Ірина Сивак: «Від того, як ми виховаємо наших дітей зараз, залежить те, куди прийде цивілізація»

Напередодні дня родження, яке Ірина Сивак відзначає 26 листопада, ми поспілкувалися про справу її життя, що надихає щодня рухатися вперед до перемоги.

Разом із чоловіком Олександром пара керує спільним бізнесом з виробництва настільних ігор, пазлів і різних видів дитячої творчості.

Сьогодні Ірина з посмішкою згадує, як вісім років тому майбутній коханий зателефонував і запропонував їй приєднатися до команди Strateg: «Скажу чесно, я довго думала над цією пропозицію та кожного разу говорила йому: «Як я буду займатись виробництвом іграшок, коли я юрист! Виробництво дитячих товарів — це ж творчість.

Я не вмію фантазувати та придумувати для дітей.

Я вмію складати позовні заяви, писати претензії…» Олександр мене підбадьорив і запевнив, що в мене все вийде.

І ви знаєте, в далекому 2014 році він був на сто відсотків правий».

З теплом і щирістю Ірина розповідає про зроблену роботу: «Коли я почала працювати, наш асортимент нараховував приблизно 20 позицій, це були повчальні ігри та пазли.

Станом на 2022 рік асортимент нараховує 900 позицій, у тому числі картини за номерами різних розмірів та алмазні картини.

Пам’ятаю наші виставки в Німеччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Польщі та Україні.

Наша компанія Strateg планувала розвиток та мріяла про нові досягнення, 22 лютого 2022 року розпочалась виставка дитячих товарів у Києві, але, на превеликий жаль, через вторгнення сусідньої країни-агресора їй не судилось дійти кінця.

На днів 14 ми повністю зупини виробництво, наші працівники знаходились вдома, хтось виїхав до інших країн.

Ми не знали, що буде далі.

Але розуміючи, що не можемо зупинятись та маємо допомагати економічно підтримувати країну, 15 березня почали працювати.

Наш відділ дизайну розробив серію патріотичних ігор, які стали дуже популярні — це «Доброго вечора, ми з України», «Все буде Україна», «Скажи "Паляниця"», «Ой у лузі», «Знай наших».

У нашій команді з’являються люди з різних регіонів — з Херсону, Нової Каховки, Миколаєва, Харкова.

Допомагаємо людям, які постраждали від війни, мій чоловік допомагає Збройним силам України — купує дрони, рації, противогази, одяг.

Намагаємось рухатися вперед іне зупинятися.

Так, це важко, але чоловікам і жінкам наших Збройних сил ще важче.

Ми знаємо, що перемога буде за нами, а ми завжди будемо поруч з нашою країною та з нашим народом».

— Ірино, чи є у вас традиція підбивати певні підсумки напередодні дня народження?.

Так, перед кожним днем народження я завжди думаю, зробила я щось важливе за останній рік чи ні, змогла досягнути своїх цілей чи мені потрібно більше докладати зусиль в наступному році.

Я не роблю спеціальні списки та вішлисти, але завжди маю в голові план дій до наступного дня народження.

— За що ви найбільше вдячні долі цього року?.

За те, що в мене є можливість бути поруч з сім'єю, займатися улюбленим хобі та працювати.

Кожного дня я дякую за це ЗСУ та всім, хто виборює для українців цю можливість.

— Як ви зазвичай святкуєте свій день народження? Поділіться найяскравішим спогадом.

Так виходить, що більшу частину свого часу я проводжу на роботі.

Тому і мої дні народження вже котрий рік поспіль проходять у компанії Strateg.

У нас взагалі в офісі є традиція вітати з днем народження кожного співробітника та влаштовувати хоча б маленьке свято.

— Враховуючи, що ваша робота пов'язана з постійним креативом та генеруванням ідей, напевно вас досить важко здивувати? Це так?.

Не на роботі — важко.

Але якщо ти постійно працюєш з креативними людьми, то починаєш розуміти, наскільки ресурс ідей безмежний.

Ви знаєте, мене завжди запитує Олександр: «Ну чим тебе здивувати та як?».

А я йому кажу, що здивувати мене можна маленькими речами.

Наприклад, іду я з молодшим сином з тренувань з карате до машини, а тут бачу — в мене на лобовому склі лежить одна троянда.

Я була дуже здивована, було дуже приємно.

— Розкажіть, який сюрприз або подарунок вразив вас найбільше?.

Мене оточують щирі та безкорисні люди, і який би подарунок я не отримала — це неймовірно приємно.

Але найважливіша увага для мене — від мого сина.

Одного разу на день народження син подарував мені картину, намальовану власними маленькими пальчиками.

В процесі малювання був також задіяний і тато.

Ірина з родиною.

— Під час війни ви з чоловіком не лише не ставили роботу власної компанії на паузу, а й ризикнули запустити нові патріотичні ігри.

Як ви зважилися на цей сміливий бізнес-крок? Де брали натхнення?.

Сказати, що ми зовсім не робили паузу в роботі — не зовсім правильно.

Близько двох тижнів ми намагалися зрозуміти, що відбуватиметься далі, не робили активних дій.

Але вірили, що Україна обов'язково переможе, і нам захотілося підтримати цей оптимістичний настрій серед наших клієнтів.

Приблизно у цей період Володимир Зеленський закликав запускати бізнес та працювати.

Для нас це стало підтвердженням власних думок, що зупинятися не можна, а треба продовжувати жити та боротися.

Більшість наших робітників погодились продовжувати працювати, незважаючи на небезпеку по всій країні.

Все, що нас надихало — це віра в найкраще для України.

— Що вас надихає та наповнює енергією у ці непрості для України дні? Люди почали часто вживати слово «бумеранг».

Все повертається: добро — добром, зло — злом.

Які ваші думки щодо цього?.

Мене надихає мій чоловік Олександр, сини Платон та Миколай, а також успіхи ЗСУ і єдність українців.

Я, як і всі інші, кожен день моніторю новини і всім серцем хочу, щоб Україна скоріше виграла війну, а росія відповіла за злочини, що скоїла.

І я впевнена, що так і буде, людський закон сильний.

Хоча, звісно, хотілося б, щоб так звана «миттєва карма» працювала, і на будь-яке зло життя відповідало злочинцю одразу.

— Чому важливо займатися благодійністю?.

Благодійність — це прояв людяності.

В будь-який час тема благодійності була і є актуальною, мені здається, що зараз вона стала на перше місце для кожного українця і мене не оминула стороною.

В цьому світі є безліч людей, які потребують допомоги.

Вони мають проблеми, в яких можуть бути невинні або рішення яких знаходяться за межами їх можливостей.

Мій чоловік Олександр і до війни займався благодійністю, та зараз він ще більше допомагає.

Допомагає Збройним силам України, купує дрони, рації, одяг, необхідний інвентар.

Допомагає діткам в різних регіонах нашої країни та за її межами — Польща, Болгарія, Молдова.

Допомога дитячим будинкам, військовим, людям, постраждалим від війни, які залишились без домівок, без речей — це мінімум, що ми можемо зробити.

За допомогою благодійності ми можемо створити краще майбутнє, дбаючи та допомагаючи одне одному.

— Як зрозуміти, що людина — надійний бізнес-партнер? Розкажіть на прикладі вашої родини.

Я гадаю, що в цьому плані мені дуже пощастило, адже мій партнер для бізнесу — це мій чоловік Олександр, який є моєю опорою і підтримкою.

І в нашому випадку ми пройшли і вогонь, і воду разом, будуючи бізнес.

Ми знали, хто як реагує в проблемних ситуаціях.

Тому людям, які не знають, як підібрати бізнес-партнера, раджу його якось протестувати.

Можна штучно створити проблему, точніше, створити видимість проблеми (реальних труднощів собі створювати не потрібно).

Потім подивитися, як він поводитиметься, і вже після цього приймати остаточне рішення.

Бізнес-партнером має бути людина, якій ви будете довіряти.

— Які основні висновки про сімейні стосунки ви зробили, виходячи зі свого життєвого досвіду?.

У сім’ї, як і в бізнесі, іноді виникають непорозуміння.

Спираючись на життєвий досвід, хочу сказати, що найголовніше — вміти робочі питання залишати на роботі, а вдома бути чоловіком і дружиною, татом і мамою, а не бізнес-партнерами.

Іноді важко триматися цієї грані, коли на роботі щось йде не так, але про наші ролі вдома нам нагадує наш Платоша.

Робота — це, звісно, важливо, але не так, як тепло сімейних стосунків.

— «Думай повільно.

Вирішуй швидко».

Це про вас чи ні?.

Це одна з моїх улюблених книг Даніела Канемана.

Я б хотіла, щоб це було повністю про мене, але чесно скажу — іноді так не виходить.

Є ситуації, коли треба прислухатись до своєї інтуїції, але верх бере розум.

Або навпаки, коли треба вирішувати, обдумуючи, а верх беруть емоції.

Я перечитувала цю книгу не раз і кожного разу відкривала щось нове.

Я прагну, щоб це було повністю про мене, але на це ще потрібен час.

— Опишіть свій день.

Без чого він неможливий? Чи є в ньому місце звичайним радощам?.

Звичайні радості — це і є мій день.

Найбільшу частину дня проводжу на роботі зі своєю командою.

Strateg — це ще одна велика сім’я, де всіх об’єднують спільні цілі.

Тому час, проведений на роботі, завжди проходить цікаво та захоплююче.

Після роботи я проводжу час зі своєю сім’єю, ми розмовляємо, малюємо, граємо в настільні ігри, які, власне кажучи, і робляться нашою командою.

У мене ще є хобі, яке відволікає від негараздів та приносить задоволення.

Я люблю приносити людам приємні емоції через декор (новорічний, пасхальний), який роблю власноруч.

Я досить довго думала, як назвати своє хобі і свою торгівельну марку, та пришла до думки, що ми всі любимо приємну, затишну, теплу, спокійну атмосферу.

Атмосфера в нашому житті є скрізь — на роботі, вдома, у друзів та колег.

Так і з’явилась в мене ТМ «Атмо.

В кожний свій виріб я вкладую душу.

Ніколи не роблю декор без настрою та душевного спокою.

Вважаю, що композиція повинна нести тільки приємні емоції.

— Які найпростіші речі вам приносять задоволення?.

Найпростіші речі — це основне джерело задоволення, адже вони і роблять наше життя.

Тому для мене найпростіші речі і є найціннішими.

Гарна погода, смачна кава, прогулянки з сином, тренування в спортзалі, робота — це тільки маленька частина того, від чого я отримую задоволення.

— Які перепони траплялися на вашому шляху до здійснення мрій?.

Перешкод було достатньо, але з часом, проживши їх, я розумію, що кожна була неймовірно корисною для мого подальшого розвитку.

Однією з найбільших перешкод було невизнання жінки на керуючій посаді, тобто звичайний сексизм.

Я думаю, що з такою проблемою стикалось багато жінок.

Мене радує те, що з часом ця проблема зникає.

Я хоч і стала сильнішою з часом, але не хотілось би, щоб жінки відчували те, з чим стикалась я.

Дуже вдячна своєму чоловіку, який завжди був поряд та підтримував мене у складні моменти.

— Тіло і обличчя — це те, що залишиться з нами до кінця життя.

Які ваші особисті секрети краси та здоров'я?.

Я б сказала, що головний секрет — якомога менше нервувати.

Але з моєю роботою і реаліями сьогодення це неможливо.

Тому, щоб зменшити вплив стресу, я займаюся спортом, відвідую косметолога і, звичайно, проводжу час з сім’єю, що дає позитивні емоції та допомагає заспокоїтися.

— Кому ви подзвоните насамперед за порадою? Хто ваша найближча людина?.

Мабуть, це буде мій чоловік Олександр.

Він неодноразово підтримував мене у важких ситуаціях.

І, гадаю, людина, яка змогла побудувати такий успішний бізнес і встояти на ногах, навіть під час війни, точно дасть слушну пораду.

— Чи є фільм, який ви готові переглядати сотні разів?.

Так, є такий фільм.

Мені подобаються роботи Нолана, а особливо «Інтерстеллар».

Це фільм про наше можливе майбутнє, космос, емоції та їх вплив на людський вибір.

І про кохання, куди ж без нього.

— Війна змусила багатьох поставити мрії на паузу.

А ви, здається, зробили навпаки.

Що далі? Які наступні звершення плануєте здійснити?.

Я не можу сказати, що мої мрії не стали на паузу.

Так, деякі з них втілилися, але далеко не всі, як і в більшості українців.

Я планую продовжувати розвивати свою компанію і, мабуть, заповітна мрія — вийти на європейський ринок та підкорити серця людей нашою продукцією.

— Як вважаєте, що сьогодні може зробити кожен із нас для наближення перемоги?.

Думаю ті, в кого є можливість, можуть донатити на збори.

Навіть невеликі суми.

Це найпростіше.

Ще кожен українець може стати добрішим, хоча б до близьких, підтримувати їх.

Це неодмінно дасть результат, адже в ці часи кожному з нас не вистачає трішечки теплих слів, щоб продовжувати жити та працювати на перемогу.

— Згадайте себе 24 лютого.

Що ви тоді подумали? І що б ви теперішня сказали самій собі того дня?.

Тоді я подумала те, що не можна описати культурними словами.

Звичайно, був страх, нерозуміння того, що робити далі.

Але зараз я впевнена в майбутньому завдяки нашим воїнам, командуванню та кожному українцю, який допомагає вибороти перемогу на будь-якому фронті.

Мабуть, це б я собі й сказала: «Будь впевнена в своїй країні, все буде добре».

— Ваша улюблена фраза або життєве кредо?.

Можу сказати, що кредо моєї компанії «Діти — наше майбутнє» сильно відгукується мені і я повністю згодна з ним.

Від того, як ми виховаємо наших дітей зараз, залежить те, куди прийде наша цивілізація.

Або це будуть теплі й чуйні люди, яким не хочеться воювати, а навпаки — розвиватися та підкорювати світ, зберігаючи навколишнє середовище.

Або це будуть невеликі скупчення людей на залишках нашої планети, з якої ми висмоктали всі ресурси.

Сайт Strateg: strateg.

Фото надані Іриною Сивак.