверджує, що пройшов Чеченську та Сирійську війни, бо не може бути байдужим до людського горя.  А також служив у спецназі. Його ж колеги бідкаються, що Росія мусить постійно боротися зі всесвітнім злом, яке весь час намагається її знищити впродовж тисячі років. Головна сила зла — брехня, воно постійно перевертає усе догори дриґом, але священники завжди відчувають брехню: «Воевать по-православному — это не врать».

Із випуску у випуск під соусом цього божевілля лунають кілька обов‘язкових меседжів. Росіяни йдуть на «спецоперацію» боротися за справедливість; герої повторюють це мов мантру, відразу згадуючи і про необхідність «превентивного удара». Намагання заспокоїти потенційних «чмобіків» та їхні родини: вам, мобілізованим, просто треба триматися одне одного — і всі повернетеся живими. Тим паче, Верховний шаман проводить обряди, а православні священники моляться у церквах. Створюється образ шляхетного героя, зокрема за допомогою жінок. Щоразу до студії приходять дружини чи матері військових і стверджують, що хоч і хвилюються за своїх чоловіків та синів, але захоплені їхньою сміливістю, рішучістю та мужністю. Дружина священника і взагалі говорить, що сказала коханому: «їдь, ти там потрібніший». А сама лишилася на господарстві із сімома дітьми пишатися своєю половинкою. Малахов постійно дякує Міністерству оборони, що відпустило вояків із гарячих точок на програму всього на кілька годин. І ставить героям питання штибу: «Какая у вас кличка?», маючи на увазі позивний.

Також використовують автори не лише заохочення, але й шеймінг, постійно просуваючи думку, що ховатися від мобілізації — не по-пацанськи. Це відбувається у два основні способи. Герої можуть розповідати про свої звитяги, пригоди та особливий статус, додаючи, що слабакам туди краще не йти. Або таке: «туда страшно ездить, но страшнее не ездить, отсиживаясь в тылу».

Розмовляючи з військовим і його дружиною, які живуть у Великому Устюгу, Малахов не витримав і відверто простібався над тим, що там і досі перуть речі у річці. Багато героїв показують свої надзвичайно бідні будинки і самі визнають, що живуть у скруті. Але жодного натяку на матеріальну вигоду від походу на війну у шоу немає. Лише захист Батьківщини та встановлення справедливості. Програма будується на самих емоціях, романтизації та всілякого роду надзвичайних, містичних силах.

Хто його знає, чи діє на «простых русских баб» така історія, але напередодні з‘явилася  новина про смерть 29-річного Іллі Корольова, якого дружина змусила поїхати воювати в Україну постійними кпинами та звинуваченнями у боягузтві. Вдовою вона стала через два тижні після відправки благовірного «защищать отечество».