Сенсаційне перше місце Японії, провали фаворитів та інші підсумки групового етапу чемпіонату світу

Сенсаційне перше місце Японії, провали фаворитів та інші підсумки групового етапу чемпіонату світу.

ua виділив основні моменти групового етапу катарського мундіалю.

Груповий етап чемпіонату світу-2022 позаду.

Далі на нас очікує цікава та інтригуюча стадія плей-оф.

У цьому матеріалі пропонуємо виділити декілька підсумків групової стадії нинішнього розіграшу турніру.

Розчарування, несподіванки та інше.

Головні провали.

Тут все доволі чітко та прозоро.

Почнемо з Бельгії, про яку скажемо кілька слів нижче.

Команда перебувала у статусі колективу зі статусним золотим поколінням, котре мало останній шанс на здобуття серйозного трофею, проте фактично пік цієї збірки гравців пройшов у далекому 2018 році (за винятком деяких виконавців, як Кевін Де Брюйне), коли вони зупинилися за крок до фіналу чемпіонату світу.

На тому мундіалі у самому соку перебували численні лідери – Тібо Куртуа був також у повному порядку, оборонна ланка мала за плечима на чотири роки менше, Аксель Вітсель завдяки блискучим виступам у центрі поля заслужив ренесанс та нарешті отримав шанс спробувати себе у топовому чемпіонаті, Кевін де Брюйне творив магію, Еден Азар поки що вивозив навантаження на високому рівні та не їв аж надто багато численних бургерів.

Словом, команда в цілому була у чудовій формі.

Вона не боялася жодного суперника, не лякало її потрапляння у більш важку частину сітки, колектив Мартінеса вибив Бразилію й поступився лише майбутнім чемпіонам в особі збірної Франції у півфіналі, хоча були шанси подолати й супротив цього суперника.

Далі був відносно невдалий Євро-2020, де "червоні дияволи" вилетіли від італійців у чвертьфіналі (Лукаку ще тоді мазав з кількох метрів), у Лізі націй улов за два сезони склав лише груповий етап та програний французам півфінал (ох, іронія).

Нової генерації суперзірок поки що не видно, хоча певні дорогоцінні кадри, як-то Жеремі Доку чи Шарль Де Кетеларе, з'являються на футбольному горизонті.

Проте той же Доку після Євро-2020, на якому він звернув на себе увагу більшості футбольної спільноти, зрештою почав страждати від регулярних травм і втратив місце у старті Ренна — про ніякі 70 мільйонів євро, які називали потенційним покупцям у французькому клубі за бельгійського вінгера, зараз не може бути й мови.

Словом, повний провал на катарському мундіалі вийшов очікуваним.

Від тепер вже минулого бронзового призера світової першості очікували принаймні виходу до 1/8 чи 1/4 фіналу, проте вони навіть цього не досягли.

Продовжимо Німеччиною.

"Манншафт" впав у страшенну кризу ще за каденції попереднього керманича Льова, а його колишній асистент Гансі Флік поки що не виправдовує очікування та наразі доводить фактор випадковості його успіхів на чолі із Баварією.

Ні, це непоганий тренер, проте його кадрові та тактичні рішення вводять в легкий ступор.

Можливо, йому потрібен час, щоб збудувати нову більш молоду команду, але про це в нас буде привід поговорити у підсумках усього турніру, а поки констатуємо факт, що другий чемпіонат світу поспіль німці не можуть подолати груповий етап, чого ніколи не ставалося із ними раніше у історії.

Чотири роки тому були Мексика, Швеція та Південна Корея, зараз — Японія та Коста-Рика.

Виправдань немає.

Команда продемонструвала більш якісний футбол, аніж на попередньому чемпіонаті світу, проте цього було замало, а долю цього фіаско вирішило усього лише одна поразка від азіатського андердога, в матчі, де Німеччина виглядала набагато краще більшу частину часу.

А Данія? Звісно, вона також має перебувати у цьому блоці.

Діючий півфіналіст Євро повністю провалив нинішній турнір.

Команда примудрилася забити лише одного разу, не зуміла нічого вдіяти з міцним, проте менш статусним та якісним Тунісом, а з австралійцями взагалі зіграла апатично.

Складалося враження, що вони просто не знали, що перемога може гарантувати їм вихід до плей-оф.

Інакше важко зрозуміти пасивність у діях, котра призвела до болючої поразки.

Зарано поки що говорити щодо випадковості успіху на континентальній першості минулого року, бо саме за грою та тренерськими ідеями той успіх був абсолютно заслуженим.

Але за нинішній великий форум колективу дуже жирний мінус.

Завершимо Катаром.

Не спішіть закидати автора гнилими помідорами.

Так, вірити у принаймні вихід з групи у виконанні господарів було важко, проте настільки серйозної прірви у класі на контрасті із іншими збірними на цьому турнірі також було складно уявити.

Все ж таки катарці дуже відповідально готувалися до мундіалю, проводили деякі реформи та створили солідну академію.

Найняли на роботу цікавого фахівця, здобули перший трофей в своїй історії.

Проте на самому чемпіонату світу ми побачили доволі посередню команду із низьким технічним рівнем та можливостями, котра стала найслабшим учасником цього турніру та фігурувала у пресі як об'єкт усіляких антирекордів світової першості.

Головні несподіванки.

Марокко блискуче проводить нинішній турнір.

Команда з Африки демонструє блискучий, переконливий та місцями прагматичний футбол, який приємно бачити на екранах, а доволі потужний склад, як для не європейської чи латиноамериканської збірних, також додає оптимізму перед початком плей-оф.

Чотири роки тому "атласські леви" також виглядали дуже солідно, проте не зуміли обійти Іспанію та Португалію.

В Катарі вони сповна відігралися на цьому форумі.

Яскрава перемога над Бельгією дозволила претендувати навіть на перше місце, котре колектив на чолі із блискуче граючими лідерами Зієшем, Хакімі, Ен-Несірі та іншими впевнено посів, здолавши Канаду у заключному турі групової стадії.

Також несподіванками можна назвати Еквадор та Саудівську Аравію, котрі не вийшли з групи, проте продемонстрували солідний рівень.

Еквадорці взагалі могли не потрапити на чемпіонат світу через "кабінети", проте остаточно поїхали на мундіаль, і він від цього лише виграв.

"Кондори" впевнено переграли Катар, потім на рівних поборолися із Нідерландами та все ж таки поступилися Сенегалу.

Поїдуть додому ранувато, проте поїдуть туди національними героями.

Аравійці також.

Може скластися враження, що перемога над Аргентиною була лише суто випадковістю, проте подальші ігри колективу Ерве Ренара на турнірі довели зворотнє.

З Польщею не реалізували пенальті у першому таймі, з мексиканцями до фінального свистка судді чіплялися бодай за забитий м'яч, чим дуже допомогли конкуренту.

Принаймні, це була не та збірна, яка традиційно називається у гроні аутсайдерів турніру із претензіями на повний кошик пропущених голів.

Ми спеціально не внесли австралійців у список несподіванок турніру, бо це була саме гучна сенсація.

Скромний колектив лише одного разу до цього виходив з групи на мундіалях, а зараз в них взагалі ніхто не вірив.

Обійти Францію з самого початку було чимось за межами реальності, датська дружина називалися претендентом на друге місце, а може й дещо більше.

Проте команда Г'юлманда незрозумілим чином провалила турнір, отже одна з позицій вийшла вакантною.

Туніс зробив усе від себе можливе, але Австралія перемогла у паралельному матчі й вийшла далі.

Детальніше щодо успіхів команди ми писали у цьому матеріалі, а в цілому варто буде додати, що локальний тріумф команди не випадковий.

Звісно, не можна оминути стороною і збірну Японії.

І ні, це далеко не слабка команда — у ній зібрано мікс із футболістів провідних європейських чемпіонатів та місцевої першості.

Головна сенсація у тому, що їй вдалося вийти з першого місця у групі E, яку також представляли такі гіганти міжнародної арени, як Іспанія та Німеччина.

Але "самураї" обіграли обидві ці команди, будучи явними аутсайдерами.

І японцям неможливо не симпатизувати, адже всі ми любимо такі красиві футбольні історії на великих турнірах, коли Давид перемагає Голіафа.

Гучний скандал.

Повертаємось до збірної Бельгії.

У команді з Бенілюксу шкварчало ще до остаточного вильоту від хорватів.

Виявилося, що всередині колективу жевріє конфлікт.

Певні паростки були скоріше всього ще до поразки у матчі проти марокканців, а далі просто утворилася снігова куля, що кожної секунди лише набирала обертів.

Еден Азар ледь не надавав тумаків Яну Вертонгену, хоча ще хто кому, бо гравець Реалу потім виправдовувався у інтерв'ю, що не навряд зумів би перемогти високого та габаритного партнера.

Ходили чутки й про конфлікт із Троссаром.

Вистачало й інших локальних історій.

Роберто Мартінес на передматчевій конференції напередодні Хорватії намагався знизити градус ситуації, проте вийшло не дуже.

Дивують й коментарі де Брюйне, який називав гру команди "лайном", бо якщо це була спроба якось мотивувати товаришів, то план не спрацював.

І хтось ще далі дивується подібному фіаско бельгійської збірної.

У 2010 році на чемпіонаті світу Гана зустрічалася зі збірною Уругваю.

Основний час завершився з рахунком 1:1, справа йшла до серії пенальті, проте перед свистком арбітра стався супермомент біля воріт латиноамериканців.

Декілька ударів заблокував Фернандо Муслера, а остаточно м'яч з пустих воріт руками вибив Луїс Суарес.

Червона картка та безсумнівний пенальті.

Проте африканці його не реалізували – Асамоа Г'ян вгатив у поперечину й психологічно надломив партнерів.

12 років потому герой нації Суарес цього разу зі сльозами на очах спостерігав виліт своєї команди на груповій стадії турніру.

Гана, таке враження, навмисно намагалася мінімізувати ризики та не пропустити у ендшпілі, відверто тягнучи справу до фінішу.

Найкращий матч.

Найбільш статусні та круті поєдинки обговоримо у одному з окремих матеріалів по завершенні мундіалю, а поки пропонуємо декілька варіантів на вибір.

- Німеччина – Японія (1:2), інтрига до самого завершення, початок несподіваного шляху азіатського колективу.

- Коста-Рика – Німеччина (2:4), блискучий матч у виконанні обох команд, емоційний футбол навіть не дивлячись на результат паралельного матчу у групі.

- Бельгія – Марокко (0:2), відмінений голясо, крута перемога у виконанні номінального андердога.

- Камерун – Сербія (3:3), фантастичний вихід на заміну Венсана Абубакара.

- Корея – Гана (2:3), крутий та видовищний матч із інтригою та динамікою.

Найкращі гравці.

Еннер Валенсія знову нагадав, що він є справжньою машиною на чемпіонатах світу.

Шкода, що його голи та вклад не допомогли збірній Еквадору подолати групу.

Крістіан Пулішич проводить неоднозначний період у своєму клубі, проте доводить свою важливість у збірній.

Американець голом та асистом зробив вирішальний вклад у вихід Штаті з групи.

Войцех Щесни відбив другий пенальти на турнірі та виконав безліч сейвів, котрі допомогли Польщі обійти мексиканців.

Меттью Лекі голом та асистом зробив вирішальний вклад у сенсаціний вихід далі австралійської збірної.

Ніклас Фюллькруг своїми діями продемонстрував можливість подальших виступів за німецьку національну збірну в якості основного форварда, блискуче увійшовши до гри проти іспанців та добре зіграв проти костариканців.

Ріцу Доан з Фрайбурга двічі вносив перелом у протистояннях з Німеччиною та Іспанією, зрівнюючи рахунок.

Андрей Крамарич та його дуплет канадцям, що допоміг хорватам здобути єдину та важливу перемогу.

Венсан Абубакар проводить чудовий турнір із камерунською збірною.

Бруну Фернандеш тягне португальців.