Олімпійська чемпіонка Стелла Захарова: Для Бубки ми

Вибори нового голови Національного олімпійського комітету минулого тижня, як і очікувалося, завершилися скандалом.

Занадто багато було претензій один до одного у головних претендентів на посаду очільника: діючого міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта та олімпійського чемпіона з боротьби, народного депутата від «Слуги народу» Жана Беленюка.

Останній закликав свого більш досвідченого в чиновницьких справах конкурента на дебати, аби помірятись виборчими програмами, але міністр запрошення проігнорував з дещо образливими для Беленюка коментарями.

Мовляв, про що мені дискутувати з недосвідченою людиною, яка, окрім спортивних, іншими досягненнями не може похвалитися.

Команда Беленюка ж звинувачувала Гутцайта в тому, що в нього нема часу на дебати, бо він, користуючись своїм адмінресурсом просто домовляється з федераціями щодо підтримки.

Щоправда, і сам Беленюк скористався своїм службовим становищем першого заступника голови парламентського комітету молоді та спорту.

Напередодні чергової звітно-виборної Генасамблеї НОК, на яких і відбувалися вибори, комітет звернувся до Державного бюро розслідувань та виконкому НОК із заявою про необхідність проведення перевірки легітимності делегування 40 фізичних осіб, які збираються взяти участь у голосуванні.

За інформацією нардепів, ці особи були делеговані з порушенням статуту.

А благословив цю «спецоперацію» своїм підписом діючий на той час президент НОК Сергій Бубка, який вирішив більше не висувати свою кандидатуру, але явно грав на боці Гутцайта.

У Беленюка запропонували кілька варіантів виходу з цієї пікантної ситуації.

Перший – усунення цих 40 осіб від виборів нового голови НОК, другий – перенесення Генасамблеї на іншу дату.

Утім вибори були проведені саме 17 листопада попри проблеми зі світлом та зв’язком.

Гутцайт таки був обраний новим президентом НОК з величезним відривом – він отримав 123 голоси, тоді як Беленюк – лише 22.

Останній подякував своїй команді і колегам та визнав, що перемогла стара система та система онлайн-голосування.

Гутцайт парував, що багато членів НОК перебували за кордоном, а за допомогою «найкращої платформи в світі» Lumi обирали також президента Міжнародного олімпійського комітету.

Але найцікавіше почалося пізніше.

Виявилося, що у новий склад НОК потрапили колишні представники забороненої партії ОПЗЖ Нестор Шуфрич та Григорій Суркіс.

Легендарний футболіст Андрій Шевченко, що був обраний віцепрезидентом НОК, заявив, що не може залишитися в ньому в такому складі (цікаво, що під час гри за київське «Динамо» Шевченко агітував за Суркіса, який балотувався в мери Києва).

Згодом Шуфрич та Суркіс відмовились від своїх місць, але в складі НОК лишилися багато інших персонажів з не менш суперечливою біографією.

Олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Стелла Захарова під час виборчої кампанії не приховувала, що підтримує молодого перспективного Беленюка і дуже жорстко пройшлась по старій гвардії в особі Гутцайта та Бубки.

Захарова обіцяє, що боротьба не завершена та обіцяє влаштувати новообраному голові НОК нелегке життя.

– Беленюк та його команда не охолонули і не погодились з результатами виборів, – запевняє Захарова.

– Ми наразі обговорюємо наступні кроки, як відкрити людям очі на те, що відбувалося.

Перший меседж кинув Андрій Шевченко, який чітко вказав, що ми маємо йти демократичним шляхом, і в спорті колаборантам, через яких у нас сталася війна і гинуть наші солдати, жінки та діти, не місце.

Не можна казати, що спорт – поза політикою.

Наступне – ми маємо зробити такі кроки, аби Гутцайт сам зрозумів, що йому не місце на цій посаді і написав заяву про відставку.

Тому що з тим, що відбувалося на цьому Конгресі, я за 42 роки роботи в спорті зустрілася вперше.

У списку членів НОК, які брали участь у голосуванні, величезна кількість людей з ОПЗЖ, яким, мабуть, взагалі не місце в нашій країні.

Але вони дуже добре почуваються і пролазять будь-куди.

Українська федерація гімнастики свого часу звернулася до мене через свого першого віцепрезидента Ірину Дерюгіну, аби я стала віцепрезидентом із дисципліни «спортивна гімнастика».

Спочатку я не погоджувалась, але в результаті вирішила, що зараз час допомогти нашій збірній.

Коли почалася підготовка до конференції, я, як олімпійська чемпіонка, зайняла позицію, що треба змінити, те, що на цей момент відбувається у нас в спорті.

Наразі це – закрите акціонерне товариство дрімучої совдепії.

Воно звикло жити за принципом: якщо ти не свій та пішов проти системи, то ти є неугодний.

Коли я стала висловлювати свою позицію і відкрито сказала, що буду підтримувати на виборах молодого активного кандидата, люди, що діють за дзвінком та договорняком, почали мені дзвонити та залякувати.

І в чому це проявлялося?.

Наприклад, казали, що ніхто мені грошей не дасть.

На що я відповідала, що мені і так ніхто нічого не дає.

Коли пан Бубка подзвонив у нашу федерацію, бо йому не сподобались висловлювання Захарової, він чітко дав наказ мене стерти та знищити, що вони і зробили.

Хіба це демократія? За місяць до конференції Федерація гімнастики на президії проголосувала абсолютною більшістю за мене як одну з кандидатур в члени НОК із правом голосу.

І раптом після моїх висловлювань за годину до конференції тією ж президією дається команда мене прибрати.

Мене назвали аморальною і зауважили, що я не мала права від імені федерації давати такі коментарі.

Мені навіть не дали ознайомитись з листом, що був спрямований на комісію з етики.

І замість мене ввели Шуфрича, хоча на виконкомі його не було в списках як президента Федерації стрільби з лука, тому що вони невчасно подали заявку.

Його кандидатуру на конференції просто внесли з голосу.

Він став ще однією людиною з 20–30 членів НОК з партії ОПЗЖ, через яку у нас сьогодні війна.

Коли голосували за моє включення до нового складу НОК, 50 чоловік мене підтримали, мені не вистачило лише два голоси.

Але навіть за цими підрахунками ми бачили, що Беленюк мав би отримати мінімум 50 голосів, а вийшло… 22.

Може, хтось дав задню в останній момент?.

Я думаю, хоч і не стверджую, що хтось десь добре спрацював з програмним забезпеченням.

За три дні до Конгресу нашим представникам, що пішли до НОК, показали списки нових членів олімпійського комітету.

До речі, серед них є квота президента – п’ять чоловік і серед них мають бути тільки олімпійські чемпіони, а не чиновники та бухгалтери.

Коли ми ці списки отримали, то були шоковані, бо 40 фізосіб подалися на члени НОК з правом голосу.

І їх зареєстрували.

Там була велика кількість людей з ОПЗЖ, співробітників міністерства, представників влади.

Це що – все олімпійці? Самі подивіться, де ці люди раніше працювали, у яких народних депутатів були помічниками – і вам багато що стане зрозуміло.

Колишній футболіст збірної України Роман Зозуля обурився новим складом НОК, в якому опинилося багато «людей з минулого».

Коли ми прийшли на другий день, то запитали: покажіть нам, будь ласка, хто підписав ці подання.

Нам витягнули один папірець за підписом Бубки, що є однозначним порушенням статуту.

Ви згодні, що ці 40 людей, враховуючи таку перевагу Гутцайта, не зіграли б великої ролі?.

Ніяк не могло бути так, щоб за нас проголосували лише 22 людини.

У нас тільки в штабі сиділи десять чоловік, які, звісно, проголосували «за».

Невже по всій Україні за Беленюка проголосували лише 12?.

«Суркіс і Шуфрич – це ширма для Гутцайта».

Стосовно цих 40 осіб було спеціальне засідання парламентського комітету з питань молоді та спорту, де пан Беленюк є першим заступником, і комітет звернувся до ДБР та НОК з вимогами з’ясувати, звідки вони взялися у списку.

Це рішення допоможе вам у можливих майбутніх оскарженнях результатів виборів? Які у вас взагалі варіанти тиску на Гутцайта, якого вже обрано на чотири роки?.

Є безліч варіантів, які ми зараз обговорюємо, і я не хочу зараз їх оголошувати.

Ми включаємось у боротьбу, не зупиняємось і доведемо свою справу до кінця.

Але наші засоби однозначно будуть потужними.

Ви кажете, що осіб, причетних до ОПЗЖ, серед нових членів НОК вистачає.

Чому така увага саме до Шуфрича з Суркісом, які вже вийшли зі складу, – через їхню надмірну одіозність навіть на фоні інших?.

Суркіс і Шуфрич – це суто договорняк і показуха, Шуфрич так точно.

Це чисте прикриття для того, щоб відвести надмірну увагу від Гутцайта – солодкого пиріжка, такого прекрасного хлопця і патріота країни, у якого бізнес в Росії.

Напевно, з боку певних особистостей вже все домовлено і чітко відпрацьовано.

Суркіс і Шуфрич – це ширма.

Я на місці Гутцайта, знаючи про те, що йде така буря і напруження з боку спортивної громадськості, просто мужньо написала б заяву та пішла.

Але у цієї людини не вистачить сміливості для цього, аж надто багато на кону.

Коли ви казали, що Бубка фактично здає крісло наступнику, з яким вони там щось дерибанили, мали на увазі Гутцайта, ми правильно розуміємо?.

У чому полягатиме ця спадковість?.

Зараз треба трохи часу, напевно, щоб ми оцінили ситуацію.

На це є наші правоохоронні органи, бо я – не суддя, не прокурор і не фахівець у цьому, аби довести все до кінця.

Не є секретом, що на Гутцайта відкриті кримінальні справи.

Наші спортсмени скаржаться, спортсмени їдуть з країни, бо їм не надають фінансування, це ж все не Стелла Захарова вигадала, так? Спортсменів, які висловлюють свою думку, затикають рота, і за договорняком роздають посади в НОК.

Вибачте, що в нас після цих виборів змінилося?.

«Міністр Гутцайт розподіляв гроші у ручному режимі».

Якщо більшості федерацій було так погано при Бубці та Гутцайті, то чому деякі з них відкрито підтримали останнього? Ну, і важко повірити, що вдалося сфальсифікувати аж стільки голосів.

Коли Беленюк вперше сказав, що після свого обрання проведе аудит НОК, ви ж чудово розумієте, наскільки це стривожило тамтешню громадськість.

Там же зосереджений адмінресурс, влада і Гутцайт, як міністр спорту, безпосередньо у ручному режимі розподіляв гроші.

При розподілі посад та місць Гутцайт ледь не прямо казав – голосуйте за мене і я залишусь міністром спорту та очолю Національний олімпійський комітет, а це вже нагинання людей через свою владу.

Тобто прогресивний підхід Беленюка федерації не сприйняли саме через тиск та адмінресурс?.

Ну, чому ви вважаєте, що не сприйняли?.

Гаразд, сприйняли з такою ремаркою: ну так, Беленюк – гарний хлопець, добре говорить, але нам якось зі старою гвардією зручніше.

Хто сказав таке?.

От президент Федерації гандболу до виборів прямо звинувачував Беленюка в самопіарі.

Та тому що президентові Федерації гандболу пообіцяли дуже багато чого.

У Мінспорту є свої кишенькові федерації, які отримують гроші потоками, а деякі неугодні федерації фінансують спортсменів власним коштом і при цьому ці спортсмени ще й їздять на чемпіонати Європи та кубки Світу.

Повірте – так відбулося не через те, що Беленюка не сприймають.

Просто Жан – настільки чиста людина, яка прийшла розворушити цей «блошатник» та розбити систему.

Це історичний момент, більше у нас такого не буде.

Так ви можете назвати федерації, які обділені увагою Мінспорту, якщо у вас є така інформація?.

Я не називатиму зараз ці федерації, але у мене є інформація, підтверджена на папері.

Поки утримаюся від цих коментарів, настане свій час.

«Члени НОК комфортно сидять у Монако, Америці…».

Наразі посада в НОК для Гутцайта як запасний аеродром, так видається, бо нині багато розмов ходить про ліквідацію Мінспорту у рамках майбутньої оптимізації уряду.

Якщо таке станеться і залишаться тільки НОК та спортивні федерації, що, на вашу думку, кардинально зміниться у нинішній і так неідеальній системі?.

Чесно кажучи, я взагалі не уявляю цього: як на федерації, на громадський орган можуть безконтрольно йти державні гроші.

Зараз хоча б якийсь контроль присутній, бо між федераціями та міністерством є держустанова «Укрспортзабезпечення».

Я не розумію поки для себе алгоритму цих дій і цієї реформи.

Може, буде приєднання Мінспорту до якогось іншого міністерства чи створена якась спеціальна служба?.

Ми вже це проходили, коли залишили Держслужбу, яку приєднали до Міносвіти і керував тоді цим всім Дмитро Табачник.

Я вважаю, що мають залишитися клуби, які повинна підтримувати держава, федерації, Національний олімпійський комітет та Держслужба з невеликим штабом, яка може вести якісь керівні процеси.

Така система працює в усьому світі, де основа – саме клубна система, на основі якої з дитячого рівня ростуть чемпіони.

Саме клуби зацікавлені у розвитку спорту, бо вони прагнуть підготувати свого олімпійського чемпіона, чемпіона світу, аби отримати велику дотацію від держави.

А нам знову пропонують схему, за якої будуть улюблені федерації, що отримуватимуть мільйони гривень, та неулюблені, які копійки рахуватимуть.

Може статися ще набагато гірше, ніж є зараз.

Ті ж чиновники продовжуватимуть лізти в справи спортсменів та тренерів і призначати головних тренерів, впливати на тренувальний процес, вирішувати, кого ставити на Олімпіаду, не маючи жодного стосунку до цього виду спорту.

Це просто блюзнірство якесь.

Як ви думаєте, з таким складом НОК щось зміниться? Ви вважаєте у тих людей, які вбивали весь спорт в Україні протягом довгих років, щось раптом вийде краще? Я розумію, якби ми принесли з минулої Олімпіади вдвічі більше золотих медалей, бо саме за ними оцінюється результат і загальне місце….

А Гутцайт вважає, що за загальною кількістю.

Це черговий лохотрон, вибачте за жаргон, пана Гутцайта, щоб захистити себе.

Спортсмени просто не хочуть сперечатися з цією системою, бо їм дається короткий час, щоб заробити собі медалі і фінансування.

Вони просто не хочуть включатися в боротьбу з цією маячнею.

Гутцайт отримав свій вал критики після Олімпіади в Токіо, але тодішнього голову НОК Сергія Бубку якось ця хвиля обійшла.

Вас же виключили зі списку кандидатів на членство в НОК якраз після висловлювань на адресу Бубки, якого ви звинуватили в тому, що він завжди думав тільки про себе, а не про спортсменів.

Ось вам приклад.

Ми тут воюємо, перебуваємо у своїй країні, не залишаємо її.

Я так точно можу за себе сказати і багатьох інших хлопців, того ж Жана Беленюка.

А ці люди собі комфортно сидять у Монако, в Америці, хтось ще десь, навіть конференцію в «зумі» проводили в теплих комфортних умовах, вони не знають, що таке відключення світла, звук тривоги, яка була навіть під час конференції, ракети, що летять у наші будинки.

Вони це не відчувають, їм це не цікаво, вони добре почуваються.

Вибачте, якщо в мене немає грошей, я в Монако та в Америці жити не буду.

У Бубки була дуже успішна спортивна кар'єра, а не тільки чиновницька….

У мене теж була непогана спортивна кар'єра, і під час роботи в Швеції я непогано заробила на себе.

Але у мене немає таких грошей та вкладень, аби жити зараз в Монако.

Для Бубки ми – біомаса, яку використовують.

І з кожним може так вийти, як зі мною на конференції.

Коли Захарова була потрібна, їй дали право голосу, а як тільки я сказала свою думку, мене одразу ж почали мочити.

Ми йдемо до Євросоюзу через кров наших людей, а нас сьогодні хочуть повернути назад у дрімучу совдепію.

Павло Вуєць, «Главком».

Хто після Бубки? Жан Беленюк готує революцію в українському спорті.

Хто після Бубки? Кадрова інтрига у Національному олімпійському комітеті.