«Телеграм справляє враження динамічного й оперативного контенту, тому через нього легше впливати на українців»

Скорочена текстова версія вебінару «Нові виміри російської пропаганди. Інформаційні спецоперації в телеграмі», організованого 8 листопада 2022 року Інститутом масової інформації. Участь у розмові беруть Дмитро Тузов, теле- і радіожурналіст, ведучий «Радіо НВ», член Незалежної медійної ради; Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, членкиня Комісії з журналістської етики; Юрій Смірнов, журналіст Liga.net, автора розслідування про телеграм «З Росії з любов’ю. Анонімна імперія Павла Дурова».

Після 24 лютого месенджер Telegram став найпопулярнішим серед українців джерелом новин (ним користується 41% українців) — і однією з головних платформ для поширення російської пропаганди. Головна перевага телеграма для користувачів — оперативність — стає головним джерелом вразливості, адже пропагандисти маскують свої меседжі під звичайні новини, й непідготовлена людина споживає ці повідомлення швидше, ніж встигає розпізнати маніпуляцію. При цьому способів боротьби з окремими телеграм-каналами практично немає — можна лише заблокувати сервіс повністю, а це означало би позбавити мільйони українців правдивої й необхідної їм інформації.

Дмитро Тузов: Ми багато говоримо про Маргариту Сімоньян, Володимира Соловйова, Дмитра Кисельова та інших російських пропагандистів. Але не вони вигадують пропагандистські наративи: це риба, яка гниє з голови. Ключові тези російської дезінформації, головні фейки і маніпуляції породжує президент Росії Путін. І все це потрапляє в російські і проросійські телеграм-канали.

Юрій Смірнов: Телеграм — порівняно нова платформа для російської пропаганди. Мережа каналів для поширення російської пропаганди в Україні — «Легитимный», «Резидент» та інші — виникла в кінці 2018 року. 2019 року розвинулась російська «телеграм-імперія», яку згодом викрила Служба безпеки України. Десятки каналів, які поширюють проросійські наративи про нацизм, зовнішнє управління, Україну як неспроможну державу тощо. Після 24 лютого ці наративи збереглися, а їхнє поширення стало інтенсивнішим. Цим каналам удалося досягти принаймні однієї своєї мети — стати популярними і впливовими в середовищі українських політиків. Зараз вони вже менш популярні, але зберегли велику аудиторію і можуть заробляти, публікуючи вкиди та прихований піар / антипіар. Раніше вони писали «аналітичні записки» та «інсайди», а тепер змінили формат. Беруть із нормальних українських медіа новини, залишають 90% тексту й додають свій акцент — кілька слів із потрібним їм меседжем. Пересічному користувачу телеграма важко зрозуміти, що з цими каналами не так. У зоні впливу такої пропаганди багато людей. Відкритим залишається питання, що можна вдіяти з цими та іншими каналами. Адже заблокувати доступ до окремого каналу в телеграмі неможливо.

Оксана Романюк: Телеграм — єдиний ресурс, який дозволяє російській пропаганді бути бодай трохи гнучкою й адаптивною. Російська пропаганда побудована вертикально, шаблонна й суха. Особливо в порівнянні з Україною, де, щойно щось трапляється, відразу виникає багато різних реакцій, думок, мемів. У Росії натомість є чіткі канали поширення інформації, яка суворо контролюється. Телеграм справляє враження динамічного й оперативного контенту, тому через нього легше впливати на українців, не звиклих до такої дубової подачі інформації.

Перш ніж піти в наступ на Україну, росіяни створили десятки телеграм-каналів із новинами нібито про українські міста й села, які вони розраховували окупувати. Були й випадки, коли місцеві власники телеграм-каналів продавали їх окупантам. Зараз через ці канали також поширюють пропаганду й дезінформацію.

Юрій Смірнов: Нескладно здогадатися, для чого створили цю мережу місцевих телеграм-каналів. Наприклад, коли ти бачиш новину про «приліт» і заходиш у телеграм подивитися, що пишуть місцеві канали, ти знайдеш безліч каналів про це місто чи регіон. І деякі з них пишуть, що це «приліт» — від української армії. Росіяни користуються тим, що місцеві мешканці, а часом і журналісти, мусять задовольняти чимось свій інформаційний голод, і не завжди звертають увагу на дату створення каналу, прозорість його вихідних даних, кількість підписників. Це дозволяє цим каналам ефективно поширювати проросійські наративи.

Дмитро Тузов: Є ще одна проблема. Телеграм — ледь не єдине джерело інформації для білорусів, яке можна вважати альтернативою тамтешнім державним медіа. Але в телеграмі білоруси знаходять російську пропаганду. З цим можна пов’язати зменшення кількості мешканців Білорусі, які виступають проти війни.

Оксана Романюк: Аудиторія телеграм-каналів набагато більша за аудиторію білоруських державних телеканалів та онлайн-ресурсів. Але навіть на аудиторію незалежних каналів, які нібито не підтримують режим Лукашенка й Росію, впливає російська пропаганда. Але я не вважаю, що нам потрібно створювати ще якісь російськомовні канали чи інші ресурси, щоб намагатися впливати на білорусів. Нам бракує англомовного продукту, не вистачає впливу на європейські країни.

Дмитро Тузов: Наприклад, німці підтримували Україну з 2014 року, але цю хвилю підтримки збила російська пропаганда, зокрема за допомогою телеграм-каналів. Наприклад, у телеграмі поширювали фото з проукраїнських мітингів у Німеччини з підписами, що в цій країні піднімають голову «неонацисти». Ну, росіяни й зараз усіх, хто їм не подобається, називають фашистами, нацистами і неонацистами. Для німців це важка тема, тому на них тавро «неонацистів» діє.

Оксана Романюк: Ще дещо про визначення російської пропаганди і дезінформації. Ми помічаємо, що російська пропаганда стає дедалі агресивнішою, тому намагаємось її класифікувати:

 1) геноцидна риторика — та, що передбачає удари по цивільних об’єктах, викрадення дітей, сакралізацію війни;

2) ознаки агресивної війни — наприклад, фейки та маніпуляції про те, що Україна планує захопити інші країни;

3) заклики до порушення територіальної цілісності, повалення режиму — прямі злочини.

Це той рівень дезінформації, який вимагає реагування на рівні кримінального законодавства та міжнародного трибуналу.

Юрій Смірнов: Повертаючись до трендів у телеграмі, хочу сказати про українські новинні канали-мільйонники, наприклад, дуже популярний зараз телеграм-канал «Труха». Він публікує відео «прильотів», які Міністерство оборони просить не поширювати. Ці канали не мають стосунку до Росії, вони, можливо, не адмініструються російською розвідкою чи ФСБ, але йдуть тим самим шляхом і також є небезпечними. Вони легалізуються в інформаційному просторі України так само, як колись легалізувались проросійські анонімні канали — за допомогою посилань інших медіа, які цитують їхні публікації. В ефірі спільного телемарафону «Єдині новини» можна побачити відео «прильотів» із цих каналів.

Насамперед такі канали — це бізнес. Половину реклами, особливо політичну, вони не маркують. Коли після війни відновляться політичні процеси, всі партії підуть на ці канали, які під час війни здобули підписників і вплив. Те, що раніше було на телебаченні, буде на цих платформах. У повідомлення цих каналів можуть вкладати меседжі, які вигідні, можливо, не російській пропаганді, а українським політичним кланам. З іншого боку, ми ніколи не будемо знати, чи за певним повідомленням не стоїть рука Кремля.

Дмитро Тузов: Так, іноді російська пропаганда й маніпуляції дуже обережні, приховані. Нещодавно я опублікував фото зруйнованого будинку в Лимані й підписав, що в концепцію «русского мира» не входить ситуація, коли громадяни України мають дах над головою. В коментарях я побачив заклики до всіх українців «покаятись». Оці псевдорелігійні меседжі — мовляв, «посмотрите, где вы согрешили», «не ищите причину в Путине, ищите её в своих грехах» — чітка російська маніпуляція.

Ще одна тема, яку зараз розкручують у телеграмі, — використання ядерної зброї. Заклики пропагандистів із кремлівського телебачення нарізають на маленькі відеоролики й поширюють у телеграмі. Наприклад, чоловік Сімоньян Тигран Кеосаян в ефірі російського телебачення обґрунтовував, чому, на його думку, слід застосувати ядерну зброю. Це відео відразу розійшлося телеграм-каналами, зокрема й тими, які читають в Україні. В такий спосіб ці залякування доходять до української аудиторії — це один із трендів пропаганди в телеграмі.

Фото: Telegram