Медійники-колаборанти: хто отримав підозру від прокуратури

Із першого дня великої війни «Детектор медіа» заносив медійників і публічних людей, які підтримали повномасштабне вторгнення Росії, на «Дошку ганьби». Свій реєстр зрадників і колаборантів є і в руху «Чесно», і серед них чимало медійників. Втім підозру у зв’язку зі співпрацею з ворогом за ці майже вісім місяців оголосили лише восьми працівникам медіа. Про це йдеться у відповіді Управління інформаційної політики Офісу Генерального прокурора на запит «Детектора медіа». Імена підозрюваних у відповіді не названі, але ми з’ясували їх в інших джерелах.

Здебільшого їх підозрюють у злочині, що описаний у частині 6 статті 111-1 Кримінального кодексу України. Це нова стаття Кримінального кодексу, що з’явилась третього березня 2022 року — «колабораційна діяльність». Одним із різновидів колабораціонізму законодавці назвали  «здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах». «Інформаційною діяльністю» вони називають «створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення інформації» (тобто те, що роблять журналісти зазвичай). Кара за це — позбавлення волі на 10—12 років, а також позбавлення права обіймати «певні» посади і виконувати певну роботу протягом 10—15 років. Можлива й конфіскація майна.

Карати колаборантів-медійників улітку закликала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка попросила Верховну Раду дати їй право анульовувати ліцензії компаній-колаборантів за власним рішенням із проведенням спрощеної процедури перевірки. Але поки що компанії за колабораціонізм відповідальності не несуть — покарати можуть тільки окремих людей.

Заочно повідомлення про підозру  за згаданою статтею отримав  головний  редактор газети «Донецьк вечірній» та кореспондент громадсько-політичної газети «Донецький кряж». «За даними слідства, підозрюваний перейшов на бік ворога, обійнявши посаду виконувача обов’язків “головного редактора” газети “Приазовский рабочий”, яка випускається в Маріуполі Донецької області у співпраці з окупаційною адміністрацією», — йдеться у повідомленні прокуратури. Підозрюваний працює в інтересах Росії, окупаційної адміністрації та збройних формувань, а також допомагає агресору уникнути відповідальності за вторгнення в Україну. Йдеться про Олександра Дмитрієвського. «Детектор медіа» вже розповідав, що Дмитрієвський перейшов на бік проросійських бойовиків ще 2014 року — очолив захоплене видання «Донецк вечерний», колектив якого відмовився від співпраці з окупантами. Дмитрієвський співпрацює й з іншими медіа проросійських терористів.

Ще одну підозру отримала громадянка України, яка раніше працювала кореспонденткою на українському телеканалі «TV7 Маріуполь». За інформацією Офісу генпрокурора, після окупації частини Донеччини вона перейшла на бік ворога й погодилась працювати на каналі «Мариуполь 24», який запустили окупанти. Це Ірина Єфремова. У її підозрі є посилання на дванадцять відеосюжетів, які Єфремова зняла й опублікувала на ютуб-каналі «Мариуполь 24» у вересні 2022 року. Серед них — «Храбрые женщины Мариуполя», «Парад для одного ветерана» і «Выставка моделей военной техники в МГУ».

До речі, в кінці жовтня стало відомо про підозру ще одному медійнику-колаборанту з Маріуполя — Андрію Кіору. Однак про нього у повідомленні Офісу генпрокурора не йдеться.

Цими двома справами займається Донецька обласна прокуратура. Запорізька ж скерувала до суду два обвинувальні акти щодо медійників. Один із них стосується журналіста видання «Бердянск ZaVtra», якого звинувачують у державній зраді й колабораціонізмі (це частина 5 статті 111-1, частина 2 статті 111 КК України). Імовірно, йдеться про Кирила Койнова.

«Мешканець Бердянська обійняв псевдопосаду заступника мера Бердянська із зовнішньої, внутрішньої політики і масових комунікацій, — ідеться в повідомленні Офісу генпрокурора. — Він організував оприлюднення новин через проросійський телеграм-канал і погодив програму на захопленій місцевій радіохвилі, що розповідає про дії незаконно створених у Бердянську органів влади». За інформацією Служби безпеки України, пропагандист організував «святкування» в Бердянську «Дня Росії», а також мовлення на захопленому росіянами місцевому радіо «Азовська хвиля», де просуває прокремлівські наративи, легітимізуючи окупаційну «мерію» та «поліцію».

Другий обвинувальний акт стосується власника сайту «День Запорожья» Володимира Рогова. Його звинувачують у державній зраді і в тому, що він передав загарбникам матеріальні ресурси (ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111-2 КК України). Рогов — проросійський діяч, який веде телеграм-канал «Владимир Рогов». Офіс генпрокурора повідомляє, що він «перейшов на бік ворога і добровільно надає йому всіляку допомогу», зокрема схиляє людей до співпраці з окупантами. «Ці люди за його дорученням збирали інформацію про розташування блокпостів, дислокацію підрозділів української армії, види та кількість військової техніки та її переміщення Запорізькою областю. Потім розвіддані через представленого обвинуваченим куратора передавали ворогу. Також з ідеологічних міркувань він анонсував у телеграм-каналі збір грошей на придбання безпілотних літальних апаратів для використання у бойових діях проти українських захисників. Зібрані суми він передавав російським військовим», — розповіли у прокуратурі.

Ще три підозри стосуються працівників луганських телеканалів — усі за частиною 6 статті 111-1.

Перший — Леонард Свідовсков. Це колишній працівник Луганського обласного державного телебачення та заслужений журналіст України, який обіймає менеджерську посаду в так званій «ДТРК Луганської народної республіки», контрольованій «міністерством зв’язку» вигаданої окупантами «республіки». Коли почалося повномасштабне вторгнення, Свідовсков, працюючи ведучим і редактором суспільно-політичних програм телеканалу «Луганск 24», випускав та розповсюджував антиукраїнські телепрограми, а також публікував їх в інтернеті. «Він підтримав дії агресора, поширює контент, який дискредитує українську владу і армію», — йдеться в повідомленні.

Другий — Сергій Колесников, ще один колишній працівник Луганської ОДТРК, який, за інформацією слідства, з березня 2022 року був головним редактором каналу «Луганск 24» і на цій посаді допомагав агресору. «Чоловік є обличчям сепаратистського телеканалу, готує та затверджує сюжети, веде телепрограми антиукраїнського змісту, а також безпосередньо впливає на формування інформаційної політики телеканалу», — йдеться в повідомлення Офісу генпрокурора.

Третій — Дмитро Кримов, який також працює на каналі «Луганск 24». Він «працює ведучим програм антиукраїнського характеру, а також бере участь у радіоефірах пропагандистської програми, поширює дезінформацію і виправдовує злочини російської армії».

Херсонська обласна прокуратура ще в березні оголосила підозру блогеру, якого звинувачують у державній зраді (частина 1 статті 111 КК України). Це прізвище найвідоміше в переліку: йдеться про Кирила Стремоусова. Стремоусов, як повідомили в прокуратурі, «чинить психологічний тиск на людей з активною проукраїнською позицією», допомагає агресорам, зокрема й застосовуючи свої журналістські вміння й навички. Втім Кирило Стремоусов на лаві підсудних уже не опиниться — 9 листопада він загинув нібито у дорожньо-транспортній пригоді. Принаймні, про його смерть повідомляють медіа окупантів, а також різні неофіційні джерела. Як і у випадку херсонського колаборанта Олексія Ковальова — власника 4 каналу — повідомлень у російських медіа для суду і слідства не досить, аби вважати Стремоусова загиблим. Коли цей факт офіційно встановлять, справу Стремоусова зможуть закрити.