Місяць енергетичного терору. Підсумки і прогнози

Внаслідок російського терору, цілеспрямованого знищення об’єктів інфраструктури, українська енергосистема пошкоджена на 40%.

Такі офіційні оцінки влади.

При цьому атаки ракетами та дронами-камікадзе не припиняються.

Українські енергетики вимушені вдаватися до щоденних реанімаційних заходів: більшості споживачів виключають світло щодня, інколи по кілька разів на добу.

Днями мер Києва наголосив: містянам потрібно мати не лише запаси води, їжі, теплого одягу та заряджені повербанки, а й план евакуації з міста на певний час, якщо у столиці таки буде блекаут.

Втім зараз, зазначає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко, передумов для повного відключення електроенергії немає.

Чому світло відключають не за графіком.

За словами директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, наразі усі відключення – контрольовані, а витривалості української енергосистеми достатньо для того, аби не допустити блекауту.

«Питання, чому графіки відключень не збігаються з реальними відключеннями, я чую часто.

Але точний графік відключень можливий лише за умови, коли ми знатимемо точний час атаки по енергосистемі та її результативність, – пояснює він.

– Але зауважу, що для доведення Києва до блекауту уряд Москви має працювати утричі ефективніше.

Водночас ми маємо бути готові до нових атак і таких ситуацій.

Зараз йдеться про виживання, а не про комфорт».

Чому Україні зараз нема сенсу купувати електроенергію в ЄС.

Директор дослідницького центру наголошує: Україна у разі потреби може купувати електроенергію в країнах ЄС.

Україна та Євросоюз синхронізували енергосистеми вже під час війни.

«Ми дуже швидко просуваємось до стандартизації мережі.

На сьогодні є певні класи обладнання, які в Україні використовуються, а у Європі – ні.

Наприклад, лінії 750 к.

Вони у Європі не використовуються, оскільки там немає таких відстаней транспортування.

Але Україна – велика країна і нам цей клас потрібен, бо ми транспортуємо електрику на велику відстань.

Натомість у всьому іншому ми стандартизуємося з Європою», – пояснив Харченко.

Директор Центру досліджень енергетики пояснює: станом на сьогодні проблема не у кількості виробленої електроенергії, а у її транспортуванні – саме електрошляхи були найбільш пошкоджені під час обстрілів.

Тому купувати електроенергію за кордоном немає потреби, натомість необхідно закуповувати у закордонних партнерів обладнання для ремонту.

«Сьогодні Київ отримує електроенергію зокрема завдяки тому, що в Україні існує розгалужена система електромереж, яка дозволяє переключати навантаження.

Якби вона такою не була, пів України взагалі би лишилося без електропостачання», – зазначає Харченко.

Скільки часу знадобиться, щоби світло давали як раніше.

Для того, щоби відновити нормальну подачу електроенергії, Україні необхідно від трьох до п’яти тижнів – за умови, що у цей період не буде обстрілів і нових пошкоджень.

«Уявіть, що є автомагістраль, якою ми транспортували електрику і на ній була підірвана розв'язка, зруйновано міст.

Зараз усю цю електрику ми пустили замість автомагістралі сільськими дорогами.

Звісно, там виникли затори, тому не вистачає потужності заживити всіх споживачів у повному обсязі.

Для того, щоби хоча б трохи відновити ці пошкоджені електрошляхи, нам треба кілька спокійних тижнів – три-п’ять», – пояснив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Чи правда, що Україні вже немає чим ремонтувати електромережі.

Проблема полягає і у дефіциті обладнання, необхідного для ремонту електромереж.

Нині тривають перемовини з іноземними партнерами, які можуть це обладнання надати.

Деяке обладнання вже встигло доїхати, проте його досі замало.

«Я можу сказати, що 50-70% пошкоджень ми можемо відновити.

Але з ремонтом високотехнологічних трансформаторів ситуація важча.

Виробництво такого обладнання у мирний час займає від дев’яти до 18 місяців, а інколи й довше.

Тому зараз ми ведемо перемовини з компаніями, які можуть зробити поставки обладнання якнайшвидше і наполягаємо, що порівняно з усім світом Україні потрібне це обладнання найбільше», – каже Олександр Харченко.

Що з накопиченням електроенергії.

До війни Україна рухалася у напрямку придбання систем накопичення електроенергії.

Система накопичення енергії – це електроустановка, приєднана до об'єднаної енергетичної системи України, що включає як мінімум один накопичувач електричної енергії з урахуванням інженерних споруд, обладнання перетворення енергії та пов’язане з ними допоміжне обладнання, яка отримує електричну енергію з об'єднаної енергетичної системи України або з власних електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, зберігає цю енергію у будь-якій формі та відпускає електричну енергію об'єднаної енергетичної системи України.

Але найближчим часом закупівля такого обладнання не планується.

Зокрема і через те, що черги на нього вимірюються роками.

«Системи накопичування електроенергії – це шлях, яким ми йшли кілька років.

До війни було багато проєктів, які ми готували до запуску, але за нинішніх умов жоден притомний інвестор нічого нам не привезе.

Звісно, що після війни Україна стане світовим лідером за кількістю генераторів автономного живлення.

Але ми усвідомлюємо, що системи накопичування електроенергії потрібні.

Проблема полягає і у тому, що зараз індустріальні батареї в усьому світі – у дефіциті.

І кажучи про дефіцит, ми говоримо про те, що очікувати на них потрібно два-три роки», – пояснює Олександр Харченко.

Аліна Євич, для «Главкома».

Без світла, газу, тепла та води.

Як вижити у багатоповерхівці: досвід Чернігова.

Як правильно вмикати побутові прилади після відновлення електропостачання: інструкція.