Як повернути українські медіа на звільнені території

Коли українські війська звільнили більшу частину раніше окупованої території Харківської області, «Детектор медіа» писав про плани відновлення мовлення українських теле- і радіокомпаній та повернення інших медіа — насамперед газет, бо електрики в цих місцях, як правило, нема і ще якийсь час не буде. В Ізюмі зруйнована ретрансляційна вежа, яку неможливо відновити. Частково зруйнована й розграбована вежа в Куп’янську. У Балаклії телевежа зруйнована, але електрику відновили; збереглася також вежа мобільного зв’язку. У селищі Великий Бурлук перебої з електрикою та поруйнована інфраструктура, але телерадіомовлення вже відновили. Втім, знову ж таки, сигнал може бути доступним, але щоб його ловити, потрібна електроенергія.

У листопаді ворог відступив із правобережної частини Херсонщини, зокрема обласного центру, де «на прощання» зруйнував телерадіомовну та енергетичну інфраструктуру. Представники влади практично відразу заявили про відновлення доступу до українських телеканалів і радіостанцій на цій території. На практиці це буде нелегко, адже, по-перше, багато де інфраструктура для поширення сигналу повністю зруйнована, по-друге, на вільних частотах мовлять російські пропагандистські станції — їх потрібно блокувати. Що з цим робити, вирішували народні депутати та представники профільних органів на засіданні Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики 18 листопада.

 «Я розумію ситуацію просто. Для того, щоб ми були на звільнених територіях, нам треба відновлювати сигнал. Там де зруйновані передавачі і вежі, потрібно відновлювати їх. Шукати нові місця підвісу, розміщувати передавачі і піднімати потужність сигналу.  У нас є міжнародні зобов’язання, але вважаю, що вони не мають стосунку до агресора. Тому ми можемо піднімати потужність так, як хочемо самі», — сказав голова комітету Микита Потураєв.

Зараз Український державний центр радіочастот на замовлення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення прораховує і розглядає можливості для збільшення потужності передавачів, щоб сигнал міг покривати звільнені території. У роботі УДЦР, за словами його генерального директора Володимира Корсуна, двісті замовлень на підвищення потужності передавачів. Однак не завжди це можна зробити ефективно. Наприклад, збільшення потужності  передавачів у Миколаєві навіть у кілька разів не дає змоги покрити Херсонську область. А ворог для поширення своєї пропаганди використовує потужні передавачі, які Україна не може заглушити.

«Ми маємо боротись не лише з дронами, а й із сигналом із боку окупантів», — сказав Микита Потураєв. Артем Кувеньов, головний спеціаліст Управління радіочастотного спектра Міністерства оборони України, сказав, що придушення технічних засобів Росії — не першочергове завдання міністерства. «Дещо ми робимо. Ми ведемо боротьбу. Але через надвелику потужність є проблеми з мовленням супротивників.  Повністю виключити мовлення надвеликої потужності вкрай важко», — пояснив він.

Представник харківського медіа «Накипіло» Євген Стрельцов звернув увагу учасників дискусії, що проблема не лише в тому, щоб глушити сигнал, а ще й у тому, щоб не пускати ворога на українські частоти: «Вони працюють на частотах, де перестали працювати українські радіостанції. Наприклад, на частоті “Бізнес радіо”. Треба дивитись на наші частоти і чимсь їх займати».

Цю думку підхопив Микита Потураєв, який закликав регулятора  створити можливості, щоб українські радіоcтанції та телеканали займали вільні частоти. «Є вільні частоти. Є “Тавр”, є “Люкс” — займайте ці частоти. Фінансування, щоб зайняти ті частоти, треба знайти. Нехай Концерн РРТ порахує, Мінфін знайде гроші і дасть Концерну РРТ, а Мінкульт скоординує мовників по радіо так само, як скоординували телеканали», — виклав свій план розв’язання проблеми голова комітету.

За словами члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Максима Онопрієнка,  зараз на звільнених територіях Харківщини та Херсонщини є  29 вільних частот. «Але у мовників немає фінансування на їх освоєння. Ми б пропонували на вільних частотах вмикати ще раз канали мовлення, які й так уже в ефірі: нехай буде ще одна “Культура” чи Суспільне. Але тут питання логістики для концерну. Бо ні у Суспільного, ні у місцевих мовників грошей нема», — сказав він. За словами Максима Онопрієнка, можливості для відновлення мовлення мають поодинокі локальні компанії. Минулого тижня у Куп’янську на частоті 107,3 запустилась радіостанція NovaLine, яка отримала частоту на конкурсі ще до війни.

У відповідь Євген Стрельцов сказав, що у його медіа є можливість оплачувати послуги трансляції, але немає можливості отримати тимчасовий дозвіл на мовлення, який видається лише ліцензіатам регулятора. «Накипіло» раніше не мало такої ліцензії. «Тому нам, щоб почати мовлення, треба купувати компанію, яка вже має ліцензію. Це десятки тисяч доларів», — пояснив він.

Микита Потураєв запропонував простіший варіант співпраці — мовлення в ефірі медіа, які можуть отримати дозвіл на вільні частоти на звільнених територіях: «Я прошу Нацраду оперативно розглянути подані від початку вторгнення та окупації заявки щодо ліцензій. Якщо є перешкоди, ми беремо  іншого ліцензіата — комерційних мовників або Суспільне — і міксуємо вас із ними. Вони беруть тимчасовий дозвіл і ви починаєте працювати». Також він закликав Нацраду розглянути заявки всіх компаній, які хочуть отримати ліцензії і якнайскоріше їх проліцензувати: «Війна, друзі».

На звільнених територіях, де ще не відновлено електропостачання, найпершими з’являються місцеві газети. Як вже повідомляв «Детектор медіа», на Харківщині вийшли спецвипуски видань «Обрій Ізюмщини» та «Слобідський край». Цим проєктом опікується Міністерство культури та інформаційної політики разом із Держкомтелерадіо і партнерськими організаціями. «Найближчими днями буде надрукована газета на Херсонщини», — повідомив Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики.

З радіостанціями і телеканалами ситуація складніша. За словами заступника голови Нацради Олега Черниша, 229 телерадіоорганізацій повідомили  регулятора про тимчасове припинення мовлення внаслідок російської агресії: «Значна частина обладнання була пошкоджена або знищена. Грошей для оплати збільшення потужності передавачів немає. Постраждали провайдери, впала база і пошкоджена інфраструктура». 

На думку Микити Потураєва, можна робити радіоверсію спільного телемарафону, співпрацювати з місцевими виробниками контенту, а також задіяти ресурси Міністерства оборони. Він поцікавився, чи має змогу підрозділ міністерства «Військове телебачення» запустити власний канал. «Ми від початку повномасштабного вторгнення шукаємо варіантів для поширення інформації. Ми зайшли у Харків, шукаємо можливості зайти у Херсоні. Ми готові розпочинати мовлення на лінії розмежування», — відповів на це представник «Військового телебачення» Сергій Жуковський. А Віктор Громов,  керівник Центральної телерадіостудії Міноборони, сказав, що зараз продакшн може забезпечити півтори-дві години мовлення на день. Сюжети, які знімає «Військове телебачення», виходять в ефірі спільного телемарафону; на фронті працює сім мобільних груп, і щотижня студія робить дев’ять проєктів для цивільних каналів.

В усякому разі на повернення українських медіа на звільнені території потрібні гроші. На збільшення потужності передавачів і оплату послуг Концерну РРТ зокрема. Тому найважливішим є питання розподілу грошей, уже виділених на мовлення на звільнених територіях, і визначення потреб.

Голова правління Суспільного Микола Чернотицький сказав, що Національна суспільна телерадіокомпанія України через недофінансування не може продовжувати аналогове мовлення та мовлення на середніх хвилях: «Просив би фінансування з резервного фонду для оплати дистрибуції цих технологій. Не вистачає десь (з урахуванням підвищення потужності) 150 мільйонів гривень». Микита Потураєв одразу закликав Мінкульт дати гроші: «Якщо не хочете Суспільному, дайте гроші напряму Концерну  РРТ і закрийте це питання».

Обговорювали депутати й  можливості підтримки місцевих медіа. Зокрема Олександр Мотузяник цікавився, на що  пішли виділені урядом 400 мільйонів, які отримав Держспецзв’язку: «Я думав, що ми заклали їх, щоб місцеві станції могли вижити».

Однак ці гроші пішли на те, щоб вижив Концерн РРТ. Як пояснив  технічний директор Концерну РРТ Сергій Семерей, Кабінет міністрів виділив гроші постановою на два  напрямки: «Перший —  відновлення інфраструктури (на висотні споруди, електропостачання тощо). Другий — компенсація витрат концерну на мовлення. Зараз у нас 100 мільйонів боргів за електроенергію, — сказав він. — Було завдання забезпечити безперебійну трансляцію цифрового телебачення. Передбачалось, що певний час канали не зможуть платити “Зеонбуду”. Зараз Концерн РРТ має борг 200 мільйонів від “Зеонбуду”  по лінії “Єдиних новин”. 130 мільйонів мають перекрити борги перед енергетиками. Не йдеться про забезпечення мовлення радіостанцій». Нагадаємо, «Зеонбуд» попередив канали, які не платять за його послуги, про відключення.

Решта грошей, за його словами, піде на відновлення висотних споруд. Планується встановлення переносних веж уздовж російського кордону для протидії мовленню ворожих медіа. Також закуповують дизель-генератори для випадків, коли нема електрики.

Микита Потураєв закликав Держспецзв’язку з Концерном РРТ та УДЦР сформувати спільне бачення всіх вільних частот із граничними обсягами потужності передавачів і підрахувати, скільки на це реба грошей: «Щоб ми мали розрахунок на кожну частоту і кожен передавач. Щоб ми мали змогу просити  у Кабміну гроші».

Фото: most.ks.ua