Як Кличко косив від тренувань. Маловідомі факти з життя чемпіона

16 листопада 1996 року Володимир Кличко дебютував на професійному рингу.

Максим Розенко згадав кілька маловідомих, але від цього не менш захоплюючих фактів з життя нашої легенди світового боксу.

Перший бій

Вважається, що з боксом Володимир познайомився в 14 років, коли вступив до школи-інтернат спортивного профілю в Броварах (нині Броварське вище училище фізичної культури). Але це не зовсім так. У 13-річному віці Володя пару місяців відвідував секцію боксу і навіть взяв участь в своєму першому міському змаганні. Супроводжував його Віталій, який забезпечив молодшого брата екіпіровкою. Вова заповнив картку учасника, записав в ній свою вагу і зріст. І під пильним наглядом свого тренера-брата почав розминатися, готуючись до виходу в ринг. Але час минав, а Володю не викликали. Змагання перетнули свій екватор, але про Кличка-молодшого організатори, здається, забули. Після двох з половиною годин розминки Вова почав висловлювати щире незадоволення таким стан справ. Разом з Віталієм вони підійшли до суддівського столика, на якому судді вже заповнювали прізвища переможців та призерів на грамотах. Змагання наближалися до свого логічного завершення.

- А як же Володимир Кличко? – хором запитали Володя з Віталієм.

- Так немає суперника в його вазі, - розчарували в суддівській колегії.

- І що йому тепер робити? - не здавався Віталій.

Поміркувавши, судді запропонували Володі боксувати в інший, менший ваговій категорії. Потрібно сказати, що Вова провів відмінний як для новачка бій, виграв його за очками і завдяки цій єдиній перемозі став чемпіоном міста серед юнаків.

Після цієї перемоги Володя на деякий час зав'язав з боксом. Більш того, він прийняв для себе тверде рішення, що не піде за братом у "великий спорт" (Віталій на той час уже серйозно займався кікбоксингом). Після восьмого класу Вова вирішив вступати в медичний технікум, бачив себе в майбутньому фельдшером. Батьки рішення схвалили. Тато натякнув, що раз Віталій вже вибрав для себе спорт, то непогано б молодшому сину продовжити військову династію – адже лікарем можна бути і військовим. Але в приймальні комісії у Володі відмовилися приймати документи через вік. Вступати на фельдшерське відділення можна було з 15 років. Вова ж пішов в школу в шестирічному віці. 14-річному підлітку було запропоновано подати документи на медбрата. Але у хлопця заграло самолюбство, і він від контрпропозиції відмовився. Через пару днів було прийнято рішення, що Кличко-молодшого зарахують до школи-інтернату спортивного профілю. Причому спочатку з зарахуванням виникли проблеми - Вова чимось не сподобався керівництву Броварського училища фізичної культури. Але в підсумку Володю все таки зарахували. До речі, разом з ним навчався і Сергій Дзінзірук, який також став чемпіоном світу серед професіоналів.

Пляшка кефіру, півбатону

Зараз в це важко повірити, але перший час в інтернаті Володимир не виявляв особливої ​​ретельності на тренуваннях і вражав тільки своїми габаритами.

"Ось уявіть: мені 14 років, - згадував він перші роки свого "інтернатського" минулого. - Тренування двічі на день. А мені хочеться піти погуляти, приготуватися до чергової нічної вилазки в ліс, де ми з друзями розводили багаття, пекли картоплю, а, траплялося, і смажили шашлики. Які можуть бути тренування! І в кого в такому віці є бажання бігати кроси по 5-6 кілометрів і працювати в залі на знос? Недалеко від лісової стежки, по якій проходив маршрут кросу, знаходився продуктовий магазин. Нас там знали в обличчя. Забігав туди, купував батон, пляшку кефіру і повертав назад в ліс, де зручно влаштовувався за широким деревом. Якось мене там застав Олександр Поліщук, під керівництвом якого займався. Він пообіцяв: якщо таке ще раз повториться, це буде мій останній день занять. Втім, це ще лунало неодноразово. Я навіть іноді вдавався до маленьких хитрощів. Наприклад, штучної хвороби. Для того, щоб підняти температуру, з'їдав на голодний шлунок шматочок цукру з двома крапельками спиртового розчину йоду. Це забезпечувало температуру тіло під 38 градусів. Тренеру не залишалося нічого іншого, як безсило розводити руками ...".

Зараз, знаючи, з якою завзятістю Володимир займався в тренувальному таборі, готуючись до чемпіонських боїв, в такі одкровення повірити непросто. Правда, і 30 років тому напередодні змагань Володя перетворювався, починаючи працювати сумлінно. І досить легко вигравав юнацькі турніри, нерідко закінчуючи бій за явної переваги вже до третього раунду.

Шанобливий воєнком

У 2014 році офіцер запасу Володимир Кличко зізнався, що не отримував повістку до військкомату, але якщо вона прийде, він збирається виконати свій громадянський обов'язок. Судячи з усього, останній раз поріг військкомату Володя переступив 25 років тому. Справа була в військкоматі Харківського району Києва.

У приміщення було скупчення людей і багато шуму, - згадував Володимир Золотарьов, який на той час тренував Віталія та Володимира. - Коли ми з'явилися на порозі, по коридору прокотився гул. Потім всі замовчали і дивилися на нас здивованими очима. Призовників вразила міцна стати Віталія та Володимира. Воєнком теж цікаво відреагував. Побачивши на порозі моїх підопічних, він шанобливо встав з-за столу і вийшов нам назустріч з мимовільної посмішкою на обличчі. Було видно, що в спілкуванні з призовником Володимиром Кличком він відчуває незручність - господареві кабінету доводилося постійно задирати голову вгору і періодично збиватися з "ти" на "ви".

У тексті використано матеріали з книги Сергій Смирнова "Випробування рингом".

Максим Розенко, Чемпіон