«МедіаЧек»: 5 канал і «РБК-Україна» були упередженими в матеріалах про антитютюнових активістів

Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

ВИСНОВОК № 152

щодо матеріалів із сайту 5 каналу під заголовком «Антитютюнові активісти заробляють на кампаніях боротьби з курінням, тиснучи на легальний бізнес – експерти» (+ відео) та інформаційного агентства «РБК-Україна» під заголовком «Антитабачных активистов обвинили в давлении на легальных производителей»

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 27 січня 2022 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на ці матеріали. Скаржник заявляє про їхню незбалансованість (не було звернення до громадської організації «Життя» по коментар), неправдивість та ознаки замовності.

2. Оскаржені матеріали:

2.1. Матеріал, розміщений на сайті 5 каналу 24 січня 2022 року в рубриці «новини», авторів не зазначено ні в текстової версії, ні у відео. На початку матеріалу — фотоколаж із зображенням курців на фоні фасаду Верховної Ради, а в тексті — вбудоване відео випуску телепрограми «Особливий погляд» з ютуба тривалістю більше 18 хвилин (як зазначено в тексті: «вийшла в ефір на 5 каналі 22 січня»).

2.2. Матеріал розміщений на сайті агентства «РБК-Україна» 25 січня 2022 року в рубриці «news» (новини – англ.), авторкою зазначена Наталія Гурковська. На початку матеріалу вміщене фото відкритої пачки сигарет, у другому абзаці тексту подане гіперпосилання на оскаржений матеріал 5 каналу (п. 2.1.), а в останньому — гіперпосилання на матеріал того ж інформагентства «Антитабачный закон. Зачем в проект снова добавили строгие нормы» від 5 липня 2021 року.

2.3. З огляду на подану в першому матеріалі інформацію про трансляцію в ефірі телеканалу відео, вбудованого в цей матеріал, Ініціатива розглядає це відео як окремий матеріал.

3. Розглядувані матеріали присвячені лобіюванню ухвалення закону № 1978-ІХ (законопроєкт № 4358) громадською організацією «Життя», яке, на думку авторів матеріалів та низки цитованих у матеріалах експертів, вигідне гравцям чорного ринку і є нібито зароблянням грошей на ґрантах.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

 «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.» (п. 7);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);

«Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар’єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам. Журналіст не має права використовувати фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення.» (п. 17).

2. Засади редакційної політики 5 каналу (ТРК «Експрес-Інформ», ТРК «НБМ»)

«Усі матеріали ТРК "Експрес-Інформ" та ТРК "НБМ", вміщені в Інтернеті, так само мають відповідати засадам редакційної політики.»

…

«Достовірність

      Ми зобов’язані піддавати інформацію неодноразовій перехресній перевірці. Проте доволі часто достовірність  - це не лише питання правильного викладу фактів. Слід уважно розглянути всю інформацію щодо цього питання, аби дістатися справжньої суті того, що повідомляється або змальовується.

   Джерела

      Наскільки можливо, збирайте інформацію “з перших рук”. Якщо не можете цього зробити, знайдіть очевидців або тих, хто має безпосередні відомості про проблеми чи події. Міжнародний досвід свідчить, що будь-які новини повинні бути отримані із щонайменше двох перевірених і надійних незалежних джерел. Важливо переконатися, що ці два джерела є дійсно незалежними.»

…

«Перевірка фактів та інформаторів

     Підготовка програми потребує надзвичайної ретельності. Піддавайте факти перехресній перевірці…»

…

«Статистика.      Використовуйте статистику і результати опитувань громадської думки обережно і суто в контексті програми, до того ж – давайте в ефір результати опитування лише авторитетних соціологічних служб... Завжди посилайтеся на джерело даних, аби аудиторія могла скласти власну думку з приводу зроблених висновків. Під час виборчих кампаній, відповідно до українського законодавства, при наведенні даних соціологічних опитувань Ви мусите зазначити кількість опитаних, компанію, що здійснювала опитування, дату опитування та зазначити похибку. У решті випадків це не обов’язково, проте бажано, оскільки надає споживачеві інформації повнішу картину.»

…

«Неупередженість.   Наші програми створюються на засадах неупередженості, відкритості й відвертості!..»

            …

            «Персоналії. … Завжди чітко розрізняйте такі поняття, як ваша персональна громадська позиція з певними політичними поглядами та уподобаннями та ваша позиція як неупередженого журналіста.»

…

«Право на відповідь.   Особам і установам, звинуваченим у зловживаннях чи некомпетентності або ж підданим у програмі суворій критиці має бути надане право і можливість дати відповідь на звинувачення або критику в межах цієї самої програми. Якщо це неможливо або недоречно, обов’язково зверніться за консультацією до безпосереднього керівництва.»

            …

            «Безсторонність.   Безсторонність  - це одна з основних цінностей, яка поширюється на всі програми та служби Корпорації. Ми маємо об’єктивно та неупереджено висвітлювати спірні теми у випусках новин та інших програмах, де обговорюються проблеми державної політики, політичні або трудові конфлікти. Ми не висловлюємо власної думки про поточні події чи питання державної політики в інформаційних програмах  - за винятком проблем мовлення. Вимога щодо справедливого й безстороннього висвітлення політичних питань тією самою мірою стосується інтернет-видань, радіо і телебачення.

  Належна безсторонність у циклі передач.   Якщо в ефір виходить серія взаємопов’язаних передач, в яких розглядаються ті самі або споріднені проблеми, належну безсторонність може забезпечувати вся серія передач. Намір авторів досягти безсторонності саме в цей спосіб повинен плануватися заздалегідь і доводитися до відома аудиторії.

Водночас у серії передач, де в кожному випуску розглядаються геть різні і не пов’язані між собою питання, безсторонність повинна забезпечуватися в кожній окремій програмі.

Програми типу "особистий погляд".   Програми типу “особистий погляд”, у яких розглядаються питання державної політики або політичні чи трудові конфлікти, потребують особливо обережного поводження:

  • слід заздалегідь чітко визначити характер програми;

  • неприпустимі серйозні похибки у викладенні протилежних думок, поглядів;

  • точність у фактах обов'язкова;

  • ймовірно, доведеться надати комусь можливість виступити з відповіддю в ефірі, скажімо, у самій програмі або в заздалегідь організованій дискусії;..»        

3. Редакційна політика і стандарти Інформаційного агентства РБК-Україна

«Наша мета - дати читачеві не тільки вичерпну інформацію про те, що відбувається в країні та світі, подану з різних ракурсів,..

Стандарти РБК-Україна

Видання РБК-Україна є незалежним від політичних, економічних та інших груп впливу... Видання не стає на чийсь бік у конфліктних ситуаціях і дотримується принципу максимальної об'єктивності.

…

Перевірка фактів та джерел. Видання публікує правдиву інформацію в тих рамках, наскільки це може бути встановлено. Перевірка фактів, а також неупереджена та об'єктивна їх подача - це прямий обов'язок журналістів РБК-Україна. Явне розділення фактів і думок є основоположним принципом нашої роботи.

При аналізі фактів та встановленні їх достовірності співробітники видання використовують максимум наявних інструментів і джерел. Матеріал перед публікацією проходить три ступені верифікації, щоб уникнути фактологічних, граматичних, стилістичних та інших помилок.

…

Експертність. Наші автори володіють високим рівнем знань в областях, які висвітлюють у своїх матеріалах. У той же час видання прагне надати всі можливі погляди на події, проблеми та процеси. Тому видання може залучати експертів і лідерів громадської думки для створення контенту.

…

Авторитетність. При роботі над матеріалами журналісти РБК-Україна прагнуть отримати коментарі тільки досвідчених і авторитетних експертів.

Це гарантує надання читачам інформації від ньюсмейкерів, які розбираються в темі та мають хорошу репутацію.

Достовірність. У роботі з контентом редакція РБК-Україна дотримується точності, правдивості та прозорості. Всі матеріали ретельно перевіряються перед публікацією для того, щоб уникнути фактичних помилок за темами, які висвітлюються. Достовірність інформації підтверджується відповідними цитатами з надійних джерел, а також посиланнями на них…»

4. Законодавство

4.1. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р.; № 3759-XII):

«Редакційний статут телерадіоорганізації визначає:

основні вимоги до забезпечення точності, об’єктивності, неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією;

вимоги до перевірки достовірності інформації, одержаної від третіх осіб;..» (ч. 4 ст. 57).

«Телерадіоорганізація зобов’язана:..

поширювати об’єктивну інформацію;..» (п. «в» ч. 1 ст. 59).

            4.2. Закон України "Про рекламу" (№ 270/96-ВР, у ред. 2003 р.), стаття 1:

"прихована реклама – інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій";

"реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару...";

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Журналістам при доборі експертів, які коментують матеріал, варто зважати на ті випадки, коли тема матеріалу перебуває на перетині різних сфер. Тоді варто підібрати незалежних експертів, компетентних в обох сферах, або подати коментарі компетентних і незалежних експертів з обох сфер.  
2. Природа розглядуваних матеріалів. Обидва текстові матеріали (5 каналу й «РБК-Україна») опубліковані в новинних рубриках, тому технічно до них можна застосовувати професійні стандарти новинної журналістики, хоча за форматом текстовий матеріал 5 каналу не виглядає  як новина. Що ж до відеоматеріалу 5 каналу, то слово «погляд» у назві програми («Особливий погляд») вказує на його суб’єктивний характер, тобто в ефірі він не мав би сприйматися як новинний. Але до матеріалу можна застосовувати вимоги закону щодо об’єктивності телевізійного контенту та вимоги Засад редакційної політики 5 каналу.
3. Ініціатива в черговий раз звертає увагу, що створення одним медіа свого матеріалу на основі матеріалу іншого медіа (в цьому випадку — створення новини «РБК-Україна» на основі матеріалу 5 каналу) не звільняє це медіа від відповідальності за недоліки, які були «запозичені» з первинного матеріалу. Адже зазвичай у медіа немає значних перешкод для того, щоби самостійно дорозкрити тему, не досить якісно розкриту іншим медіа.  
4. Збалансованість. У жодному з трьох розглядуваних матеріалів не згадано, чи запитували коментарі ГО «Життя», Андрія Скіпальського та народної депутатки Лади Булах щодо звинувачень, висловлених на їхню адресу експертами в матеріалах, зокрема щодо відсутності необхідних професіоналів в організації та «потрапляння її екскерівника в скандал». Згадок про їхню відмову від коментарів, як і самих коментарів, у матеріалах не наведено, а подання цитати Лади Булах, де вона коментує закиди в підігруванні чорному ринку, не можна вважати відповіддю на всі звинувачення, озвучені в розглядуваних матеріалах. Ініціатива знову нагадує, що отримання коментарів критикованої сторони є одним зі способів перевірки інформації.

Тому у всіх розглядуваних матеріалах порушений професійний стандарт журналістики щодо збалансованого подання інформації (перше речення пункту 10 Кодексу етики). 5 канал також порушив свою редакційну політику, зокрема гарантоване надання права на відповідь, а також вимогу перевіряти факти та джерела. А в матеріалі «РБК-Україна» незбалансованість суперечить задекларованій у редакційній політиці меті подавати інформацію з різних ракурсів.

5. Експертність та незаангажованість людей, які коментують тему. Тема розглядуваних матеріалів перебуває на перетині сфер економіки й торгівлі з одного боку та громадського здоров’я з іншого. Бачення й інтереси представників цих двох різних сфер щодо обмеження куріння можуть не збігатися й суперечити одне одному.

Ініціатива не вважає, що популярність у медіа й репутація певної людини як експерта робить її компетентною коментувати будь-яку тему. Частина фахівців, які коментують тему розглядуваних матеріалів, подані як експерти у сфері економіки (Олег Гетьман і Олег Гавриш), частина — в сфері соціології, дослідження ринків (Тетяна Свердлик, Інна Волосевич), а решта не зрозуміло якої спеціалізації, якщо судити зі змісту розглядуваних матеріалів (Борис Кушнірук — голова експертної ради аналітичного центру, Вадим Денисенко і Тарас Загородній подані просто як керівники організацій). Те ж саме стосується неконкретизованої спеціалізації організацій, які вони представляють.

5.1. У розглядуваних матеріалах (на фоні багатьох експертів з інших сфер) немає жодного експерта зі сфери громадського здоров’я, крім поданих у відеосюжеті цитат із виступів представників ГО «Життя», компетентність і незаангажованість яких піддана сумніву в самих же матеріалах. Коментар Голови профільного комітету Верховної Ради Михайла Радуцького є лише у відеоматеріалі 5 каналу, має мінімальний обсяг і зводиться до констатації, що законопроєкт № 4358 жорсткіший за європейське регулювання. Тобто повноцінної оцінки проекту закону та закидів на адресу ГО «Життя» з боку інших експертів у сфері громадського здоров’я в матеріалах немає.

Знайти експерта, водночас компетентного у сферах економіки та громадського здоров’я і при цьому рівновіддаленого від інтересів торгівельного бізнесу й борців із курінням, напевно, надто важко. Але журналістам необхідно було подати думку експертів зі сфери громадського здоров’я, не пов’язаних із ГО «Життя», чого в жодному з матеріалів не зробили.

5.2. Натомість позиціонування (дивіться вкладку «про автора») Тараса Загороднього свідчить про його досвід у сферах політичного консалтингу, «методиках влияния, скрытой мотивации, манипулятивных технологиях, политическом и корпоративном PR». Подібним чином позиціонується й очолювана ним організація. У відеоматеріалі наводять дані соціологічного опитування на тему куріння,  замовником якого знову ж виступала структура, яка займається виборами та комунікаційними стратегіями для бізнесу — Центр політичного консалтингу. Отже, можна констатувати, що щонайменше одна людина, позиціонована в матеріалах як незалежний експерт, насправді спеціалізується на впливі на громадську думку.

5.3. Отже, в жодному з розглядуваних матеріалів медіа не спромоглися подати коментарів експертів у сфері громадського здоров’я, натомість значна частина коментаторів у всіх матеріалах не виглядають фаховими та незаангажованими експертами з обговорюваної теми. Це є порушенням другого речення пункту 10 Кодексу етики українського журналіста. Також щодо матеріалів 5 каналу це порушення його засад редакційної політики щодо джерел та достовірності (перехресної перевірки), програм типу «особистий погляд» (щодо відео — вимога подання протилежних думок, не плутати з поданням відповіді). А з боку редакції інформагенції «РБК-Україна» це порушення її редакційної політики щодо перевірки фактів та джерел, експертності, авторитетності та достовірності (в частині надійності джерел та посилання на них).

6. Повнота. Відсутність позиції критикованої сторони в розглядуваних матеріалах та коментарів експертів у сфері громадського здоров’я спричиняє порушення й професійного стандарту журналістики щодо повного викладу інформації (пункт 6 Кодексу етики).
7. Відокремлення фактів від коментарів. У розрізі цього професійного стандарту розглядаються лише оскаржені текстові матеріали, адже телепрограма — суб’єктивна.  

7.1. У текстовому матеріалі 5 каналу вжиті зокрема такі вирази: «…перетворили "боротьбу із курінням" на бізнес…», «…боротьбу проти здорового глузду…», «…спробували запхнути наджорсткі норми,..» «(ч)ерез низьку якість підготовки та бажання протиснути у законопроєкт низку невиправданих обмежень…», «…мали б взяти за горло…», «…розповзаються по ринках і кіосках з написом "дюті фрі", додають автори.», «…схоже, готуються до нової атаки…», «"з такими заробітчанами державі краще бути на віддалі, пояснюють експерти. Громадський активізм, як накатаний бізнес, лише закручує гайки легальному сектору і стимулює тінь. Навіщо це Україні, якщо тютюновий ринок суто заборонами ніхто у світі так і не врегулював?" – резюмують автори сюжету».

Автори відеосюжету названі в текстовому матеріалі «журналістами програми "Особливий погляд"». Тому їхні цитати в текстовому матеріалі не можна розглядати як суб’єктивні думки героїв матеріалу чи експертів: це позиції працівників, пов’язаних із медіа, яке випустило цей матеріал.

Це порушення з боку 5 каналу першого речення пункту 9 Кодексу етики українського журналіста, Засад редполітики каналу щодо персоналій (розділення особистої позиції й журналістської роботи) та безсторонності (недопущення просування власної позиції щодо питань державної політики в контенті медіа).

7.2. У матеріалі інформагенції «РБК-Україна» є такі оцінки, узагальнення авторки: «зато в законопроект намеревались внести нормы, о которых большинстве стран Европы никто не говорит.», «…согласно ряду исследований,..» (в матеріалі-першоджерелі згадується лиш одне  дослідження мотивів споживання тютюну), «…на уменьшение курения такое регулирование не влияет.», «эксперты убеждают: антитабачные активисты обходят рычаги,..» «…удар по легальному бизнесу и рука помощи "теневикам".» «…опасных для экономики и бизнеса норм, которые продвигала антитабачная общественная организация "Життя"».

Такі вирази, як і у випадку з текстовим матеріалом 5 каналу, нав’язують читачам позицію авторів, окремі узагальнення, подані як факти. Тобто з боку «РБК-Україна» в цьому матеріалі порушені вимоги першого речення пункту 9 Кодексу етики, Редакційної політики і стандартів ІА «РБК-Україна» щодо перевірки фактів та джерел (в частині розділення фактів і думок).

8. Щодо неправдивості інформації. Ініціатива традиційно зазначає, що не має змоги проводити певний аналог судового слідства для встановлення (не)достовірності поданої в матеріалах інформації. Проте в цьому висновку оцінена якість підбору коментаторів теми розглядуваних матеріалів (дивіться вище).

Частина 3 статті 277 Цивільного кодексу виключена з нього, тому неможливо презюмувати недостовірність інформації на підставі самого її негативного характеру щодо громадської організації. Але остання може звернутися до суду по захист ділової репутації.

9. Упередженість і необ’єктивність. Відсутність позиції критикованої сторони, експертів у сфері громадського здоров’я, негативні оцінки журналістів у новинних матеріалах на адресу ГО «Життя» свідчать про упередженість усіх розглядуваних матеріалів. Попри велику кількість коментаторів, цитованих у матеріалах, журналісти жодної з редакцій не взяли коментарів у ГО «Життя». У відеосюжеті 5 каналу не сказали, що протилежні позиції будуть/були подані в іншій програмі з цього ж циклу. Тобто вимога об’єктивності телевізійного контенту (пункт «в» частини 1 статті 59 закону «Про телерадіомовлення») згідно з засадами редполітики мала втілитися або у збалансованості окремого розглядуваного сюжету 5 каналу, або через подання альтернативних точок зору в інших випусках проєкту, про які мали сказати в цьому випуску. Нічого з цього у відеоматеріалі не було, тому ця норма закону була порушена 5 каналом.

Загалом же в усіх розглядуваних матеріалах є порушення вимог першого речення пункту 6 та другого речення пункту 9 Кодексу етики. А також у матеріалах 5 каналу — засад його редполітики в аспектах неупередженості й безсторонності, а в матеріалі ІА «РБК-Україна» —  порушення стандартів і редполітики у частині вимог не ставати на чийсь бік у конфліктах і дотримуватися максимальної об'єктивності.

10. Щодо стверджуваної у скарзі замовності матеріалів.  Ініціатива не може знати, чи отримували журналісти/медіа матеріальну винагороду за такі упереджені матеріали. Зважаючи на недосконалість законодавства про рекламу, зокрема щодо просування негативної інформації про певну людину чи організацію, Ініціатива обмежиться тим, що констатує у всіх розглянутих матеріалах порушення вимог другого речення пункту 17 Кодексу етики (використання журналістами службового становища на догоду силам, невдоволеним антитютюновими ініціативами ГО «Життя»).  

Ініціатива «МедіаЧек», не оцінюючи правдивості поданої в розглянутих матеріалах інформації, констатує, що:

- редакція 5 каналу в матеріалі зі свого сайту під заголовком «Антитютюнові активісти заробляють на кампаніях боротьби з курінням, тиснучи на легальний бізнес – експерти» порушила пункти 6, 9, 10 і 17 Кодексу етики українського журналіста, вимоги Засад редакційної політики 5 каналу щодо права на відповідь, перевірки фактів та інформаторів (перехресна перевірка), джерел та достовірності (перехресна перевірка), персоналій, безсторонності й неупередженості;

- редакція 5 каналу у випуску телепрограми «Особливий погляд» від 22 січня 2022 року порушила пункти 6, 9, 10 і 17 Кодексу етики українського журналіста, пункт «в» частини 1 статті 59 закону «Про телебачення і радіомовлення», вимоги Засад редакційної політики 5 каналу щодо перевірки фактів та інформаторів (перехресна перевірка), програм типу «особистий погляд» (у частині відповіді ГО «Життя» та подання протилежних думок фахівців зі сфери громадського здоров’я), джерел та достовірності (перехресна перевірка), неупередженості й безсторонності;

- редакція інформагентства «РБК-Україна» у матеріалі «Антитабачных активистов обвинили в давлении на легальных производителей» порушила пункти 6, 9, 10 та  17 Кодексу етики українського журналіста, вимоги Редакційної політики і стандартів інформагенції «РБК-Україна» в аспектах подання інформації з різних ракурсів, перевірки фактів і джерел (зокрема в частині розділення фактів і думок), експертності, авторитетності та достовірності (в частині надійності джерел та посилання на них), а також вимогу не ставати на чийсь бік у конфліктах і дотримуватися принципу об'єктивності.

Копію цього висновку ми надсилаємо до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення до відома (щодо відеоматеріалів).

18 листопада 2022 року

Ілюстративне фото: Donald West/Flickr