«Західна зброя не в тих руках». Моніторинг російської дезінформації 31 жовтня — 6 листопада 2022 року

Іn English

Починаючи з 24 лютого «Детектор медіа» моніторить українські соцмережі та  в щоденному режимі документує хроніку російської дезінформації навколо військового наступу Росії на Україну. Нещодавно ми почали робити також щотижневі огляди.

За тиждень, із 31 жовтня по 6 листопада 2022 року, аналітики та аналітикині «Детектора медіа» зафіксували близько пів сотні дезінформаційних вкидів, які російські пропагандисти поширюють задля досягнення політичних цілей Росії. Цього тижня агітпроп розповідав світу про те, що Україна втрачає підтримку Заходу й скоро залишиться без зброї; запевняли, що згідно зі статутом ООН Росія має право денацифікувати кого хоче; стверджували, що Росія воює не на повну силу й от-от розпочне «глобальний наступ».

Читайте огляди російської дезінформації за попередні тижні: 26 вересня — 2 жовтня; 3–9 жовтня, 10–17 жовтня, 17—24 жовтня, 24—31 жовтня.

«Україна не цінує допомогу від західних держав, а тому — втратить її»

Цього тижня пропагандисти намагалися переконати свою аудиторію в тому, що Україна використовує західну зброю не за призначенням. Наприклад, про це написало фінське видання Yle з посиланням на інтерв’ю зі старшим комісаром Національного бюро розслідування (Keskusrikospoliisi) Крістером Альгреном. Журналіст стверджує, що цей посадовець говорить про наявність у кримінальної поліції Фінляндії даних щодо ймовірності потрапляння зброї, призначеної для українських військових, до злочинних угруповань у цій країні. У матеріалі йдеться, що ця стрілецька зброя вже у Фінляндії, нібито її знаходили й у решті скандинавських країн. Однак в МВС України кажуть, що є всі підстави вважати, що викладена в статті інформація «дещо додумана журналістом і не відповідає словам представника поліції, в якого брали інтерв’ю». Адже фінський комісар у цьому інтерв’ю каже, що розслідування триває, і не називає жодного доказу, а лише робить припущення. Проте видання на основі його слів поширює російський наратив про те, що зброя, яку міжнародні партнери надають українським військовим, потрапляє до злочинців в Європі. Російська пропаганда вже не вперше поширює інформацію про те, що західна зброя, яку Україні надають партнери, не використовується за призначенням, а розкрадається, продається за кордон, потрапляє до злочинців тощо. Проте на цьому маніпуляції щодо зброї, яку отримує Україна, не закінчилися.  

Пропагандисти також запевняли, що зброю Україні скоро перестануть надавати. Такі висновки вони робили на основі статті італійського видання Il Messaggero. Мовляв, західна Європа поступово відмовляється від підтримки України та припиняє поставку зброї. Насправді в статті з заголовком «Рим заморожує наказ про нову зброю для Києва. Але підтримка України залишається», йдеться не про те, що Італія відмовляється від постачання зброї для України. А лише про те, що Італія  чекає на візит керівника НАТО Єнса Столтенберга, аби скоординувати плани щодо постачання Україні зброї. Росії вигідно поширювати меседж про те, що невдовзі Україна залишиться без зброї, а винним у цьому нібито є керівництво України, яке не контролює те, що відбувається зі зброєю. Однак перші меседжі про те, що зброя потрапляє не в ті руки, з’явилися ще у березні в анонімних телеграм-каналах, що контролюються ГРУ.

«Громадянська війна й втрата суверенітету»

Також цього тижня в інфопросторі були пропагандистські меседжі про те, що Україна втратила свій суверенітет ще у 2014 році. Мовляв, крім суверенітету, вісім років тому Україна також втратила прихильність народу. Насправді Україна є і залишається суверенною державою. Увесь цивілізований світ не визнав незаконну анексію українського Криму Росією. А зараз, на тлі повномасштабного вторгнення Росії на території України ми залишаємося союзниками демократичних країн й нас активно підтримують міжнародні партнери: постачанням зброї, дипломатичним партнерством чи, наприклад, наданням статусу кандидата в ЄС. Світова спільнота також не визнає результати незаконних референдумів, які Росія проводить на окупованих територіях.

Цей меседж пропагандисти намагалися підживити й фейком про те, що в деяких країнах визнають результати незаконних референдумів, які Росія проводить на окупованих територіях України. Мовляв, в іспанських підручниках з’явилася карта Росії з Херсоном, Запоріжжям та окупованою територією Донбасу. Пропагандисти запевняли, що навчальний посібник виданий у Барселоні — столиці Каталонії й назвали це натяком на бажання Каталонії відокремитися від Іспанії за допомогою референдумів. Проте росіяни поширили карту з підручника з географії для шостого класу, який виданий не в Іспанії, а Міністерством народної освіти Мексики  у 2016 році. На оригінальній карті видно, що Україну зображено у межах 1991 року. У Росії звичайну карту відредагували за допомогою фоторедактора із пропагандистською метою. У такий спосіб пропагандисти прагнуть створити видимість того, що західні країни поступово починають визнавати те, що південні та східні області України відтепер нібито належать Росії. Проте це — не так.

Велич Росії протягом тижня пропагандисти намагалися підтвердити меседжем про те, що Росія може карати нацистів там, де захоче. Такий меседж поширюють у телеграм-каналах. Мовляв, Статті 106 і 107 Статуту ООН дозволяли Росії напасти на Україну. Нібито ці статті надають «переможцям» Другої світової війни право вживати заходів проти «ворожих країн». Для цього їм потрібно повідомити про свої плани іншим «країнам-переможцям», але не обов’язково отримувати їхню згоду. Однак у телеграм-каналах спотворили зміст Статуту ООН. У статтях 106 та 107 йдеться про те, що сторони Декларації мають співпрацювати щодо збереження миру та про заходи, які вживають до «ворожих країн». Однак,  «сторони»  —  ті,  країни, які підписали установчий документ, а не лише «країни-переможниці». Також Комітет ООН ще в 1995 році пропонував виключити зі статуту так звані положення про «ворожу державу», оскільки вони застаріли. Проте у такий спосіб Росія вкотре виправдовує себе та свої злочинні дії в Україні. Мовляв, бачили «загрозу» в поширенні нацизму й були вимушені втрутитися.< Також війну в Україні, яку розпочала Росія, цього тижня вкотре намагалися видати за громадянську. За словами пропагандистів, напад Росії на Україну — це не іноземна інтервенція, а «громадянська битва двох частин російського народу». Меседж про так звану громадянську війну — не новий. Його поширюють ще від 2014 року, коли Росія загарбала український Крим та напала на Донецьку й Луганську області. Агітпроп намагається виправдати дії в Росії в такий спосіб й заперечити її агресивну політику щодо України підмінюючи поняття й називаючи окупацію українських територій «возз’єднанням земель й народу».

«Помста за агресію та початок глобального наступу»

Також російські пропагандисти вкотре намагаються перекласти відповідальність за свою агресію й злочини на Україну та українців. Цього разу — називаючи масовані ракетні удари, які вчиняє Росія, помстою за контрнаступальні дії України. Мовляв, масовані удари по цивільній інфраструктурі України зранку 31 жовтня «частково» є відповіддю Росії, але нібито «це не все, що вони можуть зробити». Меседж про те, що Росія завдає ударів по критичній інфраструктурі «у відповідь» почали просувати після масованих обстрілів 10 жовтня. Тоді це нібито було «помстою» за удар по Кримському мосту. Однак Росія закидує українські міста ракетами не за щось, а тому, що є агресором. А такі меседжі лише перекладають провину з неї на Україну. Мовляв, саме Україна — агресор, а Росія нападає лише тому, щоб захистити себе та своїх громадян від потенційної загрози.

Крім цього, в інфопросторі з’явився меседж й про те, що в Україні забороняють публікувати фото «прильотів», щоб приховати невдачі в роботі протиповітряної оборони. Пропагандисти стверджують, що Служба безпеки України встановлюватиме особи всіх, хто публікував фото чи відео результатів влучення російських ракет на об'єктах інфраструктури. Нібито це пов’язано з тим, що стане відомою реальна картина руйнувань, і влада не зможе піаритися на високому відсотку збитих ракет. Росіяни намагаються залякати українців, посіяти сумніви щодо якісної роботи влади та військових й спровокувати паніку. Мовляв, насправді росіяни досягають всіх поставлених цілей, ППО не працює, а просячи не публікувати фото прильотів влада хоче приховати реальну картину.

Залякування Росії продовжилися меседжем про те, що глобальний наступ розпочнеться наприкінці листопада. Така теза — теж не нова. Кожну поразку Росії агітпроп намагається виправдати тим, що Росія не воює на повну силу, однак невдовзі точно почне. За однією з версій пропагандистів, так званий глобальний наступ мав розпочатися на початку листопада. Однак потім війну в повну силу перенесли вже на кінець листопада, пояснюючи це тим, що у Росії підготують резерви та почнуть «витягувати на фронт все те, що так довго готували й розробляли».