Бюджет 2023 року: Менше на медійно-культурну сферу, але більше на марафон і систему захисту інформації

Цього року Верховна Рада рекордно швидко і злагоджено ухвалила бюджет на 2023 рікна початку листопада. В попередні роки цей процес міг тягнутись до кінця грудня. Доходи бюджету становитимуть 1,3 трильйона гривень, видатки — 2,6 трильйона гривень. Прогнозований дефіцит становить понад 20% ВВП, його планують профінансувати коштом міжнародної допомоги.

Найбільше грошей піде на національну безпеку і оборону — 1,14 трильйона. Тоді як  видатки для інших галузей суттєво скоротились. Медійна і культурна сфери не виняток: фінансування зменшилося за всіма бюджетними програмами, крім однієї, за якою фінансуються канали іномовлення та національний марафон «Єдині новини». Як і торік, влада продовжує курс на зміцнення державних каналів. Однак зараз у пріоритеті фінансування не окремих каналів,  а виробництво контенту, яким, окрім власне державних мовників, займатимуться як медіагрупи, так і нові гравці, зокрема канал колишніх працівників «України» «Ми — Україна» на чолі з Юрієм Сугаком. Також додаткове фінансування виділене на модернізацію державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації.

Марафон, суспільне та державні медіа

З початку великої війни держава не виділяла грошей на національний марафон. Телеканали й медіагрупи виробляли його своїм коштом. Відомо, що виробництво шестигодинних блоків коштувало кожній із чотирьох великих медіагруп 30–35 мільйонів гривень на місяць. Натомість Кабінет Міністрів України виділив із резервного фонду державного бюджету 165 мільйонів гривень на фінансування російськомовного марафону «FreeДом».

У бюджеті Міністерства культури та інформаційної політики на 2023 рік з’явилась нова стаття «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення». За нею, як розказала «Детектор медіа» депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, фінансуються канали іномовлення («FreeДом» та «Дом»), інформагенція «Укрінформ» і виробництво контенту для каналів, які беруть участь у національному марафоні. Спершу в бюджеті фінансування за цією статтею становило 535 мільйонів гривень, однак при підготовці документа до другого читання ця сума зросла до 1,94 мільярда.

Цікаво, що саме цю суму — понад 1,4 мільярда — недоотримує Суспільне. Відповідно до закону «Про забезпечення діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України», фінансування з держбюджету має становити не менше 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету за попередній рік. У бюджеті за 2022 рік видатки становили 1,499 трильйона гривень. 0,2% від цієї суми — це трохи менше ніж три мільярди гривень. Якщо брати до уваги те, що упродовж року видатки бюджету збільшились  до 2,6 трильоона гривень, то ця сума ще вища - 5,2 мільярда гривень. А у бюджеті на 2023 рік фінансова підтримка Національної суспільної телекомпанії становить лише 1,5 мільярда гривень, тобто 30% від згаданої суми. Торікбуло понад 1,87 мільярда (і це, зауважмо, коли долар був по 28 гривень).

Яким чином МКІП розподілятиме 1,94 мільярда гривень за цією статтею, поки що невідомо. «Детектор медіа» надіслав запит у міністерство та чекає на відповідь. Між тим, за неофіційною інформацією, в першу чергу гроші виділять на марафон, далі на іномовлення, а решта розподілятиметься на державну агенцію «Укрінформ» та інші потреби.

Фінансування «Урядового кур’єра» скоротилось майже на 12 мільйонів, а в державного каналу «Рада» та газети «Голос України» — на понад 300 мільйонів. Адже  на початку 2022 року державний канал провів ребрендинг і отримав 378 мільйонів на перезапуск. У бюджеті на 2023 рік на парламентські медіа передбачено майже 73 мільйони гривень. Це на 11 мільйонів менше, ніж 2021 року. І, знову ж таки, не забуваймо про інфляцію.

Також у бюджеті не зрозуміло, яке фінансування Міністерство оборони планує виділити на підрозділ своєї Центральної телерадіостудії «Військове телебачення», до якого входять «Армія ФМ» та продакшен. «Детектор медіа»  надіслав  запит у  Міністерство оборони і чекає на відповідь.

Кіновиробництво

Державне агентство України з питань кіно отримає лише 115,6  мільйона гривень, тоді як у бюджеті на цей рік передбачалось фінансування майже 1,69 мільярда. У десятки разів скоротилась державна підтримка кінематографії: замість 1,65 мільярда — 85 мільйонів. Додаткові гроші на патріотичні фільми, які були у 2021 році, не передбачені й у видатках Міністерства культури та інформаційної політики. Ще одна установа, яка надає підтримку кіноіндустрії, телебачення та іншим культурним галузям, — це Український культурний фонд. Його фінансування скоротилось майже на 500 мільйонів: у 2022 році на його роботу було передбачено 700 мільйонів гривень, а на 2023-й — лише 206,7 мільйона.

Книжкова галузь та інформаційна політика

Міністерство культури та інформаційної політики у 2023 році отримає 8,6 мільярда (в бюджеті на цей рік фінансування становило 11,8 мільярда гривень). На десятки та сотні мільйонів скорочені всі  бюджетні програми міністерства. Серед них і Український інститут книги, який підпорядковується міністерству. Його видатки скоротились майже у чотири рази: якщо у 2022 році це були 335,5 мільйона гривень, то на 2023-й передбачено  лише 86,9 мільйона гривень. Так само скоротилися витрати на захист національного  інформаційного простору та  забезпечення позитивного іміджу України у світі.

Профільні державні установи

Видатки Державного комітету телебачення та  радіо скоротились з 1,98 мільярда до 1,57 мільярда гривень, а Національної ради з питань телебачення і радіомовлення — з 196 мільйонів до 159 мільйонів гривень. Держспецзв’язку отримає у наступному році 4,7 мільярда гривень, тоді як у 2022 році ця сума становила 6,27 мільярда. Однак при тому, що скорочення торкнулось майже всіх бюджетних програм служби, зросло фінансування на модернізацію державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації — на 116 мільйонів гривень.

Фото: National Bank Of Ukraine / Національний банк України / Flickr