Війна вплинула на ситуацію з насильством в Україні: як запобігти та куди звертатися, якщо це вже сталося

У світі та Україні тривають 16 днів активності проти гендерно зумовленого насильства.

Понад 33% жінок у світі хоча б раз у житті зіткнулися з насильством щодо себе. І це при тому, що офіційні дані можуть не відображати реальний масштаб проблеми. Тож 25 листопада відзначають міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок та дітей.

Саме тому щороку від сьогодні, від 25 листопада до 10 грудня, коли ми відзначаємо День прав людини, тривають 16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства. Щороку Представництво в Україні Міжнародної організації з міграції проводить інформаційну кампанію, яка розкриває небезпеку толерування насильства.

Триватиме просвітницька кампанія і у "Сніданку з 1+1", де розповідатимуть про вплив повномасштабної війни на домашнє та гендерно зумовлене насильство, про помітну тенденцію знецінювати тему особистої небезпеки на фоні загальнонаціональних викликів та як ті де шукати допомоги в умовах війни.

"Першочергове завдання МОМ в Україні - надавати підтримку населенню, яке постраждало від війни. Це люди переміщені, які втратили свої домівки, які втратили засоби для існування, втратили роботу, родичі яких перебувають у Європі, а вони лишилися в Україні наодинці. Зокрема ці 16 днів  - вони теж покликані збільшувати вплив на запобігання гендерно зумовленого насилля", - розповів заступник голови Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Стівен Роджерс. 

Як війна вплинула на ситуацію з насильством в Україні? Які нові ризики виникли?

За словами національної координаторки із запобігання сексуальній експлуатації та нарузі Мирослави Мосіюк, війна ще більше загострила проблеми та ситуацію з насильством в Україні.

"На превеликий жаль під час війни ризики зростають, оскільки є така тенденція. Люди страждають дуже сильно емоційно, вони багато втрачають, постійні повітряні тривоги, бомбардування, інформаційний простір заповнений насиллям. Відповідно це впливає на ментальне здоров'я людей і таким чином воно сублімується у форми, які проявляються в агресію і насилля", - говорить координаторка.

Ризики збільшення насильства в умовах війни

Ризик збільшення насильства через війну зростає через:

• психоемоційні навантаження;
• швидкі зміни;
• втрату економічної свободи;
• вимушене переселення;
• обмеження в русі.

В українському суспільстві і до повномасштабної війни було звичним замовчувати тему насилля. Тож зараз, дивлячись на ситуацію на фронті можуть сказати, що питання гендерного насилля - "не на часі".

"Під час війни через стрес насилля може стати механізмом захисту. І люди можуть знецінювати свій досвід, бо вони бачать, що дівчата і хлопці гинуть на фронті. Тим самим люди зменшують свій особистий досвід, який вони пережили. Якщо ми не будемо звертати на це увагу - проблеми будуть зростати і зростати", - пояснює Стівен Роджерс.

Водночас Мирослава Мосіюк зазначає, що війна нормалізує насилля і це також ризик.

"Суспільство живе у режимі виживання та задоволення базових потреб. І відповідно через це насилля заповнює інформаційний простір, воно  нормалізується і ігнорується", - зазначає вона.

Чи реально в умовах війни відстояти свої права, якщо ти став жертвою насилля?

Не тільки реально, але і потрібно, наголошує координаторка із запобігання сексуальній експлуатації та нарузі. "Зараз особливо потрібно дбати про здоров'я нації і здорове суспільство. Є служби психологічної допомоги, зокрема і у МОМ. Так само і правоохоронні органи. Тому потрібно відстоювати і дбати про свою емоційну безпеку", - радить Мирослава Мосіюк.

Куди звертатися і як діяти?

В організації Ла Страда є Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за телефонами:

• 116 123 з мобільного
• 0 800 500 335 з мобільного або стаціонарного

В МОМ також є гаряча лінія емоційної підтримки - 0800 211 444.

Як стереотипи впливають на ситуацію з насильством

Координаторка із запобігання сексуальній експлуатації та нарузі Мирослава Мосіюк говорить, що гендерний дисбаланс у суспільстві є однією із першопричин насилля. Мова йде саме про гендерну прірву та про дисбаланс влади.

Топ-стереотипів, які стають причиною насилля:

• жінка має все терпіти
• чоловік не має просити допомогу

Однак, варто зазначити, що від насильства можуть постраждати не лише жінки, а й чоловіки.

За словами експертів, жінки, які стали жертвами насилля, не звертається за допомого через страх, а чоловіки через сором. Але, насправді, тут немає чого соромитись і це не тільки не прояв слабкості, а навпаки  - це сміливість просити про допомогу. 

Отже, загалом інформаційна кампанія "16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства" має два великих посили. Перший - що робити суспільству, щоб запобігати проявам усіх видів насильства. Другий - якщо це трапляється, як потерпілому дати собі раду.