Прикрилися війною. Антирейтинг прозорості комітетів Верховної Ради

Деякі комітети у Верховній Раді не опублікували відео жодного із засідань цього року.

Комітет з питань зовнішньої політики взагалі не має сторінок у соцмережах.

Загалом доволі часто комітети публікують на сайті результати засідання «заднім числом».

Закритість роботи комітетів та відсутність інформування становлять серйозний ризик: ключові реформи нардепи можуть протягувати без оприлюднення та публічних обговорень.

Так відбувається зараз із розглядом скандальної містобудівної реформи, коли текст проєкту просто не оприлюднювали, а НАЗК заявила про серйозні корупційні ризики такої ініціативи.

Документ, який впливатиме і на захист зелених зон, і на збереження історичної спадщини, до винесення на голосування був секретним.

Рух «Чесно» склав антирейтинг комітетів за 2022 рік.

Найбільш закриті комітети очолюють Сергій Кальченко, Олександр Мережко і Нестор Шуфрич.

За час воєнного стану політики неодноразово намагались протягнути через парламентські комітети одіозні рішення.

Так, наприклад, віцепрем’єр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ) Ірина Верещук лобіювала законодавчу ініціативу, яка дозволяє співпрацю українським органам влади з фейковими органами тимчасово окупованих територій.

Що, фактично, стало б першим кроком до визнання суб’єктом переговорного процесу самопроголошеної влади з боку держави-окупанта на території незалежної і суверенної держави Україна.

Читайте більше: Хто хоче визнати суб’єктність фейкової влади на окупованих територіях?.

Цю законодавчу ініціативу було спрямовано на розгляд Комітет з питань прав людини, реінтеграції та деокупації тимчасово окупованих територій.

До речі, до складу саме цього комітету входили нардепи від забороненої вже проросійської партії ОПЗЖ Віктор Медведчук та Вадим Рабінович, а також досі є членом сумнозвісний Герой України Юрій Бойко.

Через суспільний резонанс комітет не розглянув проєкт Верещук і тому до зали він так і не потрапив.

Ще один приклад протягування скандальних рішень – законопроєкти щодо мандатів депутатів проросійських партій.

Так, попри наявність основного законопроєкту від Кабміну, який передбачає втрату проросійськими депутатами повноважень, голова Комітету з питань організації державної влади Андрій Клочко («Слуга народу») без належного анонсування планував обговорення проєкту, який подали колишні представники ОПЗЖ Григорій Мамка та Тетяна Плачкова.

Вони пропонують залишити мандати у депутатів заборонених партій і дозволити їм працювати далі.

Що не просто знімає із них відповідальність, а залишає в місцевих радах тих, на кого може розраховувати окупант.

Загалом парламентарі розглядають законопроєкти у комітетах у перервах між пленарними засіданнями, і що в середньому займає третину календарного плану роботи Верховної Ради на місяць.

Війна виправдовує закритість лише у випадку питань безпеки та оборони.

Тому ці комітети не підпадають під моніторинг, згідно з методологією «Чесно».

Але тут варто наголосити, що понад два роки засідання комітетів переважно відбуваються у режимі відеоконференцій.

Це дистанційна робота.

Тому безпекові ризики в такому форматі суттєво менші і народні депутати розосереджені в різних місцях, ніж, наприклад, під час сесійних засідань.

За період роботи Верховної Ради ІХ скликання парламентські комітети не завжди публікують повну інформацію й не висвітлюють належно свою діяльність.

Два роки тому «Чесно».

Вже робив антирейтинг комітетів і визначав, хто є найменш прозорим у Верховній Раді.

Після повномасштабного вторгнення питання прозорості та підзвітності постали ще більш актуально для владних інституцій.

Одним із найважливіших недоліків інформування про роботу комітетів парламенту, який рух «Чесно» постійно фіксує, є відсутність уніфікованої структури і формату висвітлення парламентської діяльності.

Комітети мають різні набори розділів, різні формати публікацій про засідання та їх подачу, хаотичний підхід до оформлення повідомлень та вибіркову присутність у соцмережах.

Деякі комітети, наприклад, не мають розділу «Порядки денні», інші публікують ці відомості разом зі стенограмою та протоколом і підсумках засідання.

А на сайті Регламентного комітету, наприклад, навіть публікують привітання з днем народження членів комітету та працівників секретаріату.

Водночас правила висвітлення діяльності комітетів парламенту затверджені у декількох законодавчих актах.

Так, обов'язки працівників секретаріату затвердженні розпорядженням голови Верховної Ради №1241-к від 20 грудня 2021, а технічні особливості наповнення закріплені у додатках розпорядження голови парламенту №21 від 31 січня 2022 року.

Ці документи доволі вичерпно затверджують структуру сайтів комітетів та правила висвітлення.

Серед іншого у них передбачено, що Секретаріат Комітету зобов'язаний публікувати:.

протокол, стенограму та аудіозапис засідання комітету упродовж п'яти робочих днів після проведення засідання, а в разі розгляду проєктів кодексів і законопроектів, що містять понад 100 статей, пунктів, – не пізніш як за два дні до розгляду відповідного законопроєкту парламетом;.

акти, прийняті комітетом, розміщуються упродовж трьох робочих днів;.

протокол та стенограма слухань у комітеті розміщуються, як правило, упродовж 10 днів, але не пізніше 20 днів з дня проведення слухань.

Tube тощо).

Всі правила та строки вже виписані та є однаковими для всіх комітетів.

Проте цих правил дотримуються не всі комітети, що заважає громадянам та виборцям моніторити, як відбувається один з найважливіших етапів обговорення законопроєктів перед їх публічним прийняттям.

Окрім того поширеною є практика, коли повідомлення публікуються раніше, ніж відбувається саме засідання.

А стенограми та проколи у повідомлення про засідання комітету часто додають, доповнюючи повідомлення вже згодом.

Єдиним комітетом Верховної Ради, який ніяк не представлений додатково у публічному просторі і немає акаунтів у соцмережах, є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

І це досить дивно, адже за останній рік цей комітет мав дуже активну та важливу роботу, однак, чомусь, не інформує про це.

Водночас слід зазначити, що є низка позитивних зрушень за час від останнього моніторингу.

Так, наприклад, шість комітетів створили телеграм-канали, а два навіть інстаграм-акаунти (Комітет з питань гуманітарної політики та Комітет цифрової трансформації).

Також зауважимо, що після публікації першого моніторингу діяльності комітетів парламенту, два комітети антирейтингу – нацбезпеки та економіки, які не інформували про свою діяльність у жодній із соцмереж – із різницею в один день у лютому 2021 створили сторінки у Facebook, на яких з того часу досить успішно інформують про свою роботу.

Більшість сторінок комітетів Верховної Ради верифіковані соцмережами і мають відповідну позначку.

Водночас, окремі комітети проводили засідання у 2022 році навіть вночі або рано-вранці.

Наприклад, Комітет економічного розвитку збирався на нічне засідання відразу після 00:01 1 квітня, а депутати на початку засідання навіть жартома пропонували заспівати колискову.

Під час першого моніторингу роботи комітетів рухом «Чесно» у 2020 році, лідером антирейтингу був комітет з нацбезпеки.

Тоді він не мав ані You.

Tube-каналу, ані сторінки у Facebook, ані записів засідань хоча б в аудіоформаті.

А вже на початку наступного року було створено сторінку на Facebook, на якій регулярно публікувались відео засідань, однак після повномасштабного вторгнення ця практика знову зупинилась.

Але цього разу дані комітетів з питань нацбезпеки та оборони, а також правоохоронної діяльності, не враховувалися, адже специфіка їх діяльності та непублічність в умовах воєнного стану є виправданою.

Поширеною є практика, коли сторінки комітетів у соцмережах використовують не як додатковий та зручний канал комунікації з громадянами для інформування про свою роботу, а як додатковий майданчик для особистого піару голів комітетів та їх заступників.

Ще однією недоречністю на сторінках комітетів у соцмережах є зловживання привітаннями зі святами – державними, релігійними, міжнародними.

Звісно, цього ніхто не забороняє, однак державним інституціям не слід цим зловживати і перетворювати сторінку у суцільний календар свят.

Цю інформацію при потребі громадяни можуть дізнатись і з інших джерел, натомість сайт і соцмережі комітетів мають першочергово інформувати про свою діяльність, про зміни особового складу комітетів, про обговорення важливих законопроєктів чи навіть поширення додаткової інформації щодо профільних питань комітету.

Деякі комітети за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну не провели жодного робочого засідання, принаймні про це немає жодної інформації на сайті комітету, ні на сторінках у соцмережах.

Наприклад, Комітет з питань свободи слова, який досі очолює представник забороненої партії ОПЗЖ Нестор Шуфрич, і який внесений у Реєстр держзрадників, на своєму сайті має дописи лише від лютого 2022 року.

Каналу на You.

Tube комітет свободи слова також, чомусь, немає.

Проте у секретаріаті цього комітету Рух «Чесно» після публікації запевнили, що засідання були, але через воєнний стан про засідання, та їх результати не інформують на сайті та соцмережах.

Але слід наголосити, що відкритість та інформованість інших комітетів парламенту в цей час була іншою: публікувались порядки денні, стенограми, протоколи, аудіо- та відеозаписи засідань.

Зазначимо, що у травні ексчленкиня цього ж комітету від «Слуги народу» Тетяна Циба заявила, що Шуфрич не має морального права очолювати комітет свободи слова, однак вже у жовтні вона перейшла до Комітету з питань соцполітики, а Шуфрич так і залишився керівником комітету.

Крім того, Комітеті свободи слова наразі працює лише три нардепи (!): голова (Нестор Шуфрич, ПЗЖМ), заступник (Євген Брагар, «Слуга народу») та секретар (Сергій Швець, «Слуга народу»).

Це рекордно мінімальний склад за всі скликання парламенту.

Зазвичай, подібна кількість депутатів є в комісіях селищних рад, де депутатський корпус складається із кількох десятків.

Номінальний комітет – має лише назву, але не виконує своїх функцій та обов'язків.

Якщо раніше цей комітет справді стояв на захисті свободи слова та журналістів, мав проактивну позицію у медіасередовищі та інформаційній політиці, то за часів Шуфрича він перетворився на парламентський рупор захисту медведчуківських каналів, на початку 2021 року він разом із колишніми працівниками каналів Козака-Медведчука створив «Медіахолдинг Новини» та встиг придбати один із телеканалів.

Нещодавно секретар комітету від «Слуги народу» та екс-журналіст «1+1» Сергій Швець в інтерв’ю заявив, що «Шуфрич працює на посаді голови комітету результативно».

Водночас частина комітетів Верховної через власні сайти інформують про свою діяльність, навіть попри обтяження роботи в умовах воєнного стану.

Прозорість у прийнятті рішень та ухваленні політик — один із здобутків, які треба захищати, та одне із очікувань міжнародних партнерів в контексті повоєнної відбудови України.

Після початку повномасштабної війни із відкритого доступу зникло чимало даних про результати роботи різних органів влади, були закриті держреєстри та призупинене інформування про хід прийняття рішень.

Серед іншого було закрито і Портал відкритих даних, який був високо оцінений у дослідженні Open Data Maturity 2021 та став джерелом інформації для низки електронних сервісів та інструментів, що допомагали з моніторингом роботи Верховної Ради та інших органів.

Деякі дані втрачено безповоротно, адже навіть після часткового відновлення публікацій, дані щодо голосувань народних депутатів Верховної Ради з 24 лютого по 21 квітня 2022 року не були опубліковані.

Крім того, було знято з публікації відомості про роботу народних депутатів (про депутатські звернення, голосування, помічників, виступи, законотворчу діяльність та ін.) на їхніх персональних сторінках на сайті Верховної та про діяльність парламентських комітетів.

Обмеження доступу до даних мають бути обґрунтованими та тимчасовими, оскільки діяльність парламенту становить значний суспільний інтерес – як у період воєнної загрози, так і після завершення.

Та й прийняті законодавчі акти будуть продовжувати дію і після завершення війни, тому контроль за діяльністю та доступ до даних органів державної влади – об'єктивна потреба підтримки демократичного вектора розвитку України.

Тоді було напрацьовано рекомендації для реформування парламенту, які були ухвалені окремою постановою.

У червні 2020 року з метою імплементації Рекомендацій, відбувся старт навчального курсу з підвищення комунікаційної спроможності комітетів.

Мета курсу якраз полягала у покращенні інформування про роботу Комітетів Верховної Ради та взаємодію з громадянами на різних комунікаційних майданчиках.

Однак, попри виконання окремих пунктів Дорожньої карти, на наш погляд, один із ключових напрямків – відкритість, прозорість та підзвітність громадянам – залишається незмінним, а в дечому його стан навіть погіршився під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Рух «Чесно» вже писав, що війна, як і пандемія, для політиків, чиновників, судів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою.

Більше того, без публічних порядків денних роботи зацікавлені сторони не мають мінімальної можливості вплинути на ухвалення рішень можновладцями.

Лише у деяких випадках обмеження відкритості може бути виправданим під час війни.

Але загалом органи влади не хочуть виходити з уже звичної зони комфорту.

Що після пандемії, що після війни українцям знову доведеться посилено боротися за відкритість того, що вже кілька років тому стало здобутком суспільства.

Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Автори: Олександр Саліженко, провідний парламентський аналітик, Вікторія Олійник, парламентська аналітикиня, Іван Лампека, інфографіст.