Морально ми готові: Тополя про Євробачення, концерт Антитіл і службу

Типаж пісні та виконавця на майбутньому Нацвідборі Євробачення 2023 абсолютно непринциповий, а от участь України у конкурсі під час війни – надважлива.

Так, лідер гурту Антитіла Тарас Тополя вже почав обдумувати, як судитиме учасників українського відбору, і навіть готовий для цього вивчити біографії та творчі доробки усіх виконавців.

Про те, як артист несподівано потрапив у список кандидатів на суддівство пісенного конкурсу, яким буде перший концерт Антитіл в Україні під час війни та провокації Папи Римського та Ілона Маска – в нашому інтерв’ю.

Як усе сталося для вас і чи готуєтеся тепер якось до цієї нової для себе ролі?.

– Це не те, щоб була повна несподіванка.

Точно неочікуваним для мене був факт того, що мене внесли до цього переліку, до списку кандидатів на суддівське крісло.

А коли вже далі почалося голосування, я, звичайно, спостерігав, яка величезна кількість людей голосує за мене.

Часто під час цього відмічали сторінку гурту Антитіла в публікаціях.

Знаю, за мене голосували побратими, наш батальйон.

Була помітна щира підтримка людей.

Це, звичайно, було приємно.

Але особисто я зі своїх сторінок у соцмережах ніяким чином не агітував нікого.

Я вважав, що це не є важливішим, ніж, наприклад, проведення нашого благодійного збору на сторінці.

Коли мене обрали, я вже був до цього готовий морально, бо бачив динаміку голосування.

Після оголошення результатів виборів суддівського колективу я передивився лонгшортліст учасників, які потрапили у півфінал відбору.

Уже ознайомився з творчими доробками кожного з них.

Проте поки незрозуміло, з якими піснями вони виступатимуть, а це важливо.

Плюс ще маю вивчити біографії виконавців.

Роботи багато, це дуже відповідальний процес.

Це ж момент відбору учасника, який представлятиме країну на міжнародному рівні – як артист або артистка, колектив, а також як громадянин.

Названо імена трьох суддів Нацвідбору на Євробачення 2023.

Казуси стаються, ми знаємо, це стається кожного року на відборі (усміхається).

Але зі свого боку я зроблю все, аби ми вибрали гідного представника України.

– Раніше ви ніколи не мали стосунку як артист до конкурсу Євробачення, на відміну від багатьох нинішніх зірок.

Чи вже думали, як будете фахово оцінювати виступи?.

– Знаєте, завжди є оті півтора коментатора, які пишуть в інтернеті, що я не маю стосунку до Євробачення, і у них постає запитання, що я там робитиму.

Дехто виносить за дужки, як багато людей за мене проголосувало і що в мене є насправді суддівський досвід у пісенних конкурсах, зокрема у таких проєктах телеканалу М1, як Хіт-конвеєр.

Звісно, намагаються дорікнути.

Але з цього можна лише поржати.

Як суддя я буду оцінювати рівень майстерності виконання пісні, вокал, оскільки це вокальний конкурс.

Важливим буде номер, його концепт, як артист тримається на сцені і чи є готовим вийти на міжнародну сцену.

Фінально рішення все одно ухвалюватиму на чуттєвому рівні, це мене ніколи не підводило.

Коли у 2016 році Джамала перемогла на Євробаченні, я написав публікацію в інтернеті щодо цього.

Я сказав, що це найпотужніший і найкращий варіант, який можна було обрати: то була пісня, від якої сироти на шкірі.

Джамала щира і чесна в цій композиції.

А перед фіналом деякі експерти Євробачення доводили, що ця пісня так званий неформат.

– Якою має бути пісня та артист від України у 2023 році?.

– Мені ніколи не була зрозуміла полеміка, якою має бути стилістика пісні чи амплуа артиста.

Ми маємо масу прикладів, коли перемагала пісня нетипова.

Згадаймо гурт Lordi, який переміг 2006 року.

– Євробачення – це конкурс різноманіття, яке має надихати і заворожувати.

Так було і так буде.

А ще я не розумію оцієї аналітики, коли у нас постфактум намагаються зрозуміти секрет хіта.

Там розбирають, чи причетна до цього мелодія, чи текст.

Але це тут ні до чого.

Потрібно відбирати те, що видається якісним і викликає сильні емоції.

Якщо композиція чіпляє, незалежно від стилістики, приспіву і тональності, то вона і є переможцем.

– Дехто не розділяє ентузіазму від участі України у конкурсі в часи війни.

Приміром, у 2015 році Україна не брала участі через агресію Росії на Сході та анексію територій.

Чому, на вашу думку, цього разу ця участь важлива для нас?.

– Та тут нема що говорити! Я не розумію тих, хто дискутує на цю тему.

Однозначно, Україна має брати участь, особливо в ці часи.

Ми ж виграли Євробачення у 2022 році! Британське місто Ліверпуль приймає нас на проведення цього конкурсу.

– Ми переможці, війна не завадила нам виграти конкурс, не завадить як переможцям виступати у Великій Британії.

Це чергова можливість заявити про Україну на всю Європу.

– Під час минулого нашого інтерв’ю ви анонсували благодійний збір на антидронові рушниці для наших захисників.

Збір приніс 5 млн грн.

На що збиратимете тепер?.

– На правах реклами повідомляю, ми продовжуємо наш збір (сміється).

Ми збираємо і далі на антидронові рушниці, на наступну партію.

Усі подробиці на сайті нашого гурту.

Я готовий про це казати всюди і багато (усміхається).

Крім рушниць, наш фонд збирає кошти на підтримку дітей загиблих захисників 130 батальйону.

Це 34 дитини, яким ми надаємо фінансову підтримку – юридичну і медичну.

– Ви з гуртом анонсували майбутній і єдиний цьогоріч концерт в Україні – у Львові у грудні.

Як ухвалили рішення і чи готові морально до виступу?.

– Морально ми готові, бо вирішили зібрати усіх тих людей, які давно вже просили і писали нам про концерт.

Хтось із артистів дає концерти, а ми ні.

Ми вирішили зробити під кінець року ось такий виняток для всіх тих, хто скучив за нами за рік.

Ну і, звичайно, вагома частина вилучених коштів з цього концерту піде на благодійність у наш фонд.

– Також у грудні у Львові відкриється музей гурту, де зібрані експонати за 14 років існування Антитіл.

Що це буде за колекція і яка основна мета її презентації?.

– Мета – це знову ж таки залучити кошти на благодійність.

Показати нам там є що: це і артефакти з війни, і багато подарунків гурту, багато мерчу, якихось предметів, що пов’язані з роками історії Антитіл.

Це все буде виставлятися декілька тижнів до проведення концерту.

Щось можна буде просто подивитися, щось навіть придбати.

– Ви і гурт неодноразово доводили своїм прикладом, як масштабно можна підтримувати Україну в нинішні часи.

Втім, ви самі висловлювалися про тих лідерів думок світового масштабу, які своїми діями показують, наскільки вони відірвані від реальності війни.

Є й інші приклади – Ілон Маск і його твіти про Крим.

Чому прозахідні лідери думок займають таку, м’яко кажучи, непопулярну позицію?.

– Давайте бути відвертими: всі ми живемо в своїй інформаційній бульбашці.

І ця інформаційна бульбашка існує як у нас в країні, так і в Європі та США.

Великий вплив на це має інтернет.

Якщо говорити про Маска, то є багато версій, чому він це зробив.

Перша – в нього тоді тривала купівля Twitter і хтось йому міг докинути фінансів на це.

А цей хтось міг бути зацікавленою особою.

Друга версія – це могла бути жінка, найближче сімейне оточення, яке прямо впливає на людину.

Не один уже був приклад, коли якісь американські експерти несуть єресь щодо війну в Україні, виправдовуючи росіян, а потім виявляється, що дружина в чолов’яги – росіянка.

Або так само було з солістом гурту Limp Bizkit, який почав в якийсь момент нести відбірний треш про війну в Україні.

А дружина-то росіянка! На Маска теж може хтось впливати (усміхається).

А третя версія, яку зі мною обговорював мій вітчим – дуже поважна людина, дипломат найвищого рівня, він каже, що у американців є поняття cutting losses.

Воно означає, що за умов, коли все летить під три чорти, коли бізнес зазнає збитків, треба почати грати в якусь нову гру.

– У Маска це може бути мислення щодо війни в Україні: мовляв, треба зафіксувати збитки і зупинитися, щоб не стало гірше.

Інакше кажучи, капітулювати, поки не пізно.

А гірше, що очікує в своєму розумінні Маск, я підозрюю – це ядерна катастрофа, до якої світ несеться, з його точки зору.

Він теж у своїй бульбашці, ймовірно, що в цій бульбашці є російська пропаганда з її страшилками і шантажем.

А Маск людина бізнесу, його бізнес теж певним чином залежить від ринку, від ситуації в світі.

Насправді ніхто з нас не знає справжніх причин.

Як ми і не знаємо, що стукнуло в голову Папі Римському.

Я схиляюся до того, що його позиція лояльності до росіян теж пов’язана з його оточенням, з бульбашкою, в якій він живе і не розуміє до кінця, що відбувається в Україні.

– Ви продовжуєте публікувати у соцмережах фото зі своїм батальйоном, ви постійно на зв’язку.

Чи плануєте і надалі поєднувати службу та творчу діяльність, зокрема і концерти?.

– Зараз наш батальйон перебуває в такому місці, де немає активних бойових дій.

Не буду вдаватися в подробиці, але зима, служба – це все непросто.

Там постійно є потреби, які ми з гуртом намагаємося закривати, їздимо туди до хлопців особисто нерідко.

І пан Залужний, наш головнокомандувач ЗСУ, дав нам дозвіл відлучатися, займатися творчою діяльністю, бути корисними завдяки благодійним зборам.

Тому зараз більшу частину часу я проводжу або в Києві, або у Варшаві, зокрема для зйомок чи інтерв’ю.

– Як ваша родина продовжує переживати війну? Нещодавно ви вперше за довгий час ділилися знімками з донечкою.

Як це страшно звучить, але діти звикли до війни?.

– Я злітав до дітей і дружини на два тижні до США.

Зарядив там і свою внутрішню батарейку, і їхню батарейку теж.

Хочу прилетіти ще.

Їм усім там важко далеко від дому.

Діти дійсно усвідомлюють, що іде війна, знають, де тато.

А мама – Олена, їй в цих умовах із дітьми важко повноцінно займатися творчою діяльністю.

Відстані в тисячі кілометрів не дають змоги ні записувати треки, ні знімати кліпи.

Я їй дуже вдячний, що вона взяла на себе місію бути з дітьми зараз.

Наша держава не дарма, вона в серці: Тарас Тополя про війну з РФ і службу на передовій.