9 листопада: яке сьогодні свято, прикмети й заборони

У середу, 9 листопада, відзначають Міжнародний день проти фашизму і антисемітизму та День книги рекордів Гіннеса.

В Україні в цей день святкують День української писемності та мови та Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Міжнародний день боротьби проти фашизму і антисемітизму.

9 листопада – Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму і антисемітизму.

В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, що отримав назву «Кришталевої Ночі», або «Ночі розбитих вітрин».

«Кришталева ніч» або «ніч розбитих вітрин» в 1938 році поклала початок Холокосту – масовому насильству стосовно єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 000 000 євреїв.

Починаючи з 1995 року, організація «UNITED» («UNITED for Intercultural Action» /укр.

«Разом за міжкультурну взаємодію») координує щорічну загальноєвропейську кампанію 9 листопада, іменовану Міжнародним днем проти фашизму і антисемітизму.

Він має подвійне призначення: одна частина кампанії спрямована на підтримку пам'яті про жертви погрому в кришталеву ніч і взагалі жертв Голокосту нацизму і фашизму протягом всієї історії; інша частина орієнтована здебільшого на сучасні проблеми расизму, антисемітизму, правого екстремізму та неофашизму.

У кампанії «Разом за міжкультурну взаємодію» бере участь багато різних груп з незалежною діяльністю.

День української писемності та мови.

Свято започатковане 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

У День української писемності та мови за традицією:.

покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;.

відзначають найкращих популяризаторів українського слова;.

заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;.

проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика – конкурс відбувається за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів.

Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу.

Також існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора Літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні.

В День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності.

Цю акцію започатковано з 2000 року.

Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва.

Всеукраїнський день працівників культури і аматорів народного мистецтва відзначався в Україні 23 березня.

Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента України № 484/2000, враховуючи вагомий внесок працівників культури та аматорів у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно просвітницьку діяльність.

З 2013 року, згідно з Указом Президента України Віктора Януковича від 30 грудня 2011 № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят» (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 717/2013 (717/2013) від 30.12.2013) цей день став відзначатися 9 листопада і отримав назву «Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва».

Українська культура зайняла гідне місце в культурі світовій.

Вона розвивалась у взаємовідносинах з культурами Заходу та Сходу, в системі Польсько-литовської держави, українофобському «лоні» царської Росії.

Наслідками цього стали, з одного боку, система освіти і вченість, побудовані на західних зразках, з іншого – приниження української мови як «простонародної» і водночас становлення новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою.

І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її напрямки, як література, живопис, наука і музика.і.

Не можна оминути увагою феномен «соціалістичної культури», адже Україна в цей період, не дивлячись на всі втрати, в тому числі і криваві, зробила гігантський ривок в освіті, культурі, науці і техніці.

Репрезентацією держави в цій галузі і його культурним розвитком займається Міністерство культури України, яке і було створене.

В сучасному українському суспільстві, де культура часто виявляється непотрібною, важливо визначити і стверджувати високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному і культурному набутку українського народу, щоб не опинитися на задвірках культурного прогресу.

Яке церковне свято.

9 листопада святкують День вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

Преподобний київський літописець та письменник-агіограф.

Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського.

Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті врем’яних літ».

Народився не раніше, ніж 1056 року.

Після смерті Феодосія прийшов до монастиря, ігуменом якого був Стефан, що прийняв Нестора, постриг його (1074—1075) й вивів на диякона.

Нестор славив і возвеличував Бога «в тілі своїм і в душі своїй».

З роками чесноти його зростали, але ченцеві хотілося звільнитися тілесної плоті і досягти абсолютної духовності, аби стати істинним достойником Божим.

Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів.

«Велика буває користь від учення книжного, – говорив він, – книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».

Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов'я.

Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.

Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.

Найвизначніший твір Нестора Літописця – «Повість врем'яних (минулих) літ».

Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Нестор Літописець у 1107 р.

вирушає до Володимир-Волинського та у Зимненський і Святогірський монастирі на пошуки першоджерел.

Унаслідок чого Волинський літопис було включено до «Повісті врем'яних літ» майже в повному обсязі.

«Повість врем'яних літ» було завершено близько 1113 року.

Помер преподобний Нестор Літописець близько 1114 року.

Житіє Нестора вперше з'явилося у друкованому Києво-Печерському патерику від 1661.

Народні прикмети:.