Як змінилося споживання електрики після атаки на енергомережу

Після ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі всі ми відчуваємо відключення електроенергії, запасаємось акумуляторами й намагаємось економити (принаймні деякі із нас).

Який запас міцності має національна енергосистема? Tексти проаналізували дані Міжнародного енергетичного агенства та Укренерго по погодинній потужності національної енергомережі та потребі користувачів.

Зауважимо, що дані, які ми аналізували, актуальні станом на 28 жовтня, тобто вплив останніх атак, які відбулися 31 жовтня, не відтворено.

Система надає відомості, починаючи ще від 2015 року, але останні дані, доступні на момент написання матеріалу, датовано 27 жовтня 2022-го.

Тому поки що невідомо, як на нашій енергосистемі відбилася російська терористична атака 31 жовтня.

Просто про складне, або Як працює енергомережа.

Порівняймо всю енергосистему країни з власною оселею.

У нас у розетку ввімкнено холодильник, пилосос і комп’ютер.

Тобто щоб усе працювало, нам потрібна система, розрахована на певну потужність.

Якщо мережа на таку потужність не розрахована, у вас «виб’є пробки» й доведеться щось вимикати, щоб мережа давала живлення на інші пристрої.

Так само працює й національна мережа.

Якщо одномоментно ввімкнено надто багато пристроїв, то наша мережа не «витягує» й десь вибиває пробки.

Щоб увесь цей процес працював і був контрольованим та не призводив до аварій, застосовують віялові відключення.

Ми розглянули дані про затребувану потужність мережі (demands), потужність, яка потрібна щоб всі пристрої ввімкнені в розетку працювали стабільно.

А також інформацію про потужність генерації (generation) – тобто потужність, яку генеруючі станції можуть у даний момент видати в мережу.

Скільки енергії ми генеруємо?.

Україна в попередні роки генерувала достатньо електроенергії, щоб зокрема й продавати її за кордон.

Від 24 лютого генерація скоротилася на 30%+ у березні й далі зберігає цей рівень.

Особливо на обсягах генерації електроенергії відбилася втрата Запорізької атомної електростанції – вона була найбільшою в Україні й віддавала найбільше енергії в національну енергомережу.

Але й споживання користувачами істотно скоротилося.

Найбільшими споживачами електроенергії в Україні були великі виробництва.

У 2019 році в Україні було спожито 150 тис ГВт-год електроенергії, з них на 17 найбільших споживачів припало 10% споживання.

Після 24 лютого промисловість істотно зменшилася, скоротилися потреби і серед приватних користувачів та малого бізнесу.

На додачу багато людей були змушені втікати від війни за кордон, підприємства на свіжоокупованих територіях зупинились або зупиняються.

Потужність генерації зменшилася по всіх джерелах за 2022 рік, окрім гідроелектростанцій – там навіть спостерігається незначний приріст.

На графіку відтворено середню подобову потужність генерації за різними джерелами.

В атомній енергетиці вона впала на 2,5 ГВт, у вугільній – на 1,5 ГВт.

Що відбувається зараз, і скільки та як споживають Українці?.

10 жовтня після обстрілів ми спостерігали критичне падіння споживання електроенергії, адже для порятунку системи в аварійному порядку було відключено багато користувачів.

Обстріли 18 жовтня до таких результатів не призвели.

І на загальному графіку споживання електроенергії відбилися мало.

Глобально потреба в електроенергії не змінилася від початку вересня, трохи збільшилися в нічний час і у вихідні дні та на 1 ГВт зменшилось удень.

Але це зниження – суттєва допомога нашій енергосистемі, адже зараз найбільше навантаження саме на мережі та розподільчі вузли.

З наявних даних, на жаль, не можна зрозуміти, чим спричинене зменшення споживання: віяловими відключеннями чи свідомою економією.

Найімовірніше, йдеться про поєднання обох факторів.

Через руйнування ворогом потужніших вузлів, енергетикам доводиться заживлювати споживачів через менш потужні, не розраховані на такі навантаження, що, звичайно, їм аж ніяк не на користь.

Саме для того, щоб не вивести із ладу обладнання, й просять зменшити споживання – тоді такі «обхідні шляхи» нормально функціонуватимуть.

Економія електроенергії споживачами – запобіжник від віялових відключень.

Також графік споживання трохи згладився після обстрілів, не такі помітні піки на вихідних, трохи зменшилися коливання між денними й нічними піками.

Таке злагодження також рятує нашу енергосистему.

Саме тому користувачів просять використовувати потужну електротехніку вночі, не вмикати відразу все, коли дали електроенергію – так ми зберігаємо обладнання, яке іноді може працювати в «червоній зоні», тобто на межі своїх можливостей.

Також важливо зменшувати використання електроенергії в пікові години, особливо ввечері, а вночі можна використовувати.

Нічні й денні піки добре видно на графіках.

Найбільші проблеми ще попереду?.

Але насправді проблема може бути ще попереду, адже щороку з початком холодів і короткого світлового дня спостерігається підвищений попит на електроенергію.

Цього року такий підйом непомітний, попри початок опалювального сезону.

Можливо, це спричинено скороченням виробництв, економією та теплою погодою.

А якщо порівнювати помісячний попит і генерацію, то спостерігається падіння в середньому на 30%+, хоча в осінні та зимові місяці попит, а відповідно й генерація більші, але в 2022 році така тенденція відсутня.

Від уряду й посадовців лунають заяви про те, що в національної енергосистеми значний запас міцності, зруйнувати який остаточно в Росії не вистачить ресурсів.

У сучасному світі не було таких масштабних воєн з фокусом на руйнування інфраструктури.

Тому робити будь-які прогнози щодо міцності нашої енергосистеми складно, хоча її й будували ще в Радянському Союзі з прицілом на війну та велике споживання промисловими підприємствами.

Про це детальніше читайте в нашій статті тут.

До 24 лютого національна енергосистема могла задовольнити значно вищий попит, ніж зараз, але це стосується генеруючих потужностей, а міцність розподільчих потужностей невідома.

Найбільша проблема полягатиме в доставленні електроенергії до кінцевих споживачів, адже Росія руйнує підстанції та розподільчі вузли, які створюють єдину енергосистему, а не окремі островки навколо електростанцій.

Головний нюанс полягає в тому що потужність електростанцій треба зменшувати залежно від попиту на електроенергію, до того часу, поки цю станцію буде повністю зупинено.

Якщо електростанція немає достатньої кількості споживачів – це теж проблема.

А коли загальнонаціональна система розпадеться на кілька «островів», то оператори Укренерго не зможуть перекидати надлишок енергії з одного регіону в інший.

Наслідок буде невтішним: частина українців на всю зиму опиняться без електроенергії взагалі.

Денис Губашов.

Як пережити найважчу зиму: поради від рятувальників.