Повернення Трампа у Twitter. Світ на порозі ще однієї катастрофи?

Колишній президент США, республіканець Дональд Трамп нещодавно заявив, що збирається брати участь у прийдешніх виборах президента США.

Українців це мало би схвилювати з кількох причин.

По-перше, Трамп – відомий симпатик Путіна.

Саме російські хакери посприяли приходу Трампа до влади: вони зламали пошту з листуванням демократів.

Під час своєї президентської каденції Дональд Трамп вельми приязно ставився до російського диктатора.

Нещодавно ж, очевидно, вже у рамках передвиборчої кампанії, Трамп заявив, що це адміністрація нинішнього президента США Джо Байдена «фактично змусила» президента РФ напасти на Україну своєю «невмілою дипломатією».

І що ця війна «точно не розпочалася б», якби він переміг на президентських виборах у 2020 році.

По-друге, деякі члени кістяка Республіканської партії вважають, що не слід продовжувати підтримувати Україну і давати їй гроші задля протистояння РФ.

Вони дотримуються ізоляціоністських поглядів.

Американський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд так висловився про республіканців: «Проблема – це, в основному, одна людина – Дональд Трамп, який вочевидь надає перевагу Путіну і диктатурі, а не демократії та Україні».

На сторінках New York Times доктор Браян Отт, професор комунікації в Університеті штату Міссурі, стверджує: така, на перший погляд, дрібничка, як поновлення аккаунту Трампа у соцмережі Twitter може не лише суттєво посприяти зростанню рейтингів його як кандидата, а й спровокувати хвилю насильства.

Я вивчав Twitter Трампа впродовж шести років.

Готуйтеся до найгіршого.

Ситуацію у Twitter можна назвати хаосом.

За останні кілька тижнів новий власник соцмережі Ілон Маск немов поставив її на паузу: він звільнив сотні співробітників, а потім попросив деяких з них повернутися.

Проте ніщо з того, що зробив Маск, заволодівши Twitter, не викликає такого занепокоєння, як його рішення відновити обліковий запис колишнього президента Дональда Трампа.

Як і багато інших рішень Маска, це важко зрозуміти.

Маск раніше заявляв, що не відновить жодних облікових записів, доки не збереться рада модерації вмісту з «дуже різними точками зору».

Незрозуміло, чи була скликана ця рада; обліковий запис Трампа було відновлено після того, як Маск провів онлайн-.

Хоча Трамп нещодавно заявив, що не планує повертатися у Twitter, він навряд чи залишиться вірним цій позиції, враховуючи його потребу в увазі, проблеми, з якими стикається його соцмережа Truth Social, і його нещодавнє оголошення про рішення балотуватися на пост президента на наступних виборах у США.

Truth Social – соціальна мережа, створена Trump Media & Technology Group.

Почала працювати на початку листопада 2021 року і на першому етапі була доступна для обмеженого кола користувачів через App Store компанії Apple.

Повний публічний запуск соцмережі заплановано на 2023 рік.

The Irish Times помітила подібність назви Truth Social з газетою «Правда», що видавалася КПРС у період Радянського Союзу.

Як людина, що вивчала використання Трампом Twitter ще до його обрання президентом, вважаю, що його повернення у соцмережу означатиме посилене поширення маніпуляцій і дезінформацій, принизливого та дегуманного дискурсу, мови ненависті та розмивання демократичних норм та інститутів.

Але є дещо інше: повернення Трампа до Twitter може посилити ймовірність політичного насильства.

Найважливішим фактором для розуміння того, чому можливе повернення Трампа у Twitter є таким небезпечним, є структурна подібність між платформою Twitter і змістом риторики Трампа.

Суворе обмеження Twitter у 280 символів, його зосередженість на тому, що відбувається у будь-який момент і простота використання відрізняють його від інших платформ соціальних мереж, які дозволяють користувачам публічно ділитися своїми ідеями та думками.

Визначальні риси Twitter створюють властиві структурні упередження.

Платформа добре підходить для широкої та швидкої передачі простих повідомлень.

Але три основні структурні компоненти Twitter – простота, неввічливість та імпульсивність – роблять його поганою платформою для вдумливого регулярного обговорення серйозних питань, що становлять соціальний інтерес.

Twitter також робить внесок у ширшу комунікаційну екосистему соціальних мереж.

Платформи соціальних медіа упереджені у бік розколу та догматизму.

Основна структура цих платформ загалом заохочує користувачів шукати однодумців, які, у свою чергу, ще більше переконуються у «правильності» власних поглядів.

Водночас річ не лише у тому, що ми думаємо; це також про те, як ми почуваємося.

Платформи соціальних медіа унікально вміють мобілізувати емоції, особливо негативні.

По суті, соціальні медіа радикалізують нас і змушують бути нетерпимими до інших, чиї позиції, думки та погляди відрізняються від наших.

Трамп підбурює своїх прибічників до насильства?.

З огляду на те, що наше комунікаційне середовище структурно схильне до посилення та закріплення політичного розколу, кажучи нам, наскільки ми правильні та праведні, логічно запитати, чому я стурбований одним користувачем.

По-перше, велика кількість людей не тільки прислухається до Трампа, але й схильна дотримуватися його вказівок.

По-друге, Трамп поєднує розбіжності та догматизм із ненавистю та гнівною риторикою, яка може викликати сплески насильства.

З причин, які краще залишити на розсуд психологів, Дональд Трамп не прощає людей, які, на його думку, образили його.

Він хоче їх знищити.

Тому він зачіпає їх, часто у соціальних мережах, а потім спонукає своїх підписників щось із цим робити.

Однією з основних аксіом для тих, хто вивчає риторику, є те, що дискурс завжди розкриває мотиви.

Дискурс Трампа з моменту втрати президентства у 2020 році незмінно свідчить про те, що ним рухає лише бажання помститися.

Він хоче покарати усіх, хто, на його думку, образив його, включно з тими, хто не виявив безмежної відданості.

Для Трампа бажання помсти вже давно включає символічне насильство у формі мови, яка агресивно принижує та дегуманізує інших.

Такі виступи можуть спровокувати фізичне насильство.

Нападник на чоловіка Пелосі радикалізувався в Інтернеті (чоловіка спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі, 82-річного Пола Пелосі побив злоумисник, який увірвався до будинку подружжя у Сан-Франциско.

Протягом останніх років Ненсі Пелосі активно протистояла Трампу.

Зокрема, у вересні 2019 року, коли він був президентом США, вона оголосила про початок процедури імпічменту – «Главком»).

Трамп давно робить акцент на насильницькі та принизливі дописи, і з моменту поразки на виборах 2020 року він мобілізує свою армію.

Втративши посаду президента США він посилив риторику щодо теорії змови QAnon, екстремізм та ультраправі ідеї на Truth Social.

QAnon – рух, який об'єднує прихильників поширеної у США конспірологічної теорії, згідно з якою Дональд Трамп збирається от-от викрити гігантську міжнародну схему сексуальної експлуатації маленьких дітей, до якої причетні лідери Демократичної партії США, що поклоняються сатані, а також багато інших американських знаменитостей.

У 2020 роках ця теорія змови набула шаленої популярності серед прихильників Трампа.

Нині Трамп намагається відродити її.

Трохи пізніше Трамп зачепив лідера республіканців у Сенаті Мітча Макконнелла, а щоби ще більше розпалити емоції, розпочав расистську критику на адресу дружини Макконнелла.

Це стало помстою Макконнеллу за звинувачення на адресу Трампа у провокуванні заворушень у Капітолії 6 січня минулого року.

Дискурс Трампа з моменту втрати президентства у 2020 році незмінно свідчить: ним рухає лише бажання помститися.

На щастя, ні сенатор Макконнелл, ні його дружина не постраждали.

Але Трамп продемонстрував послідовну готовність провадити расистську та сексистську риторику, яка містить приховані заклики до насильства.

Twitter і Трамп являють собою небезпечне злиття форми та змісту.

Соціальні медіа загалом і особливо Twitter – це просте, нерефлексивне та емоційно насичене спілкування.

Коли йдеться про нетерпимість і насильство, результат майже безперечний.

Д-р Браян Отт.

Професор комунікації в Університеті штату Міссурі та співавтором книги «Президентство в Twitter: Дональд Дж.

Трамп і політика білої люті».

Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком».

Вибори у США.